Страницы

субота, 23 грудня 2023 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

В 2023 році у Вінниці вийшла друком монографія відомого історика, краєзнавця, бібліографа, музеєзнавця – Вікторії Василівни Колесник «Шкільництво Поділля наприкінці XVIIIу першій третині XIX ст.».

 

Колесний, В. Шкільництво Поділля наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст. : монографія. Документи / Вікторія Колесник. – Вінниця : Музей Вінниці, 2023. – 584 с. : іл.

У монографії розглянуто поступ шкільної справи на Правобережній Україні з детальнішим висвітленням Поділля за часів діяльності Комісії національної освіти Речі Посполитої та в нових реаліях Російської імперії. Проаналізовано особливості проведення освітньої реформи 1803–1804 рр. у Віленському навчальному окрузі, до якого було включено Правобережну Україну. Детально висвітлено історію Подільської гімназії, її структуру і навчальні програми тощо.

Праця ілюструє процес формування і функціонування шкільництва, яке мало польський характер, його поступову русифікацію та ліквідацію після польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Монографія містить п’ять розділів і три додатки. Всі фрагменти з рясно цитованих у праці польських і російських джерел подаються в перекладі українською.

Видання проілюстроване численними документами, малюнками, планами, літографіями і світлинами з архівних, музейних і приватних колекцій.

 

Довідка: Колесник Вікторія Василівна (08.12.1969, м. Калинівка Вінницької області) – історик, бібліограф, музеєзнавець, краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України. У 1991 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. З 1994 р. працювала в краєзнавчому відділі Вінницької наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. З 2000 р. працювала у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Досліджує національні меншини Поділля. Автор ряду музейних виставок, наукових статей, біографічного словника «Відомі поляки в історії Вінниччини», трьохтомника «Вінниця у спогадах» тощо.

З березня 2022 р. працює науковою співробітницею КЗ «Музей Вінниці» Вінницької міської ради.

 

субота, 9 грудня 2023 р.

Уродженці Вінниччини!

Матковський Володимир Михайлович

 

Народний артист України – Володимир Матковський!

Подільська земля багата не тільки своїми родючими полями та квітучими садами, але й талантами. Таким талантом є уродженець Вінницької області – народний артист України Володимир Матковський!

Народився Володимир Михайлович Матковський 5 лютого 1936 р. у с. Ольгопіль Чечельницького району (тепер Ольгопільської СТГ Гайсинського району) Вінницької області.

Ще з дитинства Володимир любив грати, ставити з друзями невеличкі вистави. Він гарно вчився в школі, співав у шкільному хорі. Після школи працював в Ольгопільському будинку культури, організовував свята. Володимир Матковський захотів стати актором після відвідин Вінницького музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

Після цього Володимир Михайлович навчався у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Закінчивши інститут у 1959 р., почав працювати у Вінницькому музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Він володів унікальним голосом та створював унікальні образи на різнопланові ролі.

Дебютував Володимир Матковський на сцені Вінницького театру у виставі «Кухарка» А. Софронова в образі сільського балагура-поета й баяніста Андрія Пчілки.

Акторський темперамент молодого Володимира тяжів до героїчної драми. В ролях такого плану найбільше й розкрився його драматичний талант.

Основні ролі, які грав Володимир Матковський:

«Наталка Полтавка» В. Котляревського, роль Виборного;

«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, роль Карася;

«Гайдамаки» за Т. Г. Шевченком, роль Яреми;

«Биндюжник і король» за І. Бабелем, роль Менделя Крика;

«Марина» М. Зарудного, роль Назара;

«Циганський барон» Й. Штрауса, роль Зупана;

«Моя чарівна леді» Ф. Лоу, роль Альфреда Дулітла;

«Баядерка» І. Кальмана, роль Філіпа.

Неодноразово бував на гастролях з театром по Вінниччині, виступав майже в кожному селі.

Роботам Володимира Матковського завжди були притаманні професійна майстерність, психологічна вірогідність, точність характеристик.

Вінницькому театру Володимир Матковський віддів понад 50 років свого життя. За ці роки йому вдалося створити більше 100 переконливих і яскравих образів у музичних та драматичних виставах. Був нагороджений багатьма державними нагородами.

