Легенда про село Степашки
Події описані в цій легенді відбувалися за часів гайдамаччини, тобто, коли на Правобережній Україні розгорівся народно-визвольний рух проти кріпосницького гноблення та утисків польсько-шляхетських загарбників.
Розказують, що у гайдамацьких ватагах відважно бились два запорозькі козаки - Сава Чалий та Гнат Голий. Але недовго тривало це побратимство. По розповідях, Сава Чалий запродався полякам, зрадив друзів і справу, за яку багато учасників боротьби за волю поклали головами. За це шляхта його щедро нагородила - дала багато грошей та одне із сіл нашого краю на лівому березі Південного Бугу, яке тепер називається Степашками. За зраду Гнат Голий поклявся помститися колишньому гайдамаці.
Сава Чалий добре облаштувався в своєму маєтку, а село назвав Савинцями. І дуже пильно дбав, аби його не знайшли гайдамаки із загону Голого - вміло переховувався, збудував собі справжню фортецю, обгородивши її височенним тином. Заїзд на дворище був лише один - через масивну браму, зненацька застукати Саву було важко.
Гнат Голий довго шукав нагоди зустрітися із зрадником і знайшов. У Чалого служницею була відважна й рішуча дівчина Степка. От і домовився з нею про допомогу.
Степка довідалась, що Сава готує якусь оказію - не то хрестини, не то весілля. Про це і повідомила Голому. Той наказав своїм друзям пошити м'які чохли на кінські кошти, щоб не було чути стукоту. Вершники підкрались до самого маєтку Чалого й затаїлися. А Степка непомітно вислизнула з хати і відчинила гайдамакам масивну браму. Гайдамаки ввірвались в маєток і зав'язалась бійка.
Це трапилося в 1741 році, що й зафіксовано в історичній довідці про село. Відтоді воно й назване на честь відважної українки - Степки - Степашки. А від Чалого навіть місця не зосталося. Все пішло прахом.
Записав Максим Чорний.
