Шукати в цьому блозі

середа, 18 вересня 2013 р.

Засідання науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"



18 вересня 2013 року о 13.30 в Інтернет-центрі Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва (вул. Соборна, 73, ІV  поверх) відбулася презентація книг відомих краєзнавців Хмільниччини М.Дороша, В.Степанюк «Місту Вінниці – 650 років», «Тобою, краю мій, живу… Хмільниччина: події, особи, час» та А.Веремій «Заради добра і краси», у рамках засідання науково-краєзнавчого клубу «Дослідник краю». Книги розраховані на науковців та краєзнавців, студентську та учнівську молодь, а також всіх, хто вивчає, досліджує та популяризує історію рідного краю.


Фотоматеріали
 


субота, 24 серпня 2013 р.

24 серпня - День Незалежності України!

   З нагоди річниці Незалежності нашої держави бажаємо вам міцного здоров’я, великого родинного щастя, миру, взаєморозуміння, злагоди та добробуту.














середа, 7 серпня 2013 р.

Легенди Гайсинського району!

Легенда про село Степашки

     Події описані в цій легенді відбувалися за часів гайдамаччини, тобто, коли на Правобережній Україні розгорівся народно-визвольний рух проти кріпосницького гноблення та утисків польсько-шляхетських загарбників.
    Розказують, що у гайдамацьких ватагах відважно бились два запорозькі козаки - Сава Чалий та Гнат Голий. Але недовго тривало це побратимство. По розповідях, Сава Чалий запродався полякам, зрадив друзів і справу, за яку багато учасників боротьби за волю поклали головами. За це шляхта його щедро нагородила - дала багато грошей та одне із сіл нашого краю на лівому березі Південного Бугу, яке тепер називається Степашками. За зраду Гнат Голий поклявся помститися колишньому гайдамаці.
     Сава Чалий добре облаштувався в своєму маєтку, а село назвав Савинцями. І дуже пильно дбав, аби його не знайшли гайдамаки із загону Голого - вміло переховувався, збудував собі справжню фортецю, обгородивши її височенним тином. Заїзд на дворище був лише один - через масивну браму, зненацька застукати Саву було важко.
   Гнат Голий довго шукав нагоди зустрітися із зрадником і знайшов. У Чалого служницею була відважна й рішуча дівчина Степка. От і домовився з нею про допомогу.
    Степка довідалась, що Сава готує якусь оказію - не то хрестини, не то весілля. Про це і повідомила Голому. Той наказав своїм друзям пошити м'які чохли на кінські кошти, щоб не було чути стукоту. Вершники підкрались до самого маєтку Чалого й затаїлися. А Степка непомітно вислизнула з хати і відчинила гайдамакам масивну браму. Гайдамаки ввірвались в маєток і зав'язалась бійка.
    Це трапилося в 1741 році, що й зафіксовано в історичній довідці про село. Відтоді воно й назване на честь відважної українки - Степки - Степашки. А від Чалого навіть місця не зосталося. Все пішло прахом.

Записав Максим Чорний.

пʼятниця, 19 липня 2013 р.

Бібліотека виходить у місто!

     Участь відділу краєзнавст­ва у загальнобі­бліотечній­ акції: "Бібліотек­а виходить в місто". Конкурс малюнка "Бібліотек­а мрій".








пʼятниця, 5 липня 2013 р.

Ювілей журналіста!




4 липня 2013 р. у літературно-меморіальному музеї М.М. Коцюбинського (м. Вінниця) відзначив свій 75-річний ювілей відомий письменник і журналіст Іван Волошенюк.


 



середа, 19 червня 2013 р.

Краєзнавча новинка!

Малюта, І.Т. Одна із трьох. Цибулівка в історико-краєзнавчому нарисі. - К. : Видавництво імені Олени Теліги, 2013. - 64 с.

