Народної ниви жниця Настя Присяжнюк

Настя Андріанівна Присяжнюк (м. Погребище, Вінницької області, 1894 -1987 р.р.) – наша землячка, відома на Вінниччині і в Україні фольклористка, чудовий педагог, краєзнавець і людина неповторного обдарування. Її життєва нива була довгою і врожайною, попри лиховісні бурі, холодні вітри та пекучі суховії.

Учителька за фахом, вона присвятила себе навчанню й вихованню дітей. А як глибокий знавець і шанувальник народної творчості, понад 70 років віддала збиранню, вивченню і популяризації українського фольклору.

27 січня 2011 року у Вінницькій ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва відбулася презентація книги Ганни Волошенюк «Народної ниви жниця Настя Присяжнюк» (Вінниця, 2010), організована обласною бібліотекою, спільно з Вінницьким обласним центром народної творчості.

Ця книга – уклін світлій пам'яті Насті Присяжнюк. Десять років листування з журналісткою і природознавцем Ганною Волошенюк, дають уяву про велич і різнобічний талант незвичайної жінки – української патріотки, потужної сподвижниці на ниві національної культури.

З книгою можна ознайомитись завітавши до нашої бібліотеки.

Усміхнена слава поета у рідній країні живе

20 січня 2011 р. у Вінницькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. К.А. Тімірязєва пройшла презентація біобібліографічного покажчика “Подільський сміхотворець”, присвяченого 75-річчю від дня народження поета-гумориста Анатолія Гарматюка.

Подільський сміхотворець

Анатолій Гарматюк – відомий майстер сатири та гумору ХХ ст.

Поет-гуморист народився на Вінниччині; молоді роки його промайнули в м. Чортків Тернопільської області; як літератор сформувався на Донеччині, а творчу зрілість зустрів, повернувшись на Вінниччину.

Саме на вінницькій землі письменник видав цілу низку цікавих книг, завоював прихильність і популярність у читачів, посів належне місце серед відомих українських письменників. Анатолій Гарматюк – автор понад двадцяти книг сатири і гумору, за які удостоєний літературно-мистецьких премій імені Степана Олійника, Микити Годованця, Степана Руданського.

До 75-річчя від дня народження Анатолія Гарматюка Вінницька ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва підготувала біобібліографічний покажчик “Подільський сміхотворець”, присвячений життю і творчості письменника, презентація якого відбудеться 20 січня 2011 р.

Якщо, ви бажаєте почитати гуморески Анатолія Гарматюка завітайте до нашої бібліотеки.

З Новим роком та Різдвом Христовим!

Від щирого серця вітаємо Вас з Новим роком та Різдвом Христовим!

Нехай ці веселі свята принесуть у Ваш дім радість, затишок та добробут, благополуччя, родинне тепло та злагоду, щирих друзів та партнерів, шану і любов від рідних та близьких Вам людей, щасливих та радісних подій!

Різдво на Поділлі

От і наступають свята. Чекати залишилося недовго. Скоро одне із найбільших свят християн – Різдво Христове. То ж, які особливості святкування подільського Різдва?

Різдву на Поділлі завжди передували серйозні приготування. Інтер'єр житла набирав святкового вигляду, а трапеза напередодні Різдва (Святвечір, багата кутя, вілія), як і всюди на Україні, носила урочистий характер і виливалась у справжній ритуал. За народними уявленнями, всі предмети, які стосувались обрядового столу, набували чудодійної сили і відігравали роль важливого магічного або лікувального засобу. На покуті під образами розстеляли чисте сіно, на яке ставили горщик з кутею, підсолодженою медом, з маком та горішками. Земляну долівку або підлогу вкривали соломою.

Святковий стіл у подільських селах також застилали сіном, по кутках клали часник, який виконував роль оберегу, а потім покривали скатертиною - «обрусом». Подекуди під стіл клали сокиру. На неї всі члени родини ставили ноги, «щоб були такими ж міцними».

Сама вечеря складалася, як правило, із 12 страв і включала майже всі наявні у господарстві продукти, за винятком скоромних, заборонених у піст. Різноманітна і багата їжа в цей день, за народними уявленнями, повинна була забезпечити добробут людей у наступному році. Тому навіть найбідніший селянин докладав усіх зусиль, щоб зустріти Різдво якнайкраще. Починали їсти з куті. Серед подолян, як і в цілому, на Україні, широко побутувало повір’я, що душі померлих родичів беруть участь у святковій трапезі, їх обов’язково згадували добрим словом. Для них після вечері залишали рештки їжі на столі (мити посуд у цей день вважалось гріхом).

За давньою, ще дохристиянською традицією, на Святвечір відбувається обмін ритуальними стравами. Вечерю яку надсилали родичам, хрещеним батькам, бабі-повитусі, складалася, як правило, з головних ритуальних страв столу: куті, риби, книшів, пирогів тощо. Приймаючи обрядову їжу, господарі дякували і теж передавали дари – такі самі страви зі свого стола. Таким чином, обмін ритуальною вечерею символізував спорідненість сімей, їхню приязнь і взаємну щирість. Дітей, які приносили вечерю, частували, обдаровували гостинцями – пиріжками, горіхами, яблуками, цукерками.

Напередодні або в перший день Різдва, звечора починали колядувати. Давня традиція колядування, як і щедрування, полягала в тому, що групи чоловіків, парубочої молоді заходили на подвір’я кожної хати, піснями славили господарів, бажали їм здоров’я, достатку, виконували ряд обрядів, дійств, за що отримували певну винагороду.

Леоніду Куцому – 70!

Сміх буває і лукавим, і саркастичним, і добродушним, але не бездумним і не бездушним. Ось у цьому і найголовніший талант Леоніда Мироновича Куцого, офіцера колишньої Радянської Армії, який давно міг би вже забути свою рідну мову на полігонах і в казармах «необъятной Родины».

Член Національної Спілки письменників та Національної Спілки журналістів України, отаман Вінницького куреня гумористів ім. С.Руданського Леонід Миронович Куций цими днями відзначив 70-річний ювілей.

З цієї нагоди у читальній залі Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва пройшов творчий вечір ювіляра, на який завітали представники влади, громадськості, письменники-побратими, члени куреня з вітальним словом.

Успішність його творчості підтверджують звання лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. Степана Руданського та Всеукраїнського конкурсу «Байка 2001».

А чи знайомі Ви з творами Леоніда Куцого? Що ви думаєте про творчість цього вінницького поета-гумориста? Запрошуємо Вас до розмови.

ІІ Міжнародна науково-практична конференція завершилася

Управління культури і туризму Вінницької обласної державної адміністрації, громадська організація «Асоціація бібліотек Вінниччини» та Вінницька ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва 13-15 жовтня 2010 року провела ІІ Міжнародну науково-практичну конференцію “Краєзнавство: історичний досвід та перспективи розвитку”.

Мета проведення конференції: поглиблення партнерських взаємозв’язків з державними установами, закладами, громадськими організаціями, творчими спілками, національно-культурними товариствами, науковцями, краєзнавцями для збереження історичної пам’яті територіальних громад, забезпечення виявлення, збору та популяризації інформації про минувшину та сьогодення рідного краю.

У конференції взяли участь науковці, дослідники, пошуковці, краєзнавці, представники органів місцевої влади та громадських краєзнавчих організацій, бібліотечні, архівні, музейні фахівці, освітяни, студентська молодь.

Під час роботи конференції були організовані пленарні засідання, круглий стіл, презентаці; проводилися екскурсії по бібліотеці. Виїзне засідання конференції було проведено на базі Вороновицької районної дитячої бібліотеки Вінницького району.