Шукати в цьому блозі

середа, 28 грудня 2022 р.

З наступаючим Новим роком!


 

Шановні відвідувачі блогу та колеги, щиро вітаємо Вас з наступаючим 2023 роком!

З наближенням одного з найбільш казкових і довгоочікуваних свят хочеться привітати Вас з наступаючим Новим роком! Нехай Вас ніколи не покидає віра в краще. Міцного Вам здоров’я, любові, щастя, затишку в домі і взаєморозуміння!

Коли годинник проб’є дванадцять, ми зробимо крок в новий рік з надією і вірою в краще майбутнє. Нехай прийдешній рік несе нам Перемогу! Мирного і чистого неба, незалежної і цілісної України!



пʼятниця, 23 грудня 2022 р.

Історико-краєзнавчий нарис!


 

Село моє! Дитинство й юності колиска,

Куди б не завернула доля нас,

Завджи відвідати й вклонитись низько

Знайду я змогу в найскрутніший час,

Бо знаю добре, що ніде на світі

Так гарно не співають солов’ї

І в холодочку під зеленим віттям

З любов’ю завжди ждуть батьки мої.

Г. Кулівар

 

Кулівар, Г. Ф. Озаринці – колиска мого дитинства / Григорій Кулівар. – Вінниця : Твори, 2022. – 356 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 75).

 

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Озаринці – колиска мого дитинства» (Могилів-Подільський район). Автором цього історико-краєзнавчого видання є журналіст, уродженець Озаринець Григорій Кулівар.

Григорій Кулівар

Озаринці – село багатогранне, колоритне, своєрідне, оригінальне і неповторне. Перша письмова згадка датована 1431 роком.

У книзі фігурують і славетний козацький полковник Остап Гоголь, і легендарний поляк-воїн «пан Володиєвський», і Симон Петлюра, який звертався до озаринчан з костельного муру в час боїв на Поділлі, і чесні працьовиті люди славного села, про трудові подвиги яких знала вся велетенська радянська країна. Дізнаємось про історію Озаринецької фортеці, залишки якої ще й досі хвилюють уяву мандрівника, Куліварового яру, названого тому, що там оборонці краю варили (відливали) кулі для своїх мушкетів тощо.

В оповідь автор майстерно вмонтував і свої глибокі роздуми над долею Поділля і України в цілому, і чимало сюжетів із самого життя озаринчан, яке було характерне ще й тим, що мало в своєму центрі ціле єврейське містечко (штетл), тут існував у 1930-ті роки і єврейський колгосп імені Петровського, була школа з викладанням на ідиш, ще й молодіжна сіоністська організація.

Видання розраховане на різні категорії читачів.

Тому щиро дякуємо автору за подаровану книгу!



Книга-подарунок!


 

Музична Вінниця

Кушка, Н. Музична Вінниця : музичні події перших згадок до середини ХХ ст. Музиканти і меломани, театр і театрали. Мистецькі смаки та уподобання, види і форми музикування вінничан / Наталія Кушка. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2020. – 480 с.

Кушка Наталія Миколаївна

В краєзнавчий відділ завітала відома музикознавець, член Вінницького історичного товариства Кушка Наталія Миколаївна, яка подарувала унікальне науково-популярне видання «Музична Вінниця».

Книга являє собою ґрунтовне дослідження музичної культури Вінниці від давніх часів до середини ХХ століття.

Авторка книги докладно описує та ілюструє розвиток музичної освіти, театрального, концертного та хорового мистецтва, популярні музичні напрямки та біографії музикантів, які пов’язані з Вінницею. Прочитавши книгу можна дізнатися історичні факти, які мало кому відомі, однак підтверджені архівними даними та матеріалами бібліотек.


Рецензентами книги є: Коляструк О. А. – докт. іст. наук, проф., завідувач каф. історії та культури України ВДПУ ім. М. Коцюбинського; Верещагіна-Білявська О. Є. – канд. мист. доц. каф. музикознавства та інструментальної музики ВДПУ ім. М. Коцюбинського; Поляковська С. П. – кандидат музикознавства, методист Вінницького коледжу культури і мистецтв ім. М. Д. Леонтовича.


