У відділі краєзнавства нова література!

 Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: нові грані розвитку (2007–2016) : до 110-ї річниці з часу заснування : бібліогр. покажч. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк, Г. А. Біловус ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2017. – 288 с.

Бібліографічний покажчик продовжує низку ювілейних бібліографічних видань про діяльність Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва попередніх років – «Столітній шлях бібліотеки у її виданнях» (2007), «Світло землі Подільської…» (ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в публікаціях. 1907–2007), «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва у власних виданнях та публікаціях (2007–2012)». Мета даного видання, присвяченого 110-річчю з часу заснування бібліотеки, – представити широкій громадськості Вінниччини підсумок діяльності закладу за 2007–2016 рр.

    Гончарук, І. “Михайлівка. Відоме — невідоме село”/ Іван Гончарук.- Вінниця: Книга-вега, 2017. - 88 с.: фот. - (Моя Вінниччина; вип. 17).

Для кожної людини найдорожча земля там, де вона народилась, де виросла, там, де залишилось прадідівське коріння. Для багатьох синів і доньок із хліборобських родин рідним селом стала Михайлівка, що в Гайсинському районі на Вінниччині.

Це третя історично-документальна книга Івана Гончарука про історію села Михайлівка, одного з мальовничих куточків подільського краю.

Книга розрахована на читачів, які цікавляться історією Поділля.

Микола Леонтович – славетний український композитор : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. О. І. Кізян ; ред. С. В. Лавренюк ; комп’ютер. верстка, дизайн, оригінал-макет Н. В. Спиця ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2017. – 412 с.

 Біобібліографічний покажчик присвячений життю і творчості М. Д. Леонтовича (1877–1921) – видатного українського композитора, культурного і громадського діяча, педагога. Він належить до непересічних митців, що стали епохою в історії вітчизняної і світової хорової музики.

Покажчик адресований музикознавцям, викладачам музичних освітніх закладів, бібліотечним працівникам, краєзнавцям, а також усім шанувальникам хорового співу, української народної пісні.

Татчин, Сергій. Вінницька Абетка/ Сергій Татчин. - Вінниця: Консоль, 2017. - 104 с.

 «В» – Вінниця. Що це? Aбо – хто це? Звичaйне укрaїнське місто, яке живе й розвивaється. Вулиці, площі, трaмвaї, слaвнозвіснa вежa. І, звісно ж, Південний Буг як смисловa й геогрaфічнa домінaнтa. Однaче, попри позірну утилітaрність і динaміку, – a може, сaме зaвдяки їм – у Вінниці дaвно й нaдовго оселилaся поезія.

Новa книжкa Сергія Тaтчинa – поетa з вінницьким бекґрaундом, aле універсaльною укрaїнською ідентичністю – мaє концептуaльний формaт. У ній все – місто тa його люди, повітря й водa, деревa тa спогaди. Ліричні рефлексії тa візуaльні мaлюнки, впорядковaні зa aлфaвітом. «Вінницькa aбеткa» – усе, що ви хотіли дізнaтися про Вінницю, aле боялися зaпитaти.

Шевчук, В. Г. З погляду прожитого і пережитого: оповідки, нариси/ Василь Шевчук. - Вінниця: Едельвейс і К, 2017. - 134 с.

Книга про місто славетної Нафтусі, невідомі пересічному загалу сторінки життя, невигадані історії та пригоди самого автора. До книги ввійшли екстремальні випадки, цікаві, майже містичні історії життя автора, зустрічі з цікавими, неординарними людьми.

Ювелір у майстерні слова : до 80-річчя від дня на-родження відомого українського поета і публіциста А. А. Борт-няка : бібліогр.  покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Л. І. Заря ; авт. ст.: А. М. Подолинний, Н. Ю. Гнатюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2018. – 156 с. : фот. – (Письменники Вінниччини).

Бібліографічний покажчик присвячується 80-річному юві-лею уродженця Вінницького краю, відомого українського поета, журналіста та публіциста Анатолія Агафоновича Бортняка.

Посібник містить статтю А. Подолинного «Одинадцята заповідь Анатолія Бортняка», у якій розкривається творча біогра-фія поета, інтерв’ю Ніни Гнатюк «При вогнищі поетового слова», а також відгуки інших відомих діячів про ювіляра.

У бібліографічній частині представлені окремі видання, твори, вміщені в газетах, журналах, збірниках, альманахах, а також публікації та довідкові матеріали про різнопланову діяльність поета.

мета покажчика – ознайомити шанувальників українсько-го слова з творчістю талановитого земляка, лауреата багатьох всеукраїнських літературних премій.

Видання розраховане на літературознавців, бібліотечних працівників, освітян, студентську й учнівську молодь та всіх шанувальників творчості поета.

Все моє життя… це журналістика і 

похідна від неї – література. 

Іван Волошенюк

Презентація нових видань присвячених Івану Волошенюкові

7 липня у Вінницькому літературно-меморіальному музеї відбулася презентація одразу двох видань присвячених  Івану Степановичу, якому 3 липня 2018 року виповнилося б 80 років.

Іван Степанович Волошенюк - письменник, публіцист, журналіст, член НСПУ та НСЖУ, заслужений журналіст України (2003), автор низки книжок художньої літератури та документалістики.

Народився в с. Ометинці Немирівського району на Вінниччині. Закінчив Іллінецький сільськогосподарський технікум та факультет журналістики Київського державного університету. Працював агрономом у с. Вільшанка Шацького району на Волині. Журналістську діяльність розпочав у районній газеті Брацлава, далі трудився на Вінницькому обласному радіо, в газетах «Вінницька правда» та «Сільські вісті». Член НСПУ з 1986 р. Автор книг повістей та оповідань «Літо приємних зустрічей» (1981), «Дорога через тишу» (1990), «Два ангели на двох велосипедах» (2003), «Печалі неосвячених могил» (2011), «Від трави і солов’їв» (2012), "Мій письменницький гербарій" (2016) та низки книжок документалістики.

Лауреат обласних премій в галузі журналістики імені Костянтина Гришина та імені Двічі Героя Соцпраці Пилипа Желюка, лауреат Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського (1997), Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені Євгена Гуцала (2008), переможець конкурсу «Золоте перо» України (2005). Призначено державну стипендію Президента України (2014).

Член Національної спілки письменників України (1986), Заслужений журналіст України (2003). Почесний громадянин с. Тиманівка Тульчинського району.

Збірка "Іван Іолошенюк з погляду вічності" - це колективна праця, присвячена "видатному літописцю української долі" - журналісту і письменнику-прозаїку Івану Степановичу Волошенюку. Спогади, статті, нариси, рецензії, незакінчені твори самого письменника, зібрані у цій книзі, публікуються вперше, і розраховані на широке коло читачів.

Іван Волошенюк з погляду вічності : зб. спогадів, літературознав. і критичних ст., недописаних тв. письменника і його останніх публ. / упоряд., передм. та ред. В. С. Рабенчука. - Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2018. - 464 с. : фото з архівів родини Волошенюків, фотохудож. О. Гордієвича, В. Рабенчука.

Знавець слова та людської душі : до 80-річчя від дня народження письменника, журналіста і публіциста І. С. Волошенюка : бібліогр. покажч. / уклад. О. Ю. Антонюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова ; Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. – Вінниця, 2018. – ? с. – (Письменники Вінниччини). 

Бібліографічний покажчик присвячений 80-річчю від дня народження відомого письменника, журналіста, публіциста, автора низки книжок документалістики Івана Степановича Волошенюка. 

Тут представлено його основні книги, художні твори, опубліковані в збірниках, періодичних виданнях, публіцистику, а також матеріали про творчість письменника та інтернет-ресурси. 

Видання розраховане на науковців, літературознавців, краєзнавців, учителів, бібліотечних працівників, студентську та учнівську молодь, а також усіх шанувальників творчості відомого земляка.

Мікрорайони міста: як у Вінниці вмістилися Корея, Париж і Куба?

