Новинки краєзнавчої літератури!

 

Є такий поет на Україні,

Родом із Браїлова, від нас.

Вірші в нього – мускулисті, рвійні,

З ними він у темноті не згас.

Забаштанський… Він – як Україна,

Отакий стражденний – Божий дар.

Цей поет не стане на коліна,

День при дні тримаючи удар.

Василь Кобець

 

На днях, до нашого краєзнавчого відділу, завітала відомий історик, краєзнавець, відмінник освіти України, член Національної спілки краєзнавців України, завідуюча літературним музеєм ім. Володимира Забаштанського – Надія Слободенюк. Вона подарувала нашим читачам дві свої чудові книги про Володимира Забаштанського: «Тут він завжди…» та «Пошукове дослідження географії «Поїздок в люди» Володимира Забаштанського».

 

Надія Слободенюк

Слободенюк, Н. Тут він завжди… / Надія Слободенюк. – Вінниця : Твори, 2022. – 136 с. : іл.

Книга «Тут він завжди…» присвячена людині з кобзарським характером та силою, лауреату Національної премії України ім. Тараса Шевченка в галузі літератури, члену Національної спілки письменників України, автору майже двох десятків збірок поезії, перекладачу циклів віршів і поем з багатьох мов народів світу, кавалеру державного ордена «Знак Пошани», ордена «За мужність» І-ІІІ ступенів, ордена Ярослава Мудрого, поету Володимиру Забаштанському.

Книга розрахована на широке коло читачів, які не лише цікавляться літературою рідного краю, а й люблять і цінять життя, захоплюються силою духу людей, здатних на неймовірні вчинки.

 

Слободенюк, Н. Пошукове дослідження географії «Поїздок в люди» Володимира Забаштанського / Надія Слободенюк. – Вінниця : Твори, 2022. – 44 с. : іл.

Дане дослідження є результатом пошукового дослідження і має за мету зацікавити читача темою, дозволяє дізнатися про нові аспекти існуючих знань з названої теми.

Національна премія України імені Тараса Шевченка - 2023!

 

Лауреатом Шевченківської премії 2023 р. стала Калитко Катерина Олександрівна – за книгу поезій «Орден мовчальниць».

Збірка поезій розкриває портрет української жінки частіше визначає те, про що вона мовчить, ніж те, про що говорить. Та без досвіду цього мовчання не було би голосу, що звучить у цій збірці. Голосу, що обстоює право щиро мовити про гостре горе, поколіннєві травми, стереотипи та архетипи, корені в пекучому ґрунті, відвагу любові й розчарування порожнечею поза масками. Не ззираючись на закиди в надмірній відвертості чи колючості, в надриві й темноті. Бо тільки так і залишаються собою – але й втілюють досвід сотень досі безмовних сестер.

 

Калитко, К. Орден мовчальниць : поезії / Катерина Калитко. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2021. – 144 с.

 

Відділ краєзнавства представляє до уваги користувачів виставку однієї книги «Орден мовчальниць».

Запрошуємо до перегляду!

  

Катерина Калитко

Катерина Калитко (1982 м. Вінниця), українська письменниця й перекладачка. Член НСПУ (2000) та Українського ПЕН.

Авторка поетичних збірок:

«Посібник зі створення світу» (Вінниця: Логос, 1999);

«Сьогоднішнє завтрашнє» (Київ: Гранослов, 2001);

«Портретування асфальту» (Київ: Смолоскип, 2004);

«Діалоги з Одіссеєм» (Київ: Пульсари, 2005);

«Сезон штормів» (Київ: Електрокнига, 2013);

«Катівня. Виноградник. Дім» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014);

«Бунар» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2018);

«Ніхто нас тут не знає, і ми – нікого» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019);

«Орден мовчальниць» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2021);

«Люди з дієсловами» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2022).

Прозова творчість

У 2007 році опублікувала книжку малої прози «М.істерія» у співпраці з київським видавництвом «Факт».

У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка короткої прози «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки». 

Перекладацька діяльність

    Перекладає з балканських мов (Міленко Єрґович, Озрен Кебо, Меліна Камерич, Ненад Величкович, Мілета Проданович, Меша Селімович та ін.).
     За свої переклади відзначена премією часопису «Кур’єр Кривбасу» та перекладацькою премією METAPHORA.

Окремими книжками виходили переклади:

Меліна Камерич «Туфлі до вручення "Оскара"» (Фоліо, 2013);

Міленко Єрґович «Історії про людей і тварин» (Темпора, 2013);

Міленко Єрґович «Срда співає в сутінках, на Трійцю» (Темпора, 2014);

Емір Кустуріца «Смерть – неперевірена чутка» (Темпора, 2014);

Ненад Величкович «Сагіб» (Темпора, 2014);

Мілета Проданович «Аркадія» (Темпора, 2015);

Михайло Пантич «Прогулянка хмарами» (Темпора, 2015);

Углєша Шайтінац «Дуже скромні дари» (Темпора, 2016);

Озрен Кебо «Сараєво для початківців» (Discursus, 2017);

Меша Селімович «Дервіш і смерть» (Круговерть, 2017).

