Поиск по этому блогу

четверг, 20 апреля 2017 г.

Нове видання!

До відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва надійшла нова книга Кононенка Валерія «Єврейське населення Поділля (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.)». У запропонованій монографії висвітлюється життя єврейської національної меншини Поділля 40-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. Проаналізовані демографічні, соціальні зміни, повсякденне та національно-культурне життя єврейського населення регіону. Становище євреїв Поділля розкривається у контексті загальносоюзних та загальнореспубліканських суспільно-політичних, демографічних та національно-культурних процесів. Джерельна база дослідження представлена архівними матеріалами, спогадами учасників подій та краєзнавчими дослідженнями.

Книга розрахована на науковців, студентів, краєзнавців та широке коло читачів, які цікавляться історією краю.
Всіх бажаючих запрошуємо детально ознайомитися з історичними дослідженнями.

 Кононенко, В. В. Єврейське населення Поділля (40-і рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст.) : монографія / Валерій Васильович Кононенко. – Вінниця : Нілан ЛТД, 2017. – 370 с.

понедельник, 10 апреля 2017 г.

Великдень на Поділлі

Великдень усіх на гостини просить,
Малює сонце полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить.
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!

Незабаром на землю зійде чудове свято Великодня – святе і чисте, як безхмарне весняне небо. Свято Воскресіння зберегло своє значення як диво оновлення людини й природи, як традиція, що несе у світ радість та мир. Саме цьому дню присвячена виставка-калейдоскоп «Великдень на Поділлі», організована у відділі краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. Інформація, представлена на виставці, знайомить користувачів зі звичаями та традиціями святкування Великодня на Поділлі, розповідає про походження одного з важливих символів цього свята – писанку та мистецтво писанкарства. З видань можна дізнатися оригінальні рецепти випікання пасочок та приготування інших великодніх страв, а також поради, що потрібно покласти до великоднього кошика.




среда, 5 апреля 2017 г.

Нове видання! «Браїлів: погляд крізь століття»

Смірнов М. А. Браїлів: погляд крізь століття / Микола Смірнов. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2016. – 460 с. : іл.
Нещодавно до відділу краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва надійшла нова книга Миколи Смірнова «Браїлів: погляд крізь століття». У запропонованій монографії на основі широкого спектру історичних джерел висвітлюються головні віхи розвитку селища Браїлів у кінці ХVІ – на початку ХХІ ст. Розглядаються впливи соціально-політичних явищ на формування мікросоціумів селища, адміністративно-управлінського апарату, розвитку торговельного, промислового комплексів та сільського господарства. Особлива увага приділена сакральній архітектурі. У виданні представлено ілюстративний матеріал, що наочно доповнює інформацію про історію краю.
Книга розрахована на науковців, студентів, краєзнавців та широке коло читачів, які цікавляться історією селища Браїлів.
Всіх бажаючих запрошуємо до відділу краєзнавства детально ознайомитися з історичними дослідженнями.

понедельник, 20 марта 2017 г.

До 73-ї річниці визволення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників

Пам’ятаєш, земле – рідна ненько,
Ранок той, розбуджений війною?
Пам’ятаєш матінку стареньку,
Що вмивалась гіркою сльозою?
Пам’ятай же, пам’ятай навіки
Цей наш біль, печалі і тривоги,
Щоб не лились більше крові ріки,
Мирними були щоб всі дороги…
Як би швидко роки не відходили у вічність, а людська пам’ять береже у своїх глибинах те, що часто змушує наші серця здригнутися від невимовного болю та співчуття. І тоді озивається в душі відлуння звитяжних боїв, слава мужності й доблесті, відданості своїй рідній землі, любові до її невимовно красивих просторів, любові до шелесту запашних трав у полі, які колише вітер, любові до безкрайнього неба яке найрідніше тоді коли ти дивишся на нього піднявши очі догори стоячи у своєму дворі чи посеред золотого пшеничного поля.
До 73-ї річниці визволення Вінниччини від німецько-фашистських загарбників фахівці краєзнавчого відділу Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва підготували виставку-реквієм «Визволення Вінниччини в серцях поколінь». Представлені на виставці матеріали розкривають історичну правду про переможні та трагічні дні війни, змальовують образи учасників воєнних дій тощо.

