"Лідерство для молодих бібліотекарів"

Участь у Програмі «Лідерство для молодих бібліотекарів»

Молоді фахівці бібліотечної справи книгозбірень України отримали безцінну можливість взяти участь у Програмі «Лідерство для молодих бібліотекарів». Програмою «Бібліоміст», «Творчим центром ТЦК», за підтримки Ради міжнародних досліджень та обмінів (IREX) було організовано чотири тренінгові модулі. Під час яких, завдяки професіоналізму тренерського складу у співпраці з дружньою командою колег підвищувався професійний рівень та розкривався творчий потенціал у справі впровадження інновацій в практику роботи своїх бібліотек.

 

В рамках програми було організовано навчальний візит до Латвії, з метою вивчення досвіду місцевих публічних бібліотек з надання інноваційних послуг та адаптації отриманих знань у практику роботи українських публічних бібліотек.

Можливість отримати нові професійні знання та досвід, сповнитися незабутніми враженнями та відвідати одну із чудових країн Європи, в якій панує атмосфера середньовічного міста отримала і я, бібліотекар краєзнавчого відділу Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва Ярослава Бондарчук.

Вільний доступ до фонду

Учасники стажування мали нагоду відвідати найкращі публічні бібліотеки міст Вентспілса, Кулдіги, Риги та Юрмали та ознайомитись з досвідом їхньої роботи. Масу позитивних вражень ми отримали від візиту до бібліотек міста Вентспілса: головної бібліотеки міста та бібліотеки Парвенті. Це нові, просторі, світлі, затишні та сучасні приміщення. Особисто мені сподобався підхід до організації вільного доступу до бібліотечного фонду, який завдяки використанню прийомів сучасного дизайну знаходиться у відкритому просторі. А ще, ці бібліотеки є улюбленим місцем дітей, для яких працює відділ дитячої літератури, діє спеціальна загальнолатвійська програма дитячого журі, метою якої є залучення дітей до читання, а також організовано ігрові майданчики.

Головна бібліотека м. Вентспілс

Бібліотеки Латвії – це не лише скарбниці культурних надбань, а й центри місцевих громад. В їхній діяльності враховуються усі необхідні потреби населення – організація зручного графіку роботи бібліотеки, створення дитячих кімнат, автоматизація бібліотечних процесів у справі самообслуговування та організація різних форм роботи з користувачами. Адже девіз латвійських бібліотек – робота не з книгами, а з користувачами. Саме завдяки використанню цього принципу в книгозбірнях завжди є відвідувачі.

"Замок світла"

Справжнім культурним, науковим, творчим та освітнім центром Риги стане нова будівля Латвійської Національної бібліотеки. Вікриття якої заплановано на 29 серпня 2014 року. «Замок світла» – саме така назва грандіозного проекту бібліотеки, відкриття якої знаменує початок року Культурної столиці Європи. Нова тринадцятиповерхова будівля бібліотеки з сучасними читальними залами та книжковими сховищами буде вміщувати ще й сучасний конференц-зал, акустична система якого дозволить проводити різні музичні вечори, концерти та інші зустрічі. У новій будівлі з спеціальною системою мікроклімату та цілою низкою архітектурного символізму будуть розміщуватись звукоізолюючі аудіо та відеокімнати, виставкові зали, дитяча кімната, просторі робочі кабінети, сувенірні крамнички, ресторан та інше. А чого варте читати книгу в затишній залі, милуючись з вікна краєвидом середньовічної Старої Риги?

Вид з вікна бібліотеки

Вразила також Ризька центральна бібліотека. Презентація стратегії розвитку якої підтверджує основні аспекти її роботи. Це задоволення інформаційних потреб, зручність користування послугами сучасної публічної бібліотеки, піклування про людей з особливими потребами, застосування креативних форм та методів роботи, професійне підвищення знань бібліотекарів.

Крім того, у рамках візиту було організовано чудові, пізнавальні екскурсії до Юрмальського міського музею, Лісного дому в Національному парку Кемері (м. Юрмала), старовинного замку у м. Венстпілс, а на завершення навчальної програми доброзичлива колега з Ризької бібліотеки познайомила нас з культурними надбаннями Риги.

