Страницы

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Презентація книги!

 

Видання «Вінниця місто послідовників М. І. Пирогова»




14 грудня 2020 року у HUBі «Місто Змістів» відбулась презентація книги «Вінниця – місто послідовників М. І. Пирогова». Ця книга висвітлює життєвий шлях і подвижницьку працю геніального хірурга М. І. Пирогова, лікарів і науковців XIXXX століть, яких доля поєднала з Вінниччиною.

Монографія підготовлена на основі архівних та біографічних джерел краєзнавцями та бібліотекарями, зокрема з наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Книга видана в рамках проєкту з однойменною назвою «Вінниця – місто послідовників М. І. Пирогова», який у 2019 році став переможцем конкурсу «Бюджет громадських ініціатив Вінницької міської ОТГ». Книга видрукована у видавництві «Нова книга» накладом у 500 примірників.

Під час презентації авторки проєкту, зокрема, краєзнавець Ольга Юрчишина та директорка Наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова Неліна Кравчук розповіли про зміст книги, цікаві історії, а також поділились особливостями  підготовки видання до друку.

Видання рекомендовано медикам, історикам, краєзнавцям, туристам і всім, хто цікавиться історією міста Вінниці.


Трансляція презентації проводилась на фейсбук-сторінках Вінницької міської ради та департаменту маркетингу міста та туризму.

Також під час презентації книги міський голова Сергій Моргунов зазначив, що поява цієї роботи є знаковою подією для Вінниці і подякував тим ентузіастам, які доклали зусиль, аби ця книга з’явилась на світ.




неділя, 13 грудня 2020 р.

Книги-подарунки!

 

Тетяна Степанівна Ковальчук народилася 12 квітня 1941 р. в сім’ї, де любили і поважали  музику. Ця любов передалася і їй. Здобула музичну освіту. Працювала учителем музики та хормейстером. Після виходу на пенсію написала і видала 13 книг: зокрема для дітей – «Колиска», «Веселка», «Хоробрий півник», «Весела абетка», «Котячі історії», «Бабусині оповідки»; поетичні збірки «Роздуми», «Иллюзии», ліричну «Сузір’я» та гумористичну «На дозвіллі». Перша збірка лірики була           названа «Тобі, мій барвінковий край». Дві прозові книги про жінок Вінниччини «Жіночі долі» і «Гордість землі Подільської». Збірка «А музика звучить» – це 14 книга авторки в загальному рахунку, але перша музична.

Завітавши до краєзнавчого відділу, Тетяна Степанівна люб’язно подарувала три свої книги: «Гордість землі Подільської», «Сузір’я» та «А музика звучить».


 Ковальчук, Т. С. Гордість землі Подільської / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : ТВОРИ, 2020. – 340 с.

В цій книзі розповідається про жінок-орденоносців Вінниччини, що отримали нагороди за свою працю.

Вінницька земля дала країні 150 Героїв Соціалістичної Праці, і серед них – наше славне жіноцтво. Ось про них, прекрасних трудівниць з нелегкою долею, розповідається в цій книжці.

 Ковальчук, Т. С. Сузір’я : [поезія] / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : ТВОРИ, 2019. – 160 с.

У книзі вміщено вірші різної тематики і часом написання. Збірка складається з розділів: «До тебе, краю, серцем лину» (громадсько-патріотична лірика); «Вузлики на пам’ять» (ліричні вірші); «Сміхом дух лікуємо» (вірші гумористичного характеру); «Друзям хорошим моїм» (вірші, приурочені певній особі чи події); «Вдаль зовут просторы» (вірші російською мовою).

 Ковальчук, Т. С. А музика звучить : зб. пісень і мелодій / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : Вінниц. газ., 2019. – 40 с.

До збірки увійшли пісні та музичні п’єси, написані в різні роки її творчості: від 80-х минулого століття по теперішній час. Це переважно ліричні твори, прості за формою побудови і виконання. Деякі з них були написані для племінників, що навчалися музики, опановували її ази.

Збірка розрахована на широке коло читачів і стане в нагоді виконавцям і педагогам.



 


четвер, 5 листопада 2020 р.

 Подарунки від Хмільницького району!

        Величайся, Хмільницький Роде / В. М. Маринич, О. А. Михалиця. – Вінниця : Твори, 2020. – 576 с. іл.

         Книга розповідає про таємниці минулого та героїчну боротьбу краян у різні віки за незалежність рідної землі.

Ця книга – результат багаторічної праці двох краєзнавців, які збирали історію Хмільницького Поділля в архівах і стародруках та за спогадами людей.