20 березня у рамках заходу «73-й річниці визволення Вінниці присвячується», організованого у фойє бібліотеки, працівник краєзнавчого відділу Ярослава Бондарчук презентувала виставку-реквієм «Визволення Вінниччини в серцях поколінь» студентам вінницьких вищих навчальних закладів.


понедельник, 6 марта 2017 г.

Нове видання!

Вінниччина багата своєю історичною спадщиною та культурними надбаннями. Тут протягом віків відбувалися значні історичні події, що набували загальноукраїнського, а нерідко і європейського значення. Сьогодні понад п’ять тисяч пам’яток, об’єктів архітектури, пам’ятних знаків, меморіальних дошок увічнюють історичне минуле нашого краю.
Нещодавно до відділу краєзнавства надійшла нова книга «Пам’ятки історії та культури Вінницької області. Вінниця», підготовлена дослідницьким колективом науковців та краєзнавців і є результатом реалізації проекту пам’яткоохоронної діяльності в Україні в рамках науково-довідкового видання про нерухомі пам’ятки «Звід пам’яток історії та культури України». У виданні представлено матеріали про основні археологічні й історичні пам’ятки, твори монументального мистецтва та архітектури, що сьогодні репрезентують історико-культурну спадщину Вінниці. При підготовці статей автори опрацювали значну кількість архівних матеріалів, мемуарів, пам’яток особового походження, фахової літератури тощо. Частина інформації вводиться до наукового обігу вперше.
Історичні пам’ятки представлені описами будинків, архітектурних споруд та комплексів, музеїв-садиб, а також інформацією про архітекторів та власників будинків (особняків), які розглядаються в межах культурної та архітектурної спадщини міста. Також міститься інформація про меморіальні дошки видатним землякам, пам’ятні знаки, присвячені історичним подіям та архітектурні об’єкти культурної спадщини, які збереглися і характеризуються ознаками певної культури та стилів, традицій, будівельних технологій. У виданні представлено ілюстративний матеріал, що наочно доповнює інформацію про пам’ятки Вінниці.
Всіх бажаючих запрошуємо детально ознайомитися з історичними дослідженнями.


среда, 8 февраля 2017 г.

Сторінки історії і сьогодення

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва – одна з найбільших книгозбірень області, інформаційний, культурно-просвітницький, науково-методичний, координаційний центр для бібліотек всіх систем і відомств регіону.

