Шукати в цьому блозі

суботу, 2 березня 2024 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Тут пахнуть медом Липники

Й дорога – та, що на Яругу.

Хоч жменями збирай зірки,

Згортай в сувій осінню тугу –

За тим, чого давно нема,

Бо ж казка тут живе і досі.

Тут не така, як скрізь, зима,

Тут справжня, оленівська, осінь.

Тут навесні розквітне все:

І гілка, і жіноча хустка,

Тут літо у руці несе

Дощем задмухнуту пелюстку…

Оксана Шалак

 Сотніченко, Л. П. Доля села в народній долі. Оленівка на Могилів-Подільщині / Л. П. Сотніченко, М. Ф. Каменюк. – Житомир : Вид. дім «Бук-Друк», 2023. – 336 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 88).

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Доля села в народній долі. Оленівка на Могилів-Подільщині». Авторами цього історико-краєзнавчого нарису є Лідія Сотніченко та Михайло Каменюк.

Ця книга розповідає про село Оленівку на могилів-подільській Надністрянщині, його історію, що сягає початку ХІХ століття, талановитих і працьовитих людей.

Оленівка в силу різних обставин була пов’язана з сусідніми та близькими селами: Яругою, Бандишівкою, Григорівкою, Бронницею. В новітні часи в силу нового адміністративного поділу з двома останніми селами вона має одну сільську раду – Бронницьку, та входить до складу Могилів-Подільської міської громади.

Розповідь про село супроводжується великою кількістю архівних документів, свідчень людей, посилань на художню літературу.

Видання розраховане на широке коло читачів.


суботу, 17 лютого 2024 р.

Подільський стінопис!

 


У розписах хлопчини з Чорновиці

Вазон подільський – дерево життя!

Співають на гілках казкові птиці,

Й моя душа радіє, як дитя,

Бо збереглося крізь роки й століття

На полотні, на стінах, рушниках

Це деревце, що найрясніше в світі,

Що гонить сік живлющий по гілках…

Жанна Дмитренко

 

Хатній настінний розпис

Традиції декоративного розпису житлових та хазяйських приміщень є органічною частиною нашої культури.

Хатній розпис один з видів традиційного народного мистецтва. Датувати початок цієї творчості важко, адже до ХІХ ст. вона майже не фіксувалася і не збиралася. Свій розквіт стінопис отримав лише наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття.

Наші далекі пращури займалися окрім господарської діяльності ще й мистецтвом, зокрема декоративним розписом. Свої вироблені традиції вони передавали із покоління в покоління, і багато чого дійшло до нас в узорах рушників, писанок, кераміки, розпису жител.


Тому хатній настінний розпис – одна з давніх художніх практик, в якій відбилися сакральні, світоглядні та естетичні уявлення подолян. Ця традиція стала джерелом натхнення в сучасній авторській творчості багатьох митців, учасників симпозіумів «Мальована хата», що відбуваються впродовж десяти років поспіль у селах Вінницької області.

Таким митцем в цій художній царині є співробітник Вінницького обласного центру народної творчості – Сергій Бугай.

Сергій Бугай


Твори митця яскраво відображають українську, зокрема подільську, традицію хатнього розпису – переважно зображення «вазонів» як поширеної інтерпретації архетипу «Дерева життя».

У 2022 р. Сергій Бугай отримав грант Президента України у номінації «Майстри народного мистецтва» на реалізацію творчого проєкту «Мальована хата». Основна ідея проєкту полягає у відродженні унікального явища традиційної культури.

Нині у творчому доробку Сергія Бугая півтори тисячі робіт, в яких він поєднує традиції народного малярства та новаторські підходи та індивідуальний стиль.


В часи російської агресії проти України, зацікавленість роботами майстра, надзвичайно велика. «Своїм мистецтвом ми хочемо показати, що ми не такі, як вони. Що ми не такі як всі. Ми – українці і гордимося тим. Адже кожен куточок України особливий і має свою «родзинку», яку ми маємо зберегти» – вважає Сергій Бугай.

Ще більше про стінопис можна дізнатися з таких книг:



Бугай, С. О. Мальована хата – 2022 : традиц. стінопис Поділля [Образотворчий матеріал] / Сергій Бугай ; літ. ред. Ж. В. Дмитренко ; авт. передм.: Т. О. Цвігун, Н. Студенець ; М-во культури та інформ. політики України, Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2022. – 52 с. : портр., кольор. фот.