Помер актор 4 червня 2009 року.

субота, 25 листопада 2023 р.

Вшанування пам'яті жертв Голодоморів!

 

День пам’яті жертв Голодоморів в Україні

 


У четверту суботу листопада в Україні щорічно вшановують пам’ять жертв Голодоморів.

Цього року минає 90 років з часу національної трагедії – Голодомору 1932–1933 рр. в Україні. У першій половині ХХ століття наша держава пережила три таких Голодомора. Лише за півтора року наймасштабнішого з них – у 1932–1933 рр., на Вінниччині померло втричі більше людей, ніж загинуло за 4 роки окупації під час Другої світової війни. Це майже мільйон життів подолян забрав Голодомор. Більшість діти, адже вони були найменш захищені від голоду.

Десятиліття минули з того часу, а рани українців не гояться. Масове фізичне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом було свідомим політичним злочином комуністичного режиму проти мирних людей, внаслідок якого зникли цілі покоління селян-хліборобів.

Нині, через 90 років після трагедії, Росія продовжує чинити геноцид проти українців, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову – знищити українську націю як таку.

Та сьогодні весь цивілізований світ допомагає Україні, а ми разом працюємо на перемогу! 

Пам’ятай про жертв Голодомору. Підтримуй тих, хто бореться за Україну.

субота, 4 листопада 2023 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

Дорош, М. Вінниця : витоки, реалії / Микола Дорош ; Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг., Центр дослідження історії Поділля Ін-ту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському нац. ун-ті ім. І. Огієнка, Вінниц. філія. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2023. – 176 с. : іл., портр.

 

Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новим краєзнавчим виданням «Вінниця : витоки, реалії», яке подарував автор цієї книги, краєзнавець, історик, педагог Микола Дорош.

Микола Дорош

Книга пропонує читачам поринути у цікавий світ реальних витоків чарівної і мальовничої Вінниці.

Кожен, хто вивчає або викладає історію нашого народу чи цікавиться призабутими її сторінками, відчуває нині гостру потребу у довідкових виданнях з історії рідної землі.

Автор протягом свого свідомого життя по крупинці збирав, узагальнював, накопичував відповідні матеріали, документи. Також М. Дорош у своїх дослідженнях повністю відкинув великоросійські і прорадянські версії походження поселень.

Підготовлена автором праця ставить за мету надати практичну допомогу студентам, вчителям, краєзнавцям у вивченні і написанні реальної історії Вінниці та деяких поселень регіону.

Книгу побудовано із двох розділів: «Віннице, дивне твоє наймення іде до нас із сивих правіків» і «У назві тій – історія свята».

У першому, увага приділена витокам нашої давньої і вічно молодої Вінниці.

У другому розділі розповідається конкретніше про деякі назви поселень, річок та інших важливих для Вінниччини земель, їх витоки, також наведено зібрані за багато років версії назв походження об’єктів.

Найважливіше завдання цього видання – зацікавити читача, розбудити в ньому інтерес до історії рідного краю.

субота, 28 жовтня 2023 р.

Трамвайний рух у Вінниці!

Вінницький трамвай. Фото з Інтернету

 

Трамвайний рух у Вінниці

28 жовтня 2023 року вінницькому трамваю виповнилося 110 років.

Трамвай досі залишається одним із найважливіших видів транспорту нашого міста. Це невід’ємна частина Вінниці, її життя, історії.

Вулицями міста в різні роки курсували німецькі, чеські, київські, а нині – швейцарські трамваї. Вони перевозили не тільки людей, а й вугілля, метал та інші великогабаритні вантажі.

Фото з Вінницького інформаційного порталу "VEЖA"

Ідея створення трамвайного руху у Вінниці бере початок з 1898 року. Було декілька спроб побудувати трамвайні колії у Вінниці. І лише у вересні 1912 року почалося будівництво трамвайної колії.

