Шукати в цьому блозі

четвер, 13 грудня 2018 р.

Краєзнавчі здобутки Вінниччини подаровані на засіданні науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"









вівторок, 20 листопада 2018 р.

Найстаріші фото Вінниці
Одне з них зроблене у... 1870 році!
 До фонду Вінницького краєзнавчого музею світлина, датована 1870 роком потрапила з польського сайту. Вона вважається найдавнішою з нині відомих фотографій міста над Бугом. Знімок зроблений усього через декілька років після скасування кріпосного права в Російській імперії.
 На жаль, відомостей про автора знімку не залишилось. На фото ми бачимо стіни єзуїтського монастиря. Зроблене воно з острова Кемпа. Стіни Мурів залишилися там і донині.
 Фото костелу братів капуцинів було зроблено приблизно у ті ж роки: у період з 1870 по 1880 рр. Він був заснований ще за доби Речі Посполитої. Традиційний капуцинський монастир побудований у стилі тосканського барокко. От так він виглядає нині:
 Наступне фото показав вінницький історик, голова товариства «Історія Вінниці» Олександр Федоришен. Вона також взята з польського сайту.
  - Одна з найдавніших нині існуючих світлин Вінниці - фото краєвиду Старого міста з вулиці Козицького, - розповів Олександр - Зроблена вона Станіславом Накельським у 1890 році.

 На фото вдалечині можна побачити Свято-Миколаївську церкву, яка стоїть і до нині. Ближче до центру світлини - Замкова гора (зараз біля неї Староміський міст). До речі, вулиця Козицького, з якої була зроблена фотографія, в ті часи мала назву Купецька.

 Про автора світлини Станіслава Накельського відомостей не збереглося. До нашого  часу дійшли тільки ще дві його фотографії Вінниці, зроблені на початку XX століття.
 Фотографія у XIX столітті була не простим заняттям. Одне фото могло робитися кілька годин. Тому першими “моделями” були нерухомі об'єкти, будинки.

 Першою фотографією в історії вважається робота француза Joseph Niepce. Це його фото зроблене у 1826. Щоб зафіксувати зображення він чекав вісім годин. Називається фото «Вид з вікна на Le Gras».


четвер, 8 листопада 2018 р.

Видання подаровані у відділ краєзнавства














Запрошуємо до перегляду!

субота, 29 вересня 2018 р.

30 вересня - Всеукраїнський день бібліотек

Шановні колеги та друзі бібліотеки!

Щиро і від усієї душі вітаємо Вас із Всеукраїнським днем бібліотек!
   До речі, Всеукраїнський день бібліотек — відмінний привід здути пил зі свого читального квитка й дізнатися, що з новинок з’явилося у фондах. Ну або просто провести цей вечір за читанням. Адже читати не шкідливо, шкідливо не читати.

Вітаємо всіх зі святом і запрошуємо до нашої бібліотеки!



субота, 8 вересня 2018 р.

Вітаємо наше улюблене, рідне місто з 
655-річним ювілеєм!





четвер, 6 вересня 2018 р.


Відкрийте для себе рідну Вінницю!!! У день її народження, 8 вересня, з інсталяції ювілейної виставки на вул. Соборній, де ви зможете поринути у світ історії, поезії, фотографії разом із книгою. 


Цього ж дня також відзначатимуть 380-річчя від моменту фактичного набуття Вінницею магдебурзького права, 25 років з дня відновлення історичного герба Вінниці, 60 років партнерства між містами-побратимами – Вінницею та польським містом Кельце. 


Більше інформації про ці історичні події читайте за посиланнями:

Історія магдебурзького права в Україні

Затвердження малого герба Вінниці http://www.library.vn.ua/publications/2017/zpd_Vin2018/zpd_Vin2018_10.html

Дружба між Вінницькою областю і Свєнтокшиським воєводством http://www.library.vn.ua/includes/vinnitsya-kelts

«Два регіони – одне серце» (до 60-річчя встановлення дружніх зв'язків між Вінницькою областю і Свєнтокшиським воєводством

середа, 1 серпня 2018 р.