Окремі твори Катерини Калитко перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською, словенською, сербською, болгарською, італійською та на іврит. Збірка віршів «Золото, смирна і мед» вийшла 2014 року в Ізраїлі (переклад на іврит Антона Паперного).

Відзнаки:

лавреат літературного конкурсу «Гранослов» (1999);

переможець фестивалю читаної поезії «Молоде вино» (1999);

премія «Привітання життя» імені Богдана-Ігоря Антонича (2001);

лавреат конкурсу видавництва «Смолоскип» (2003);

подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня» (2000);

премія «Благовіст» (2001);

премія «Культреванш» (2004);

премія «ЛітАкцент року» (2014) за книжку «Катівня. Виноградник. Дім»;

лавреат міжнародної премії Vilenica International Literary Festival 2016;

премія «Книга року Бі-Бі-Сі» (2017) за книжку «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки»;

спеціальна відзнака журі Премією міста літератури ЮНЕСКО за поетичну збірку «Бунар» (2019);

премія «ЛітАкцент року» (2018) за книжку «Бунар»;

премія «ЛітАкцент року» (2019) за книжку «Ніхто нас тут не знає, і ми — нікого»;

стипендіатка письменницької програми Центральноєвропейської ініціативи Fellowship;

лавреат премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського у 2017 році.

У 2019 році нагороджена незалежною Премією Women in Arts від UN Women та Українського інституту в рамках HeForShe Arts Week 2019.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля»

 

Дивосвіт Кармелюкового Поділля

Запам’ятайте!

Ліс Подільський – храм…

Прийшли сюди –

тож преклоніть коліна,

Подякуйте деревам і квіткам

За їх красу одвічну і нетлінну.

Якщо доля закинула Вас на Поділля, тоді обов’язково завітайте до Національного природного парку «Кармелюкове Поділля». Тут можна побачити красу унікального незайманого лісу, відчути аромат різнотрав’я, побродити стежками, які протоптали дикі звірі, на власні очі побачити рослину ще з дольодовикового періоду та проїхатися міні-потягом вузькоколійною залізницею.

Парк створено згідно з Указом Президента України 16 грудня 2009 року на площі 20 203,4 га, з них 16 518 га – у постійному користуванні. Створений на базі ботанічних заказників (Бритавський заказник, Вербська дача, Червоногреблянський заказник) та ботанічних (Терещуків яр, Ромашкове) і гідрологічних (Три кринички, Берізки-Чечельницькі) пам’яток природи з метою збереження, відтворення та раціонального використання унікальних природних і історико-культурних комплексів Південного Поділля, що мають важливе природоохоронне, наукове, історико-культурне, естетичне, рекреаційне та оздоровче значення.

Парк знаходиться на схилах Подільської височини, в південно-східній частині Вінницької області, розташований на території колишніх Тростянецького та Чечельницького районів (тепер Гайсинського району), на берегах річки Савранка, правій притоці Південного Бугу і є південними воротами подільського краю.

Тут переважають ландшафти лесових височин, розчленованих врізаними до кристалічних порід ярами і балками, із сірими і темно-сірими лісовими ґрунтами, з грабовими дібровами, а також ландшафти лесових височин із чорноземами опідзоленими й типовими, з дібровами із дубів звичайного та скельного.

Ліси та інші вкриті лісом землі на території Парку займають 88,5 % площі. Згідно з лісорослинним районуванням, вони належать до зони широколистяних мішаних лісів південної частини Лісостепу України.

Це перший Парк на Вінниччині, представлений дубовими лісами природного походження, рідкісними для України, та багатством біорізноманіття, і уособлює унікальну природу Південного Поділля.

Бритавський ліс. Фото О. Матвійчук

Лісові масиви, які увійшли до складу національного парку, є місцем зростання популяцій багатьох видів із Червоної книги України, а саме: коручка пурпурова, тюльпан дібровний, відкасник татарниколистий, вишня степова, фіалка біла, скополія карніолійська та ін.

Коручка пурпурова. Фото з інтернету

Вишня степова. Фото з інтернету

Один із найбільш рідкісних для всієї території України степових видів, занесених до Червоної книги України, є відкасник татарниколистий, виявлений поза лісовими масивами на ділянках Терещуків яр та Ромашково. Для Вінниччини це унікальна знахідка. Відкасник – релікт, який дійшов до нас з часів третинного періоду, коли на Україні панував субтропічний середземноморський клімат.

