Різдво на Поділлі

От і наступають свята. Чекати залишилося недовго. Скоро одне із найбільших свят християн – Різдво Христове. То ж, які особливості святкування подільського Різдва?

Різдву на Поділлі завжди передували серйозні приготування. Інтер'єр житла набирав святкового вигляду, а трапеза напередодні Різдва (Святвечір, багата кутя, вілія), як і всюди на Україні, носила урочистий характер і виливалась у справжній ритуал. За народними уявленнями, всі предмети, які стосувались обрядового столу, набували чудодійної сили і відігравали роль важливого магічного або лікувального засобу. На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею, підсолодженою медом, з маком та горішками. Земляну долівку або підлогу вкривали соломою.

Святковий стіл у подільських селах також застилали сіном, по кутках клали часник, який виконував роль оберегу, а потім покривали скатертиною - «обрусом». Подекуди під стіл клали сокиру. На неї всі члени родини ставили ноги, «щоб були такими ж міцними».

Сама вечеря складалася, як правило, із 12 страв і включала майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком скоромних, заборонених у піст. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році. Тому навіть найбідніший селянин докладав усіх зусиль, щоб зустріти Різдво якнайкраще. Починали їсти з куті. Серед подолян, як і в цілому, на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом. Для них після вечері залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалось гріхом).

За давньою, ще дохристиянською традицією, на Святвечір відбувається обмін ритуальними стравами. Вечерю яку надсилали родичам, хрещеним батькам, бабі-повитусі, складалася, як правило, з головних ритуальних страв столу: куті, риби, книшів, пирогів тощо. Приймаючи обрядову їжу, господарі дякували і теж передавали дари – такі самі страви зі свого стола. Таким чином, обмін ритуальною вечерею символізував спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щирість. Дітей, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцями – пиріжками, горіхами, яблуками, цукерками.

Напередодні або в перший день Різдва, звечора починали колядувати. Давня традиція колядування, як і щедрування, полягала в тому, що групи чоловіків, парубочої молоді заходили на подвір’я кожної хати, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, достатку, виконували ряд обрядів, дійств, за що отримували певну винагороду.

Леоніду Куцому – 70!

Сміх буває і лукавим, і саркастичним, і добродушним, але не бездумним і не бездушним. Ось у цьому і найголовніший талант Леоніда Мироновича Куцого, офіцера колишньої Радянської Армії, який давно міг би вже забути свою рідну мову на полігонах і в казармах «необъятной Родины».

Член Національної Спілки письменників та Національної Спілки журналістів України, отаман Вінницького куреня гумористів ім. С.Руданського Леонід Миронович Куций цими днями відзначив 70-річний ювілей.

З цієї нагоди у читальній залі Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва пройшов творчий вечір ювіляра, на який завітали представники влади, громадськості, письменники-побратими, члени куреня з вітальним словом.

Успішність його творчості підтверджують звання лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. Степана Руданського та Всеукраїнського конкурсу «Байка 2001».

А чи знайомі Ви з творами Леоніда Куцого? Що ви думаєте про творчість цього вінницького поета-гумориста? Запрошуємо Вас до розмови.

ІІ Міжнародна науково-практична конференція завершилася

Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, громадська організація «Асоціація бібліотек Вінниччини» та Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва 13-15 жовтня 2010 року провела ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію “Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку”.

Мета проведення конференції: поглиблення партнерських взаємозв’язків з державними установами, закладами, громадськими організаціями, творчими спілками, національно-культурними товариствами, науковцями, краєзнавцями для збереження історичної пам’яті територіальних громад, забезпечення виявлення, збору та популяризації інформації про минувшину та сьогодення рідного краю.

У конференції взяли участь науковці, дослідники, пошуковці, краєзнавці, представники органів місцевої влади та громадських краєзнавчих організацій, бібліотечні, архівні, музейні фахівці, освітяни, студентська молодь.

Під час роботи конференції були організовані пленарні засідання, круглий стіл, презентаці; проводилися екскурсії по бібліотеці. Виїзне засідання конференції було проведено на базі Вороновицької районної дитячої бібліотеки Вінницького району.

