Шукати в цьому блозі

четвер, 11 лютого 2021 р.

Історико-краєзнавчий нарис!

 

Як добре жити в Мельниківцях,

Ловити рибу досхочу.

По полю бігати, по вінцях,

Я там неначе у раю.

О. Степанко

Нещодавно для читачів краєзнавчого відділу було подароване видання «Мельниківці крізь сивину століть». Автором цього нарису є доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, головний редактор фахового наукового журналу «Наукові записки ВДПУ. Серія: Історія» – Мельничук Олег Анатолійович. Він є автором понад 200 наукових праць, збірників документів, навчальних посібників з грифом МОН України, статей у наукових фахових виданнях, у тому числі і зарубіжних.


Народився Олег Анатолійович 15 травня 1968 року у селі Мельниківці Немирівського району Вінницької області.

Важливу роль у відродженні історичної пам’яті відіграють нариси про історію населених пунктів: міст, селищ, сіл. Історію населених пунктів, в більшості випадків, пишуть самі мешканці. При цьому вони виступають в ролі людини, яка при написанні повністю знаходиться в полоні своїх вражень. Це дає їй змогу побачити історію не лише з сторінок книг, документів, архівних джерел, але й ввести на сторінках нарису простого трудівника села, живу людину, і оцінювати ті чи інші події через призму її свідомості.

 

Мельничук, О. А. Мельниківці крізь сивину століть : історико-краєзнав. нарис / О. А. Мельничук. – Вінниця : ТВОРИ, 2020. – 332 с.

 

У виданні «Мельниківці крізь сивину століть», на основі архівних матеріалів, опублікованих документів, спогадів очевидців та учасників подій, відтворено історію одного із мальовничих населених пунктів Східного Поділля – села Мельниківці Немирівського району Вінницької області. На основі результатів археологічних досліджень описано найдавніші поселення людей на території села, висвітлено суспільно-політичний, соціально-економічний та культурний розвиток населеного пункту у XVIIXX ст., розкрито основні риси повсякденного життя його мешканців на початку ХХІ ст.

Книгу видано за підтримки директора фермерського господарства «Роксана-К», депутата Вінницької обласної ради П. Є. Каленича.

Нарис розрахований на широке коло читачів, всіх, хто цікавиться історією рідного краю.

Довідка: Село Мельниківці знаходиться на Подільській височині, у лісостеповій зоні України, на території Східного Поділля. Населений пункт розміщено в балці, через яку простягається невеличка річка Кравчик. На території села виявлено три городища. Першим документальним джерелом, в якому вперше згадується назва села, є Акти королівського трибуналу 1622 року. Наступним документом, що підтверджує існування села під такою ж назвою є «Тарифа подимної податі воєводства Брацлавського 1629 р.».

вівторок, 5 січня 2021 р.

Нова книга-подарунок!


 

Болюх, Б. А. Історія рентгенологічної та радіологічної служби у Вінниці / Б. А. Болюх, О. Г. Костюк, Г. О. Коханова. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2020. – 208 с. : фот.

 

Нещодавно до відділу краєзнавства потрапила книга «Історія рентгенологічної та радіологічної служби у Вінниці», яку подарували автори: Болюх Борис Афанасійович – лікар-хірург, доктор медичних наук, професор; Костюк Олександр Григорович – доктор медичних наук, професор та Коханова Галина Олексіївна – доцент.


У книзі в історичному плані відображено впровадження в лікарську практику медичних закладів місті Вінниці рентгенологічного методу дослідження людини при різних захворюваннях. Відображено розвиток методів радіологічного лікування хворих. Висвітлено процес запровадження окремих видів такого дослідження та забезпечення лікарень міста та околиць спеціальною апаратурою. Описано історичні віхи впровадження променевих методів діагностики та лікування хворих у педагогічний процес студентам Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова та історію створення кафедри променевої діагностики, променевої терапії та онкології.