середа, 21 грудня 2022 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


 

«Той не українець, якого й арканом не потягнеш до великої національної справи: відбудови знищеної ворогами України на всіх господарсько-культурних ділянках її життя.

Пасивний і байдужий українець – це просто запліснілий обиватель, національний покруч-виродок, якому гріш ціна, або ще гірше: просто ворог українського народу та його волі».

І. О. Голуб

 

Завальнюк, К. В. Отаман Іван Голуб: життя і чин / Костянтин Завальнюк, Валерій Рекрут ; Центр дослідження історії Поділля Ін-ту історії України НАН України при Кам’янець-Подільському нац. ун-ті ім. І. Огієнка, Вінниц. філія, Нац. спілка краєзнавців України, Вінниц. обл. орг. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2022. – 168 с. : фот. 

Нещодавно фонд бібліотеки поповнився новим краєзнавчим виданням «Отаман Іван Голуб: життя і чин» (2022 р.). Авторами видання є кандидат історичних наук, архівіст, Почесний краєзнавець Костянтин Завальнюк та кандидат історичних наук, Почесний краєзнавець Валерій Рекрут.

Іван Остапович Голуб

У книзі висвітлюється життя та діяльність відомого повстанського отамана на Поділлі періоду 20-х рр. ХХ ст., уродженця Галичини Івана Остаповича Голуба (1892–1944?). Окрім цього, на основі нових архівних документів та матеріалів характеризується його кооперативна, видавнича та публіцистична діяльність у міжвоєнний період, а також участь у формуванні Українського Визвольного Війська в роки Другої світової війни.

Повернення із забуття патріотів є справою честі і лише та нація, що пам’ятає всіх своїх героїв, має право пишатися своїм йменням.


субота, 17 грудня 2022 р.

День святого Миколая!

 


День святого Миколая

Напередодні Нового року, 19 грудня, відзначається народне свято Миколая (у народі – День Миколи, Зимовий Миколай). Згідно григоріанського та новоюліанського календарів, відзначають це свято 6 грудня, а згідно юліанського – 19 грудня.

Микола народився у в місті Патара на півострові Лікія, який є територією сучасної Туреччини, та був єдиним сином у заможній родині глибоко віруючих людей.

Він переїхав до міста Мира в Малій Азії з наміром присвятити себе науці, однак життя склалося інакше, і його дядько-єпископ висвятив Миколая у священники.

Святий Микола згодом став єпископом міста Мири. Його було канонізовано за милосердя і, зокрема, за те, що він завжди виступав як супротивник смертної кари.

Образ Миколи Чудотворця

Вважалося, що святий Микола завжди дружньо ставиться до людей, допомагає їм у повсякденних справах і турботах.

У народних легендах та переказах Микола-угодник боронить людей від стихійного лиха, найбільше – на воді, він захисник знедолених і бідних, почесний охоронець дітей.

Ікона святого Миколи-Чудотворця в народі користувалася особливою повагою і була майже в кожній оселі.

Колись на Миколу господарі варили пиво, скликали гостей, пили, гуляли, веселились, а по обіді запрягали найкращих коней і з піснями їздили навколо села. У цей день також влаштовувалися повчальні вистави на релігійні теми, де разом із святими діяли чорти. По закінченні вистави костюмований св. Микола здійснював церемонію вручення подарунків дітям.

У середні віки з’являється трактування Миколи як заступника дітей. Одним із проявів цього стало сприйняття Миколи як різдвяного діда – Діда Мороза.

Вперше святкувати день Святого Миколая розпочали у середньовічній Німеччині, де батьки таємно дарували дітям подарунки, щоб малюки повірили в чудеса Чудотворця.

З Німеччини звичай шанувати Миколая розповсюдився на сусідні країни, зокрема на Польщу, і перейшов на Західну Україну, яка перебувала під Річчю Посполитою.

Звичай дарувати подарунки на Миколая зберігся і до сьогодні.