15 лютого 2017 р. громадськість області, широкий читацький загал відзначатимуть ювілей – 110 років від дня її відкриття.
Шановні відвідувачі нашого блогу, давайте погортаємо сторінки історії головної книгозбірні Вінниччини.
Бібліотека розташована у центральній частині міста, у приміщенні, яке є пам’яткою архітектури. Історія бібліотеки сягає кінця ХІХ століття, коли завдяки суспільним перетворенням в державі, виникла потреба у відкритті не лише нових навчальних закладів, але й публічних бібліотек у великих містах.
У цей період питання необхідності відкриття міської публічної бібліотеки у м. Вінниці піднімала прогресивно налаштована інтелігенція та представники інших верств населення. Так, 1889 р., за ініціативою місцевого вчителя І. Я. Рубінштейна, було запропоновано відкрити загальнодоступну читальню. У зверненні говорилося, що міська  Дума повинна потурбуватися про відкриття бібліотеки «…так как не о едином хлебе жив будет человек». Місцева влада розглянула цю пропозицію (в обговоренні брав участь гласний Думи письменник М. М. Коцюбинський) і відхилила її як передчасну через відсутність для її відкриття належних умов.
Через 13 років міська Дума, прагнучи гідно вшанувати пам’ять М.В. Гоголя до 50-річчя  з дня смерті видатного письменника, на засіданні 20 лютого 1902 р. вирішила «закласти початок Вінницькій публічній бібліотеці ім. Гоголя».
Григорій Артинов
Проект бібліотеки підготував вінницький архітектор Г.Г. Артинов. У пояснювальній записці він відмічав, що за зразок брав американські бібліотеки, з точки зору «найкращих засобів зберігання книжкових скарбниць і надання публіці можливості вільно користуватись ними».
У травні 1904 р. розпочато будівництво приміщення міської публічної бібліотеки. Архітектор спроектував ошатну одноповерхову споруду, в якій мали розміститися дві читальні, книгосховище, помешкання бібліотекарки. Виконання будівельних робіт було покладено на підрядчиків Ш. Немировського та Л. Печерського (пізніше передав справи М. Неєру). Кошторис на будівництво та обладнання склав 14797 крб. 92 коп.
Не марнуючи часу, міська Дума надсилала у видавництва і бібліотеки Петербургу, Москви, Києва, Одеси замовлення на літературу для майбутньої бібліотеки. Одночасно розглядалися пропозиції власників великих приватних бібліотек. Чимало імен  дарувальників зберегла історія й архівні документи.
7 лютого 1906 р. члени Розпорядчого комітету в присутності архітектора Г.Г. Артинова прийняли від будівельників новозбудоване приміщення. Протягом наступного року здійснювалося обладнання бібліотеки. Першим бібліотекарем новоствореної книгозбірні була дворянка К.С. Вознесенська, яка працювала тут аж до травня 1921 р.
Наприкінці 1906 р. подільський губернатор затвердив «Правила користування книгами та періодичними виданнями з Вінницької міської публічної бібліотеки імені Гоголя». Міська Дума замовила для бібліотеки спиртові лампи з Москви, годинник з Петербургу, ікони просвітителів Кирила і Мефодія, а також Нестора-літописця та гіпсове погруддя М.В. Гоголя  з Києва. Місцевий палітурник П. Завельбанд поновив обгортки бібліотечних книг зі спеціальним тисненням «ВМГБ» (Вінницька міська Гоголівська бібліотека), а живописець Б. Буріхсон виготовив вивіску. Фонд книгозбірні складав 6423 примірники книг і 41 періодичне видання.
2 (15) лютого 1907 р. нова бібліотека гостинно відчинила свої двері для почесних гостей. Безперечно, відкриття книгозбірні стало знаменною подією в житті городян. Про це свідчить і текст запрошення, що зберігся в архіві, в якому було сказано наступне: «Винницкий Городской Голова, свидетельствуя свое почтение г.г. членам Распорядительнаго Комитета Винницкой городской Гоголевской библиотеки о. И.О. Шиповичу, графу Д.Ф. Гейдену, А.В. Благовещенскому, С.Г. Ройзману, В.Н. Тушину и И.А. Савину покорнейше просит их пожаловать 2-го сего Февраля в 1 час дня в помещение библиотеки по поводу открытия библиотеки».
Міська гоголівська бібліотека (поч. ХХ ст.)