Палац Грохольських
Трохи фактів.

Палац в стилі раннього класицизму побудував у Вороновиці польський магнат М. Грохольский.

Будівництво тривало 7 років, з 1770 по 1777 р.

Архітектурні прийоми характерні для італійської школи архітектури епохи Палладіо. Можливо, проект розробив королівський архітектор Д. Мерлини.
Головний об’єм триповерхового палацу з портиком і фронтоном доповнений бічними галереями, які закінчуються павільйонами.

Фасад прикрашений ліпниною: вінками, рослинними гірляндами і коров’ячими черепами (для відведення лихого ока).
У палаці 43 кімнати. Загальна площа – приблизно 2500 м2. Всього – три поверхи.

1-й поверх — вестибюль, гардероб, прийомна, служби.
2-й поверх — парадні кімнати, їдальня, кабінети, бібліотека.
3-й поверх — жилі кімнати, приміщення для прислуги.

Найбільш багатим оформленням відрізняються парадні Овальний і Круглий зали 2-го поверху, де зберігся скульптурний  декор стелі. Палац оточений парком французького типу. У парку збереглася кругла водонапірна вежа в романському стилі.
Історія

 У 1847 р., коли маєток належав княгині К.Сайн-Витгенштейн, у неї декілька місяців гостював угорський композитор Ф. Лист. Під час перебування він напив у Вороновиці фортепіанний цикл “Glanes de Woronince” (“Колоски, зібрані після жнив у Воронинці”), в основі якого лежали мелодії, почуті Листом в Україні.

Маєток був конфіскований у княгині після того, як вона, будучи заміжня, втекла до закоханого в неї Листа в Німеччину, не добившись від імператора Миколи I дозволу на розлучення.

 У 1869 р. садибу купив капітан II рангу Н. Можайський (ще одна версія – виграв в карти). Його брат, контр-адмірал А. Можайський, який проживав тут з 1869 по 1876 р., проводив дослідження і експерименти в області повітроплавання. Тут він виготовив першу модель планера, яка була успішно випробувана в сусідньому селі Потуш.

У 1882 р. в  Петербурзі літак конструкції Можайського з паровими двигунами став першим у світі літальним апаратом, який був важчий за повітря, і відірвався від землі. Але в ході випробувань його було пошкоджено.

У травні 1971 р. в приміщенні палацу, де тоді розміщувалася школа, був відкритий Музей історії авіації і космонавтики.

Основу експозиції складають документи, фотографії, книги, особисті речі, малюнки А. Можайського, макет літака його конструкції, а також муляжі літаків вітчизняного виробництва, сучасне льотне спорядження. У одному з приміщень також відкрита кімната-музей кобзаря В. Перепелюка.

Взято з сайту Україна - це ми! https://we.org.ua/malovnychi-kutochky-ukrayiny/vinnytska-oblast/palats-groholskyh/

середа, 25 липня 2018 р.

У відділі краєзнавства нова література!

 Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва: нові грані розвитку (2007–2016) : до 110-ї річниці з часу заснування : бібліогр. покажч. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад.: Г. М. Авраменко, О. Ю. Антонюк, Г. А. Біловус ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2017. – 288 с.


Бібліографічний покажчик продовжує низку ювілейних бібліографічних видань про діяльність Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва попередніх років – «Столітній шлях бібліотеки у її виданнях» (2007), «Світло землі Подільської…» (ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва в публікаціях. 1907–2007), «Вінницька ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва у власних виданнях та публікаціях (2007–2012)». Мета даного видання, присвяченого 110-річчю з часу заснування бібліотеки, – представити широкій громадськості Вінниччини підсумок діяльності закладу за 2007–2016 рр.

    Гончарук, І. “Михайлівка. Відоме — невідоме село”/ Іван Гончарук.- Вінниця: Книга-вега, 2017. - 88 с.: фот. - (Моя Вінниччина; вип. 17).


