Видатні жінки Вінниччини!

 

Муза польського романтизму

Дельфіна (Комар) Потоцька

(1807–1877)

Народилася Дельфіна в Мурованих Курилівцях у 1807 році, де у 1799 році оселився її батько Станіслав Дельфін Комар (майор російського війська). Мати – Гонората Орловська (дочка коронного ловчого короля Станіслава-Августа Понятовського).

Графи Комари належали до давнього українського подільського роду, але давно сполонізованого. Вони володіли прекрасною резиденцією – маєтком Муровані Курилівці, одним із найгарніших на Поділлі. Дельфіна та її сестри росли як принцеси у пишному палаці серед прекрасного парку.

Дельфіна Комар

Навчалась Дельфіна у Кременці і Кам’янці-Подільському під опікою бон і французьких учителів. Вона володіла неймовірною красою і мала голос рідкісної чистоти та краси звучання. Дівчина вміла грати на клавікордах, співати, малювати, розмовляла французькою та польською мовами.

Мечислав Потоцький

Мечислав Потоцький, син Станіслава Щенсного Потоцького, володаря Тульчина, одного з найбагатших поляків епохи, закохався в Дельфіну. Пізніше став добиватись її руки. У 1825 році Потоцький та Дельфіна обвінчалися у куриловецькому палаці Комарів. У них народилося п’ятеро дітей, які рано померли. Вона була нещасна в шлюбі з Потоцьким: несумісність характерів, запальність, скупість чоловіка призвели до непорозумінь між подружжям. Через кілька років Потоцька залишила Тульчин, а 1830 року виїхала з батьками до Західної Європи.

Звільнившись від чоловіка Дельфіна розквітла. У Дрездені познайомилася з польським композитором Фредеріком Шопеном, а через кілька місяців – з польським поетом Юліушем Словацьким. У Парижі Дельфіна Потоцька стала ученицею Шопена і поступово їхнє знайомство переросло в дружбу. Її захоплювали особистість і геніальні твори Шопена, а він не залишався байдужим до її краси і талантів, надзвичайно цінував прекрасні риси її характеру – чуйність і доброту. Дельфіна надихала Шопена як муза, він присвячував їй свої твори. Саме з присвятою Дельфіні Потоцькій, він написав Другий концерт для фортепіано фа мінор (опус 21) та вальс, відомий як «Вальс Хвилина» (опус 64, номер 1).

Фредерік Шопен

Коли Шопен помирав у Парижі, Дельфіна була в Італії, де навідувала свою матір. Взнавши про тяжкий стан свого друга і вчителя, Дельфіна поспішила до Парижа. Побачивши Дельфіну, Шопен вимовив: «Це тому Бог ще не покликав мене до себе, бо хотів мене ущасливити її виглядом». Він попросив Дельфіну заспівати. Вона виконала для нього арію з опери Белліні «Беатріче ді Тенда», а згасаючий Шопен шепотів: «Ще! Ще!». Це було 15 жовтня 1849 року. А 17 жовтня геніальний композитор помер.

У той час Дельфіна Потоцька зав’язала роман з французьким генералом і політичним діячем графом Флао де ля Білларді.

Після розлучення з чоловіком Мечиславом, Дельфіна замешкала в Парижі. У вирі світського життя вона завжди була в оточенні шанувальників, захоплених її вродою, витонченістю тощо. До героїв її тогочасних романів належали найстарший син французького короля Людовіка Філіпа герцог Орлеанський і племінник Наполеона І князь Жером Наполеон Шарль Бонапарт, принц Монфортський.

У Неаполі в 1838 році Потоцька познайомилася із польським поетом Зигмунтом Красінським. Це знайомство переросло в дружбу і кохання. Уперше Красинський побачив Дельфіну 1825 року під час подорожі на Поділля, де знаходився маєток знатних магнатів графів Красинських – містечко Дунаївцi, в якому мешкала його бабуся Антоніна.

Зигмунт Красінський

Незабаром Дельфіна стала його музою, його любою Беатріче. Він присвятив їй численні ліричні твори, зробив її героїнею поем «Przedswit» і «Niedokonczony poemat». Вплив Дельфіни на його творчість був величезний. Кохання піднесло його на вершину творчості. Епоха, що охоплює кілька років – 1839-1843 – це епоха кохання двох людей і епоха найвищого підйому творчості поета. Але пов’язати свої долі закохані не змогли. На вимогу батька Красинського, від якого Зигмунт матеріально залежав, він одружився з Ельжбетою Браницькою. Він і його дружина підтримували дружні стосунки з Дельфіною. Вони часом зустрічалися та продовжували, як і раніше, листуватися між собою. З понад 5 тисяч листів збереглося лише близько 700, і їх вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.

З кінця 1841 року Дельфіна мешкала найчастіше в Ніцці, доглядаючи хвору матір.

У 1849 році Дельфіна познайомилася в Парижі з Ципріаном Камілем Норвідом, який у 1850 році виконав малюнок пером, на якому зобразив Потоцьку в профіль.

У 1860 році провела кілька тижнів на Поділлі й кілька місяців у Львові. У Ніцці заснувала виховний заклад для молодих панянок.

Померла Дельфіна Потоцька 1877 року у 70 років, спочила на цвинтарі міста Монморансі, розташованого недалеко від Парижа, де проживало багато представників польської еміграції.

Потоцька увійшла до історії як муза польського романтизму.

В Мурованих Курилівцях з тієї пори у відносно непоганому стані збереглися і палац, в якому вінчалася юна Дельфіна, і рештки пейзажного парку, і мури давньої фортеці.

Маєток в Мурованих Курилівцях

 

Рекомендована література:

Дельфіна Комар [Електронний ресурс] // Sergekot : путешествуя историей : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://sergekot.com/%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80/ (дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана.

Дельфіна Потоцька (1807-1877) // Ревуцький, В. А.        Сторінки забутої історії. Оповіді про минувшину містечок і сіл Мурованокуриловецького району / В. А. Ревуцький. – Житомир, 2020. – С. 20–22 : фот.

Дельфіна Потоцька [Електронний ресурс] : [жит. і твор. шлях] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дельфіна_Потоцька (дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 26.07.2020.

Калюжко, С. Муза Шопена народилася у Мурованих Курилівцях дві героїні одного старовинного палацу: політична діячка і мистецька муза : [про старовин. маєток у Мурованих Курилівцях] / Соломія Калюжко // Поділ. порадниця. – 2018. – 1 серп. – С. 5 : кольор. фот.

Осетрова, Г. Ангел з обличчям Дельфіни [Електронний ресурс] : [жит. і твор. шлях] / Галина Осетрова // Подолянин. – 2018. – 2 лют. – Електрон. версія газ. – Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/8066/ (дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана.