Нова книга

Курйози і неврози від Леоніда Куцого

   Куций Л. М. Курйози і неврози: гумор і сатира. - Вінниця: ТОВ "Твори", 2017. - 128 с.

     Збірка гумору "Курйози і неврози" містить смішні історії, які письменник-гуморист Леонід Куций упродовж багатьох років занотовував до свого записника. Багато таких історій автор взяв зі свого армійського досвіду.

     Коротку біографію Леоніда Мироновича Куцого читайте у статті "Офіцер сміху - Леонід Куций" за посиланням: http://krayvinnitsa.blogspot.com/2015/11/blog-post.html

Французький шик у
Спичинцях

      Палац Тишкевичів у селі Спичинці створює враження затишного французького маєтку часів ренесансу. 
      Спочатку на цьому місці знаходився палац польського роду Собанських. В 1877 році Тереза Собеська одружилася з Генріхом Тишкевичем, який мав численні маєтки в Польщі. Серед представників роду були старости, військові, навіть засновник Бердичева та київський воєвода.

Палац Собанських на акварелях Наполеона Орди

     Подружжя Тишкевичів, Тереза та Генріх, 1877 року переїхали до Спичинців. Після пожежі 1880 року почалося будівництво нової будівлі в стилі французького неоренесансу.

Палац Тишкевичів у селі Спичинці

     Палац збудований з цегли, має прямокутне планування та бокові ризоліти, два поверхи та мансарду. Вікна напівкруглі, а дах прикрашений кованими решітками. У внутрішніх покоях збереглись фрагменти живопису та різьблення.

      Останній власник палацу – граф Генріх Йосип Тишкевич, що загинув 1944 року. В маєтку був французький регулярний парк. Досьогодні він не зберігся, проте лишилась огорожа, будинок управляючого та господарські приміщення.

      Нині в селі Спичинці – 500 жителів, атмосфера тиха та спокійна, що й не дивно. В часи Тишкевичів тут проживало більше 2 тис. жителів, була синагога та православна церква, споруджена 1728 року.

      

      Взято з сайту Україна - це ми! https://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/vinnytska-oblast/frantsuzkyj-shyk-u-spychyntsyah/

Нова книга

ВІННИЦЯ - СТОЛИЦЯ
Української Народної Республіки в роки національно-визвольних змагань 1918-1919-1920

      Вітковський В. М., Рябий М. О. Вінниця - столиця Української Народної Республіки в роки національно-визвольних змагань 1918-1919-1929-го. Бесіда двох письменників на тему, які з нас, щирих українців, великі патріоти, шанувальники історії / В.М. Вітковський, М.О. Рябий. - Вінниця: ТОВ "ТВОРИ", 2018. - 152 с.

      Це ювілейне видання виникло спонтано, коли з'ясувалося, що в дні 100-річного ювілею відновленої під час усенародного повстання проти зрадливого гетьмана Павла Скоропадського Української Народної Республіки, спадкоємницею якої стала нинішня Українська Держава, деякі студенти-випускники вінницьких вишів не знають елементарних фактів з історії рідного міста, отже, й України.

      Поважні ЗМІ, як центральні, так і місцеві, заклопотанні ворожінням, хто стане переможцем президентських перегонів - народний депутат з "радикальними викликами", співак, котрий піснею "Я не здамся без бою..." збирає стадіони слухачів, чи комік-герой кінокартини "Президент - слуга народу", не розповіли, як 100 років тому залізнична станція Мотовилівка стала українським Маратоном, бо тут українські січові стрільці розгромили офіцерські дружини гетьмана Павла Скоропадського, котрий пхав український народ до московського ярма, у тому бою загинув герой стрілецької пісні Романа Купчинського Федір Черник, і того ж дня розквартирований у Вінниці Подільський корпус генерала Петра Ярошевича підтримав повстанців, а Вінниця стала, нехай і тимчасово, СТОЛИЦЕЮ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ. 

Нова книга

"Держава без історії - це лише територія..."

Гетте

Сторінки історії Пеньківки Мурафської(1717-2017 рр.)

Книга Анатолія Нагребецького "Сторінки історії Пеньківки Мурафської" - це 300-літній літопис села з древності до нашого часу. Багато сторінок автор присвятив загальній історії нашої країни, сільським жителям, які протягом трьох століть творили славну історію свого краю. У книзі зібрано багатий історичний та фактичний матеріал.

Додатково про Пеньківку Мурафську можна прочитати у книгах:

• Купчишин, Михайло. Шаргородщина. Сторінки історії / М. Купчишин, А. Мичак. - Київ: Техніка, 2002. - 320 с.: портр.
• Нагребецький, Анатолій Никифорович. Іменами багата земля Шаргородська / Анатолій Нагребецький. - Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2014. - 364 с.: фот.
• Нагребецький, Анатолій Никифорович. Шлях крізь віки. Нариси історії навчальних закладів Шаргородщини / А.Н. Нагребецький. - Вінниця: Вид. Балюк І. Б., 2006. - 464 с.:фот.

Пізнавайте свій край разом з книгою!

Краєзнавчі здобутки Вінниччини подаровані на засіданні науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"

Найстаріші фото Вінниці

Одне з них зроблене у... 1870 році!

 До фонду Вінницького краєзнавчого музею світлина, датована 1870 роком потрапила з польського сайту. Вона вважається найдавнішою з нині відомих фотографій міста над Бугом. Знімок зроблений усього через декілька років після скасування кріпосного права в Російській імперії.

 На жаль, відомостей про автора знімку не залишилось. На фото ми бачимо стіни єзуїтського монастиря. Зроблене воно з острова Кемпа. Стіни Мурів залишилися там і донині.

 Фото костелу братів капуцинів було зроблено приблизно у ті ж роки: у період з 1870 по 1880 рр. Він був заснований ще за доби Речі Посполитої. Традиційний капуцинський монастир побудований у стилі тосканського барокко. От так він виглядає нині:

 Наступне фото показав вінницький історик, голова товариства «Історія Вінниці» Олександр Федоришен. Вона також взята з польського сайту.

  - Одна з найдавніших нині існуючих світлин Вінниці - фото краєвиду Старого міста з вулиці Козицького, - розповів Олександр - Зроблена вона Станіславом Накельським у 1890 році.

 На фото вдалечині можна побачити Свято-Миколаївську церкву, яка стоїть і до нині. Ближче до центру світлини - Замкова гора (зараз біля неї Староміський міст). До речі, вулиця Козицького, з якої була зроблена фотографія, в ті часи мала назву Купецька.

 Про автора світлини Станіслава Накельського відомостей не збереглося. До нашого  часу дійшли тільки ще дві його фотографії Вінниці, зроблені на початку XX століття.

 Фотографія у XIX столітті була не простим заняттям. Одне фото могло робитися кілька годин. Тому першими “моделями” були нерухомі об'єкти, будинки.

 Першою фотографією в історії вважається робота француза Joseph Niepce. Це його фото зроблене у 1826. Щоб зафіксувати зображення він чекав вісім годин. Називається фото «Вид з вікна на Le Gras».

 Джерело: https://vn.20minut.ua/Nashe-mynule/podivitsya-na-naystarishi-foto-vinnitsi-odne-z-nih-zroblene-u-1870-rot-10470422.html

Видання подаровані у відділ краєзнавства

Запрошуємо до перегляду!