Регулярний рух трамваїв по всій лінії розпочався 28 жовтня 1913 року о 6.40. Новою лінією курсували 7 двовісних вагонів, які були придбані на Нюрнберзькому заводі «MAN» у 1912 році. Ці вагони були розраховані на 32 пасажирів.

Перший маршрут «Вокзал – Жіноча гімназія» був протяжністю 8,6 км. Вже навесні 1914 р. збудували другу лінію Миколаївським проспектом до Військового містечка. На двох двоколійних лініях працювало 11 вагонів.

У 1932 році проклали одноколійну лінію від ринку Каліча до лікарні Пирогова. Через рік була вже укладена друга колія. У кінці 1960 року у Вінниці по 20,6 км трамвайних колій курсували 53 двовісні вагони.

Новою віхою в історії вінницького трамвая стала поява швейцарських вагонів на міських вулицях. Протягом 2007–2011 років у Вінницю привезли 116 вагонів з Цюриха.

Фото з Інтернету

Перший власний вінницький трамвай випустили на колії в 2015 році. «VinWay» створили на базі чеського КТ4.

До 105-річниці на маршрути міста вийшов десятий «VinWay», який зібрали у депо транспортної компанії. Вагон має довжину 31 метр, низькопідлогову вставку та може вмістити до 300 пасажирів. Роботи по нових «VinWay» в трамвайному депо призупинені, транспортна компанія вирішила складати власні тролейбуси – «VinLine».

"VinWay"Фото з Інтернету

У 2023-му Вінниця отримала чергову партію вживаних трамваїв з Цюриха – це 16 вагонів «Tram 2000». І вони таки відрізняються від усіх своїх попередників. У цих трамваях м'які сидіння, що відчутно покращує комфорт під час поїздки.

З нагоди 100-річчя початку трамвайного руху в місті Вінниці в жовтні 2013 р. було відкрито Музей трамвая.

 

Музей трамвая. Фото з Інтернету

Рекомендована література:

Маковій, А. І. Через минуле в майбутнє : історія міськелектротранспорту Вінниці до відзначення його дев’яносторіччя / А. І. Маковій, В. П. Єлізаров ; вступ. слово О. Ф. Музика. – Вінниця : [б. в.], 2003. – 128 с. : портр., фот., кольор. іл.

Вінницький трамвай. 100 років / уклад. Н. М. Космина. – Вінниця : Вінниц. газ., 2013. – 100 с. : кольор. іл., портр. 

***

Ковальський, Р. «Першому» вінницькому трамваю – 90 : [перед ТТУ з’явиться унікальний музей на рейках] / Р. Ковальський // 33-й канал. – 2003. – 1 жовт. – С. 8.

Маковій, А. Трамвай у Вінниці : [з історії виникнення] / А. Маковій // Електротранспортник. – 2004. – Трав. (№ 5) ; Верес. (№ 9). – С. 4.

Чорна, Г. Швейцарія на вулицях Вінниці : [по вулицях міста їздять трамваї, подаровані  швейцарським Цюрихом] / Г. Чорна // Вінниччина. – 2007. – 8 черв. – С. 1.

Шевченко, В. Вінницькому трамваю – 94 роки : [етапи розвитку міського електротранспорту у Вінниці] / В. Шевченко // Погляд. – 2007. – 27 жовт. – С. 4.

Новосад, К. Трамвай, що їде... з минулого в майбутнє : [про історію вінницького трамвая] / К. Новосад // Вінниц. газ. – 2009. – 22 трав. – С. 10. – (Спец. вип. газ. «П’ятниця»).

У Вінниці відкрито музей трамваю : [на території Вінницького ТТУ відкрито музейний комплекс] // Новини Вінниччини. – 2013. – 23 жовт. – С. 11.

Остапчук, С. Вінницькому трамваю – 100 років! / С. Остапчук // Поділ. зоря. – 2013. – 24 жовт. – С. 12 : кольор. фот.

Курдюков, М. На маршрути міста випустили перші 12 трамваїв Tram 2000 / Михайло Курдюков // RIA. – 2023. – 12 лип. – С. 3 : фот.

 


субота, 14 жовтня 2023 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


             В зелені трав і в шумі дерев

Піснею вся оповита,

Крила свої розправля кожен день,

Вінниця, сонцем омита!