Відкасник татарниколистий. Фото А. Куземко

Сон великий. Фото О. Матвійчук

Флора Парку за даними Літопису природи нараховує 638 види судинних рослин.

Ядро фауни Парку складають представники лісового та чагарникового комплексів при значній участі видів відкритих просторів.

Домінуючими видами ссавців є заєць сірий, козуля європейська, свиня дика; в помітній кількості представлені кріт, їжак звичайний, лисиця звичайна, тхір лісовий, куниця лісова, білка всього налічується 45 видів ссавців.

Заєць сірий. Фото з інтернету

На території Парку також виявлено ряд рідкісних видів тварин, таких як: борсук, кіт лісовий, горностай, орел-карлик, балобан, мідянка, жук-олень.

Жук-олень. Фото О. Матвійчук

Балобан. Фото з інтернету

На території Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» пролягають екскурсійні маршрути, які можуть задовольнити різні категорії відвідувачів – наукового, екологічного, краєзнавчого, пізнавального та суто рекреаційного характеру.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» – це данина величі, неосяжності, різноманітності і геніальності природи. Саме в таких, як тут, не зіпсованих цивілізацією місцях, приходить розуміння того, що ми не повелителі природи, що ми повинні жити з нею у злагоді і гармонії.

Цей чудовий заповідник гідний вашої уваги!

  

Джерела та  література:

Відкасник татарниколистий – третинний релікт Вінниччини / текст Л. Марківська ; фото Л. Марківська, Н. Шпак. – Чечельник : [б. в.], 2015. – 14 с. : кольор. фот.

Дудник, Г. Загроза зникнення виду  : [на теренах Чечельниччини зростає унікальна рослина, яка стала флористичною візитівкою нашого регіону – відкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia)] / Ганна Дудник // Вісн. «Кармелюкового Поділля». – 2021. – Жовт. (№ 10). – С. 1.

Дудник, Г. НПП «Кармелюкове Поділля» – складова природно-заповідного фонду України / Ганна Дудник // Вісн. «Кармелюкового Поділля». – 2015. – Січ. (№ 1). – С. 1.

Зленко, В. «Кармелюкове Поділля» – єдиний Національний природничий парк на Вінниччині : [інтерв’ю з кер. установи В. Зленком] / В. Зленко ; зап. К. Ременюк // Вінничанка. – 2013. – № 1. – С. 12-13 : кольор. фот.

Кармелюкове Поділля [Електронний ресурс] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кармелюкове_Поділля (дата звернення: 02.03.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 08.02.2023.

Кривоніс, О. «Зеленими» стежками «Кармалюкового Поділля» : за кілька років існування національного природного парку тут прокладено близько десятка різноманітних екологічних стежок та маршрутів / Олег Кривоніс // Вінниччина. – 2015. – 24 черв. – С. 7 : кольор. фот.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» [Електронний ресурс] // Чечельницька громада : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://chechelnytska-gromada.gov.ua/nacionalnij-prirodnij-park-karmeljukove-podillya-14-34-27-19-04-2021/ (дата звернення: 02.03.2023), вільний. – Назва з екрана.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» [Електронний ресурс] // НПП «Кармелюкове Поділля» : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://karmelukove.com/ (дата звернення: 02.03.2023), вільний. – Назва з екрана.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» [Електронний ресурс] // Природно-заповідний фонд України : [офіц. сайт]. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://wownature.in.ua/parky-i-zapovidnyky/natsionalnyy-pryrodnyy-park-karmeliukove-podillia/ (дата звернення: 02.03.2023), вільний. – Назва з екрана.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» : фотоальбом / Г. Дудник [та ін.]. – Вінниця : Твори, 2019. – 64 с. : кольор. фот.

Збереження раритетного біорізноманіття в національних природних парках : матеріали наук.-практ. семінару працівників установ природно-заповідного фонду (26–27 лип. 2016 р., НПП «Кармелюкове Поділля», Вінниц. обл.). – Вінниця : Нілан-ЛТД : Твори, 2016. – 72 с. : фот.

Сошнікова, Л. Йдемо новими стежками : [Нац. природ. парк «Кармелюкове Поділля» як туристичний об’єкт] / Лілія Сошнікова // Вісн. «Кармелюкового Поділля». – 2018. – Черв. (№ 6). – С. 3.

Стежка заповідним краєм : [оновлену екологічну стежку «Вишенька» презентували на території Нац. природного парку «Кармелюкове Поділля»] // Вінниччина. – 2021. – 22 верес. – С. 4 : фот.

Сторінками Червоної книги НПП «Кармелюкове Поділля» // Вісн. «Кармелюкового Поділля». – 2016. – Січ. (№ 1). – С. 4.

Характеристика територій та об’єктів природно-заповідного фонду Вінниччини // Еталони природи Вінниччини : монографія / Вінниц. акад. неперервної освіти. – Вінниця, 2015. – С. 193–333 : фот.

