Шукати в цьому блозі

середа, 29 грудня 2010 р.

З Новим роком та Різдвом Христовим!


Від щирого серця вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Нехай ці веселі свята принесуть у Ваш дім радість, затишок та добробут, благополуччя, родинне тепло та злагоду, щирих друзів та партнерів, шану і любов від рідних та близьких Вам людей, щасливих та радісних подій!

Різдво на Поділлі

От і наступають свята. Чекати залишилося недовго. Скоро одне із найбільших свят християн – Різдво Христове. То ж, які особливості святкування подільського Різдва?

Різдву на Поділлі завжди передували серйозні приготування. Інтер'єр житла набирав святкового вигляду, а трапеза напередодні Різдва (Святвечір, багата кутя, вілія), як і всюди на Україні, носила урочистий характер і виливалась у справжній ритуал. За народними уявленнями, всі предмети, які стосувались обрядового столу, набували чудодійної сили і відігравали роль важливого магічного або лікувального засобу. На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею, підсолодженою медом, з маком та горішками. Земляну долівку або підлогу вкривали соломою.

Святковий стіл у подільських селах також застилали сіном, по кутках клали часник, який виконував роль оберегу, а потім покривали скатертиною - «обрусом». Подекуди під стіл клали сокиру. На неї всі члени родини ставили ноги, «щоб були такими ж міцними».

Сама вечеря складалася, як правило, із 12 страв і включала майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком скоромних, заборонених у піст. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році. Тому навіть найбідніший селянин докладав усіх зусиль, щоб зустріти Різдво якнайкраще. Починали їсти з куті. Серед подолян, як і в цілому, на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом. Для них після вечері залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалось гріхом).

За давньою, ще дохристиянською традицією, на Святвечір відбувається обмін ритуальними стравами. Вечерю яку надсилали родичам, хрещеним батькам, бабі-повитусі, складалася, як правило, з головних ритуальних страв столу: куті, риби, книшів, пирогів тощо. Приймаючи обрядову їжу, господарі дякували і теж передавали дари – такі самі страви зі свого стола. Таким чином, обмін ритуальною вечерею символізував спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щирість. Дітей, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцями – пиріжками, горіхами, яблуками, цукерками.

Напередодні або в перший день Різдва, звечора починали колядувати. Давня традиція колядування, як і щедрування, полягала в тому, що групи чоловіків, парубочої молоді заходили на подвір’я кожної хати, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, достатку, виконували ряд обрядів, дійств, за що отримували певну винагороду.