Тетяна Бамбура

 

Скорук, П. Вінниця : кн.-альб. : [в 6 т.] / уклад. Петро Скорук. – Вінниця : Твори, 2022–2023.

Т. 1 : Матриця відлуння / уклад. Петро Скорук. – 448 с. : фот.

Т. 2 : Спогади далекого / авт.-уклад.: Петро Скорук, Поліна Скорук. – 452 с. : фот.

Т. 4 : Намисто павутинь пам’яті / авт.-уклад.: Петро Скорук, Поліна Скорук. – 616 с. : фот.

Т. 5 : Витоки і витки дотепер / уклад. Петро Скорук. – 616 с. : фот.

Т. 6 : Щодення з погляду вічності / авт.-уклад.: Петро Скорук, Поліна Скорук. – 616 с. : фот.

 

Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новими краєзнавчими виданнями вінницького автора Петра Скорука, члена НСЖУ, лауреата Всеукраїнської літературної премії імені Михайла Коцюбинського про Вінницю.

Петро Михайлович разом зі своєю дружиною Поліною упорядкував шість книг про Вінницю. Вона містить спогади відомих вінничан, історії та вірші про місто, письменників-вінничан та вінницькі бібліотеки, тематичні фотознімки тощо.

Видання стане гарним поповненням фондів бібліотек. Адже саме на таку літературу зростає попит у мешканців нашого міста.


субота, 30 вересня 2023 р.

Всеукраїнський день бібліотек!


 

Щорічно 30 вересня відзначається Всеукраїнський день бібліотек. Бібліотека – це справжня скарбниця, яка зберігає пам’ять і мудрість народу. У бібліотеці гуртуються спільноти й зростають люди майбутнього, а бібліотекарі роблять усе можливе й неможливе, щоб це майбутнє в нас було.

На сьогоднішній день в Україні налічується понад 40 тисяч великих і малих бібліотек. Однією з провідних вважається Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського, Державна історична бібліотека, Державна бібліотека України для дітей, Національна парламентська бібліотека тощо. 

У цей день, Всеукраїнський День бібліотек, ми так само вітаємо працівників бібліотек за їх самовіддану працю! Бажаємо Вам усіх благ, уваги ваших читачів і ваших справжніх шанувальників! Зі святом бібліотек!

субота, 2 вересня 2023 р.

День міста!


 

Серце краю – замріяна Вінниця.

(до Дня міста)

Віннице, як тебе не кохати?

Ти – зоря у моїх почуттях,

Місто мрії, любові й наснаги.

Діамант у короні звитяг!

А. Боль

 

Зазвичай, День міста Вінниця відзначається в другу суботу вересня, за винятком окремих рішень на рівні міської ради.

Майбутнє місто виникло в 1363 році. У 2023 році День міста Вінниця припадає на 9 вересня. Місто святкуватиме 660 років!

Вінниця розташована на річці Південний Буг, у смузі лісостепу, у межах Волинсько-Подільського кристалічного масиву за 222 км від столиці України.

Походження назви обласного центру остаточно не з’ясоване. Вважають, що вона – від наймення річечки Віннички, притоки Південного Бугу. Більшість дослідників переконана, що назвою міста є Вѣничя або Вѣница. За найімовірнішу основу назви вбачають давньоруське вѣно – «плата за наречену», «посаг за нею». Появу такої назви пояснюють тим, що литовський князь Ольгерд визволив Вінницю й землі навкруги в XIV ст. від татар і подарував їх племінникам.

Нині Вінниця постійно зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та адміністративний центр області, органічно пов’язаний з іншими регіонами держави.


Окрім славнозвісного фонтану місту є ще чим похвалитися. В першу чергу це річка Південний Буг, яка вважається найбільшою з тих, що повністю протікає територією в Україні і поступається в довжині лише Дніпру. Велика кількість зелених насаджень, паркові зоні, пам’ятки архітектури, готелі, торгові центри, тематичні паби та ресторани – все це тут є в достатній кількості навіть для найвибагливіших туристів. Можна з повною впевненістю стверджувати, що Вінниця цілком законно вважається справжньою перлиною Поділля, поєднуючи комфорт і унікальну атмосферу міста, яке старанно береже свою історію та вміло використовує сучасні можливості.

