30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек!

Краєзнавчий відділ Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва вітає відвідувачів блогу з Днем бібліотек. Ми переконані, що це свято стосується не лише безпосередніх працівників бібліотеки, а й її відвідувачів. Зичимо усім міцного здоров’я, творчої наснаги, натхнення, радості, щастя, енергії та життєвих сил!

Дні Михайла Коцюбинського у Вінниці

«Я не вважаю, що конче треба, щоб про мене колись багато писали критики та історики літератури. Але цікаво було б, щоб так - за півсотні років після моєї смерті десь написали б пів-сторінки чи там сторінку, де просто перелічили б, що я зробив і що з того від мене зосталось в пам'яті...Ну і коротко сказали б, чи надовго мене вистачить у будуччині...».

Час розвіяв сумніви нашого славетного земляка. Те, що зробив Коцюбинський для української літератури, для України, назавжди увійшло в золотий фонд національної культури та історії, а його ім'я стало окрасою світового письменства. Його творчий доробок увійшов до золотого фонду загальнолюдської культури. Про це промовисто говорять переклади його творів на багато мов світу, його слово звучить з радіотелекіноекрану, зі сцен професійних і аматорських театрів. Ім’ям уродженця Поділля названі школи, вулиці, кінотеатри, сільськогосподарські товариства. Лише за неповними даними славне ім’я світоча українського народу носять вулиці у 107 містах і селах Вінничини. У Вінниці його ім’я носять педагогічний університет, середня школа, кінотеатр, будинок відпочинку, а на проспекті Михайла Коцюбин­ського 1989 року споруджено величний пам’ятник Майстрові слова. Поруч літературно-меморіальний музей письменника. Тут щороку в день його народження відбуваються святкові урочистості, «літературні суботи М.Коцюбинського». Такі заходи відбуваються і в 146-й день народження великого Сонцелюба.

Засновано Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського, лауреатами якої в різні роки стали письменники Вінниччини А.Бортняк, М.Потупейко, А.Гудима, Д.Дереч, В.Кобець, М.Коцюбинська, В.Кузьменко, М.Рябий, М.Стрельбицький, Г.Усач, В.Сторожук, Т.Яковенко, І.Волошенюк, Л.Пастушенко, В.Прилипко, А.Звірик, П.М Перебийніс, В.С. Рабенчук, В.І.Мельник, А.М.Подолинний, Н.Гнатюк, П.А.Зарицкий.

У відділі літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва організовано перегляд літератури "Я весь був як пісня...", присвячений дню народження видатного земляка.

Вінниці - 655

11-12 вересня наша славна Вінниця відзначає 655 день свого народження. На цей час для вінничан Вінниця-іменинниця підготувала чимало цікавих та веселих заходів. Цьогорічне святкування проходить під девізом: “Вся історія Вінниці в одному святі”.

Під час проведення свята, вже традиційно, вінничани стають не лише глядачами святкувань, а й самі беруть безпосередню участь у них. Це інтерактивні конкурси та розваги, майстер-класи від майстрів народного фольклору, мистецтва, історичний карнавал, шоу двійників, “Карооке на майдані у Вінниці ” з І.Кондратюком, виступи вінницьких колективів, столичних гостей, ансамблю з польського містечка Люблін. Біля міської вежі на вул. Козицького відбудеться відкриття пам’ятника архітектору Г.Артинову, якому в нинішньому році виповнюється 150 років від дня народження. І ще в ці дні вінничан чекає багато сюрпризів. Отже, святкуємо разом!

У відділі літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва організовано перегляд документів “Вінниці – 655”.

Вінницький зодчий

Рік 2010-й – рік півторасотлітнього ювілею з Дня народження Григорія Григоровича Артинова, цивільного інженера, вінницького міського архітектора 1900-1919 років.

У вересні 1899 року Артинов оселяється у Вінниці, середовище й саме обличчя якої йому судилося змінити.

Вшановуючи пам’ять видатного архітектора фахівці відділу літератури та інформації з питань краєзнавства ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва зібрали матеріали для видання бібліографічного покажчика "Творець архітектурної історії Вінниці початку ХХ століття".

У галереї “Арт-Шик” з 22 липня по 8 серпня проходить виставка “Вінниця очима Артинова, Артинов очима вінничан”, на якій можна ознайомитись з унікальними фотографіями міста і архівними документами дореволюційного періоду.

