Микола Гнисюк |
Фотограф
з подільської глибинки
Микола
Гнисюк
Сама прекрасна поверхня
землі – людське обличчя.
Омар
Хайям
Я знімаю людей. Але
знімаю їх завжди як пейзаж. Як вічний пейзаж.
Я пам’ятаю всіх кого
знімав. Пам’ятаю їх імена, пам’ятаю слова, які вони говорили, пам’ятаю звуки,
які були при зйомці…
Микола
Гнисюк
Микола
Гнисюк – фотомайстер зі світовим ім’ям. Він входить у сто
найкращих фотографів світу. Перший фотограф, запрошений на 60-й ювілейний вечір
вручення премії «Оскар», лауреат багатьох міжнародних виставок.
Його по праву вважають
метром фотографії. Сорок років він не розлучався з фотокамерою і всі ці роки
знімав світ кіно.
Гнисюк Микола. Фото з мережі "Інтернет"
Народився Микола
Володимирович Гнисюк 19 грудня 1944 року в селі Перекоринці (тепер
Мурованокуриловецька МТГ) Вінницької області, в бідній селянській родині. З
дитинства тягнувся до музики, майстрував собі сопілки, віртуозно грав на них.
Фотографією також захопився у шкільні роки, коли мама подарувала йому
фотоапарат.
У 14 років Микола
Гнисюк переїхав до Риги. Там став учнем духового оркестру Прибалтійського
військового округу. Пізніше, на Ризькій кіностудії, була вакансія проявника
плівки. Миколу взяли на роботу, згодом він закінчив курси асистента оператора.
Коли він працював помічником оператора у фільмі відомого латвійського режисера
та фотографа Гунара Гінде «Руки», йому дали фотоапарат та запропонували зробити
декілька знімків. Побачивши результат, Гунар був настільки вражений, що послав
Гнисюка за шампанським. Юнак поцікавився, у кого день народження, на що режисер
відповів: «У тебе! Сьогодні народився
новий фотограф!».
Сестри Сумські: одна родина, різні долі. Фото з мережі "Інтернет" |
Персональні виставки
фотохудожника відбувалися в багатьох країнах. У Лос-Анджелесі її відкривав
відомий актор Роберт Де Ніро, зазначивши: «Я
вперше зустрів людину, яка так любить тих, кого фотографує, і робить це так
майстерно».
Грачі прилетіли, (1964 р.). Фото з мережі "Інтернет" |
Він знімав знаменитих
Френсіса Копполу, Софі Лорен, Жана Поля Більмондо, Жерара Депардьє та багатьох
інших. Він знімав пейзажі і натюрморти, проте передусім вважав себе
портретистом. Фотограф був упевнений – знімати потрібно так, щоб потім з тобою
вітались.
Софі Лорен. Фото з мережі "Інтернет" |
Попри всі заслуги,
Микола Гнисюк залишався людиною скромною. Любив своє село. Обов’язково
приїжджав до батьків.
1 лютого 2007 року, після тривалої хвороби, митець пішов з життя. Його дружина Надія Майданська передала Вінницькому обласному краєзнавчому музею 65 експонатів, а також створила Благодійний фонд Миколи Гнисюка та зняла про чоловіка фільм.
Надія Майданська. Фото з мережі "Інтернет" |
Виставка "Серце у кадрі" (2011 р.). Фото з мережі "Інтернет" |
Багато вінничан лише
нещодавно відкрили для себе ім’я фотомайстра завдяки виставці у Вінницькому
обласному краєзнавчому музеї «Серце у
кадрі» (2011 р.). Вперше в Україні широкий загал познайомився з унікальним
доробком Майстра, світлини якого раніше демонструвалися на міжнародних
виставках у багатьох країнах світу, а на його малій Батьківщині до цього часу
були відомі лише вузькому колу фахівців.
Рекомендована
література:
Гнисюк
Микола
Володимирович [Електронний ресурс] : [жит. і твор. шлях] // Вікіпедія : вільна
енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гнисюк_Микола_Володимирович
(дата звернення: 17.06.2023), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на
версії, датов.: 08.11.2022.
Калюжко,
С.
Один з кращих фотографів світу народився у маленькому селі на Вінниччині : [М.
Гнисюк] / Соломія Калюжко // 33-й канал. – 2021. – 2 черв. – С. 10 : кольор.
фот.
Семенко,
Л.
Майстер портрета зі світовим іменем : [про фотомайстра М. Гнисюка] / Л. Семенко
// Вінниц. край. – 2011. – № 3. – С. 132–137 : фот.
Серветник,
В.
Гнисюк Микола Володимирович : [укр. фотограф] // Люди твої,
Мурованокуриловеччино / Василь Серветник, Віталій Тучинський. – Вінниця, 2020. –
С. 29–30 : фот.
«Серце
у кадрі» : [під такою назвою у Вінниц. обл. краєзнав. музеї відкрилась перша на
батьківщині персон. вист. робіт фотомитця М. Гнисюка] // Вінничанка. – 2011. –
№ 2. – С. 13 : кольор. фот.
Скрипник,
В.
Його виставку відкривав сам де Ніро : [про фотохудожника М. Гнисюка] / В.
Скрипник // RIA. – 2011. – 19 січ. – С. 6 : кольор. фот.
Чебан,
О.
Видатний фотограф Микола Гнисюк вважав себе портретистом : земляки-вінничани
присвятили майстру експозицію в обласному музеї / Олег Чебан // Урядов. кур’єр.
– 2013. – 24 січ. – С. 7. – Електрон. версія. – Режим
доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vidatnij-fotograf-mikola-gnisyuk-vvazhav-sebe-port/
(дата звернення: 17.06.2023), вільний. – Назва з екрана.