Шукати в цьому блозі

середа, 28 грудня 2022 р.

З наступаючим Новим роком!


 

Шановні відвідувачі блогу та колеги, щиро вітаємо Вас з наступаючим 2023 роком!

З наближенням одного з найбільш казкових і довгоочікуваних свят хочеться привітати Вас з наступаючим Новим роком! Нехай Вас ніколи не покидає віра в краще. Міцного Вам здоров’я, любові, щастя, затишку в домі і взаєморозуміння!

Коли годинник проб’є дванадцять, ми зробимо крок в новий рік з надією і вірою в краще майбутнє. Нехай прийдешній рік несе нам Перемогу! Мирного і чистого неба, незалежної і цілісної України!



пʼятниця, 23 грудня 2022 р.

Історико-краєзнавчий нарис!


 

Село моє! Дитинство й юності колиска,

Куди б не завернула доля нас,

Завджи відвідати й вклонитись низько

Знайду я змогу в найскрутніший час,

Бо знаю добре, що ніде на світі

Так гарно не співають солов’ї

І в холодочку під зеленим віттям

З любов’ю завжди ждуть батьки мої.

Г. Кулівар

 

Кулівар, Г. Ф. Озаринці – колиска мого дитинства / Григорій Кулівар. – Вінниця : Твори, 2022. – 356 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 75).

 

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Озаринці – колиска мого дитинства» (Могилів-Подільський район). Автором цього історико-краєзнавчого видання є журналіст, уродженець Озаринець Григорій Кулівар.

Григорій Кулівар

Озаринці – село багатогранне, колоритне, своєрідне, оригінальне і неповторне. Перша письмова згадка датована 1431 роком.

У книзі фігурують і славетний козацький полковник Остап Гоголь, і легендарний поляк-воїн «пан Володиєвський», і Симон Петлюра, який звертався до озаринчан з костельного муру в час боїв на Поділлі, і чесні працьовиті люди славного села, про трудові подвиги яких знала вся велетенська радянська країна. Дізнаємось про історію Озаринецької фортеці, залишки якої ще й досі хвилюють уяву мандрівника, Куліварового яру, названого тому, що там оборонці краю варили (відливали) кулі для своїх мушкетів тощо.

В оповідь автор майстерно вмонтував і свої глибокі роздуми над долею Поділля і України в цілому, і чимало сюжетів із самого життя озаринчан, яке було характерне ще й тим, що мало в своєму центрі ціле єврейське містечко (штетл), тут існував у 1930-ті роки і єврейський колгосп імені Петровського, була школа з викладанням на ідиш, ще й молодіжна сіоністська організація.

Видання розраховане на різні категорії читачів.

Тому щиро дякуємо автору за подаровану книгу!



Книга-подарунок!


 

Музична Вінниця

Кушка, Н. Музична Вінниця : музичні події перших згадок до середини ХХ ст. Музиканти і меломани, театр і театрали. Мистецькі смаки та уподобання, види і форми музикування вінничан / Наталія Кушка. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2020. – 480 с.

Кушка Наталія Миколаївна

В краєзнавчий відділ завітала відома музикознавець, член Вінницького історичного товариства Кушка Наталія Миколаївна, яка подарувала унікальне науково-популярне видання «Музична Вінниця».

Книга являє собою ґрунтовне дослідження музичної культури Вінниці від давніх часів до середини ХХ століття.

Авторка книги докладно описує та ілюструє розвиток музичної освіти, театрального, концертного та хорового мистецтва, популярні музичні напрямки та біографії музикантів, які пов’язані з Вінницею. Прочитавши книгу можна дізнатися історичні факти, які мало кому відомі, однак підтверджені архівними даними та матеріалами бібліотек.


Рецензентами книги є: Коляструк О. А. – докт. іст. наук, проф., завідувач каф. історії та культури України ВДПУ ім. М. Коцюбинського; Верещагіна-Білявська О. Є. – канд. мист. доц. каф. музикознавства та інструментальної музики ВДПУ ім. М. Коцюбинського; Поляковська С. П. – кандидат музикознавства, методист Вінницького коледжу культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича.


середа, 21 грудня 2022 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

«Той не українець, якого й арканом не потягнеш до великої національної справи: відбудови знищеної ворогами України на всіх господарсько-культурних ділянках її життя.

Пасивний і байдужий українець – це просто запліснілий обиватель, національний покруч-виродок, якому гріш ціна, або ще гірше: просто ворог українського народу та його волі».

І. О. Голуб

 

Завальнюк, К. В. Отаман Іван Голуб: життя і чин / Костянтин Завальнюк, Валерій Рекрут ; Центр дослідження історії Поділля Ін-ту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському нац. ун-ті ім. І. Огієнка, Вінниц. філія, Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2022. – 168 с. : фот. 

Нещодавно фонд бібліотеки поповнився новим краєзнавчим виданням «Отаман Іван Голуб: життя і чин» (2022 р.). Авторами видання є кандидат історичних наук, архівіст, Почесний краєзнавець Костянтин Завальнюк та кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець Валерій Рекрут.