        Крутнівські небосхили. Частина друга / М. В. Панасюк. – Вінниця : Твори, 2020. – 232 с.

     Спогади дитинства завжди тривожать душу, де б ми не були, ми подумки повертаємось у найрідніше, де робили перші кроки у великий світ. У книзі Миколи Панасюка «Крутнівські небосхили. Друга частина» переплелись спогади дитинства, історія села і не лише Крутніва, а й сусідньої Березни. Та головне, постають живі постаті людей, які замість звичайних власних та суспільних інтересів, змушені були своє людське життєве щастя плекати у фальшивих умовах радянської брехливої боротьби за надумані ідеали, за які іноді час вимагав і життя віддати.


        Пустовійтівська сільська рада: Зозулинці, Пустовійти, Чернятинці : путівник / авт. проекту З. Бонсевич, відп. за вип.: О. Чекотун, О. Михалиця ; ред. Н. Овчарук ; світлини та дизайн С. Шмаль. [2020].
        Презентаційне видання сприятиме позитивному іміджу району, стане справжнім путівником з історії та культури Хмільницького краю, для тих хто прагне зустрічей з невідомим, хто вміє цінувати красу природи та любити свою малу батьківщину.
Подорожуймо, відкриваймо туристичну сторінку хмільницького краю.

        Гаврилова, С. Е. І ніч про вічне гомоніла / С. Е. Гаврилова.  Вінниця : Твори, 2020. - 248 с. 
        Представлена у збірці поезія класична за формою, глибока за змістом, наповнена неперевершеними образами та вражаючою густотою авторської думки, має магнетичну дію, яка пробуджує душу і спонукає до філософських роздумів.
Видання створено для широкого кола читачів.



        На п’єдесталі сумління. Каленіченко В. О. : бібліогр. покажч. – Вінниця : Твори, 2020. – 108 с. іл.

        У даному бібліографічному покажчику «На п’єдесталі сумління» розповідь про відомого хмельничанина, заслуженого лікаря України, Почесного ветерана України, Почесного громадянина Хмільницького району, головного лікаря фізіотерапевтичної лікарні (1985–2006 рр.), голову районної організації ветеранів України Віталія Олександровича Каленіченка.


            Ставлю на захист рідне слово… : бібліогр. покажч. – Вінниця : Твори, 2020. – 48 с.

        Пропонований бібліографічний покажчик продовжує серію «Наші видатні земляки». Бібліографічний покажчик «Ставлю на захист рідне слово…» присвячений педагогу, журналісту, депутату та громадській діячці Ніні Кравчук-Овчарук.









Подаровані книги від Сергія Гальчака!

Автор - Сергій Дмитрович Гальчак, доктор історичних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, голова правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Президії НСКУ, член-кореспондент Української академії історичних наук, заступник голови Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України.

        З любов’ю до малої батьківщини : діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2019 р.) (записки з щоденника) : Кн. 4 / авт. -упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : Балюк І. Б., 2020. – 188 с. ; іл. – 8 с.

    У книзі йдеться про діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, краєзнавців області в 2019 р. Для широкого кола читачів.


        Вінницькі сторінки вітчизняної журналістики доби Української революції (1917–1920 рр.), Розстріляного Відродження / авт.-упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : Балюк І. Б., 2020. – 216 с.

    Книга складається з таких розділів:

Край у горнилі національно-визвольних змагань;

Преса – дзеркало революційної доби, інструмент формування національного світогляду подолян;

Пресові видання на теренах Вінниччини в роки Української державності (1917–1920);

Лицарі волі, слова і духу – співробітники редакцій друкованих засобів масової інформації, засновники та видавці часописів – борці за волю України.


    Із глибини століть: документальні джерела з історії населених пунктів, адміністративно-територіального устрою Літинщини / авт.-упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : «Меркьюрі-Поділля», 2020. – 376 с.

    У науково-документальному дослідженні розкрито численні сторінки з історії пунктів, адміністративно-територіального устрою Літинщини. Для широкого кола читачів: науковців, краєзнавців, студентів, учнів старших класів.





 

середа, 4 листопада 2020 р.

Мікрорайони Вінниці

 Колишнє передмістя «Садки»

Корінні вінничани старшого віку ще пам’ятають призабуті назви мікрорайонів, вулиць, передмість. Серед них колишнє передмістя «Сáдки», яке виникло в кінці ХVIII ст. Це мікрорайон, обмежений вулицями Свердлова – Родіона Скалецького – Пирогова – Малиновського – Льва Толстого – Червоних партизан. І досі ці квартали потопають у зелені, що нагадують про колись розкішні садки, від яких і походить цей топонім.