Гоголівська бібліотека обслуговувала дорослих читачів всіх станів і звань (крім студіюючої молоді і солдатів) з 10 до 14 і з 16 до 19 години, у вихідні і святкові дні – з 12 до 16 години. Обмін книг здійснювався не раніше наступного дня. Літературу будь-якою мовою, крім державної російської, можна було видавати тільки після отримання офіційного дозволу. Користування читальним залом коштувало 2 коп. в день незалежно від кількості переглянутих видань. Додому літературу видавали під заставу або під письмове поручительство від керівника закладу, де працював читач. Платня за видачу додому нараховувалась окремо на книги і періодику, залежала вона і від терміну видачі, а для періодики – і від терміну надходження до бібліотеки (так, за 2 книги потрібно було платити 25 коп. в місяць, за 3 книги і новий журнал 60 коп. в місяць, стільки ж за журнал або газету окремо). За несвоєчасне повернення, пошкодження видань стягувався штраф. Читачі, які платили 5 крб. річного внеску, користувалися читальним залом безкоштовно, брали літературу додому на пільгових умовах. Кожному видавалась абонентська книжка, яка була одночасно читацьким квитком і формуляром для обліку отриманих книг.
Міська Дума, зокрема її голова М.В. Оводов, зробили вагомий внесок не лише у відкриття бібліотеки, будівництво її приміщення, наповнення книгами, технічним оснащенням, здійснення контролю за діяльністю у перші роки становлення, але й у створення каталогу на фонд книгозбірні. На його видання було  виділено кошти в сумі 800 крб. Нині один примірник видання «Каталогъ книгъ Винницкой Городской Библіотеки въ память Н.В. Гоголя», який вийшов друком 1909 р., зберігається у фонді відділу рідкісних і цінних видань та вміщує перелік 6 тис. книг, наявних на той час у бібліотеці. Частина видань, вміщених у каталозі, зберігаються в «Тімірязєвці» донині і є її гордістю.
У пореволюційний період Гоголівська бібліотека стає центральною міською (пізніше – центральною окружною). До її фондів надходять книги і періодика з розформованих навчальних закладів, націоналізованих приватних зібрань. При бібліотеці створюються гуртки ліквідації неписьменності, різноманітні курси і лекторії, літературні об’єднання. Вона організовує численні пересувки на підприємствах і в селах, надає методичну допомогу бібліотекам міста й краю.
1923 р. бібліотеці присвоюється ім’я К.А. Тімірязєва (на відзначення 80-річчя від дня народження ученого-природознавця) і наступні покоління читачів знають її як «Тімірязєвку». З 1930 р. до складу бібліотеки включено науковий відділ, створений на базі ліквідованої Вінницької філії Всенародної бібліотеки ВУАН в «Мурах». Фонд бібліотеки поповнився рідкісними виданнями, зокрема з україніки та краєзнавства, зібраними свого часу В.Д. Отамановським та іншими членами Кабінету виучування Поділля.
У 1934 р. бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва надано статус обласної.
Приміщення бібліотеки, 1937 р.
1936 р. відзначився помітною подією – вона отримала 3-поверхове приміщення (докорінно перебудовне старе і добудоване нове було визнане пам’яткою архітектури місцевого значення).
1940 р. в книгозбірні працювало 57 бібліотечних фахівців. Її фондом, який нараховував понад 400 тис. видань, користувалося 15 779 читачів.
З початком німецько-фашистської окупації гітлерівці розмістили в приміщенні бібліотеки фельдкомендатуру. Фашистами були знищені каталоги, картотеки, інші облікові документи й більша частина фонду. Багато бібліотечних книг окупанти вивозили на берег річки Південний Буг і спалювали. У 1943 р. за розпорядженням міського голови О. О. Савостьянова до Кракова вивезено понад 600 прим. журналів науково-технічного та природничого профілю, а також інших цінних видань. Напередодні визволення Вінниці Савостьянов вивіз понад 4 тис. цінних книг з природничих і хімічних наук. Загалом загинуло більше 300 тис. книг.
Бібліотечне обслуговування мешканців міста здійснював відділ у «Мурах». В основному приміщенні обласної бібліотеки ім. К.А.Тімірязєва В.Боголєпова і фольксдойче М.Діденко обслуговували окупаційну владу.
Наталя Медвідь
Працівники «Тімірязєвки» брали участь у вінницькому підпіллі. Як герой загинула у фашистському гестапо співробітниця бібліотеки, член підпільної організації І.В. Бевза Наталя Медвідь. Залишаючи Вінницю 18 березня 1944 р., окупанти спалили основне приміщення бібліотеки. Загальний збиток склав 2 млн. 158 тис. крб.
Після визволення міста «Тімірязєвка» ще довгий час залишалася в «Мурах», переживаючи післявоєнну розруху та спустошення. Відомий такий факт з історії бібліотеки: для опалення приміщення виділялася незначна кількість торфу і вугілля, дрова ж заготовляли самі працівники, в основному, – жінки. Фонди книгозбірні поповнювалися надходженнями з Держлітфонду і бібліотек країни (загалом отримано 84 тис. прим.). У 1944-1949 рр. вона одержувала обов’язковий безкоштовний примірник усіх цінних видань.
