Шукати в цьому блозі

суботу, 13 квітня 2024 р.

Народні майстри Вінниччини!

 

Майстер подільської витинанки

Дмитро Іванович Власійчук

 

Дмитро Власійчук, фото ВОЦНТ

Власійчукові витинанки –

Вишневі росяні світанки,

Тендітна мрія українська,

Повита ніжністю по вінця…

Жанна Дмитренко

 

Власійчук Дмитро Іванович – народний майстер витинанки, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України, відмінник народної освіти.

Народився майбутній митець 15 березня 1937 року в с. Малятинці Кіцманського району Чернівецької області. Закінчив Вижницьке училище прикладного мистецтва за спеціальністю «різьба по дереву» і в 1963 році був направлений в якості художника-дизайнера на Хмільницьку меблеву фабрику. З того часу пов’язав життя з Поділлям.

Він живе і працює у Хмільнику. Після закінчення Вінницького педагогічного інституту працював учителем образотворчого мистецтва, креслення, народознавства та етики в ЗОШ №1 м. Хмільник (1967–2001 рр.). Одночасно Дмитро Іванович вів дитячу студію, де навчав таких технік, як аплікація соломкою і папером, різьба по дереву, флористика, витинанка, розпис та ін. У ті ж роки він захопився мистецтвом витинанки і сьогодні є одним з провідних майстрів України у цьому своєрідному виді народної творчості.


Дмитро Власійчук набув широкого визнання на Вінниччині та далеко за її межами. В мистецькому доробку художника нараховується більше 2000 унікальних виробів та близько 100 персональних виставок. Твори хмельничанина експонуються на всеукраїнських, обласних виставках декоративно-прикладного мистецтва, зберігаються у вінницьких обласних музеях, Могилів-Подільському будинку народної творчості та музеї народного мистецтва ім. М. А. Руденко, картинній галереї Вінницького політехнічного університету та у приватних колекціях в Польщі, Румунії, Англії, Німеччині, США, Канаді та інших країнах. На батьківщині майстра у с. Малятинці Чернівецької області створена кімната-музей. Його витинанки демонструються в книгах, зокрема в кіноповісті Василя Остапова «Та понеси з України».

У 2011 р. Дмитро Іванович був занесений на обласну Дошку пошани «Праця і звитяга вінничан», а у 2023 р. – отримав Почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною».

Впродовж усього життя митець вивчає давні українські традиції, обряди, символіку та відображає  у прекрасних роботах – картинах і витинанці.

Витинанка – це оберіг, це душа народу. Адже упродовж століть наші предки свято вірили в те, що вона приносить в оселю радість, захистить від всякого зла і здійснить всі бажання. Творами, виконаними в техніці витинанки, я прагну донести до глядача глибокий зміст, красу, багатство української національної обрядовості, звичаєвості, традиційності,багатство пісенної творчості нашого народу.

Дмитро Власійчук


 









суботу, 30 березня 2024 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

Щербань, Г. М. "Летять роки...". Якушинці, Зарванці, Хмельова : іст.-краєзн. нарис / Григорій Михайлович Щербань. – Київ : Атр Економі, 2024. – 204 с. : фот. – Бібліогр.: с. 200–201.

 Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новим історико-краєзнавчим виданням «"Летять роки...". Якушинці, Зарванці, Хмельова» (2024), автором якого є Григорій Михайлович Щербань, який, на жаль, не встиг побачити вихід своєї книги у світ, що було його найзаповітнішою мрією.

 Кожне село – це не тільки місце, де ми живемо і працюємо, а й місце, яке має сьогодні свою довгу та багату історію.

На сторінках цього видання розповідається про історію сіл Якушинці, Зарванці та Хмельова Вінницького району Вінницької області, про традиції і звичаї, що пройшли через століття й збереглися до сьогодення, про видатних людей, які народилися і жили на цій землі, про природні пам’ятки та інші цікаві факти.

Видання стане в пригоді учителям, краєзнавцям, історикам, учням, студентам, бібліотечним працівникам та всім, хто цікавиться історією свого села.

На замітку: У 2016 р. деякі сусідні сільські громади вирішили об’єднатися з Якушинецькою сільською радою в одну територіальну громаду. Об’єднані села почали називатись Якушинецькою територіальною громадою з адміністративним центром в с. Якушинці.

На сьогодні до громади входять села Якушинці, Зарванці, Ксаверівка, Лисогора, Майдан, Слобода-Дашковецька, Некрасове, Пултівці, Лисянка, Красне, Широка Гребля, Дашківці, Іскриня, Лукашівка, Микулинці, Ріжок і селище Березина.

Адміністративним центром громади є с. Якушинці, його загальна площа становить 97,7 км2.