На території «Садків» було споруджено другий жіночий монастир. Дозвіл на це будівництво дав особисто король Польщі Владислав IV, але в грамоті від 1635 р. вимагав, щоб «будівлі, дзвіниці, школи цього монастиря не заподіяли аніякої шкоди католицькому костьолу, що міститься поблизу «Мурів».

Садки було вінницьким передмістям, яке з’явилося на схилах Південного Бугу на місці вирубаного лісу, що тягнувся аж до Сабарова.

Давні вулиці Садків – Монастирська і Петра Могили (тепер Князів Коріатовичів).

У ХІХ ст. мікрорайон Садки увійшов до складу міста. Садки були вінницьким передмістям від так званої «дачі Майки» в кінці провулку Льва Толстого і до спортивної бази «Спарак».

 

Література: Пащенко, М. Легенди та історії Вінниці / Михайло Пащенко. – Вінниця : Балюк І. Б., 2019. – 524 с. : іл., фот.

середа, 28 жовтня 2020 р.


Подарунок від Валерія Рекрута

                Автор – кандидат історичних наук, заступник директора Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля, Почесний краєзнавець України, автор понад 200 наукових праць.
            Рекрут, В. П. Нариси життя Гайсинщини. Українська революція (1917–1921 рр.): Події. Особи. Роздуми. Кн. ІІ : Боротьба за державність України в роки гетьманату та становлення директорії УНР / В. П. Рекрут ; НАН України, Ін-т історії України, Вінниц. філ. Центру дослідж. історії Поділля при Кам’янець-Поділ. нац. ун-ті ім. Івана Огієнка [та ін.]. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2020. – 844 с., іл.

У нарисі з історії Гайсинщини під час боротьби за державність України в роки Гетьманату та становлення директорії УНР висвітлено перебіг революційних подій та повсякденне життя населення краю. Простежено суспільно-політичні й соціально-економічні зміни, показано особливості громадського життя різних національних та соціальних верств населення, відображено настрої й очікування мешканців краю. Окрему увагу приділено розвитку національно-культурної, освітньої та торгівельної сфери Гайсинщини, участі у цих процесах кооперативів і земських організацій.


пʼятниця, 28 серпня 2020 р.

Природа Вінниччини

 

 

Вінниччина – це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з’являється назва Поділля.

Це земля сивих легенд, земля споконвічних хліборобів – спадкоємців традицій працьовитих трипільців, войовничих скіфів і мужніх сарматів, мудрих слов’ян та хоробрих козаків. Вінницький край зачаровує казковою красою краєвидів, щедрим убранством родючої землі, джерельними водами, смарагдовими лісами, розлогими нивами.

Коли дивишся довкола, помічаєш міріади гармонійних зелених форм у барвистій різноманітності, і всі з них несуть свою неповторну красу, а кожна їх часточка насичена бурхливим незвіданим життям.

Ще з давніх часів люди пізнавали та використовували цілющу силу рослин. Вже тоді вони шукали і знаходили порятунок та рівновагу в дикій природі. Більшість із нас прагне осягнути та пізнати неповторні куточки нашого краю, благодатної землі. Упродовж багатьох років вивчення того, що нас оточує, стає стилем і трендом життя багатьох. Водночас, незважаючи на величезне розмаїття та унікальність, рослинний світ Вінниччини приховує ще багато нерозгаданих таємниць та залишається ще маловивченим та лише частково описаним.

Краєзнавчий фонд ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва поповнився унікальним науковим виданням:

Голунова, Л. А. Природа Вінниччини. Рослини. Ч. 1 / Л. А. Голунова, О. А. Шевчук. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2019. – 352 с. : кольор. фот. – Бібліогр.

Авторами цієї книги є кандидати біологічних наук, доценти кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Голунова Людмила Андріївна та Шевчук Оксана Анатоліївна.

Визначник виданий за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради, департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації.

Ця книга має на меті допомогти в детальнішому ознайомленні з дикорослою трав’янистою флорою краю. У ній представлені як широко знані, добре відомі і багаточисельні, так і рідкісні та червонокнижні рослини. Безліч неповторних видів рослин є знищеними, частина – на межі зникнення, а ареал поширення деяких постійно зменшується.

Книга може бути корисною біологам, широкому колу читачів та для всіх охочих більше дізнатись про різноманітність флори краю.

Ось деяки види рослин з даної книги:

фото Л. Голунової

Глечики жовті (Родина Лататтєві) - багаторічна водяна рослина з міцним повзучим кореневищем, яке вкрите рубцюватими слідами від відмерлих листків. Листки плаваючі, розташовані на довгих черешках, почергові. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі на довгих квітконосах, в діаметрі 4-6 см. Цвіте в червні-вересні.