ІІ Міжнародна науково-практична конференція

13-15 жовтня 2010 року Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва за підтримки Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради та управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, проводить ІІ-гу Міжнародну науково-практичну конференцію «Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку».

Пленарні та виїзні засідання будуть проводитися за такими напрямки:

- Джерелознавча база вивчення краю
- Історичне краєзнавство
- Метод усної історії як складова краєзнавства
- Бібліотечне краєзнавство
- Відомі постаті в історії
- Літературно-мистецьке краєзнавство
- Природниче краєзнавство
- Туристичне краєзнавство

30 вересня – Всеукраїнський день бібліотек!

Краєзнавчий відділ Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва вітає відвідувачів блогу з Днем бібліотек. Ми переконані, що це свято стосується не лише безпосередніх працівників бібліотеки, а й її відвідувачів. Зичимо усім міцного здоров’я, творчої наснаги, натхнення, радості, щастя, енергії та життєвих сил!

Дні Михайла Коцюбинського у Вінниці

«Я не вважаю, що конче треба, щоб про мене колись багато писали критики та історики літератури. Але цікаво було б, щоб так - за півсотні років після моєї смерті десь написали б пів-сторінки чи там сторінку, де просто перелічили б, що я зробив і що з того від мене зосталось в пам'яті...Ну і коротко сказали б, чи надовго мене вистачить у будуччині...».

Час розвіяв сумніви нашого славетного земляка. Те, що зробив Коцюбинський для української літератури, для України, назавжди увійшло в золотий фонд національної культури та історії, а його ім'я стало окрасою світового письменства. Його творчий доробок увійшов до золотого фонду загальнолюдської культури. Про це промовисто говорять переклади його творів на багато мов світу, його слово звучить з радіотелекіноекрану, зі сцен професійних і аматорських театрів. Ім’ям уродженця Поділля названі школи, вулиці, кінотеатри, сільськогосподарські товариства. Лише за неповними даними славне ім’я світоча українського народу носять вулиці у 107 містах і селах Вінничини. У Вінниці його ім’я носять педагогічний університет, середня школа, кінотеатр, будинок відпочинку, а на проспекті Михайла Коцюбин­ського 1989 року споруджено величний пам’ятник Майстрові слова. Поруч літературно-меморіальний музей письменника. Тут щороку в день його народження відбуваються святкові урочистості, «літературні суботи М.Коцюбинського». Такі заходи відбуваються і в 146-й день народження великого Сонцелюба.

Засновано Всеукраїнську літературну премію імені Михайла Коцюбинського, лауреатами якої в різні роки стали письменники Вінниччини А.Бортняк, М.Потупейко, А.Гудима, Д.Дереч, В.Кобець, М.Коцюбинська, В.Кузьменко, М.Рябий, М.Стрельбицький, Г.Усач, В.Сторожук, Т.Яковенко, І.Волошенюк, Л.Пастушенко, В.Прилипко, А.Звірик, П.М Перебийніс, В.С. Рабенчук, В.І.Мельник, А.М.Подолинний, Н.Гнатюк, П.А.Зарицкий.

У відділі літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва організовано перегляд літератури "Я весь був як пісня...", присвячений дню народження видатного земляка.

Вінниці - 655

11-12 вересня наша славна Вінниця відзначає 655 день свого народження. На цей час для вінничан Вінниця-іменинниця підготувала чимало цікавих та веселих заходів. Цьогорічне святкування проходить під девізом: “Вся історія Вінниці в одному святі”.

Під час проведення свята, вже традиційно, вінничани стають не лише глядачами святкувань, а й самі беруть безпосередню участь у них. Це інтерактивні конкурси та розваги, майстер-класи від майстрів народного фольклору, мистецтва, історичний карнавал, шоу двійників, “Карооке на майдані у Вінниці ” з І.Кондратюком, виступи вінницьких колективів, столичних гостей, ансамблю з польського містечка Люблін. Біля міської вежі на вул. Козицького відбудеться відкриття пам’ятника архітектору Г.Артинову, якому в нинішньому році виповнюється 150 років від дня народження. І ще в ці дні вінничан чекає багато сюрпризів. Отже, святкуємо разом!

У відділі літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва організовано перегляд документів “Вінниці – 655”.