суботу, 2 березня 2024 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Тут пахнуть медом Липники

Й дорога – та, що на Яругу.

Хоч жменями збирай зірки,

Згортай в сувій осінню тугу –

За тим, чого давно нема,

Бо ж казка тут живе і досі.

Тут не така, як скрізь, зима,

Тут справжня, оленівська, осінь.

Тут навесні розквітне все:

І гілка, і жіноча хустка,

Тут літо у руці несе

Дощем задмухнуту пелюстку…

Оксана Шалак

 Сотніченко, Л. П. Доля села в народній долі. Оленівка на Могилів-Подільщині / Л. П. Сотніченко, М. Ф. Каменюк. – Житомир : Вид. дім «Бук-Друк», 2023. – 336 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 88).

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Доля села в народній долі. Оленівка на Могилів-Подільщині». Авторами цього історико-краєзнавчого нарису є Лідія Сотніченко та Михайло Каменюк.

Ця книга розповідає про село Оленівку на могилів-подільській Надністрянщині, його історію, що сягає початку ХІХ століття, талановитих і працьовитих людей.

Оленівка в силу різних обставин була пов’язана з сусідніми та близькими селами: Яругою, Бандишівкою, Григорівкою, Бронницею. В новітні часи в силу нового адміністративного поділу з двома останніми селами вона має одну сільську раду – Бронницьку, та входить до складу Могилів-Подільської міської громади.

Розповідь про село супроводжується великою кількістю архівних документів, свідчень людей, посилань на художню літературу.

Видання розраховане на широке коло читачів.


суботу, 17 лютого 2024 р.

Подільський стінопис!

 


У розписах хлопчини з Чорновиці

Вазон подільський – дерево життя!

Співають на гілках казкові птиці,

Й моя душа радіє, як дитя,

Бо збереглося крізь роки й століття

На полотні, на стінах, рушниках

Це деревце, що найрясніше в світі,

Що гонить сік живлющий по гілках…

Жанна Дмитренко

 

Хатній настінний розпис

Традиції декоративного розпису житлових та хазяйських приміщень є органічною частиною нашої культури.

Хатній розпис один з видів традиційного народного мистецтва. Датувати початок цієї творчості важко, адже до ХІХ ст. вона майже не фіксувалася і не збиралася. Свій розквіт стінопис отримав лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Наші далекі пращури займалися окрім господарської діяльності ще й мистецтвом, зокрема декоративним розписом. Свої вироблені традиції вони передавали із покоління в покоління, і багато чого дійшло до нас в узорах рушників, писанок, кераміки, розпису жител.


Тому хатній настінний розпис – одна з давніх художніх практик, в якій відбилися сакральні, світоглядні та естетичні уявлення подолян. Ця традиція стала джерелом натхнення в сучасній авторській творчості багатьох митців, учасників симпозіумів «Мальована хата», що відбуваються впродовж десяти років поспіль у селах Вінницької області.

Таким митцем в цій художній царині є співробітник Вінницького обласного центру народної творчості – Сергій Бугай.

Сергій Бугай


Твори митця яскраво відображають українську, зокрема подільську, традицію хатнього розпису – переважно зображення «вазонів» як поширеної інтерпретації архетипу «Дерева життя».

У 2022 р. Сергій Бугай отримав грант Президента України у номінації «Майстри народного мистецтва» на реалізацію творчого проєкту «Мальована хата». Основна ідея проєкту полягає у відродженні унікального явища традиційної культури.

Нині у творчому доробку Сергія Бугая півтори тисячі робіт, в яких він поєднує традиції народного малярства та новаторські підходи та індивідуальний стиль.


В часи російської агресії проти України, зацікавленість роботами майстра, надзвичайно велика. «Своїм мистецтвом ми хочемо показати, що ми не такі, як вони. Що ми не такі як всі. Ми – українці і гордимося тим. Адже кожен куточок України особливий і має свою «родзинку», яку ми маємо зберегти» – вважає Сергій Бугай.

Ще більше про стінопис можна дізнатися з таких книг:



Бугай, С. О. Мальована хата – 2022 : традиц. стінопис Поділля [Образотворчий матеріал] / Сергій Бугай ; літ. ред. Ж. В. Дмитренко ; авт. передм.: Т. О. Цвігун, Н. Студенець ; М-во культури та інформ. політики України, Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2022. – 52 с. : портр., кольор. фот.

Бугай, С. Мотиви подільского стінопису [Образотворчий матеріал] / Сергій Бугай ; упоряд. М. В. Діденко ; ред. Ж. В. Дмитренко ; авт. передм.: Т. О. Цвігун, В. Титаренко ; Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2022. – 44 с. : портр., кольор. фот. – (Народні майстри Вінниччини).