Для довідки: Документально підтверджено, що перший рентгенологічний кабінет з’явився на Вінниччині у 1916 році, під час Першої світової війни. Працював він на вузловій залізничній станції Жмеринка, через яку з фронту транспортувалась велика кількість санітарних поїздів.

Після революційних подій у місті Вінниця були в роботі кілька рентгенівських апаратів. У повоєнний період до Вінниці та області почали надходити нові рентгенівські апарати, які в більшості вироблялись на вітчизняних заводах.

У 1938 році у Вінницькій обласній лікарні був встановлений апарат вітчизняного виробництва «Буревесник».

Місто Вінниця достатньо забезпечене спеціальними кваліфікованими медичними кадрами. У місті працюють понад 80 лікарів-рентгенологів.

Після впровадження в лікарську практику рентгенівських досліджень, у Вінницькому медичному інституті розпочалось викладання студентам рентгенологічної науки і в 1955 році була створена кафедра рентгенології.

вівторок, 15 грудня 2020 р.

Презентація книги!

 

Видання «Вінниця місто послідовників М. І. Пирогова»




14 грудня 2020 року у HUBі «Місто Змістів» відбулась презентація книги «Вінниця – місто послідовників М. І. Пирогова». Ця книга висвітлює життєвий шлях і подвижницьку працю геніального хірурга М. І. Пирогова, лікарів і науковців XIXXX століть, яких доля поєднала з Вінниччиною.

Монографія підготовлена на основі архівних та біографічних джерел краєзнавцями та бібліотекарями, зокрема з наукової бібліотеки Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова.

Книга видана в рамках проєкту з однойменною назвою «Вінниця – місто послідовників М. І. Пирогова», який у 2019 році став переможцем конкурсу «Бюджет громадських ініціатив Вінницької міської ОТГ». Книга видрукована у видавництві «Нова книга» накладом у 500 примірників.

Під час презентації авторки проєкту, зокрема, краєзнавець Ольга Юрчишина та директорка Наукової бібліотеки ВНМУ ім. М. І. Пирогова Неліна Кравчук розповіли про зміст книги, цікаві історії, а також поділились особливостями  підготовки видання до друку.

Видання рекомендовано медикам, історикам, краєзнавцям, туристам і всім, хто цікавиться історією міста Вінниці.


Трансляція презентації проводилась на фейсбук-сторінках Вінницької міської ради та департаменту маркетингу міста та туризму.

Також під час презентації книги міський голова Сергій Моргунов зазначив, що поява цієї роботи є знаковою подією для Вінниці і подякував тим ентузіастам, які доклали зусиль, аби ця книга з’явилась на світ.




неділя, 13 грудня 2020 р.

Книги-подарунки!

 

Тетяна Степанівна Ковальчук народилася 12 квітня 1941 р. в сім’ї, де любили і поважали  музику. Ця любов передалася і їй. Здобула музичну освіту. Працювала учителем музики та хормейстером. Після виходу на пенсію написала і видала 13 книг: зокрема для дітей – «Колиска», «Веселка», «Хоробрий півник», «Весела абетка», «Котячі історії», «Бабусині оповідки»; поетичні збірки «Роздуми», «Иллюзии», ліричну «Сузір’я» та гумористичну «На дозвіллі». Перша збірка лірики була           названа «Тобі, мій барвінковий край». Дві прозові книги про жінок Вінниччини «Жіночі долі» і «Гордість землі Подільської». Збірка «А музика звучить» – це 14 книга авторки в загальному рахунку, але перша музична.

Завітавши до краєзнавчого відділу, Тетяна Степанівна люб’язно подарувала три свої книги: «Гордість землі Подільської», «Сузір’я» та «А музика звучить».


 Ковальчук, Т. С. Гордість землі Подільської / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : ТВОРИ, 2020. – 340 с.

В цій книзі розповідається про жінок-орденоносців Вінниччини, що отримали нагороди за свою працю.

