П’ять дивовижних місць Вінницької області!

П’ять дивовижних місць Вінницької області

1.    Буша (http://busha.com.ua/)

Серед міст і сіл України особливе місце займає Буша, село, яке розташовується в Ямпільському районі Вінницької області. Населений пункт буквально потопає в садах. Практично все, до чого ви торкаєтеся, є пам’яткою культури. Це живописне місце приваблює туристів у всі пори року. Унікальний ландшафт в поєднанні з чарівною первозданною природою змушують закохатися в місце з першого погляду.

Державний історико-культурний заповідник Буша, створений у 2000 році, розташований на великій території – сім гектарів. До нього входять: і трипільский розкоп, і вежа давньої фортеці, і козацький цвинтар із кам’яними хрестами, скельний храм і парк скульптур (до речі, найбільший у Європі парк скульптур просто неба).

У самому центрі села в хаті, корою близько 130 років, розташувався музей етнографії. Музей був відкритий не так давно в 2004 році. Експонатами є предмети побуту звичайних селян з навколишніх сіл. Тут ви можете подивитися на одяг і знаряддя праці наших предків, помилуватися на ікони та картини, які прикрашали їх будинки і в цілому оцінити інтер’єр традиційної української хати.

Також на місці верхнього городища знаходиться старе козацьке кладовище ХVІІІ-XIX ст. з масивними кам’яними хрестами різноманітних форм.

Башта замку 17 століття є одним з найпопулярніших об’єктів на території заповідника. Ця вежа – частина старовинної оборонної системи, якою був оточений населений пункт. Побудована вона була з каменю, має прямокутну форму, на вершині знаходиться шатровий дах. Під вежею розташувався пороховий підвал. Бушанський замок був побудований гетьманом Замойским в XVI ст. Фортифікація перебувала на південно-східному кордоні з Річчю Посполитою між двома річками Мурафою і Бушанка. Архітектором споруди був француз Гійом де Боплан. Фортеця налічувала 7 веж. Найвища з них досягала позначки в 40 метрів.

Заповідник «Буша» на період карантину переходить на дистанційне проведення екскурсій та майстер-класів. Співробітники заповідника розробляють віртуальну подорож для відвідувачів, де вони зможуть відвідати «Замкову вежу», «Музей археології», Скельний храм, «Подільську хату», «Музей ткацтва», Гайдамацький яр та багато іншого.

2.    Музей української витинанки

Народний музей побуту «Українська витинанка» є однією з головних і найбільш відвідуваних визначних пам’яток у Могилеві-Подільському. Протягом цього часу колекція музею поповнилася на понад 500 робіт найрізноманітніших авторів і учасників свята народного мистецтва, яке відбувається щотрироки.

Етнографічний музей розташований в будинку, що колись належав купцеві Гальперіну. Будівля була побудована в 1905 році в модному тоді стилі модерн і є одним з основних культурних місць Могилева-Подільського. У музеї широко представлені експозиції, що відображають різні періоди історії України.

Офіційним роком відкриття музей вважають 2003-й, але на десять років раніше відбувся перший в Україні масштабний форум майстрів з художнього витинання в Могилеві-Подільському.

3.    Гніванський кар’єр

Гніванський гранітний кар’єр – не лише відоме на всю Європу родовище цінної корисної копалини, а й цікава туристична локація та оригінальне місце для фотосесії. Тут відкривається пейзаж, який нагадує космічні простори.

Промислова розробка родовища з виходом граніту на поверхню землі почалася у 1870 році при прокладанні через Гнівань залізниці Київ-Одеса. Для її будівництва було потрібно багато місцевих будматеріалів. У XIX столітті кар’єр належав подільському дворянину Ярошинському. Гніванський граніт відрізнявся великою твердістю та красивим темно-сірим кольором. Його широко використовували для вимощення вулиць Києва, Варшави, Москви.

Сам кар’єр перебуває на південній околиці містечка. Цікаве його місце розташування. Можна знаходитися за 10 метрів від кар’єру і навіть не помітити його. Просто тягнеться звичайне поле і нічого не говорить про те, що за кілька метрів у ньому зяє величезний отвір. А розміри його вражають.