Колектив бібліотеки
 на чолі з директором І. М. Філіповським, 1953 р.
З 1952 р., коли бібліотеку очолив Герой Радянського Союзу І.М. Філіповський, розпочалася її відбудова і реконструкція. Продовжувалася ця робота до 1955 р. У нових умовах колектив розгорнув активну культурно-просвітницьку діяльність. Організовувалися різнопланові ювілейні та тематичні книжково-ілюстративні виставки, зустрічі з письменниками – Ю. Збанацьким, А. Хорунжим, О. Ковінькою, Д. Білоусом, М. Зарудним, Л. Пастушенком, Г. Усачем, В. Юхимовичем та іншими. Досить популярними у цей період стали читацькі конференції за творами українських письменників. Було започатковано видання бібліографічного покажчика «Література про Вінницьку область» (1957) і календаря «Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини» (1962), відкрито бібліотечний університет «Книга і суспільство» (1961). Випуск останнього продовжується до цих пір, а університет з тією ж назвою щорічно відвідують працівники обласних і наукових бібліотек міста.
У 1966 р. бібліотека отримала статус наукової, а в 1977 – віднесена до бібліотек І групи з оплати праці. Зросли вимоги до змісту та якості обслуговування читачів. Однією з перших «Тімірязєвка» започаткувала відкритий доступ до фонду, запровадила найновіші розробки в галузі бібліотечно-бібліографічної класифікації. Після отримання статусу наукової та з метою поліпшення якісного обслуговування наукових працівників, спеціалістів, студентів, інших категорій користувачів були створені галузеві відділи: літератури з питань сільського господарства, техніки, мистецтв, краєзнавства, згодом рідкісних і цінних видань, літератури іноземними мовами, гуманітарних наук (з сектором журнальної періодики), сектор газетної періодики.
1989 р. до бібліотеки почав надходити Всесоюзний обов’язковий примірник книг. Із спецфонду повернуто понад 1000 видань. З року в рік бібліотечний фонд збільшувався і виникла гостра потреба в розширенні приміщення.
У 1990 р., після багаторічних звернень керівництва та колективу, місцева влада виділила бібліотеці додаткове приміщення в адмінстративній будівлі (по вул. Соборній, 70), де було відкрито філію. В даний час там розташовані відділи мистецтв, економіки і аграрного виробництва, документів іноземними мовами з інформаційно-ресурсним центром «Вікно в Америку», сектор правової інформації, регіональний тренінговий центр.
Колектив бібліотеки
на чолі з директором А. Й. Лучком, 1997 р.
Розвиток інформаційного суспільства в країні, вплинув і на діяльність бібліотек. З середини 90-х рр. в ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва розпочалася комп’ютеризація бібліотечно-бібліографічних процесів. У 1996 р. бібліотека виграла свій перший грант від фонду «Євразія» (19 535 $), що стало важливим кроком на шляху до технічної модернізації бібліотечно-бібліографічних процесів та входження у світову мережу Інтернет.
З 2000 р. модернізується структура бібліотеки; відбувається активне впровадження нових інформаційних технологій: створюється веб-сторінка «Соціально-економічний портрет регіону», започатковано електронний каталог, регіональний сайт «Вінниччина: інформаційний портрет регіону ВІННІПР-2000»; активізується проектна діяльність; одержано книги за мегапроектом «Пушкінська бібліотека».
2001 р. бібліотека взяла участь у конкурсі проектів «Інтернет для читачів публічних бібліотек LEAP»,  оголошений Відділом преси, освіти та культури Посольства США в Україні, і стала одним із 34 переможців (всього було надіслано 130 проектів). При бібліотеці у відділі літератури та інформації з питань економіки і права відбулося відкриття «Інтернет-центру», який був оснащений сучасною комп’ютерною технікою. На WEB-сайті ОУНБ відкрито форум, присвячений Центру.
У 2001 р. відбувся інформаційний ярмарок «Сучасна Британія» з участю Надзвичайного і Повноважного посла Великої Британії в Україні Роланда Г. Сміта.
2002 р. ОУНБ виграла проект «Електронне урядування ГДМУ» (громадський доступ до місцевого уряду) (8540 $) від Міжнародного фонду «Відродження». Мета проекту – забезпечення відкритості діяльності регіональної влади, а також організація доступу до інформації і професійних знань самої влади. З участю представників Британської Ради і МФ «Відродження» проведено семінар «Бібліотека та Internet» для керівників владних структур. Відбулася презентація інформаційного портрету регіону Вінниччини. В рамках проекту в травні проведено «круглий стіл» «Електронне урядування». Організатори – Держкомітет зв’язку та інформатизації України, МФ «Відродження» та Програма Розвитку ООН в Україні. В його роботі брали участь представники Уряду та Парламенту України, міжнародні та громадські організації, представники культури, освіти, науки.