Крижанівський, М. Мальована хата [Образотворчий матеріал] : міжнар. мистецько-культуролог. проект, 2012–2018 / Микола Крижанівський. – Вінниця : Консоль, 2018. – 56 с. : кольор. фот.

Левитська, Л. А. Селянський стінний розпис на Поділлі / Л. А. Левитська. – Репр. вид. – Київ : ЦУЛ, 2020. – 46 с. : іл.

Студенець, Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ – першої половини ХХ століття / Наталя Студенець ; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : [б. вид.], 2010. – 224 с. : іл.

середу, 24 січня 2024 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Ткачук, О. І. Літинщина крізь роки та віки / Олександр Іванович Ткачук. – Житомир : Вид. дім «Бук-Друк», 2023. – 376 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 89).

 

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Літинщина крізь роки та віки» відомого історика, краєзнавця, Відмінника освіти України – Олександра Ткачука.

Історія Літинщини тісно пов’язана з історією Поділля. У давнину землі нашого краю були під владою Київського, Волинського, Галицького, Галицько-Волинського князівств. Згодом належали до Київського, Брацлавського і Подільського воєводства. Різні населені пункти краю були підпорядковані до Летичівського, Хмільницького, Літинського, Вінницького, Жмеринського повітів. Із 2021 р. більша частина сіл Літинщини ввійшла до Вінницького і невелика частина до Хмільницького районів.

Літинщина містить стародавні кургани та городища. Археологічні розкопки свідчать про те, що прадавні поселення на території краю існували ще за часів палеоліту, неоліту, трипільської культури, доби міді та бронзи, зарубинецької та черняхівської культур. Тут знайдено поселення давніх руських городищ.

Минуле краю цікаве для людей, які проживають на її теренах, і тих, хто любить мандрувати його стежками.

Ця книга розповідає про села колишнього Літинського (нині Хмільницького) району та містечка Літин, їхню древню і новітню історію, відомих уродженців краю.

Видання супроводжується великою кількістю архівних документів, свідчень людей, посилань на художню літературу.

Краєзнавчий нарис розрахований на істориків, краєзнавців, педагогів, студентів та тих, хто цікавиться історією свого краю.


суботу, 6 січня 2024 р.

Цікаві книги у краєзнавчому фонді!

 

Народна творчість Вінниччини / Вінниц. обл. держ. адмін., Упр. культури і мистецтв, Вінниц. обл. центр нар. творчості ; упоряд.: Т. О. Цвігун, О. І. Назарець. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2021. – 248 с. : кольор. фот.

 

Народне мистецтво Поділля, зокрема Вінниччини – одна з найяскравіших сторінок українського культурного надбання.

Книга «Народна творчість Вінниччини» – це видання, в якому зібрано унікальний матеріал про культурний фонд нашого краю.

Його змістовне наповнення – це розвиток аматорського різножанрового мистецтва, збереження багатющої пісенної спадщини, традицій і звичаїв, в контексті багаторічної діяльності ОЦНТ.


Понад шість тисяч різножанрових творчих колективів, майже дві тисячі майстрів співпрацюють з обласним центром народної творчості. Завдяки цій плідній співпраці, вдалось здійснити найсміливіші задуми в контексті розвитку культури.


Тисячі записаних народних пісень, відновлені осередки ремесел, постійні тематичні і персональні виставки майстрів, відроджені техніки подільської вишивки, народного малярства, ткацтва, збереження технологій обрядової випічки, відкриття елементів нематеріальної культурної спадщини, величезна видавнича діяльність – це і є здобутки ОЦНТ, які стали предметом висвітлення у книзі «Народна творчість Вінниччини».

Упорядкували видання заслужений працівник культури України, директор Вінницького ОЦНТ Тетяна Омелянівна Цвігун та заступник директора з культурно-масової, інформаційної та науково-методичної роботи Вінницького ОЦНТ Олена Іванівна Назарець.


Книга складається з дев’яти розділів: «Збереження фольклорної спадщини та звичаєвої культури на Вінниччині», «Розвиток вокально-хорового мистецтва на Вінниччині», «Декоративно-прикладне та образотворче мистецтво Вінниччини», «Розвиток музичного жанру на Вінниччині», «Розвиток хореографічного мистецтва на Вінниччині», «Вінниччина театральна», «Аматорське кіно-, відео мистецтво Вінниччини», «Діяльність національних спільнот Вінниччини», «Всеукраїнські, обласні, мистецькі та авторські проєкти».

Видання ілюструють 608 світлин. Книга зацікавить не лише шанувальників народного мистецтва, а й всіх тих, хто розуміє роль і значення традиційної культури в житті українців.