 

Прикмети

Якщо 19 грудня починає лити дощ — гарно вродить озимина. У разі сильного морозу або паморозі варто чекати на великий врожай та багатство.

Вважається, що Миколай приносить із собою Микольські морози, тому саме з 19 грудня зазвичай починається справжня зима. Якщо сніг випав ще до початку свята, вважається, що взимку буде холодно. Якщо було тепло, то зима, відповідно, теж буде теплою.

 


Література:

День святого Миколая // Українці : Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. – Донецьк, 2004. – С. 108–109.

День Миколи // Українські народні свята та звичаї. – Київ, 1993. – С. 18–19.

День святого Миколая [Електронний ресурс] : [історія свята] // Вікіпедія : вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/День_святого_Миколая (дата звернення: 19.12.2022), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 07.12.2022.

Митурич, Ю. То хто ж в Україні найдобріший? : святий Миколай / Ю. Митурич // Українська культура. – 2003. – № 2. – С. 9.

День Святого Миколая // Знаменні дати. Календар – 2002. – [Б. м.], 2002. – С. 232–233.


Бібліографічні покажчики!

 


Історія міст і сіл Вінницької області (1932–2022 рр.) [Електронний ресурс] : до 90-річчя утворення Вінницької області : бібліогр. покажч. / Департамент гуманітар. політики Вінниц. обл. військ. адмін. ; Вінниц. ОУНБ ; уклад.: Н. В. Березюк, О. М. Зелена ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Л. Б. Сеник. – Вінниця, 2022. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/istoriya-mist-i-sil-vinniczkoii-oblasti (дата звернення: 17.12.2022), вільний. – Назва з екрана.


З нагоди 90-річчя утворення Вінницької області фахівці відділу краєзнавства Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки підготували бібліографічний покажчик «Історія міст і сіл Вінницької області (1932–2022 рр.)».

Вінницька область була утворена 27 лютого 1932 року постановою IV позачергової сесії ВУЦВК XII скликання. До її складу увійшла 71 адміністративно-територіальна одиниця: два міста (Вінниця і Бердичів) та 69 районів.

Видання складається з текстової та бібліографічної частин. Його відкриває стаття «Зміни адміністративно-територіального поділу Вінниччини у 1920–2020-х рр.» Сергія Калитка, кандидата історичних наук, доцента, члена Національної спілки краєзнавців України, наукового співробітника КЗ «Музей Вінниці», та Олександра Кравчука, кандидата історичних наук, доцента кафедри всесвітньої історії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.

При підготовці бібліографічного покажчика були використані державні літописи книг, краєзнавчий довідково-бібліографічний апарат, електронні бази даних Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки, а також мережа «Інтернет».

У виданні зібрані бібліографічні записи про область, райони, міста та села тощо. Це унікальні та безцінні книги про наш край.

Сподіваємося, що цей бібліографічний покажчик буде корисний науковцям, краєзнавцям, викладачам, студентам, бібліотечним працівникам, усім, хто цікавиться рідним краєм.


субота, 19 листопада 2022 р.

Уродженці Вінниччини!

Пісні призабуті, епохи колишні.
Без вас оніміють, зашерхнуть вуста.
Як мови не стане – не стане народу
Як пісні не стане – зітліє душа
Зачахне коріння – не матиме плоду
Тоді ми не варті усі ні гроша...

Н. Гнатюк

Зоя Чорна – фольклористка зі Стіни

 

Зоя Зосимівна Чорна – відома фольклористка, етнограф, майстер народної творчості, виконавиця народних пісень, організатор народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Русава» с. Стіна Томашпільського району (тепер Томашпільської СТГ Тульчинського району), де вона й народилася 28 листопада 1932 р. Цього року їй мало виповнитись 90 років.

с. Стіна Томашпільська СТГ Тульчинський район

Закінчила Сороцький бібліотечний технікум (1952 р.). Понад 50 років життя присвятила культосвітній ниві. Завідувала бібліотекою у своєму рідному селі, згодом була вчителем співів у місцевій школі. 1970 р. вона створила аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Русава» і керувала ним до 1998 р. Від старожилів свого села фольклористка записувала і розучувала з однодумцями кращі зразки народнопісенної творчості, які збереглися в селі, ансамбль став їх основним популяризатором. У 1978 р. колективу ансамблю присвоєно звання «народний самодіяльний».


