До Дня визволення України від німецько-фашистських загарбників

     28 жовтня відзначається День визволення України від фашистських загарбників.
        Цей день було засновано згідно з указом президента «Про День визволення України від фашистських загарбників» від 20 жовтня 2009 року «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

Подвиг патріотів Уланівського району у січні 1944 року

На початку січня 1944 р. танкісти 3-ї гвардійської танкової армії здійснили сміливий рейд по тилах ворога. Загін у складі 18-ти танків і самохідних гармат з десантом автоматників і саперів на броні, на чолі з командиром 53-го танкового полку Героєм Радянського Союзу Дмитром Гавриловичем Суховаровим, прорвав фронт і 12 січня оволодів райцентром Уланів.

В середині дня 13 січня ворог 18 танками, при підтримці мотопіхоти, наніс надзвичайно сильний удар по загону Суховарова. Танкісти билися до останньої можливості. Але ворог весь час нарощував свої сили. Тому загін, під прикриттям трьох уцілілих танків роти лейтенанта Половникова, розпочав відхід з Уланова. Залишки загону в ніч на 14 січня вирвалися з ворожого тилу і приєдналися до своїх військ.

З групи Суховарова частина воїнів загинула, а ті, які були тяжко поранені чи прикривали відхід, залишилися у ворожому тилу. Багатьох із них врятували жителі Уланова і навколишніх сіл (Черепашинці, Пагурці, Маркуші, Воронівці, Петриківці та ін.). Вони, ризикуючи своїм життям і життям близьких, врятували наших поранених, смертельно втомлених воїнів.

Кілька танкістів приєдналися до партизанського загону імені Суворова, який діяв у Чорному лісі.

А коли на початку березня війська фронту знову перейшли в наступ, всі врятовані воїни повернулися до своїх частин.

Завдяки статтям московських газет «Правда» і «Комсомольская правда», які розповіли про ці події в березні 1944 р., село Черепашинці, де жителі врятували багатьох танкістів, стало відомим на весь Радянський Союз.

В газетах були названі імена рятівників: Катерина Глущук, Марія Вознюк, Іван Литвинчук, Параска Остропович, Петро Сенчук, Фастіон Фещук, Федот і Семен Сенчуки, Катерина Дробицька, Степани да Ремез, Надія Червінська, Антон Шикер.

Подібні випадки спасіння воїнів були непоодинокими. Більш докладно про них можливо прочитати в книзі Сергія Гальчака.

Рятуючи червоноармійців і партизан, вінничани проявили справжній патріотизм. Бо переховуючи їх, вони ризикували своїм життям, а також життям своїх близьких і сусідів. І за це їм – наш доземний уклін!

Я.А. Бранько,

член Національної спілки краєзнавців України