На карті міста, окрім адміністративного поділу, є ще багато мікрорайонів: Корея, Тяжилів, П’ятничани. На питання «де живете?» містяни частіше відповідають «народною» адресою. Але звідки ж це з’явилось? Ми вирішили дізнатися від чого походять найменування окремих частин.

Кумбари

Назва масива пов'язана із побудовою тут на крутому березі Південного Бугу у 90-х рр. ХІХ ст. будинку одеського купця грека О. Кумбарі. Свого часу ця місцевість була улюбленим місцем відпочинку вінничан. Тут діяв танцювальний майданчик, влаштований прямо на воді і прикрашений електричними ліхтариками, де вечорами грав військовий духовий оркестр,  поруч - популярний тоді пляж.

Париж

Площа біля драматичного театру ім. Садовського. Назва виникла через порівняння розташування площі біля осередків культури та серед чудових старовинних будівель зі столицею Франції, знаменитою своїми культурними і освітніми здобутками, віковими традиціями модою.

Корея 

Є декілька версій появи назви цього масиву. Перша: пов'язана з тим, що ще в ХІХ ст. граф Грохольський, тодішній господар цих маєтків, віддав ці землі в оренду якомусь корейцеві; Друга: мікрорайон почали заселяти після Другої світової війни. Тоді масив знаходився досить далеко від центру міста, як справжня Корея від Києва. Третя: тут надавалися ділянки для забудови колишнім льотчикам, які повернулися із війни у Кореї.

П'ятничани 

Вперше згадується у стародавніх документах XV ст. Так, за ними Степан Демидович, багатий вінничанин, який отримав володіння з назвою П'ятничани від князя Костянтина Острозького, який керував Вінницьким старостатством у 1491-1517 рр. Мальовничі, переважно одноповерхові, п'ятничанські садиби і нині прикрашають правий берег Південного Бугу.

Куба  

Поява перших житлових будинків цього масиву збігається з часом Карибської кризи, пов'язаної із збройним повстанням на Кубі у 1961 р. Також є версія, що вільні від забудови площі цього масиву нагадували за своїми обрисами острів-оазис у суцільно освоєному просторі, що, як і Куба, приковував увагу, особливо тих, хто потребував житла. 

Єрусалимка 

Назва масиву залишилася як згадка про характерний тип забудови і переважну чисельність жителів цього мікрорайону у минулому. Центром економічного життя міста з XVIII століття був ринок, а біля нього без усякого ладу та симетрії купчились єврейські крамниці, шинки. Поблизу ринку виріс житловий масив, що простягався від сучасної вулиці Архітектора Артинова уздовж вулиці Свердлова до Кумбар. Тут була синагога, яка одночасно була і школою. Масив представляв ще в недалекому минулому скупчення різнокалібрових дерев'яних обмащених глиною будинків та будиночків, що збігали з пагорбу до самого берега Південного Бугу.

Слов'янка  

Назва вказує на те, що ці райони заселяли українцями, росіянами, поляками на противагу району Єрусалимка, в якому, в основному, жили євреї. Ще одна версія - назва залишилася як згадка про відомий сорт яблук "Слов'янка", який дуже був поширений у садах жителів цього району.

Варшава

В районі сучасної вулиці 50-річчя Перемоги у 1887р було споруджено багато великих стандартних будинків, цегляних фасадів, які прикрашали незначними закордонними оздобами. Такий архітектурний стиль швидше пасував західному, що і викликало появу назви.

Вишенька

Назва узята від річки Вишенька, яка є правою притокою річки Південний Буг і тривалий час слугувала природною південно-західною межею міста. Є й інша версія - в 1859 році на правому березі річки побудували відому садибу "Вишня" видатного ученого, хірурга, педагога Миколи Пирогова. Перші будинки з'явилися тут у 1962 року.

Джерело:https://vn.20minut.ua/Nashe-mynule/mikrorayoni-mista-yak-u-vinnitsi-umistilisya-koreya-parizh-i-kuba-10472566.html