понеділок, 31 грудня 2012 р.
З Новим Роком та Різдвом Христовим!
понеділок, 24 грудня 2012 р.
Пам'яті професора!
![]() |
Борщевський В.М. (1909-1992 рр.) |
середа, 19 грудня 2012 р.
Свято Миколая!

Зі святом Вас!
вівторок, 18 грудня 2012 р.
17 грудня 2012 року у міському Палаці мистецтв відбувся вечір пам’яті відомого поета, композитора, тренера Якова Мойсейовича Ясевича
середа, 12 грудня 2012 р.
Засідання науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"


Книга "Немирівський парк і палац: переплетіння доль" присвячується 225-річчю з дня заснування Немирівського парку та 155-річчю від дня народження княгині М.Г. Щербатової - останньої володарки немирівського палацу.
понеділок, 3 грудня 2012 р.
Нові краєзнавчі видання








субота, 24 листопада 2012 р.
Запали свічку 2012!

Вшануйте загиблих хвилиною мовчання та встановіть запалену свічку на підвіконня. Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів співвітчизників.
неділя, 18 листопада 2012 р.
19 листопада Вінницькому обласному радіо виповнюється 80 років!
Дрімає місто в мерехтінні зір -
Затихло все на гомінкій планеті,
Радіо пропонує слухачам новини Вінниччини, України, світу, музику, тематичні радіопрограми, прямі ефіри.
Щиро та сердечно вітаємо Ваш колектив зі святом!!!
понеділок, 5 листопада 2012 р.
![]() |
Преподобний Нестор Літописець |
- покладають квіти до пам'ятника Нестора-Літописця;
- відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
- заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою;
- за підтримки Міністерства освіти та науки України та Ліги українських меценатів проводиться Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Щорічна кількість учасників понад 5 млн. з 20 країн світу.
субота, 22 вересня 2012 р.

![]() |
Пам'ятник Петру Ніщинському на алеї видатних земляків у ЦПК і В ім. М. Горького м. Вінниці |
четвер, 13 вересня 2012 р.
Вінницькі фонтани

В 1945 р. в парку культури і відпочинку ім. Горького був побудований фонтан.
Сьогодні цей прекрасний водограй не працює.
За словами І. Любовського, планується реконструювати фонтан. Він буде гідродинамічним, і світломузичним. Наразі міською владою вже проплачено проект його реконструкції.

Головною окрасою скверу Козицького та бульвару Пирогова стали фонтани. На бульварі для декору фонтану всередені – використали 7 величезних гранітних каменів. У сквері – куля, яка розташована на фонтані, виглядає таким чином, наче її тримає вода.
Ще одним місцем для відпочинку вінничан є площа Театральна, в народі «Париж». Раніше на площі був фонтан «їжачок», а після реконструкції - працюють два фонтани в автоматичному режимі з додатковим освітленням.
Автор проекту реконструкції - архітектор Олександр Рекута.
За чотири місяці звичайна площа перед будинком мерії перетворилась в приємну та комфортну зону відпочинку вінничан та гостей міста, яку облаштували багатьма лавами, камерами відеоспостереження та зоною WI-FI.

Третій фонтан, музичний, з'явився на місці старого в сквері навпроти готелю «Поділля», він має форму схожу на равлика.
Особливою популярністю в 70-х рр. користувався фонтан на площі Гагаріна. Він був брендом (як зараз кажуть) не лише вінничан, але і всього Союзу. Його фотографії випускали на листівках та дарували іноземцям. Але, нажаль, цей фонтан перестав функціонувати. Декілька років тому розпочалася реконструкція площі та розробка фонтану, який буде світломузичним.

Ще одна призабута сторінка історії Вінниці - річковий фонтан, який був побудований у 80-х рр. і розташований недалеко від острова Кемпа, уздовж Центрального мосту. Фонтан був «відомчим» і підпорядковувався одному із заводів міста. Через кризу у 90-х рр., коли більшість підприємств зникли, зник і фонтан.

четвер, 30 серпня 2012 р.
«Роль краєзнавства в соціально-економічному і культурному розвитку регіону»
середа, 6 червня 2012 р.
Вінниччина у Визвольній війні українського народу 1648-1654 рр.
пʼятниця, 27 квітня 2012 р.
9 травня

пʼятниця, 9 березня 2012 р.
Окупація

Хоча тема окупація прямо не вписується в нашу розповідь про оборонні і наступальні бої на Вінниччині, але про неї потрібно згадати.
В кінці липня 1941 р. німецько-румунські загарбники повністю окупували всю область. Її територія була розчленована на дві частини. Південні і південно-західні райони по лінії Могилів-Подільський – річка Лядова – східніше міста Бар – і далі по річках Рів та Південний Буг (були передані Румунії і увійшли до складу так званої Трансністрії (Задністров’я)). Решта районів були віднесені до німецької зони окупації (до складу Райхскомісаріату Україна) з включенням до генеральних округів «Житомир» і «Волинь-Поділля». До речі, деякі історики вперто повторюють, що кордон Трансністрії проходив від Могилева-Подільського і до Бершаді (чи Жмеринки). Цікавих пошлю до карти «Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни».
Окупаційний режим, встановлений на Вінниччині, як і по всій Україні, був спрямований на колонізацію, нещадне економічне пограбування, ліквідацію національної державності і культури. Все це, в кінці-кінців, мало привести до повного онімечування (а також румунізації) місцевого населення.
Окупанти принесли з собою нові, нечувані до цього слова, які люди старшого покоління до цього часу згадують з острахом. Це – концтабір, гетто, спалені села, вивезення на каторжні роботи та ін.
За офіційними даними в той час в 21-у населеному пункті області були створені табори для військовополонених (в народі їх називали концтаборами), у яких було знищено майже 46 тис. чоловік.
Гетто – це частина території, яка відведена для примусового поселення окремої групи населення (за расовою, національною, професійною чи релігійною відзнакою). Окупанти, які здійснювали людиноненавистну расистську політику, створювали єврейські гетто. В області діяло 125 гетто, 6 таборів примусової праці, 1 трудовий табір і 1 тюрма. В’язнями гетто були десятки тисяч як місцевих євреїв, так і насильно пригнаних з Бессарабії і Буковини.
Окупанти жорстоко мстилися населенню за непокору новій владі, за співчуття і допомогу партизанам і підпільникам. 18 сіл області були стерті з лиця землі, а їх жителі, які знаходилися на цей час вдома, були знищені.
Під час окупації в області загинуло біля 200 тис. мирних жителів (розстріляно, замучено, померло від голоду і хвороб). Більше 61 тисячі чоловік було вивезено на примусові роботи до райху.
Посиленню окупаційного режиму сприяло розміщення в області ставки Гітлера «Вервольф» біля с. Стрижавка, ставки Герінга «Штайнбрух» в Черепащинецькому лісі та Генерального штабу сухопутних Німеччини у Вінниці.
Жорстокий окупаційний режим викликав активний спротив місцевого населення, який виявлявся в підпільному і партизанському рухові. Але це теми вже іншого дослідження.