Вінницька земля дала країні 150 Героїв Соціалістичної Праці, і серед них – наше славне жіноцтво. Ось про них, прекрасних трудівниць з нелегкою долею, розповідається в цій книжці.

 Ковальчук, Т. С. Сузір’я : [поезія] / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : ТВОРИ, 2019. – 160 с.

У книзі вміщено вірші різної тематики і часом написання. Збірка складається з розділів: «До тебе, краю, серцем лину» (громадсько-патріотична лірика); «Вузлики на пам’ять» (ліричні вірші); «Сміхом дух лікуємо» (вірші гумористичного характеру); «Друзям хорошим моїм» (вірші, приурочені певній особі чи події); «Вдаль зовут просторы» (вірші російською мовою).

 Ковальчук, Т. С. А музика звучить : зб. пісень і мелодій / Т. С. Ковальчук. – Вінниця : Вінниц. газ., 2019. – 40 с.

До збірки увійшли пісні та музичні п’єси, написані в різні роки її творчості: від 80-х минулого століття по теперішній час. Це переважно ліричні твори, прості за формою побудови і виконання. Деякі з них були написані для племінників, що навчалися музики, опановували її ази.

Збірка розрахована на широке коло читачів і стане в нагоді виконавцям і педагогам.



 


четвер, 5 листопада 2020 р.

 Подарунки від Хмільницького району!

        Величайся, Хмільницький Роде / В. М. Маринич, О. А. Михалиця. – Вінниця : Твори, 2020. – 576 с. іл.

         Книга розповідає про таємниці минулого та героїчну боротьбу краян у різні віки за незалежність рідної землі.

Ця книга – результат багаторічної праці двох краєзнавців, які збирали історію Хмільницького Поділля в архівах і стародруках та за спогадами людей.









        Крутнівські небосхили. Частина друга / М. В. Панасюк. – Вінниця : Твори, 2020. – 232 с.

     Спогади дитинства завжди тривожать душу, де б ми не були, ми подумки повертаємось у найрідніше, де робили перші кроки у великий світ. У книзі Миколи Панасюка «Крутнівські небосхили. Друга частина» переплелись спогади дитинства, історія села і не лише Крутніва, а й сусідньої Березни. Та головне, постають живі постаті людей, які замість звичайних власних та суспільних інтересів, змушені були своє людське життєве щастя плекати у фальшивих умовах радянської брехливої боротьби за надумані ідеали, за які іноді час вимагав і життя віддати.


        Пустовійтівська сільська рада: Зозулинці, Пустовійти, Чернятинці : путівник / авт. проекту З. Бонсевич, відп. за вип.: О. Чекотун, О. Михалиця ; ред. Н. Овчарук ; світлини та дизайн С. Шмаль. [2020].
        Презентаційне видання сприятиме позитивному іміджу району, стане справжнім путівником з історії та культури Хмільницького краю, для тих хто прагне зустрічей з невідомим, хто вміє цінувати красу природи та любити свою малу батьківщину.
Подорожуймо, відкриваймо туристичну сторінку хмільницького краю.

        Гаврилова, С. Е. І ніч про вічне гомоніла / С. Е. Гаврилова.  Вінниця : Твори, 2020. - 248 с. 
        Представлена у збірці поезія класична за формою, глибока за змістом, наповнена неперевершеними образами та вражаючою густотою авторської думки, має магнетичну дію, яка пробуджує душу і спонукає до філософських роздумів.
Видання створено для широкого кола читачів.



        На п’єдесталі сумління. Каленіченко В. О. : бібліогр. покажч. – Вінниця : Твори, 2020. – 108 с. іл.

        У даному бібліографічному покажчику «На п’єдесталі сумління» розповідь про відомого хмельничанина, заслуженого лікаря України, Почесного ветерана України, Почесного громадянина Хмільницького району, головного лікаря фізіотерапевтичної лікарні (1985–2006 рр.), голову районної організації ветеранів України Віталія Олександровича Каленіченка.