У бібліотеці впроваджуються віртуальні сервіси для віддалених користувачів. Так, з 2003 р. одна із перших в Україні бібліотека запроваджує нову послугу «Бібліографічна довідка». Цього ж року за сприяння Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні відкрито інформаційний центр «Вікно в Америку» при відділі літератури іноземними мовами. У центрі бажаючі мають змогу отримати інформацію про історію, географію, культуру, економіку США, подивитися кращі американські фільми, поглибити свої знання з англійської на заняттях гуртка, які проводять волонтери Корпусу Миру США та інші носії мови.
2006 р. при бібліотеці відкрито Центр європейської інформації за підтримки МФ «Відродження» в рамках проекту «Європейське місто Вінниця прямує до Європи». Центр покликаний надавати якнайширшу і об’єктивну інформацію про діяльність Європейського Союзу, зокрема під час щорічного проведення Дня Європи в Україні.
2007 р. бібліотека урочисто відзначила 100-річчя з часу заснування. В рамках святкування було проведено Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Бібліотека в контексті світової культури, науки, інформації», низку інших заходів. Вийшла друком монографія з історії книгозбірні «Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва в контексті історії та інноваційному поступі сьогодення». Відзначення вікового ювілею стало для колективу свого роду екзаменом на творчу зрілість,  відмічалися творчі здобутки, намічалися плани на майбутнє. Всі учасники урочистостей наголошували, що бібліотека, незважаючи на свій непростий історичний шлях, намагалася зберігати найкращі традиції, здобутки вітчизняної і світової науки, культури, накопичені людством і втілені в друкованому слові, та забезпечити вільний доступ найширших верств населення до цих духовних скарбів.
Колектив бібліотеки
на чолі з директором Н. І. Морозовою, 2007 р.
Знаковою подією 2010 р. для бібліотек Вінниччини стала участь у реалізації проектів Міжнародної програми «Бібліоміст», яка є партнерською роботою IREX, USAID та Міністерства культури України, органів місцевої влади, бібліотек, за підтримки Фундації Білла й Мелінди Гейтс. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва стала переможцем конкурсу і в червні 2010 р. тут відбулося урочисте відкриття Регіонального тренінгового центру. Протягом трьох років на базі Центру пройшли навчання бібліотечні працівники, які стали переможцями І-V раундів конкурсу, інші мешканці міста й області.
У результаті активного впровадження новітніх інформаційних технологій, наполегливої праці колективу, на сьогодні бібліотека має декілька Інтернет-ресурсів: офіційний сайт http://www.library.vn.ua, електронний каталог, Вінницький інформаційний портал http://irp.vn.ua, низку тематичних електронних баз даних, блоги, зокрема: відділу краєзнавства http://krayvinnitsa.blogspot.com, науково-методичного «Бібліоконтинент Вінниччина» http://metodvinnitsa.blogspot.com/, документів іноземними мовами «Вікно в Америку» http://woavinnitsa.blogspot.com/, програми «Бібліоміст» – «Бібліомісток» http://blog.library.vn.ua, для людей з особливими потребами http://inva-gurt.blogspot.com/. Вони систематично поповнюються новими записами, а користувачам надається необмежений доступ до інформаційних ресурсів та комп’ютерних технологій.
Фонд «Тімірязєвки» складає біля одного мільйона документів більш ніж 40-а мовами світу на різних носіях інформації, в т.ч. налічує понад  500 тис. книг, біля 350 тис. журналів, більше 55 тис. газет, майже 28 тис. нотних видань, 9 тис. аудіовізуальних матеріалів та 2 тис. електронних видань. Є у фонді 2 тис. карт та біля 6 тис. альбомів. Щорічні надходження складають 16-18 тис. примірників.
З метою надання актуальної та оперативної інформації користувачам, бібліотека щорічно передплачує в межах 800 назв українських і російських газет та журналів. Отримує обов’язковий місцевий примірник усіх видань, що виходять на території області.
Бібліотека володіє досить потужним фондом рідкісних і цінних видань, яким опікується спеціальний відділ, створений 2000 р. На початок 2013 р. його кількість склала майже 36 500 примірників. Хронологічні рамки становлять від ХV до ХХІ ст. Це – інкунабула і палеотипи, альдіни, ельзевіри, плантени, книги кирилівського шрифту ХVІ-ХVІІІ ст., гражданського шрифту ХVІІІ – початку ХІХ ст., прижиттєві видання відомих українських, російських письменників, діячів науки, культури, мистецтв, рідкісні періодичні видання тощо. Основну частину надходжень останніх років складають нові, сучасні видання. Серед них номерні екземпляри колекційних видань харківського видавництва «Фоліо»,  наклад яких обмежився 100 примірниками: «Біблія» у перекладі І. Левицького, П. Куліша та І. Пулюя, «Fata morgana» М. Коцюбинського.