Бугай, С. Мотиви подільского стінопису [Образотворчий матеріал] / Сергій Бугай ; упоряд. М. В. Діденко ; ред. Ж. В. Дмитренко ; авт. передм.: Т. О. Цвігун, В. Титаренко ; Вінниц. обл. центр нар. творчості. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2022. – 44 с. : портр., кольор. фот. – (Народні майстри Вінниччини).

Крижанівський, М. Мальована хата [Образотворчий матеріал] : міжнар. мистецько-культуролог. проект, 2012–2018 / Микола Крижанівський. – Вінниця : Консоль, 2018. – 56 с. : кольор. фот.

Левитська, Л. А. Селянський стінний розпис на Поділлі / Л. А. Левитська. – Репр. вид. – Київ : ЦУЛ, 2020. – 46 с. : іл.

Студенець, Н. Традиційний стінопис Поділля кінця ХІХ – першої половини ХХ століття / Наталя Студенець ; Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : [б. вид.], 2010. – 224 с. : іл.

середу, 24 січня 2024 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Ткачук, О. І. Літинщина крізь роки та віки / Олександр Іванович Ткачук. – Житомир : Вид. дім «Бук-Друк», 2023. – 376 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 89).

 

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Літинщина крізь роки та віки» відомого історика, краєзнавця, Відмінника освіти України – Олександра Ткачука.

Історія Літинщини тісно пов’язана з історією Поділля. У давнину землі нашого краю були під владою Київського, Волинського, Галицького, Галицько-Волинського князівств. Згодом належали до Київського, Брацлавського і Подільського воєводства. Різні населені пункти краю були підпорядковані до Летичівського, Хмільницького, Літинського, Вінницького, Жмеринського повітів. Із 2021 р. більша частина сіл Літинщини ввійшла до Вінницького і невелика частина до Хмільницького районів.

Літинщина містить стародавні кургани та городища. Археологічні розкопки свідчать про те, що прадавні поселення на території краю існували ще за часів палеоліту, неоліту, трипільської культури, доби міді та бронзи, зарубинецької та черняхівської культур. Тут знайдено поселення давніх руських городищ.

Минуле краю цікаве для людей, які проживають на її теренах, і тих, хто любить мандрувати його стежками.

Ця книга розповідає про села колишнього Літинського (нині Хмільницького) району та містечка Літин, їхню древню і новітню історію, відомих уродженців краю.

Видання супроводжується великою кількістю архівних документів, свідчень людей, посилань на художню літературу.

Краєзнавчий нарис розрахований на істориків, краєзнавців, педагогів, студентів та тих, хто цікавиться історією свого краю.


суботу, 6 січня 2024 р.

Цікаві книги у краєзнавчому фонді!

 

Народна творчість Вінниччини / Вінниц. обл. держ. адмін., Упр. культури і мистецтв, Вінниц. обл. центр нар. творчості ; упоряд.: Т. О. Цвігун, О. І. Назарець. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2021. – 248 с. : кольор. фот.

 

Народне мистецтво Поділля, зокрема Вінниччини – одна з найяскравіших сторінок українського культурного надбання.

Книга «Народна творчість Вінниччини» – це видання, в якому зібрано унікальний матеріал про культурний фонд нашого краю.

Його змістовне наповнення – це розвиток аматорського різножанрового мистецтва, збереження багатющої пісенної спадщини, традицій і звичаїв, в контексті багаторічної діяльності ОЦНТ.


Понад шість тисяч різножанрових творчих колективів, майже дві тисячі майстрів співпрацюють з обласним центром народної творчості. Завдяки цій плідній співпраці, вдалось здійснити найсміливіші задуми в контексті розвитку культури.


Тисячі записаних народних пісень, відновлені осередки ремесел, постійні тематичні і персональні виставки майстрів, відроджені техніки подільської вишивки, народного малярства, ткацтва, збереження технологій обрядової випічки, відкриття елементів нематеріальної культурної спадщини, величезна видавнича діяльність – це і є здобутки ОЦНТ, які стали предметом висвітлення у книзі «Народна творчість Вінниччини».

Упорядкували видання заслужений працівник культури України, директор Вінницького ОЦНТ Тетяна Омелянівна Цвігун та заступник директора з культурно-масової, інформаційної та науково-методичної роботи Вінницького ОЦНТ Олена Іванівна Назарець.


Книга складається з дев’яти розділів: «Збереження фольклорної спадщини та звичаєвої культури на Вінниччині», «Розвиток вокально-хорового мистецтва на Вінниччині», «Декоративно-прикладне та образотворче мистецтво Вінниччини», «Розвиток музичного жанру на Вінниччині», «Розвиток хореографічного мистецтва на Вінниччині», «Вінниччина театральна», «Аматорське кіно-, відео мистецтво Вінниччини», «Діяльність національних спільнот Вінниччини», «Всеукраїнські, обласні, мистецькі та авторські проєкти».