 

Новинки краєзнавчої літератури!

 

Моя прадавня скіфська дідизна –

Священний Ексампей, гіркі джерела,

Сакральна предків диво-таїна,

Події, факти, як одвічна стелла.

Микола Дорош

 

Дорош, М. Н. Геродот. Ексампей. Реалії / Микола Дорош. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2022. – 248 с. : іл.

 

Нещодавно фонд бібліотеки поповнився новим краєзнавчим виданням «Геродот. Ексампей. Реалії» відомого історика, краєзнавця, педагога Миколи Дороша.

Микола Дорош

У книзі йдеться про затаємничену місцевість із загадковою скіфською назвою «Екзампей», по грецьки «Священні шляхи».

У праці науково спростовується деякі витяги ряду вітчизняних та зарубіжних дослідників, робиться спроба аргументовано довести реальність давніх подій на півночі нинішнього Хмільницького району мальовничої Вінниччини.

«Нам варто душею і серцем повноцінно відчути свою історичну місію на землі і реально показати, відтворити сторінки наших славетних предків! Лише тоді можна ствердно сказати: «Так зване «восьме чудо світу» Екзампей і велична скіфська чаша царя Аріанта в минулі часи знаходилися на священній Уланівській землі чарівної Вінниччини!», – Микола Дорош.

Видання розраховане на широке коло читачів.

Книга випущена коштом автора та фінансовою підтримкою кандидата технічних наук, Сергія Лютворта.

Новинки краєзнавчої літератури!

 

У трояндах Вінниця ласкава,

Срібний Буг у зоряній росі,

І дзвенить палке «Героям Слава!»

У людськім оркестрі голосів.

Ні, не зранить Вінницю тривога,

Пагінці розквітнуть молоді,

Де тече ріка самого Бога,

Там немає прихистку біді.

Майя Руда

 

Буг то є Бог : літ.-мист. альбом / Вінниц. міська письмен. орг., Вінниц. обл. орг. Нац. спілки художників України ; ред.-упоряд. А. В. Стебелєв. – Вінниця : Твори, 2022. – 96 с. : кольор. іл. – (Краса України Поділля).

 

Літературно-мистецький альбом «Буг то є Бог» – це третій поспіль альбом в серії «Краса України Поділля» знайомить нас з Вінниччиною. Це присвята словом і пензлем великій і життєдайній річці Поділля – Південному Бугові.

А. Лесніченко "Вінниця. Центральний міст через Південний Буг", 2016

Давні греки називали його Гіпанісом, ми – Богом. Це найвеличніша ріка, витоки і гирло якої знаходяться в межах України. Єдина в Європі велика річка з порожистим природним річищем починає на Вінниччині пробивати в гранітній горбовині собі шлях на південь, утворюючи каскади мальовничих порогів, які ваблять митців і відпочивальників. Там, де граніти – Побужжя, де вапняки – Наддністрянщина, а разом – миле серцю Східне Поділля, гідне вишуканих слів і барв.

Г. Солдатов "Вінниця - місто над Бугом", 2018

Це видання стане у пригоді усім, хто цікавиться історією рідного краю, хто вболіває за Україну.

Н. Багнюк "Осінній Буг", 2001

Цікаві книги в краєзнавчому фонді!

 У Хмільницькому рідному краї

Рушники, вишиванки цвітуть!..

Вони квітнуть у барвах-розмаях

Й пам’ять предків в майбутнє несуть.

Микола Дорош

 

Дорош, М.          У Хмільницькому рідному краї рушники, вишиванки цвітуть... / Микола Дорош. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2020. – 124 с. : портр., кольор. іл.

 

Із покоління до покоління вишивання стало улюбленим ремеслом українців, овіяне дивами. Вишиванки, рушники перетворилися на обереги майже кожної сторони життя українця, і велику роль в цьому відігравали орнаменти. У кожному  узорі зашита своя таємниця. Не дивно, що в орнаментах вишитих рушників та сорочок представлена символіка добра, краси, щастя, здоров’я, сили, захисту від усього злого й лихого в щоденному житті.

Вишивання – це не лише робота голкою і ниткою, це мова людських почуттів і думок, вияв найпотаємніших мрій.

Український вишитий рушник, вишита сорочка – українські обереги, які пройшли крізь віки й нині символізують чистоту почуттів, глибину любові до рідної землі.

На основі багаторічних спостережень та досліджень краєзнавець, історик, педагог Микола Дорош робить спробу узагальнити та систематизувати основні символи, використані давніми майстринями на терені Хмільницької землі, чарівної Вінниччини.

Отож, Микола Дорош вирішив залишити у спадок унікальну працю-збірку «У Хмільницькому рідному краї рушники-вишиванки цвітуть».

Книга буде цікава всім, хто цікавиться цим видом декоративно-ужиткового мистецтва.