28 липня на перехресті вулиць Артинова і Соборної відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на честь першого архітектора Вінниці.

Мчать потяги в Європу

8 червня 1870 року на відрізку Одеса-Жмеринка-Київ пройшов перший потяг. Ця дата і вважається днем заснування Жмеринського вузла. З розвитком залізничної мережі Жмеринська станція, опинившись на перехресті доріг, перетворилась на вузлову станцію Південно-Західної залізниці, з’єднавши три напрями – на Київ, на Одесу і на Львів.

У народі говорять: "Якби Жмеринка ще мала море, то місту, безперечно, ціни не було б". Але моря немає. Хоч сталеві магістралі звідси домчать кожного пасажира у будь-яку точку Європи, з пересадками, зрозуміло.

ІV міжнародні Пироговські читання

У Вінниці 2-5 червня будуть проведені IV Міжнародні Пироговські читання, присвячені 200-річчю з дня народження всесвітньо відомого лікаря, вченого, засновника вітчизняного Товариства Червоного Хреста, педагога і громадського діяча, Миколи Івановича Пирогова.

У ювілейних заходах передбачається участь близько двох тисяч представників з 26 різних країн, а також 237 відомих вчених світу. У рамках форуму пройде ХХІІ з’їзд хірургів та V з‘їзд анатомів, гістологів та ембріологів України.

Півстолітня трудова діяльність вченого залишила глибокий слід в історії вітчизняної та світової медичної науки. На Вінниччині, Пирогов жив та працював протягом останніх двадцяти років (1861-1881) у садибі Вишня. Вишенський період для Миколи Івановича був одним з найбільш плідних.

1947 року в пироговській садибі відкрито державний музей (нині Національний музей-садиба М.І. Пирогова), де у крипті церкви св. Миколи Чудотворця зберігається набальзамоване тіло геніального хірурга.

Ім’ям М.І. Пирогова нині названо обласну лікарню, медичний університет та одну з вулиць міста де споруджено пам’ятники відомому вченому.

До 85-річчя Національної спілки краєзнавців України

Зародившись у ХІХ ст., краєзнавчий рух на Вінниччині особливого розквіту набув у 20-х рр. нового століття, активно підтримуваний радянською владою. Про цей період можна говорити як про його зоряний час. Здійснюючи політику радянізації українського суспільства, вона розглядала краєзнавство як один із ефективних інструментів своєї мети.

Тоді на зміну аматорській діяльності окремих збирачів фольклору, дослідників старовини прийшли організаційно оформлені осередки краєзнавчої роботи та місцеві краєзнавчі товариства.

Важко переоцінити роль у цій справі Валентина Дмитровича Отамановського – невтомного дослідника Поділля. У квітні 1924 р. при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки ВУАН відкрився очолений ним науково-методичний центр – Кабінет виучування Поділля, який поклав початок систематичного, комплексного дослідження краю та поширення знань про нього. До роботи були залучені кілька десятків вчених, художників, письменників та інших представників інтелігенції. Кабінет видав 26 томів (збірників) наукових праць, в яких подано всебічний опис краю, його природи, історії, народного господарства, що склали своєрідну «Енциклопедію поділлєзнавства»; він підтримував творчі зв’язки з 180 організаціями країни та світу.

На жаль з арештом В.Д. Отамановського (1929), який був безпідставно притягнутий до судової відповідальності у справі так званої "Спілки визволення України", робота Кабінету була припинена.

Подальше становлення краєзнавчого руху відбувалося в післявоєнний період, 50-х – 60-х рр.

Новий період пошуково-творчої активності переживає краєзнавчий рух на Вінниччині після проголошення незалежності України. Сучасні умови дозволяють поглянути на історичне минуле з позиції правди та об’єктивності, зняти завісу недоступності до раніше заборонених тем, відкрити невідомі події та факти минувшини, повернути із забуття імена незаконно репресованих і викреслених із народної пам’яті.

Нині вагомо заявили про себе невтомною працею на ниві краєзнавства понад 150 чоловік – історики, географи, мистецтвознавці, етнографи, філологи, археологи, освітяни, бібліотекарі, журналісти.

На Вінниччині працюють обласна організація Національної спілки краєзнавців України та громадська організація "Краєзнавче товариство "Поділля".