Стіни Гніванського кар’єра нагадують величезні сходинки, якими можна спуститися на саме дно і відчути себе маленькою комашкою у цій гігантській ямі. Навколишній пейзаж важко назвати красивим чи мальовничим, однак він заворожує самою думкою про те, яких масштабів у своїй діяльності здатна сягнути людина, як змінити довкілля. Сюди можна приходити, щоб побути наодинці із собою та для філософських роздумів, які навіює відчуття власної крихітності у порівнянні з розмірами кар’єра.

4.    Брацлавський млин

Місто Немирів на Вінниччині знають далеко за межами регіону. У Немирові багато пам’яток, які варто відвідати. Одна з них – це пам’ятка архітектури «Брацлавський млин», яка є однією з перших на Україні електростанцій.

Цей млин було побудовано на початку XX-го століття у комплексі з дизельною електростанцією як подарунок місту від сім’ї Щербатових. Споруду розташовано на узбережжі річки Усті (Замчик) уздовж траси Вінниця – Брацлав.

Млин почав роботу 1862-го року. У 1872-му році неподалік нього граф Строганов створив цукровий завод, а згодом спиртзавод. Проект електростанції розробив чеський архітектор Стібрал, якого запросила дочка Строганова – княгиня Щербатова. Ця споруда поєднала риси бароко та англійської архітектури вікторіанської доби. Млин побудовано з бутового каменю. Особливістю споруди є те, що її шви оброблено червоною цеглою, а це надає жвавості багаторівневій будівлі. Млин функціонував дуже довго: навіть на зламі тисячоліть його виробничі потужності задіяло україно-чеське підприємство з виробництва пластикових форм. Згодом він відійшов до комплексу спиртзаводу в Немирові, але його не використовували за призначенням.

5.    Руїни бункера Герінга

Ставка «Штайнбрух» (Steinbruch – каменоломня) головнокомандуючого військово-повітряними силами Німеччини, рейхсмаршала Г. Герінга часів Другої світової війни. Ставка розташовувалась у лісі під назвою «Черепашинецька дача» на північ від залізничної станції Гулівці (Калинівський район). Будівництво ставки Герінга почалося в 1941 р., одночасно розташовувалися неподалік зі ставками Гітлера і Гіммлера. Комплекс складався з двох підземних бункерів, з’єднаних між собою тунелем, казарми для охорони, їдальні і декількох підсобних приміщень. Оскільки Герінг бував тут рідко, в основному ставка використовувалась як командний пункт «Люфтваффе». У 1944 р. перед відступом німці підірвали бункери. Збереглися вражаючі уламки.

Ось такі цікаві місця є у Вінницькій області!

НОВА КНИГА

Сильні народи не святкують своїх пора­зок, лише – перемоги.

Яків Гальчевський

В історії становлення української державності важливе місце посідає повстанський рух проти більшовицького режиму на початку 20-х років ХХ ст.

Одним з найвідоміших повстанців став отаман Яків Орел-Гальчевський (псевдоніми – Орел, Войнаровський, Правобережець; 1894 р. – березень 1943 р.). Народився він в с. Гута-Літинська Сосонської волості Літинського повіту Подільської губернії (нині с. Малинівка Літинського району Вінницької області).

Під його керівництвом було створено  найбоєздатніший повстанський загін на Поділлі.

Внеском у дослідження повстанського руху в 20-х роках ХХ ст. на Поділлі є підготовлений збірник документів і матеріалів із серії «Персоналії Української революції» під назвою «В боротьбі за Україну: протистояння Якова Гальчевського більшовицькій владі в 1921–1924 рр. на Поділлі : збірник документів та матеріалів» (2019 р.).

У виданні вміщено архівні документи, матеріали, листівки, що висвітлюють збройну боротьбу і повстанський рух під проводом Я. Гальчевського.

Цей збірник розрахований на істориків, науковців, краєзнавців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться історією рідного краю і України загалом.

Пізнавайте свій край разом з книгою!

НОВА КНИГА

Історія цього села складається

з долей усіх мешканців його,

котрі жили колись і живуть тепер.

Автор

   Давні подільські населені пункти Козлівка і Мальовниче, що розмістилися між старим Шаргородом і старовинною Мурафою, мають у собі цікаве давнє історичне і теперішнє минуле.
   В книзі органічно поєднані історичні, статистичні, архівні та авторські джерела з використанням матеріалів із сімейних архівів старожилів цих сіл.