Для кожної людини найдорожча земля там, де вона народилась, де виросла, там, де залишилось прадідівське коріння. Для багатьох синів і доньок із хліборобських родин рідним селом стала Михайлівка, що в Гайсинському районі на Вінниччині.
Це третя історично-документальна книга Івана Гончарука про історію села Михайлівка, одного з мальовничих куточків подільського краю.
Книга розрахована на читачів, які цікавляться історією Поділля.

Микола Леонтович – славетний український композитор : біобібліогр. покажч. / Упр. культури і мистецтв Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. О. І. Кізян ; ред. С. В. Лавренюк ; комп’ютер. верстка, дизайн, оригінал-макет Н. В. Спиця ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2017. – 412 с.


 Біобібліографічний покажчик присвячений життю і творчості М. Д. Леонтовича (1877–1921) – видатного українського композитора, культурного і громадського діяча, педагога. Він належить до непересічних митців, що стали епохою в історії вітчизняної і світової хорової музики.
Покажчик адресований музикознавцям, викладачам музичних освітніх закладів, бібліотечним працівникам, краєзнавцям, а також усім шанувальникам хорового співу, української народної пісні.

Татчин, Сергій. Вінницька Абетка/ Сергій Татчин. - Вінниця: Консоль, 2017. - 104 с.


 «В» – Вінниця. Що це? Aбо – хто це? Звичaйне укрaїнське місто, яке живе й розвивaється. Вулиці, площі, трaмвaї, слaвнозвіснa вежa. І, звісно ж, Південний Буг як смисловa й геогрaфічнa домінaнтa. Однaче, попри позірну утилітaрність і динaміку, – a може, сaме зaвдяки їм – у Вінниці дaвно й нaдовго оселилaся поезія.
Новa книжкa Сергія Тaтчинa – поетa з вінницьким бекґрaундом, aле універсaльною укрaїнською ідентичністю – мaє концептуaльний формaт. У ній все – місто тa його люди, повітря й водa, деревa тa спогaди. Ліричні рефлексії тa візуaльні мaлюнки, впорядковaні зa aлфaвітом. «Вінницькa aбеткa» – усе, що ви хотіли дізнaтися про Вінницю, aле боялися зaпитaти.

Шевчук, В. Г. З погляду прожитого і пережитого: оповідки, нариси/ Василь Шевчук. - Вінниця: Едельвейс і К, 2017. - 134 с.


Книга про місто славетної Нафтусі, невідомі пересічному загалу сторінки життя, невигадані історії та пригоди самого автора. До книги ввійшли екстремальні випадки, цікаві, майже містичні історії життя автора, зустрічі з цікавими, неординарними людьми.

Ювелір у майстерні слова : до 80-річчя від дня на-родження відомого українського поета і публіциста А. А. Борт-няка : бібліогр.  покажч. / Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва ; уклад. Л. І. Заря ; авт. ст.: А. М. Подолинний, Н. Ю. Гнатюк ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова. – Вінниця, 2018. – 156 с. : фот. – (Письменники Вінниччини).


Бібліографічний покажчик присвячується 80-річному юві-лею уродженця Вінницького краю, відомого українського поета, журналіста та публіциста Анатолія Агафоновича Бортняка.
Посібник містить статтю А. Подолинного «Одинадцята заповідь Анатолія Бортняка», у якій розкривається творча біогра-фія поета, інтерв’ю Ніни Гнатюк «При вогнищі поетового слова», а також відгуки інших відомих діячів про ювіляра.
У бібліографічній частині представлені окремі видання, твори, вміщені в газетах, журналах, збірниках, альманахах, а також публікації та довідкові матеріали про різнопланову діяльність поета.
мета покажчика – ознайомити шанувальників українсько-го слова з творчістю талановитого земляка, лауреата багатьох всеукраїнських літературних премій.
Видання розраховане на літературознавців, бібліотечних працівників, освітян, студентську й учнівську молодь та всіх шанувальників творчості поета.