Нещодавно в м. Києві у видавництві імені Олени Теліги вийшла друком книга-нарис "Одна із трьох. Цибулівка в історико-краєзнавчому нарисі" заслуженого журналіста України Івана Малюти.У книзі висвітлена історія його рідного села Цибулівки Тростянецького району, що на Вінниччині від кінця ХVI століття і до наших днів.
Дослідження проведено на основі архівних документів, спогадів односельців, родичів.
У нарисі використано фрагменти давніх карт України - Гійома де Боплана 1650 р. і Різзі Занноні 1772 р.
Видання розраховане на краєзнавців, істориків, вчителів та усіх, хто цікавиться своїм рідним краєм.

пʼятниця, 17 травня 2013 р.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Коростовецький"

Дуб черешатий
Ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Коростовецький" створений у відповідності з Постановою Ради Міністрів УРСР № 500 від 28.10.84 р. "Про створення державних заказників УРСР".
Відповідно до Указу Президента України від 21.02.2002 року № 167/2002 "Про території природно-заповідного фонду загальнодержавного значення" межі заказника змінено. Площа заказника – 370 га. До складу ввійшов ландшафтний заказник місцевого значення "Коростовецький", який був створений згідно з рішенням виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 25.10.1990 р. № 263.
Розташований заказник на території Гайсинського району Вінницької області у кв. 108-113 Басалачівського лісництва ДП "Гайсинський лісгосп", в 5 км. західніше с.Ладижинські Хутори на лівому березі р. Південний Буг. Ця місцевість у Середньому Побужжі зветься «Подільською Швейцарією».
Ковила ріпчаста
В межах заказника переважають лісові ландшафти, вони займають близько 96 % території та зустрічаються дерева віком до 400 років. На крутих південно-західних схилах із слаборозвинутими дерновими ґрунтами з близьким (5-40 см) заляганням подільських гранітоїдів сформувався характерний екологоценотичний ряд дубових лісів.
На ділянках соснових лісів, утворених з сосни звичайної та сосни кримської, травостій особливо багатий на лікарські рослини. Надзвичайно цінні степові та лучно-степові ділянки, які тягнуться вузькою (50-100 м) стрічкою південно-західним схилом з малопотужними (5-20 см) дерновими грунтами на гранітах, з кострицею валіською і тонконогом вузьколистим, є також степові угрупування ковили пірчастої, занесеної до "Зеленої книги України". Зустрічаються і види з "Червоної книги України": плодорічка салепова, сон чорніючий, лілія лісова, любка дволиста, аконіт несправжньопротиотруйний, коручка черемникоподібна, гніздівка звичайна. Можна побачити рідкісні для Східного Поділля види: сон український, півник угорський, рястка Гуссона, шолудивник Кауфмана.
Сон чорніючий
Досить значне ландшафтне різноманіття, багатство рослинного світу та антропогенізованість оточуючої території створюють в умовах заказника сприятливі умови для мешкання багатьох видів тварин. До складу ядра фауни входять мешканці широколистих та мішаних лісів, степів і лук та долинно-річкових комплексів. Зокрема, з ссавців це козуля, борсук, лисиця звичайна, куниця лісова, білка, заєць, кріт, їжак. Періодичні з’являються вовки. Часто трапляються сліди діяльності інших тварин обідрані оленями стовбури дерев, розритий дикими кабанами ґрунт поблизу дубів. Багатою є орнітофауна заказника. Найчастіше зустрічаються дрібні птахи типові представники місцевих лісових комплексів: повзик, шпак звичайний, дятел строкатий, іволга, дрозди, синиці тощо. З плазунів найбільш поширені: мідянка, вуж звичайний, гадюка лісова, ящірка прудка. Чисельними є також земноводні та комахи.
Лисиця звичайна
Повзик
Тут є також історичні та археологічні пам’ятки – ланцюги змієподібних окопів і траншей, печери, пов’язані з козацько-гетьманським періодом історії України.



Цю красу, це багацтво природи треба нам всім шанувати і берегти, щоб зосталось на віки для прийдешніх поколінь.