Михайло Стельмах

До відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва надійшло нове видання – «Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання».

У збірнику вміщено матеріали доповідей та повідомлень учасників Всеукраїнської науково-практичної конференції «Михайло Стельмах у новітніх парадигмах наукового знання». У виданні знайшли відображення актуальні питання вивчення й популяризації творчого спадку М. Стельмаха в аспекті дослідження його стилістики, художньої майстерності, ліричної та драматичної творчості.

Опубліковані видання можуть бути корисними для науковців, учителів, викладачів та студентів.

Михайло Панасович Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист. Член Спілки письменників УРСР, академік АН УРСР (з 29 березня 1978 року), Герой Соціалістичної Праці.

Народився 11 (24 травня) 1912 р. в с. Дяківці (тепер Літинського району Вінницької області) у родині селянина. У 1933 р. закінчив літературний факультет Вінницького педагогічного інституту (першим у селі отримав вищу освіту) і до 1939 р. вчителював у селах Київщини; 1939 р. мобілізований до Червоної армії, учасник німецько-радянської війни. Як солдат-артилерист воював у Білорусі, був двічі поранений. З 1944 р. працював у редакції газети 1-го Українського фронту «За честь Родины». Під час війни у Воронежі та Уфі вийшли під редакцією М. Рильського дві збірки фронтових віршів Михайла Стельмаха: «Провесінь», «За ясні зорі» (1942); в 1943році — в Уфі надрукована книжка оповідань «Березовий сік» під редакцією Юрія Яновського.