Протягом року бібліотека обслуговує понад 40 тис. читачів, які опрацьовують 750-800 тис. документів. Щорічні відвідування становлять біля 150 тис. Стільки ж звернень налічується на веб-сайт бібліотеки. Це переважно користувачі України, Російської Федерації, Канади, США, Австрії, Німеччини та інших країн світу.
Усі методичні, бібліографічні матеріали, наукові збірники, що видаються бібліотекою з 2000 р., представлені в електронному вигляді на її офіційному сайті.
Загалом обсяг власних бібліографічних баз даних на початок 2013 р. складає 687, 5 тис. записів, з них в електронному каталозі – 137,4 тис. Продовжується співробітництво з окремими бібліотеками області й України зі створення ЦУКК та РКК.
Подальшому розвитку сучасних бібліотечно-інформаційних послуг сприяє співпраця з міжнародними фондами й організаціями. Бібліотека має великий багаторічний досвід проектної діяльності, зокрема останніх три роки реалізуються проекти програми «Бібліоміст» («Організація регіонального тренінгового центру», «Послуги Вінницької ОУНБ: вивчення, аналіз та пропозиції», «Вчимося створювати гармонію і успіх», «Публічні бібліотеки – мости до е-урядування»), «Вікно в Америку». Парк комп’ютерних машин становить на початок 2013 р. 129 одиниць, 103 з яких підключені до мережі Інтернет.
Важливими напрямками роботи бібліотеки в сучасних умовах залишається наукова, видавнича діяльність. Результати наукових, книгознавчих досліджень обговорюються на міжнародних науково-практичних конференціях, які проводяться кожних два роки, та публікуються у виданнях бібліотеки – наукових збірниках матеріалів вищезазначених конференцій, книгознавчому альманасі «Подільський книжник», започаткованому 2008 р., виданнях із серій «Наші видатні земляки», «Творчі імена Вінниччини», «Письменники Вінниччини», «Діячі культури і мистецтв краю» тощо.
Вінничани та гості міста мають змогу стати учасниками творчих акцій, що проводить бібліотека, різноманітних за формами та змістом. Це – традиційні Стусівські читання, свята до Міжнародного дня рідної мови, Дня української писемності та мови, презентації нових книг.  З метою розвитку творчих здібностей особистості, задоволення інтересів і запитів населення, при бібліотеці діють клуби і об’єднання за інтересами, а саме: літературно-мистецький клуб «Птах душі», науково-краєзнавчий «Дослідник краю», театр книги «Прочитання», садівників-любителів «Садівник», кіноклуб «Х Муза», правовий молодіжний лекторій «Феміда», гендерний клуб «Я+ Ти = Ми», клуб молодих підприємців «Твій бізнес від А до Я», консультативно-правовий центр «Право», гуртки спілкування англійською, польською, німецькою мовами. З травня  2012  р., за підтримки Генерального Консульства Республіки Польща в м. Вінниці, при відділі документів іноземними мовами діє Центр польської літератури та інформації.
Популярними стали різножанрові виставки місцевих митців та представників інших регіонів України, що влаштовуються відділом мистецтв бібліотеки. Вінничани та гості міста упродовж багатьох років мали змогу ознайомитися з творами живопису, графіки, скульптури, кращими зразками декоративно-ужиткового мистецтва, художньою фотографією.
Соціально-економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, вносять свої корективи і в діяльність бібліотеки. На сьогоднішній день, враховуючи реалії сьогодення та інтереси і запити користувачів,  внесені зміни до структури бібліотеки. Відкрито нові підрозділи, натомість були ліквідовані чи реорганізовані ті, що втратили свою актуальність. На даний час у бібліотеці функціонують 27 відділів і секторів.
Колектив ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва – це команда професіоналів, які мають серйозний творчий потенціал (переважна більшість з них мають вищу освіту), зберігають кращі традиції своїх попередників, вивчають, запроваджують кращий вітчизняний і світовий досвід бібліотечного будівництва, забезпечують успішний інноваційний розвиток свого закладу та книгозбірень Вінниччини.
Усього за історію бібліотеки п’ять працівників були удостоєні почесного звання «Заслужений працівник культури», три з яких успішно трудяться донині. Багато співробітників нагороджені орденами, медалями, почесними відзнаками Міністерства культури України, грамотами і подяками різних рівнів – Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства культури України, Вінницької обласної державної адміністрації та Вінницької обласної Ради, управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, відзнаками різноманітних громадських організацій.