З Днем народження, Віннице!

 

Михайло Каменюк

ПІСНЯ ПРО ВІННИЦЮ

Ти у сонця тремтиш на крилі,

Над тобою летять журавлі,

Де б не був, бережу ніжно я

Це чудове ласкаве ім’я.

Чорнобрива моя і ясна,

Щедре літо, квітуча весна,

Тиха осінь, зима-сніговійниця,

Серце краю – замріяна Вінниця.

Над тобою гриміли віки,

Тут пожарища пили з ріки,

Але з тих лихоліть і утрат

Ти вставала міцніша стократ.

Я кажу тобі щирі слова,

Невсипуща моя, трудова,

Невмируща, як пісня дзвінка,

Моя мати, коханка, донька.

Чорнобрива моя і ясна,

Щедре літо, квітуча весна,

Тиха осінь, зима-сніговійниця,

Серце краю – замріяна Вінниця.

субота, 19 серпня 2023 р.

Уродженці Вінниччини!

 

Сонячний художник – Валентин Тишецький!

Валентин Тишецький

Ім’я Валентина Тишецького відоме далеко за межами селища Крижопіль, в якому художник живе і створює свої шедеври. Його роботи перебувають у багатьох куточках світу: Ізраїль, США, Канада, Італія тощо. Його полотна прикрашають Адміністрацію Президента України, Верховну Раду, посольство України в Казахстані та посольство України в Австрії, експонуються у виставкових залах багатьох музеїв. Член Національної спілки художників України з 1993 року.

Народився Валентин Антонович 20 вересня 1951 року в смт Крижопіль (тепер Тульчинського району) Вінницької області в сім’ї Антона Болеславовича та Віри Яківни Тишецьких. Батько Валентина Антоновича був висококваліфікованим майстром з обробки металу. Він міг виготовити деталь, яка мало в чому поступалась перед заводською.

Валентин Антонович малюванням захоплювався з дитинства. В шкільні роки мріяв стати не художником, а письменником.

Працює художник в галузі станкового живопису. В його роботах відчутний дух південного Поділля. Він у живописі мимоволі створює той світ, у якому хотілося б жити самому. Майстер завжди у пошуках нового, власного бачення світу, добору барв тонів. Теми його полотен різноманітні – природа рідного краю, портрети, історичні місця, побутові сцени.

Крім створення картин Валентин Тишецький займається художнім оформленням книг місцевих поетів та прозаїків. Це збірки Наталі Струтинської «Освідчення», Олега Губернатора «Пори року», Олени Гандзюк «Зелена заметіль», Михайла Ясипенка «На хвилях щастя», Григорія Сміщука «Батькова слава», Миколи Гринчука «Шлагбауми долі», Євгена Годованого «Затихаючі звуки полонезу» та ін.

Валентин Тишецький є активним учасником обласних, всеукраїнських та міжнародних художніх виставок, а також пленерів художників, що проходили у Хмільнику, Коктебелі, Седніві, Вінниці, Немирові та ін.

Виставки:

1985 – дебютував на виставці «Мир і молодь», м. Київ. 

1986 – учасник конкурсу молодих художників на суспільно-політичну тематику, м. Київ. Робота «Мій батько бачив Котовського» увійшла в десятку кращих.

1992 – виставка присвячена першій річниці Незалежності України, м. Київ.

1996 – виставка присвячена 500-річчю запорізьких козаків.

2000 – міжнародний конкурс «2000 років під зіркою Віфлієму». Робота «Потепліло» отримала приз журі колекціонерів.

2001 – ювілейна виставка «Сповідуємо Україну», присвячена 10-річчю Незалежності України.

2004 – учасник виставки, присвяченої 195-й річниці з дня народження Т. Г. Шевченка.

2005 – учасник живописного конкурсу «Польська архітектура в пейзажах Поділля», м. Вінниця (1 місце).

2009 – переможець в конкурсі «Людина року» в номінації «Митець», м. Вінниця.