Зоя Чорна та колектив ансамблю нагороджені почесними грамотами, золотими медалями лауреата фестивалів і оглядів, телетурніру «Сонячні кларнети» та республіканського радіоконкурсу «Золоті ключі» (1980, 1985). Про творчу діяльність колективу та фольклористки знято телефільми: «Перлини душі народної» (УТ), «Времена года, времена жизни»(УТ), «У колі сім’ї» (Вінницьке телебачення «Іштар»). Сільські аматори брали участь у зйомках документального фільму «Михайло Коцюбинський». За багато років життя ансамблю його учасниками були майже 70 мешканців села.

Великий майстер і знавець народних пісень, етнограф, Зоя Чорна сама записала понад 500 пісень, серед них календарно-обрядові веснянки, купальські, жниварські, колядки, щедрівки; родинно-побутові, історичні, чумацькі. Вона здійснила повний запис «Весілля в с. Стіна» та обрядів «Народини», «Хрестини», «Входини», «Свят вечір» тощо.

За ініціативи фольклористки на Томашпільщині широко запроваджуються традиційні українські свята та обряди. За її сприяння 2000 р. у с. Стіна була проведена Всеукраїнська науково-дослідницька фольклорно-етнографічна експедиція, в результаті якої видано книгу «Одвічна Русава».



Велику увагу Зоя Чорна приділяла відродженню і збереженню народного одягу свого села. Нею зібрана колекція одягу – сорочки чоловічі та жіночі, весільне вбрання молодих; спідниці, свитки, взуття.

Зоя Зосимівна і сама відома як народний майстер традиційного ткацтва. Нею створено цілий ряд робіт традиційного подільського ткацтва. Цю майстерність вона перейняла від своєї матері, Антоніни Фоківни. Її вироби – ткані доріжки, килими, верети, рушники – демонструвалися на обласних та всеукраїнських виставках декоративно-прикладного мистецтва.


Обласний фестиваль народної культури "Одвічна Русава"

Вона удостоєна відзнаки Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну працю в галузі культури» (2003) та нагороджена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Людина живе доти, поки її пам’ятають. Колоритні, проникливі та життєві пісні у неповторному виконанні Зої Зосимівни житимуть у наших серцях. 

Рекомендована література:

Андрущенко, В. П’ятсот пісень Зої Чорної / В. Андрущенко // Вінниччина. – 1997. – 27 груд.

Брендуляк, В. «Русаву» знає вся Україна: [нар.-етногр. ансамбль с. Стіна] / В. Брендуляк // Вінниччина. – 2008. – 13 трав. – С. 3.

Гальчак, С. Чорна Зоя Зосимівна / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 204–205.

Гарбулінська, Т. Щаслива доля Зої Зосимівни Чорної : (до 80-річчя від дня народження фольклористки, етнографа, майстра народної творчості) / Т. Гарбулінська // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 р. : хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2011. – С. 198–201. – Бібліогр.: с. 200–201. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/znamenni-i-pam%E2%80%99yatni-dati-2012-roku (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана.

Дмитришена, О. Фольклористка, етнограф: [про творч. шлях З. Чорної] / О. Дмитришена // Вінниччина. – 2007. – 16 січ. – С. 4.

Залюбівська, В. Піснями Русава хлюпоче: [кн. під такою назвою вийшла у вид-ві «Віндрук», де зібрані пісні с. Стіна] / В. Залюбівська // Томашпіл. вісн. – 2010. – 7 лип.

Зіневич, О. Співучі голоси «Русави» / О. Зіневич // Сіл. вісті Вінниччини. – 2000. – 28 серп.

Мізяківський, О. Фольклорна «Русава» і для військових цікава: [про фольклор. ансамбль с. Стіна] / О. Мізяківський // Армія України. – 2003. – 22 берез. – С. 4.