   Кому книга буде цікава та корисна:

• тим, у кого це село записане в паспорті як місце народження чи проживання;
• тим, для кого ця земля є своєю, рідною;
• тим, хто працює на ній щодня;
• тим, хто мандрує світами у пошуках кращої долі, але кого пов'язують із селом батьківська хата, рідні могили, школа та теплі спогади дитинства.

   Пізнавайте свій край разом з книгою!

"Історик, педагог, краєзнавець Анатолій Кононович Лисий"

про презентацію збірника матеріалів, присвяченого

75-річчю від дня народженя

26 вересня 2019 року о 15.00 у відділі аграрних наук і виробництва (вул. Соборна, 73, ІV поверх) Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в рамках науково-краєзнавчого клубу «Дослідник краю» відбулася презентація збірника матеріалів «Історик, педагог, краєзнавець Анатолій Кононович Лисий», присвяченого 75-річчю від дня народження кандидата історичних наук, доцента, члена Національних спілок краєзнавців та журналістів України, Почесного краєзнавця України.

 На заході були присутні науковці, краєзнавці, бібліотечні працівники, студентська молодь.

   26 вересня 2019 року о 15:00 у відділі аграрних наук і виробництва (вул. Соборна, 73, IV поверх) Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в рамках науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю" відбудеться презентація збірника матеріалів "Історик, педагог, краєзнавець Анатолій Кононович Лисий", присвяченого 75-річчю від дня народження кандидата історичних наук, доцента, члена Національних спілок краєзнавців та журналістів України.

   

   Перу А. К. Лисого належать видання з релігійної історії Подільського краю: "Нариси історії Подільської (Вінницько-Брацлавської) Єпархії 1795-1995" (1995), "Нариси історії Гніванського костелу 1906-1996" (1996), "Нариси історії Мурафського костьолу Непорочного зачаття Діви Марії 1625-2000" (2000), "Небо на землі. З історії Вінницького Спасо-Преображенського кафедрального собору" (2008).

   Науковець досліджує проблеми економіки, історії цукрової промисловості на Поділлі у 20-50-х рр. ХХ ст., релігійного життя в нашому краї. Він бере участь у міжнародних, всеукраїнських, регіональних історико-краєзнавчих наукових конференціях, форумах, різноманітних просвітницьких і виховних заходах. Загалом має понад 250 опублікованих праць.

   

   Представлені в збірнику матеріали відображають багаторічну науково-дослідну, науково-організаційну та виховну роботу ювіляра.

Крізь призму фотооб'єктива: Вінниця моя!

   До Дня міста у відділі краєзнавства представлено книжкову виставку-калейдоскоп "Крізь призму фотооб'єктива: Вінниця моя!".

   Наше місто постійно змінюється, розбудовується та перевтілюється. З роками одні об'єкти, які вважалися символами, замінюють іншими, а цілі вулиці втрачають звичний вигляд.

   Виставка знайомить зі старими світлинами пам'яток Вінниці, її вулиць, а також з фото міста за радянського періоду.

   Родзинкою експозиції є світлини 1899, 1900, 1903 рр., на яких зображено павільйони осінніх сільськогосподарських виставок, павільйони та стайні Грохольських. Один з найдавніших - знімок краєвиду Старого міста, зроблений С. Накельським у 1890 році.

   Цікавим є поєднання фото якогось місця у Вінниці в різні роки, наприклад: площа Гагаріна представлена світлинами 60, 70, 80, 90-х рр., усипальниця М. Пирогова - 50, 70, 90-х рр., бібліотека ім. К. А. Тімірязєва - 1907, 1944, 1965 рр.

Запрошуємо до перегляду!

ПОДАРОВАНІ КНИГИ

   Шановні користувачі!

   Нещодавно відомий хмельницький вчений, кандидат історичних наук, краєзнавець Віктор Романович Адамський подарував Бібліотеці низку своїх книг присвячених дослідженню історії Поділля в добу УНР (1917-1921 рр.), які поповнили фонд відділу краєзнавства.
   Ці видання допоможуть науковцям, студентам, краєзнавцям глибше пізнати історію Подільського краю, зокрема Вінниччини, подій, які відбувалися 100 років тому.