Поширені у пересохлих гирлах рік і водоймах з повільною течією.


фото О. Шевчук

Рівноплідник рутвицелистий (Родина Жовтецеві) - багаторічна рослина 30-100 см заввишки з циліндричним кореневищем. Стебло прямостояче, голе, ледь бороздчане, галузисте у верхній частині. Листки короткочерешкові, трикутні або заокругленояйцеподібні, двічі, тричіперисті, листкові частки серцеподібні. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в суцвіття-китиці. Цвіте в травні-серпні.

Поширені на сонячних лісових галявинах, луках.

фото Т. Лотоцька

Сон Лучний, Чорніючий, або Богемський (Родина Жовтецеві) - багаторічна трав'яниста рослина, 10-30 см заввишки, з товстим кореневищем. Стебло напіврозеткове, одноквіткове, густом'яковолокнисте. Листки в обрисі довгастояйцевидні, тричіперистороздільні. Квітка поникла або повисла, дзвониковидна, вузька, темно-фіолетова, 20-30 мм завдовжки. Цвіте у квітні-травні, іноді також восени.

Поширений на сухих схилах і піщаних пагорбах, у лісах та на узліссях.

фото NoahElhardt

Росичка середня (Родина Росичкові) - багаторічна болотна рослина, 3-12 см заввишки, з безлистими квітковими стеблами. Листки клиновиднообернені, спрямовані догори. Листкова пластинка зверху та з країв вкрита залозистими щетинками. Віночок білий, шовидна коробочка. Цвіте в червні-липні.

Поширена на перезволожених місцях, болотах.


фото Л. Голунова

Ясенець білий (Родина Рутові) - багаторічна трав'яниста рослина, 50-120 см заввишки, з прямостоячим, опушеним короткими волосками стеблом. Нижні листки майже сидячі, інші - короткочерешкові, непарноперисті, з 3-4 парами городчастих або зубчастих опушених по жилках листочків. Квітки зигоморфні, двостатеві, розташовані в пазухах ланцетних приквіток, зібрані у верхівкові китиці. Цвіте в травні-липні.

Поширений на схилах, узліссях дубових лісів, серед чагарників.

фото О. Шевчук

Цикорій дикий, або Петрові батоги (Родина Айстрові, або Складноцвіті) - багаторічна трав'яниста розсіяноволосиста рослина, 15-120 см заввишки. Корінь стрижневий, м'ясистий, веретеновидний, зовні бурувато-сірого кольору. Стебло пряме, галузисте, циліндричне, з прутовидними пагонами. Листки шорсткі, прості, овально- або лінійноланцетні, по краю зарубчастозубчасті. Квітки зібрані у великі кошики, до 10 см у діаметрі, розміщені поодиноко на кінцях стебел. Цвіте в липні-вересні.

Поширений уздовж доріг, на вигонах, луках, як бур'ян на засмічених територіях.



четвер, 30 липня 2020 р.

Новинки краєзнавчого фонду!

Нариси з історії життя та загибелі  єврейських громад Вінниччини під час Голокосту.


         У період німецької окупації 1941–1944 років на території сучасної України шляхом масових розстрілів було вбито понад мільйон єврейських дітей, жінок і чоловіків. Їх поховали у численних могилах. Міжнародний проєкт «Захистимо пам’ять» має на меті облаштування знехтуваних та забутих масових поховань євреїв та ромів, а також створення поруч з ними місць пам’яті та інформації для того, аби зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.
На території сучасної України знаходяться близько 2000 місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, СС та поліція знищували цілі єврейські громади. Спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.
У незалежній Україні в багатьох місцях були встановлені пам’ятні обеліски, що вказували на єврейське походження жертв. Однак сотні масових поховань залишаються донині непозначеними.
Проєкт «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо архітектурного захисту та гідного облаштування масових поховань з історичною та педагогічною роботою.
Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окремих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інформація про задіяних злочинців визначається за допомогою ретельних історичних досліджень. Історія єврейських громад та їхнього знищення в часи Голокосту презентується кількома мовами на інформаційних стелах. Результати історичної роботи використовуються в освітній програмі, яка проводиться з місцевими школами, а також зі студентами в проєкті по усній історії.

До краєзнавчого відділу надійшло декілька нарисів з історії життя та загибелі під час Голокосту єврейських громад Вінниччини.