Народному фольклорно-етнографічному ансамблю «Русава» – 50 років [Електронний ресурс] // Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://library-tomashpil.blogspot.com/2020/11/50.html (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 26.11.2020.

Одвічна Русава. Етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі : кн. присвячується фольклористці З. З. Чорній / Вінниц. обл. центр нар. творчості ; ред. Т. О. Цвігун. – Вінниця : [б. в.], 2003. – 224 с. : кольор. фот.

Пірус, Т. Жива легенда Стіни / Т. Пірус // Світлиця. – 2010. – № 2. – С. 9: фот.

Пісенна «Русава»: [про фольклорно-етногр. ансамбль «Русава»] // Вінниччина. – 2009. – 2 жовт. – С. 9: фот. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

Цвігун, Н. На вічну пам’ять Зої Чорної : [пішла у вічність фольклористка З. Чорна] // Вінниччина. – 2019. – 19 лип. – С. 11 : фот.

Цвігун, Т. Подвижниця / Т. Цвігун // Подолія. – 2002. – 13 груд.

Цвігун, Т. Чорна Зоя Зосимівна / Т. Цвігун // Вінниччина фольклорна: довідник / ОЦНТ. – Вінниця, 2004. – С. 84–86: фот.

Чорна Зоя Зосимівна // Народні майстри Вінниччини : довідник. – Вінниця, 2009. – С. 109.

субота, 5 листопада 2022 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Живи солов’їна! Забуяй вишневими садками, різнобарв’ям квітів, чарівним співом птахів; чаруй нас віршами твоїх поетів. Україну нашу возвелич! Народ її незламний оспівай у думах і піснях своїх! І неси, пречиста, слово українське всьому світу, піснею народною душ людських торкнися, щоб велич духу українського ствердити і твоє справедливе право на життя.

Анжела Веремій

 

Веремій, А. Українська мова : навч.-метод. посіб. для вчителів укр. мови, учнів, абітурієнтів, студентів / Анжела Веремій. – Вінниця : Балюк І. Б., 2022. – 104 с. 

Запропонований посібник відповідає вимогам Державного стандарту загальної освіти, враховує зміни в Новому правописі й навчальних програмах, чинних у сучасній загальноосвітній школі, ліцеях і коледжах України.

Тут презентовано різні види робіт на уроках української мови в 10–11 класах: творчі завдання, цікавинки зі світу лінгвістики, орфоепічні вправи, лексичні та граматичні завдання, музичні, пояснювальні, словникові, зорово-слухові та інші види диктантів.

Важливо, що методична розробка подає матеріал на краєзнавчій основі. У посібнику використано твори відомих науковців і письменників Поділля, зокрема Хмільниччини: В. Паламарчука, С. Гальчака, М. Луківа, М. Пономаренко, В. Степанюк, В. Тарноградського, Я. Шпорти, Д. Шлапака, І. Волошенюка, А. Веремій, М. Дороша, М. Заруби, В. Крупки, А. Михайлика.

Мета методичного посібника – поглиблення знань кожного, хто вивчає рідну мову, осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців нашого краю, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

Книга розрахована для вчителів-словесників, учнів та абітурієнтів, студентів і всіх, хто цікавиться вивченням рідної мови.

 


Якби оця верба

хоч щось тобі сказала,

Якби не зло ракет,

пшениця не вмирала б.

Якби не ця війна,

були б щасливі друзі,

Не плакала б весна,

не вмерла б мати в тузі.

Анжела Веремій

 

Веремій, А. Молитва під кулями / Анжела Веремій. – Вінниця : Балюк І. Б., 2022. – 76 с. 

Нині серце кожного українця пронизує пекучий біль за долю рідної Матері-України. Вона у вогні вкотре, як і в минулі століття, переживає лихий час.

Зважаючи на смертельну загрозу, український народ став як один проти свого одвічного ворога, ціною болючих жертв, волі духу, незламного патріотизму розкрив очі цілого світу на явище, що таке Москва.

Про це йдеться у новій книзі чудової майстрині художнього слова, справжньої дочки та патріотки України хмільничанки Анжели Веремій.