Видання ілюструють 608 світлин. Книга зацікавить не лише шанувальників народного мистецтва, а й всіх тих, хто розуміє роль і значення традиційної культури в житті українців.


суботу, 23 грудня 2023 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

В 2023 році у Вінниці вийшла друком монографія відомого історика, краєзнавця, бібліографа, музеєзнавця – Вікторії Василівни Колесник «Шкільництво Поділля наприкінці XVIIIу першій третині XIX ст.».

 

Колесний, В. Шкільництво Поділля наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст. : монографія. Документи / Вікторія Колесник. – Вінниця : Музей Вінниці, 2023. – 584 с. : іл.

У монографії розглянуто поступ шкільної справи на Правобережній Україні з детальнішим висвітленням Поділля за часів діяльності Комісії національної освіти Речі Посполитої та в нових реаліях Російської імперії. Проаналізовано особливості проведення освітньої реформи 1803–1804 рр. у Віленському навчальному окрузі, до якого було включено Правобережну Україну. Детально висвітлено історію Подільської гімназії, її структуру і навчальні програми тощо.

Праця ілюструє процес формування і функціонування шкільництва, яке мало польський характер, його поступову русифікацію та ліквідацію після польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Монографія містить п’ять розділів і три додатки. Всі фрагменти з рясно цитованих у праці польських і російських джерел подаються в перекладі українською.

Видання проілюстроване численними документами, малюнками, планами, літографіями і світлинами з архівних, музейних і приватних колекцій.

 

Довідка: Колесник Вікторія Василівна (08.12.1969, м. Калинівка Вінницької області) – історик, бібліограф, музеєзнавець, краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України. У 1991 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. З 1994 р. працювала в краєзнавчому відділі Вінницької наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. З 2000 р. працювала у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Досліджує національні меншини Поділля. Автор ряду музейних виставок, наукових статей, біографічного словника «Відомі поляки в історії Вінниччини», трьохтомника «Вінниця у спогадах» тощо.

З березня 2022 р. працює науковою співробітницею КЗ «Музей Вінниці» Вінницької міської ради.

 

суботу, 9 грудня 2023 р.

Уродженці Вінниччини!

Матковський Володимир Михайлович

 

Народний артист України – Володимир Матковський!

Подільська земля багата не тільки своїми родючими полями та квітучими садами, але й талантами. Таким талантом є уродженець Вінницької області – народний артист України Володимир Матковський!

Народився Володимир Михайлович Матковський 5 лютого 1936 р. у с. Ольгопіль Чечельницького району (тепер Ольгопільської СТГ Гайсинського району) Вінницької області.

Ще з дитинства Володимир любив грати, ставити з друзями невеличкі вистави. Він гарно вчився в школі, співав у шкільному хорі. Після школи працював в Ольгопільському будинку культури, організовував свята. Володимир Матковський захотів стати актором після відвідин Вінницького музично-драматичного театру ім. М. Садовського.

Після цього Володимир Михайлович навчався у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого. Закінчивши інститут у 1959 р., почав працювати у Вінницькому музично-драматичному театрі ім. М. Садовського. Він володів унікальним голосом та створював унікальні образи на різнопланові ролі.

Дебютував Володимир Матковський на сцені Вінницького театру у виставі «Кухарка» А. Софронова в образі сільського балагура-поета й баяніста Андрія Пчілки.

Акторський темперамент молодого Володимира тяжів до героїчної драми. В ролях такого плану найбільше й розкрився його драматичний талант.

Основні ролі, які грав Володимир Матковський:

«Наталка Полтавка» В. Котляревського, роль Виборного;

«Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, роль Карася;

«Гайдамаки» за Т. Г. Шевченком, роль Яреми;

«Биндюжник і король» за І. Бабелем, роль Менделя Крика;

«Марина» М. Зарудного, роль Назара;

«Циганський барон» Й. Штрауса, роль Зупана;

«Моя чарівна леді» Ф. Лоу, роль Альфреда Дулітла;

«Баядерка» І. Кальмана, роль Філіпа.

Неодноразово бував на гастролях з театром по Вінниччині, виступав майже в кожному селі.

Роботам Володимира Матковського завжди були притаманні професійна майстерність, психологічна вірогідність, точність характеристик.

Вінницькому театру Володимир Матковський віддів понад 50 років свого життя. За ці роки йому вдалося створити більше 100 переконливих і яскравих образів у музичних та драматичних виставах. Був нагороджений багатьма державними нагородами.

Помер актор 4 червня 2009 року.