            Ставлю на захист рідне слово… : бібліогр. покажч. – Вінниця : Твори, 2020. – 48 с.

        Пропонований бібліографічний покажчик продовжує серію «Наші видатні земляки». Бібліографічний покажчик «Ставлю на захист рідне слово…» присвячений педагогу, журналісту, депутату та громадській діячці Ніні Кравчук-Овчарук.









Подаровані книги від Сергія Гальчака!

Автор - Сергій Дмитрович Гальчак, доктор історичних наук, професор Вінницького державного педагогічного університету ім. Михайла Коцюбинського, голова правління обласної організації Національної спілки краєзнавців України, член Президії НСКУ, член-кореспондент Української академії історичних наук, заступник голови Вінницької обласної організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, заслужений працівник культури України, Почесний краєзнавець України.

        З любов’ю до малої батьківщини : діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України (2019 р.) (записки з щоденника) : Кн. 4 / авт. -упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : Балюк І. Б., 2020. – 188 с. ; іл. – 8 с.

    У книзі йдеться про діяльність Вінницької обласної організації Національної спілки краєзнавців України, краєзнавців області в 2019 р. Для широкого кола читачів.


        Вінницькі сторінки вітчизняної журналістики доби Української революції (1917–1920 рр.), Розстріляного Відродження / авт.-упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : Балюк І. Б., 2020. – 216 с.

    Книга складається з таких розділів:

Край у горнилі національно-визвольних змагань;

Преса – дзеркало революційної доби, інструмент формування національного світогляду подолян;

Пресові видання на теренах Вінниччини в роки Української державності (1917–1920);

Лицарі волі, слова і духу – співробітники редакцій друкованих засобів масової інформації, засновники та видавці часописів – борці за волю України.


    Із глибини століть: документальні джерела з історії населених пунктів, адміністративно-територіального устрою Літинщини / авт.-упоряд. С. Д. Гальчак. – Вінниця : «Меркьюрі-Поділля», 2020. – 376 с.

    У науково-документальному дослідженні розкрито численні сторінки з історії пунктів, адміністративно-територіального устрою Літинщини. Для широкого кола читачів: науковців, краєзнавців, студентів, учнів старших класів.





 

середа, 4 листопада 2020 р.

Мікрорайони Вінниці

 Колишнє передмістя «Садки»

Корінні вінничани старшого віку ще пам’ятають призабуті назви мікрорайонів, вулиць, передмість. Серед них колишнє передмістя «Сáдки», яке виникло в кінці ХVIII ст. Це мікрорайон, обмежений вулицями Свердлова – Родіона Скалецького – Пирогова – Малиновського – Льва Толстого – Червоних партизан. І досі ці квартали потопають у зелені, що нагадують про колись розкішні садки, від яких і походить цей топонім.

На території «Садків» було споруджено другий жіночий монастир. Дозвіл на це будівництво дав особисто король Польщі Владислав IV, але в грамоті від 1635 р. вимагав, щоб «будівлі, дзвіниці, школи цього монастиря не заподіяли аніякої шкоди католицькому костьолу, що міститься поблизу «Мурів».

Садки було вінницьким передмістям, яке з’явилося на схилах Південного Бугу на місці вирубаного лісу, що тягнувся аж до Сабарова.

Давні вулиці Садків – Монастирська і Петра Могили (тепер Князів Коріатовичів).

У ХІХ ст. мікрорайон Садки увійшов до складу міста. Садки були вінницьким передмістям від так званої «дачі Майки» в кінці провулку Льва Толстого і до спортивної бази «Спарак».

 

Література: Пащенко, М. Легенди та історії Вінниці / Михайло Пащенко. – Вінниця : Балюк І. Б., 2019. – 524 с. : іл., фот.