понедельник, 30 января 2017 г.

Увага! Нове видання!

Вулиці Вінниці: з історії декомунізації
Наприкінці січня у Вінницькій книгарні «Є», відбулася лекція та презентація книги доктора історичних наук, доцента ВДПУ імені М. М. Коцюбинського Тетяни Кароєвої «Вулиці Вінниці: з історії декомунізації». Книгу видано у рамках проекту «Вулиці Вінниці: створення інформаційного сайту та тематичного довідника» (керівник – О. Федоришен), реалізованого ГО «Подільська агенція регіонального розвитку» та ГО «Вінницьке історичне товариство» за підтримки Вінницької міської ради.
Автор книги пропонує перше узагальнення результатів процесу перейменування назв вінницьких вулиць у 2015-2016 рр., подає інформацію про першу, «національно-демократичну», хвилю перейменувань у місті 1989-1996 рр. Книга також містить загальний нарис з історії перейменувань міських вулиць ХІХ – ХХ с. Аналітична інформація доповнюється списками «декомунізованих» вулиць, починаючи з 1989 р. Завдяки архівним пошукам відновлено історію їхніх попередніх назв.
Видання призначено не лише для популяризації нових топонімів серед населення Вінниці, але й для тих вінничан, які цікавляться історією міста.
Це унікальне видання надійшло до фонду Вінницької ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва, зокрема у відділ краєзнавства. Всіх бажаючих запрошуємо детально ознайомитися з історичними дослідженями.