Святвечір!

 

Святвечір. Багата кутя

Подоляни віддавна заздалегідь старанно готувалися до різдвяно-новорічних свят. Різдву передував чотиритижневий піст. У цей час виконувалися всі хатні роботи. У деяких районах Поділля  вже у  XIX ст. як оригінальна оздоба на Різдво використовувались паперові квіти й витинанки.

Святвечір – це останній вечір напередодні Різдва Христового. Вранці в день Святого вечора («багатого Вечора», «багатої куті», «вілії») господиня починала готувати 12 пісних страв. У цій багатій, але пісній вечері використовували плоди поля, саду, дари лісу. Різноманітна і багата їжа в цей день повинна була забезпечити добробут і щастя сім’ї у наступному році.

Обов’язковими стравами на столі є кутя, узвар та вареники. Окрім цих страв, господині готували капусняк із пшоном і квасолею, який на Поділлі називали «шупенею», горох, борщ пісний з карасями, кашу гречану, пшоняну, вареники з капустою, картоплею тощо.

Обов’язково на Святвечір господар заносив до хати сніп пшениці, жита або вівса («дід», «дідух») і ставив його на покуті. Дідух символізував місце перебування душ померлих, а ще – новорічний врожай, добробут, багатство та долю людей.

На святково застелений стіл викладали обрядовий хліб, в ньому робили дірку і вставляли високу воскову свічку. За звичаєм, на Поділлі випікали три хліби, які у Святвечір клали на столі один поверх іншого.

Родина збиралась біля столу з різдвяними стравами і починала молитись. Після молитви господар брав кілька ложок куті та по ложці інших страв, змішував усе з борошном і йшов у хлів та пригощав кожну тварину, щоб вона могла святкувати. Далі на вечерю запрошували гостей.

Серед подолян, як і в цілому на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом. Для них після вечері залишали рештки їжі на столі.

У перший день Різдва, звечора, починали колядувати. Обряд колядування нерідко супроводжувався драматичним дійством живого вертепу, який представляв легенду про незвичайне народження Христа.

У наш час традиції Святвечора дотримуються більшістю людей і в селах, і в містах. Не всі ритуали пам’ятаються, але основні звичаї – зустрічати свято всією родиною, як і раніше живуть і шанують українським народом.