Іван Остапович Голуб

У книзі висвітлюється життя та діяльність відомого повстанського отамана на Поділлі періоду 20-х рр. ХХ ст., уродженця Галичини Івана Остаповича Голуба (1892–1944?). Окрім цього, на основі нових архівних документів та матеріалів характеризується його кооперативна, видавнича та публіцистична діяльність у міжвоєнний період, а також участь у формуванні Українського Визвольного Війська в роки Другої світової війни.

Повернення із забуття патріотів є справою честі і лише та нація, що пам’ятає всіх своїх героїв, має право пишатися своїм йменням.


субота, 17 грудня 2022 р.

День святого Миколая!

 


День святого Миколая

Напередодні Нового року, 19 грудня, відзначається народне свято Миколая (у народі – День Миколи, Зимовий Миколай). Згідно григоріанського та новоюліанського календарів, відзначають це свято 6 грудня, а згідно юліанського – 19 грудня.

Микола народився у в місті Патара на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини, та був єдиним сином у заможній родині глибоко віруючих людей.

Він переїхав до міста Мира в Малій Азії з наміром присвятити себе науці, однак життя склалося інакше, і його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.

Святий Микола згодом став єпископом міста Мири. Його було канонізовано за милосердя і, зокрема, за те, що він завжди виступав як супротивник смертної кари.

Образ Миколи Чудотворця

Вважалося, що святий Микола завжди дружньо ставиться до людей, допомагає їм у повсякденних справах і турботах.

У народних легендах та переказах Микола-угодник боронить людей від стихійного лиха, найбільше – на воді, він захисник знедолених і бідних, почесний охоронець дітей.

Ікона святого Миколи-Чудотворця в народі користувалася особливою повагою і була майже в кожній оселі.

Колись на Миколу господарі варили пиво, скликали гостей, пили, гуляли, веселились, а по обіді запрягали найкращих коней і з піснями їздили навколо села. У цей день також влаштовувалися повчальні вистави на релігійні теми, де разом із святими діяли чорти. По закінченні вистави костюмований св. Микола здійснював церемонію вручення подарунків дітям.

У середні віки з’являється трактування Миколи як заступника дітей. Одним із проявів цього стало сприйняття Миколи як різдвяного діда – Діда Мороза.

Вперше святкувати день Святого Миколая розпочали у середньовічній Німеччині, де батьки таємно дарували дітям подарунки, щоб малюки повірили в чудеса Чудотворця.

З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, і перейшов на Західну Україну, яка перебувала під Річчю Посполитою.

Звичай дарувати подарунки на Миколая зберігся і до сьогодні.

 

Прикмети

Якщо 19 грудня починає лити дощ — гарно вродить озимина. У разі сильного морозу або паморозі варто чекати на великий врожай та багатство.

Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з 19 грудня зазвичай починається справжня зима. Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно. Якщо було тепло, то зима, відповідно, теж буде теплою.

 


Література:

День святого Миколая // Українці : Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. – Донецьк, 2004. – С. 108–109.

День Миколи // Українські народні свята та звичаї. – Київ, 1993. – С. 18–19.

День святого Миколая [Електронний ресурс] : [історія свята] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/День_святого_Миколая (дата звернення: 19.12.2022), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 07.12.2022.

Митурич, Ю. То хто ж в Україні найдобріший? : святий Миколай / Ю. Митурич // Українська культура. – 2003. – № 2. – С. 9.

День Святого Миколая // Знаменні дати. Календар – 2002. – [Б. м.], 2002. – С. 232–233.


Бібліографічні покажчики!

 


Історія міст і сіл Вінницької області (1932–2022 рр.) [Електронний ресурс] : до 90-річчя утворення Вінницької області : бібліогр. покажч. / Департамент гуманітар. політики Вінниц. обл. військ. адмін. ; Вінниц. ОУНБ ; уклад.: Н. В. Березюк, О. М. Зелена ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2022. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/istoriya-mist-i-sil-vinniczkoii-oblasti (дата звернення: 17.12.2022), вільний. – Назва з екрана.


З нагоди 90-річчя утворення Вінницької області фахівці відділу краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки підготували бібліографічний покажчик «Історія міст і сіл Вінницької області (1932–2022 рр.)».

Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року постановою IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання. До її складу увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця: два міста (Вінниця і Бердичів) та 69 районів.

Видання складається з текстової та бібліографічної частин. Його відкриває стаття «Зміни адміністративно-територіального поділу Вінниччини у 1920–2020-х рр.» Сергія Калитка, кандидата історичних наук, доцента, члена Національної спілки краєзнавців України, наукового співробітника КЗ «Музей Вінниці», та Олександра Кравчука, кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

При підготовці бібліографічного покажчика були використані державні літописи книг, краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат, електронні бази даних Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки, а також мережа «Інтернет».

У виданні зібрані бібліографічні записи про область, райони, міста та села тощо. Це унікальні та безцінні книги про наш край.

Сподіваємося, що цей бібліографічний покажчик буде корисний науковцям, краєзнавцям, викладачам, студентам, бібліотечним працівникам, усім, хто цікавиться рідним краєм.