Пам'ятник Свободи Латвії

Учасники програми щиро вдячні латвійським колегам за нові знання та запозичений досвід, гостинність та щирий прийом. Дякуємо програмі «Бібліоміст» та «Творчому центру ТЦК» за організацію цікавих навчальних тренінгів та пізнавального навчального візиту до книгозбірень Латвії. Ми отримали багато цікавої інформації та знайшли нових друзів.

Ярослава Бондарчук 

 Фотозвіт:

Фотомоделі Подільського зоопарку

     Рішенням Вінницької обласної ради від 29 грудня 2006 р. вирішено зробити відокремлений підрозділ "Подільський зоопарк" Вінницького обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства "Віноблагроліс" та створити на його базі зоологічний парк місцевого значення. Цей восьмий зоопарк в Україні є своєрідним подарунком службовців "Агролісу" рідній області.

     Всього в ньому мешкають близько 400 тварин, багато з яких ведуть напіввільний спосіб життя. Це гамірливе і неспокійне товариство швидко і напрочуд органічно вписалося в життя обласного центру. Щодня тут є відвідувачі, які можуть погодувати деяких тварин.

     У зоопарку живе велика кількість птиці як домашньої, так і "дикої". Крім гусей, курей (бійцівських, пухових, золотистих, безголосих та ін.), індиків, є і орли, беркути, соколи, грифи, пугачі, фазани, лелеки, цесарки, страуси, пелікани та небаченої вроди павич Павло з віялом фантастичного хвоста.

     "Пан" для нього, либонь, мало. Треба казати Його Величність Павло, бо надто вже він імпозантний та величний. Красується, повертаючись на всі боки з сановною повільністю царської особи, чекає на увагу від публіки. Такий він - найкрасивіший птах Подільського зоопарку.

     Пелікан в Україні - це абориген Червоної книги. Життя і всі інтереси пелікана пов'язані з водою і рибою. Полюють пелікани тільки вдень, вночі вони сплять. В біографію людства пелікан вписався символом добра. У магометян він - священна птаха, яка допомагала споруджувати Каабу і Мекку; у християн - символ самовідданої материнської любові. Ось такий мешканець є в зоопарку.

     Страус - найбільший птах планети. Він бігає швидше, ніж легкова машина, наче не летить, а стрімко пливе у повітрі.

     Також у Подільському зоопарку живуть багато звірів - це і благородні олені, зубри, гімалайські ведмеді, вепри, вовки, лисиці, кенгуру, косулі, лами, лані, муфлони, верблюди та інші.

     Зубр - найваговитіший мешканець Вінницького зоопарку, символ здорової сили і чудового апетиту. У вольєрі зубрів спеціально залишали не вирубаними молоді дерева з діаметрами стовбурів у 6-8 см. Замість них тепер одна "стерня".

     Лама - найбільший представник родини верблюжих в Південній Америці. Це одна з небагатьох домашніх тварин, що використовується для транспортування вантажів на висоті більш ніж 2700 м над рівнем моря. У Вінницькому зоопарку є три представники цих ссавців.

     Муфлони, вслід за косулями, першими у Вінниці привели своє потомство. Персоналу зоопарку належить пильно стежити хіба що за станом їхніх ратиць, бо на рівнинних площинах, де нема каменів, їх ніщо не стісує.

     У Вінницькому зоопарку є чорнобура лисиця. Свого часу її розводили на терені багатих звірогосподарів, де, зважаючи на виняткову якість і популярність хутра, вона давала величезні прибутки. Найцікавіший вид лисиці - строката. В природніх умовах її немає взагалі - виведена схрещенням червоної, чорнобурої і песця.

     Є у зоопарку і гімалайські ведмеді. Білогрудий, або гімалайський, ведмідь досить миролюбний; він намагається уникати зустрічей з людиною. Проте ведмеді-шатуни, розбуджені під час сплячки, можуть бути дуже небезпечними.

     Ось такі тваринки цього чудового зоопарку.

     Тут красиві вимощені доріжки, дерев'яні альтанки зі столиками, де можна посидіти і відпочити, дитячий майданчик, підросли висаджені сосни та ялинки.
     Залишається тільки сказати, що започатковуючи зоопарк у Вінниці, керівництво комунального підприємства "Вінницяоблагроліс" ставило найвищою своєю метою турботу про звіра і птаха, а після цього - все інше, в тому числі й екологічне виховання, навчання і відпочинок.