 

Анжела Веремій

Довідка: Анжела Веремій – поетеса, прозаїк, журналістка, учителька-методистка української мови та літератури.

Народилась у м. Хмільник Вінницької області. Анжела Веремій – членкиня Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки письменників України, членкиня Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка.

У 2022 році нагороджена Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».

Авторка книг «Літо надій», «Квіти для коханого», «Осіння мелодія», «Небо любові», «З любов’ю до землі, обличчям до людини», «Заради добра і краси», «На барвінковій огняній землі», «У краї мальв і полину», «Позиція гідності», «Вулиці мого міста», «Молилися три Марії», «Іду на урок. Українська мова. Різні види диктантів. 10-11 класи», «Світло єдиної дороги», «Мереживо долі», «Чорнобиля правда гірка», «І тиша проситься у слово», «Музика осіннього скрипаля» тощо; співавторка понад тридцяти альманахів, численних публіцистичних статей.


четвер, 27 жовтня 2022 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Маринич, В. Хмільницький район у роки Незалежності : події, особистості, спогади 1991–2021 рр.  / В. Маринич, О. Михалиця. – Вінниця : Твори, 2022. – 160 с. : іл.

 

Краєзнавчий фонд поповнився новим краєзнавчим виданням «Хмільницький район у роки Незалежності : події, особистості, спогади 1991–2021 рр.», авторами якого є краєзнавці Оксана Михалиця та Василь Маринич.

Книга «Хмільницький район у роки Незалежності : події, особистості, спогади 1991–2021 рр.» присвячена і першопрохідцям і майбутнім політикам, посадовцям, лідерам думки і просто активним краянам. Написана краєзнавцями, не лише на основі цитувань у ЗМІ, на сайтах районних органів влади, а й на основі спогадів очільників РДА, їх заступників. Це дало змогу створити розлогу панораму подій і фактів про дієвий і сталий поступ хмільничан до самоорганізації і нової якості життя у рідному краї на тлі майже трьох десятків років Незалежності України.

Видання доповнено оригінальними світлинами з особистого архіву голів РДА та з архіву газети «Життєві обрії», які надав Олександр Околодько.

Мета видання – зберегти та дослідити матеріали, свідчення і важливі згадки про розвиток району у роки Незалежності України 1991–2020 рр.


субота, 22 жовтня 2022 р.

Хмільницький край!


 

Проміння сонця стелиться над полем,

Вбранням казковим одяга весну,

Мій край Хмільницький, ніби мужній воїн,

Зорить у славі в сиву давнину.

М. Дорош

 

Хмільницький край на мапі України : матеріали наук. історико-краєзнав. конф., приуроч. 660-річчю м. Хмільника, 21 верес. 2022 р.  / редкол.: С. Д. Гальчак (голова), Ю. С. Степанчук (співголова), М. Н. Дорош (відп. секр.) та ін. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2022. – 184 с. : іл.

Хмільник – унікальне місто з мальовничою природою, цікавою історією, багатою культурою тощо.

Перша письмова згадка про Хмільник – 1361 рік. Магдебурзьке право місто отримало в 1448 р. Саме в Хмільнику було написано унікальну пам’ятку минулого – «Хмільницький літопис».

Хмільниччина – не лише скарбниця калейдоскопічного історичного минулого, але й роздолля різнобарвної природи, блакиті тихоплинних річок і ставків, чудодійних джерельних вод, могутніх лісів, щедрих врожайних полів, неповторних пейзажів. Тут майже кожне село багате природними щедротами та барвистими краєвидами.

Збірник «Хмільницький край на мапі України» – унікальне видання, яке присвячене 660-ій річниці першої письмової згадки про Хмільник.

Це достойна праця-дослідження, що відкриває цілий краєзнавчий материк Хмільниччини: місце відомої Синьоводської битви, глибокі історичні дослідження, цікавинки про митців Хмільника, тих, хто сьогодні творить майбутнє.

Видання адресоване науковцям, краєзнавцям, учителям, учням, усім, хто цікавиться історією Подільського краю.