Шукати в цьому блозі

пʼятниця, 18 червня 2021 р.

Звичаї нашого народу!

 

Зелені свята

Свята Трійця – одне з дванадцяти найбільших свят у церковному календарі.

У традиціях Зелених свят в Україні відчувається відгомін стародавніх вірувань наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже небезпечних у цей час польових духів, мавок, русалок, що могли зашкодити майбутньому врожаю.

Трійця знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.

Жінки вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави.

У суботу, напередодні Трійці, селяни рвали пахучі трави: любисток, чебрець, полин, м’яту, які розвішували в оселі, встеляли підлогу.

У неділю, в день Трійці, відбувався один з найхарактерніших обрядів Зелених свят – ворожіння. Ворожили під час розвивання вінків.

Неділя Зеленого тижня називається клечальною неділею, або П’ятидесятницею – це п’ятдесятий день після Великодня. Цього дня люди зранку вдягалися по-святковому і вирушали до церкви.

На Зелені свята, як і на проводи, провідували померлих родичів на кладовищах, влаштовували поминальні панахиди й колективні поминальні трапези.

Від Трійці розпочинався період посту – Петрівка. На першому його тижні на значній території України відзначали розигри або русалії.

Побутувало повір’я, що у цей час русалки виходили гуляти, водили хороводи і заманювали парубків і дівчат.

Особливо небезпечними русалки вважалися у четвер – Русалчин Великдень. Цього дня, за народним звичаєм, дівчата йшли таємно до лісу, щоб випросити в русалок і мавок багатих женихів.

 


Джерело: Зелені свята // Воропай, О. Звичаї нашого народу : етнограф. нарис. / Олекса Воропай. – Репр. відтворення вид. 1966 року. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 388–406.

Трійця (П’ятидесятниця, Зелені свята) // Українці : Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. – Донецьк, 2004. – С. 156–160.