Брандон, Р. Вахнівка. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 48 с. : табл., фот.
У нарисі Рея Брандона представлено історію життя та загибелі єврейської громади села Вахнівка Липовецького району Вінницької області – одного з місць міжнародного проекту «Захистимо пам’ять». Дослідження ґрунтується на джерелах з українських та закордонних архівів, науковій літературі і матеріалах приватних колекцій.
Проєкт та, зокрема, історичне дослідження, результатом якого є ця публікація, виконано завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини.

Брандон, Р. Липовець. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : табл., фот.
Липовець – невелике місто у Вінницькій області, розташоване на річці Соб. Історія Липовця сягає ще XIV ст., коли цей регіон був частиною Великого князівства Литовського. Єврейська громада в місті з’явилася у 1637 р. До 1765 р. в Липовці проживали 258 євреїв.

Брандон, Р. Плисків. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 64 с. : фот.
Плисків – невеличке містечко у Вінницькій області, розташоване на берегах р. Роська. Перша євреї з’явилися у Плискові лише в середині XVIII ст. У 1765 р. єврейське населення становило шість осіб.

Брандон, Р. Самгородок. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 56 с. : фот.
Самгородок – село на р. Десна. Історія населеного пункту сягає початку XVII ст., коли ця територія вже належала Речі Посполитій. Єврейське життя Самгородка розвинулось приблизно з 1765 р., коли тут жили п’ятеро євреїв.

Брандон, Р. Історія загибелі євреїв Чуківського табору / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : фот.
У нарисі представлено історію експлуатації та вбивства під час Другої світової війни євреїв, депортованих з румунських територій до окупованої України та згодом перевезених німецькими окупантами до трудового табору у селі Чуків Немирівського району Вінницької області для використання на спорудженні транзитного автошляху. Масове поховання у Чукові нині є одним із місць міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять».


четвер, 11 червня 2020 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

Роговий, О. І. Село над Вільшанкою: Брицьке через війни і біди / Олександр Роговий. Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2019. 56 с. : кольор. фот.

Книга розповідає про непросту долю подільського села над Вільшанкою – Брицьке Липовецького району Вінницької області.
Село славне неординарними людьми: отаманшею Марусею Соколовською, яка зробила сюди окремий рейд; районним провідником ОУН «Русявим»; уродженцем сусідньої Конюшівки письменником Василем Земляком; першим прапороносцем синьо-жовтого стягу в районі Володимиром Турбовцем та багатьма орденоносцями. А ще найбільше село Брицьке постраждало від голодомору та інших бід.
Книгу видано на кошти земляка-мецената Валерія Йосиповича Кравчука.

Роговий О. І.
Олександр Іванович Роговий – блискучий краєзнавець, історик, педагог, публіцист, член колегії геральдичного Українського товариства та Вінницької обласної геральдичної комісії, голова міжрайонного краєзнавчого об’єднання «СОБ», член правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України.
Творчий діапазон Олександра Івановича надзвичайно широкий, торкається багатьох сфер нашого краю. Зокрема написав «Історію Побужжя», «Топоніми і легенди рідного краю», «Загадки війни на Вінниччині», «Історію Липовецького району», «Даріїв похід» тощо.

Ординація Вінниці, 1790 / відп. за вип.: О. Ю. Федоришен, О. О. Коваль. – Вінниця : Марцев О. М., 2019. – 72 с.

У виданні представлений документ «Ординація Вінниці» – конституція міста XVIII ст., що юридично врегульовувала провідні сфери міського життя. Цей установчий документ побачив світ, коли Річ Посполита йшла до свого занепаду, а король намагався втримати владу і водночас іти на певні поступки. В той час органи місцевого самоврядування отримували ширші повноваження, а місто жило за чіткою організацією. Документ складається з 26 розділів та переліку присяг президента міста, чиновників та городян. Текст подано мовою оригіналу та в українському перекладі.
Текст Ординації зберігається у Центральному державному історичному архіві України у Києві як частина асесорського декрету. Текст Ординації публікується за копією, створеною вінницьким інженером Валерієм Сведерським. Переклав цей текст з польської на українську в 2018 році вінницький дослідник Валерій Франчук.
«Ординація доброго порядку для міста Вінниці» – важлива віха у розвитку самоврядування нашої громади. Вона демонструє давнє і постійне прагнення вінничан брати відповідальність за свою долю у власні руки, їх вміння і прагнення будувати омріяне майбутнє у своєму рідному місті.
Відповідальні за випуск: О. Ю. Федоришен – директор Центру історії Вінниці; О. О. Коваль – заступниця директора з музейно-виставкової роботи Центру історії Вінниці.