Література про Вінницький зоопарк:

1. Волошенюк, І. Фотомоделі Подільського зоопарку / І. Волошенюк ; фото О. Гордієвича. - Вінниця : О. Власюк, 2007. - 72 с. : кол. іл.
2. Волошенюк, І. Зоопарк у Вінниці : [про історію відкр.] / І. Волошенюк // Вінниччина. - 2007. - 19 січ. - С. 1, 5 : фото.
3. Кульбаба, І. Фотомоделі Вінницького зоопарку : [про тварин зоопарку] / І. Кульбаба // Поділ. зоря. - 2007. - 4 трав. - С. 8 : фото.
4. Баковська, Т. Верблюд Карім запрошує вінничан / Т. Баковська // 20 хвилин. - 2008. - 5 трав. - С. 5.
5. Вдовцов, М. На теми любові до братів наших менших : [про Вінниц. зоопарк розповідає ініціатор його створ. М. Вдовцов] / М. Вдовцов ; зап. І. Волошенюк // Вінниц. газ. - 2009. - 27 листоп. - С. 9. - (Спец. вип. газ. "П'ятниця").
6. Зотова, Ю. Зоопарк - задоволення на весь день : [про Вінниц. зоопарк] / Ю. Зотова // RIA. - 2011. - 24 серп. - С. 9 : фото.
7. Ольхова О. У Вінницькому зоопарку народились малюки / О. Ольхова // Місто. - 2012. - 15 серп. - С. 5.
8. Анатолієва, О. Павичі-альбіноси запрошують всіх до "Подільського зоопарку" / О. Анатолієва // Поділ. радниця. - 2014. - 16 квіт. - С. 5 : фото.

Митець сучасного народного живопису

Панчук Федір Васильович – художник, заслужений діяч мистецтв України, директор Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського.

«Ми, художники,

найщасливіші з людей…»

Федір Панчук

Народився Федір Васильович 3 травня 1954 року в с. Свердлівка Липовецького району Вінницької області. Потяг до малювання у хлопця виявився ще в дитинстві. Мама, Любов Никифорівна, розуміла синову потребу і всіляко підтримувала. Часто просила щось намалювати, хвалила, казала, що він буде хорошим художником. Згодом Федір вступає до Вінницького педагогічного інституту ім. М. Островського на факультет російської філології. Протягом усього навчання в інституті продовжував малювати.

Після навчання Федір Панчук рік пропрацював шкільним вчителем в с. Нова Прилука. Живопису навчався у Московському заочному народному університеті мистецтв. Згодом повертається до Вінниці і працює у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї, перемальовуючи роботи з фондів. Через рік Федір починає працювати у Вінницькому обласному центрі народної творчості на посаді методиста з образотворчого мистецтва. Тут відбувається становлення Панчука як художника.

Федір Васильович Панчук працює у жанрі сучасного народного живопису. З 1978 р. бере участь у республіканських, всесоюзних та міжнародних виставках. 1988 р. – перша персональна виставка живописних творів. Персональні виставки: Франція, кафедральний собор української громади в Парижі (1990), США (1993), Німеччина (1994), Туреччина (1995). Виставлявся в Україні – Українському Домі (1993), галереї «Славутич» (1994), Будинку архітекторів (1995), галереї Києво-Могилянської академії (1995). Твори автора знаходяться в галереях та приватних зібраннях Австрії, Ватикану, США, Польщі, Німеччини, України, Ізраїлю. Твори «Вовки», «Заготівля дров», «Проводи» закуплені Національним художнім музеєм України.

З 1998 р. Федір Панчук працює директором Вінницького літературно-меморіального музею Михайла Коцюбинського, перетворивши його в консолідуючий осередок для творчої інтелігенції Поділля. Він є автором багатьох літературно-мистецьких проектів, які успішно реалізувалися на садибі музею М. Коцюбинського.

У 2006 р. відкрив власну картинну галерею у маєтку Раковського в с. Козинці Липовецького району на Вінниччині, в школі, де навчався.

