![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEg3c5ABM7SCSGWgsH0FZv0mqAl4M29294lvnoeTWeSxWaWwe0MdclWxiEnCc8_AiBxPN3aMpCU2aLbOjxVuaRcBXmL6N81VGps2BtHrRpPB2WTGECw8eaDxGkkS6G2dfvlXfSgkZ_4eoGQ/s320/111111111111.jpg)
25 лютого 2011 року виповнюється 140 років від дня народження Лесі Українки (1871-1913) – видатної української поетеси, драматурга, громадської діячки.
Рідко в якому іншому краї України народилася чи проживала така сила силенна митців, найбільше – літераторів, як на благословенній Вінниччині. Леся Українка, природжена і на все своє короткочасне життя вірна волинянка, дотикалася до Подільського краю лише проїздом або кількаденними наїздами до своїх родичів, що жили в Могилеві-Подільському. А проте, саме їй належить найпам’ятніший, найяскравіший з усіх ліричних рядків, будь-коли присвячених Поділлю.
Розкинулась мило, недбало!
Здається, що зроду недоля,
Що горе тебе не знавало!…..
Про зв’язки Лесі Українки з Вінниччиною вас ознайомить перегляд літератури «Довго щирими словами до людей промовлятиму я» (відділ літератури та інформації з питань краєзнавства).