2010 – твір автора включено до альбому «Українське образотворче мистецтво початок XXI століття».

2011 – учасник виставки «Різдвяно-Новорічні настрої», галерея МО «Леміш», м. Львів.

2012 – персональна виставка у м. Львів.

2013 – Трієнале живопису в м. Київ.

2013 – персональна виставка в м. Одеса.

2014 – персональна виставка в м. Одеса.

2016 – міжнародна виставка пейзажу в м. Маріуполь. Нагороджений пам’ятною медаллю меморіалу Л. І. Куїнджі.

2018 – ХХ Міжрегіональна виставка творів образотворчого мистецтва в м. Вінниця.

2019 – персональна виставка «Зупинка у Крижополі – 2 хвилини», м. Вінниця.

2019 – персональна виставка в м. Житомир.

2021 – персональна виставка «Улюблена пора» у м. Вінниця.

 


Фото використані з мережі Інтернет.

Література про життя і творчість В. А. Тишецького:

 Андрущенко, В. Дивосвіт Валентина Тишецького : [митці нашого краю] / В. Андрущенко // Зоряна криниця. – 1999. – 24 квіт.

Буковинець, С. «Сонячний день» закупило Міністерство культури: [художнє полотно, де зображено краєвиди с. Голубечого, написане художником із Крижополя В. А. Тишецьким – висітиме в кабінеті міністра] / С. Буковинець // Сіл. новини. – 1995. – 26 верес.

Валентин Тишецький. Живопис : альбом / упоряд. Л. М. Дідур. – Вінниця, 2012. – 34 с.

Гонта, В.  Сонячний художник : [про кн. М. Рябого «Він засвічує сонце», в якій йдеться про художника В. Тишецького] / В. Гонта  // Сіл. новини. – 2012. – 24 лип. – С. 3.

Гура, В. «Я не живу, якщо не творю»: [про місцевого художника В. Тишецького] / В. Гура // Подолія. – 1994. – 11 січ.

Гура, В. Увічнення Крижополя: [про художника В. Тишецького] / В. Гура // Подолія. – 2001. – 1 січ.

Мистецька вітальня Валентина Тишецького : [про художника з Крижополя] // Дивослово. – 2015. – № 4. – С. 65 : кольор. фот.

Рябий, М. Бути під сонцем : лірична повість / М. Рябий. – Вінниця : Едельвейс і К, 2012. – 336 с.

Рябий, М. Сонце у душі і на картинах : фрагменти ліричної повісті про художника, котрий принципово не міняє свою провінцію на столицю... / М. Рябий // Вінниц. край. – 2012. – № 2. – С. 120–139 : кольор. іл.

Тишецький Валентин Антонович [Електронний ресурс] : [жит. і твор. шлях] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Тишецький_Валентин_Антонович  (дата звернення: 19.08.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 14.11.2022.

Тишецький Валентин Антонович : [живописець] // Художники Вінниччини : довід. членів НСХУ 1976–2001. – Вінниця, 2001. – С. 75 : фот.

Тишецький, В. А. Той, що прагне дозріти до простоти : [інтерв’ю з художником В. А. Тишецьким із Крижополя] / В. А. Тишецький ; записала Світлана Капуснік // Вінничанка. – 2012. – № 7. – С. 8–9 : кольор. фот.

Трошкова, А. Подолянин підкорив Одесу : [персональна вист. картин художника В. Тишецького із Крижополя відкрилась у галереї «Артком» в Одесі] / А. Трошкова // Вінниччина. – 2013. – 20 листоп. – С. 3 : фот.

У симфонії барв : [про художника В. А. Тишецького] // Сіл. новини. – 1999. – 7 верес.

Україна – Польща : Крижопільсько-мистецький зріз: [про участь В. А. Тишецького у живописному конкурсі «Польська архітектура в пейзажах Поділля»] // Сіл. новини. – 2005. – 21 черв.

Хом’як, Г. У майстерні художника : [про В. А. Тишецького – майстра живопису з Крижополя] / Г. Хом’як // Сіл. новини. – 1991. – 30 трав.