Федір Панчук протягом двадцяти років очолював Вінницький обласний осередок Національної спілки майстрів народного мистецтва України. Зарекомендував себе як досвідчений спеціаліст у сфері образотворчого мистецтва і художніх промислів. Подвижник і пропагандист творчості аматорів Вінниччини.

Опублікував близько двохсот статей у журналах «Народне мистецтво», «Світлиця», «Народна творчість та етнографія» та інших періодичних виданнях України.

Федір Васильович Панчук нагороджений медалями, грамотами, подяками та цінними подарунками.

Його картини сповнені щастя, радості, пробуджують у нас найсвітліші почуття.

Рекомендований список літератури та інтернет-ресурсів про Федора Панчука:

Бехтін, О. Бувають картини сильніші – слабші. Не буває лише недобрих і нещирих... : [про художника Ф. Панчука] / О. Бехтін // Курьер. – 2003. – 23 апр. – С. 2.

Єрмольєв, В. Супрематичний живопис Федора Панчука / В. Єрмольєв // Вінницький альбом. 1999 : літ.-худож. та історико-краєзн. альм. – Вінниця, 2000. – С. 410-412.

Живопис Ф. Панчука [Електронний ресурс] // Мой мир в формате фото и видео. – Електрон. текст. дані. URL : http://vitvikvas.io.ua/album515243_0 (дата звернення : 28.04.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

Калиновська, О. Таємниця шумерських знаків Федора Панчука : [про вінниц. художника] / О. Калиновська // Поділ. радниця. – 2004. – 18 лют. – С.1-2.

Любацька, Л. Дивосвіт Федора Панчука : [творчість вінниц. художника] / Л. Любацька // Поділ. зоря. – 2006. – 7 верес. – С. 8.

Островська, Г. Четвертий вимір Федора Панчука : [про видат. земляка Ф. Панчука, який народився в с. Свердлівка Липовец. р-ну] / Г. Островська // Липовец. вісті. – 2009. – 19 трав.

Панчук, Ф. «Квіти для вас...» від Федора Панчука : [інтерв'ю] / Ф. Панчук ; зап. О. Славин // Вінниця. – 2012. – № 6. – С. 27.

Панчук Федір Васильович [Електронний ресурс] : [коротка довід.] // Вінниц. міськрада : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. URL : http://www.vmr.gov.ua/HobbyGroups/Lists/Managers/ShowContent.aspx?ID=85&RootFolder=* (дата звернення : 28.04.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

Панчук Федір Васильович [Електронний ресурс] : [коротка довід.] // Україна ХХІ століття. – Електрон. текст. дані. URL : http://www.21st-century.org.ua/main/Applied%20Art/Statti/Panchuk.htm (дата звернення : 28.04.2014), вільний. – Назва з титул. екрана.

Сентемон, Н. Яскравий світ Федора Панчука : [про вінниц. художника Ф.В. Панчука] / Н. Сентемон // Світлиця. – 2011. – № 3. – С. 29-34.

Філонов, Л. Віє від картин добротою : [про Ф. Панчука] / Л. Філонов // Із плину часу : історико-докум. нариси, публіц. / Л. Філонов. – Вінниця, 2006. – С. 92-93.

Засідання науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"

   15 квітня 2014 року о 14 годині у читальній залі відділу літератури та інформації із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва відбулася презентація книги заслуженого працівника культури, доктора історичних наук Сергія Дмитровича Гальчака "Словом і багнетом: журналісти Вінниччини у Другій світовій війні", у рамках засідання науково-краєзнавчого клубу «Дослідник краю».

У краєзнавчому дослідженні автору вдалося зібрати відомості про долю майже 130 журналістів Вінниччини, які жили та воювали в драматичні роки Другої світової війни. І не лише про тих, хто не полишав журналістської справи, а й воював на фронтах, працював у тилу, був партизаном. Є розповіді й тих, кого випробувала на міцність доля остарбайтерів.

Книга розрахована на науковців, журналістів та краєзнавців, студентську та учнівську молодь.

На презентації були присутні заслужений працівник культури України, доктор історичних наук, зав. кафедрою журналістики ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Сергій Гальчак; заслужений журналіст України, голова Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України Василь Паламарчук; член Національної спілки журналістів України, краєзнавець, природоохоронець, депутат Вінницької обласної ради Михайло Вдовцов; студенти, бібліотечні працівники та інші.