Шукати в цьому блозі

четвер, 3 квітня 2025 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Оживуть всі розбиті міста

Під нещадним, палючим ударом

Україна – міцний кристал

З металевим нескореним сплавом.

Тетяна Романченко

 

Романченко, Т. Віночок святої землі : вірші / Тетяна Романченко. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2024. – 124 с. : іл., портр.

 Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новим краєзнавчим виданням «Віночок святої землі» поетеси з Хмільницького району Тетяни Кузьмівни Романченко.

Це збірка віршів, прози та мініатюр. Авторка протягом усіх років свого свідомого життя не полишала описувати велич та силу українського народу.

Тематика творів – звичайне повсякдення, яке надихало творчість.

До книги увійшли твори про російсько-українську війну, про село, про збереження ідентичності українського народу, неповторність рідної мови та й взагалі про загальнолюдські цінності. Глибокі філософські рядки про війну торкаються струн душі читачів та слухачів.

Книга розрахована на середньостатистичного читача, бібліотечних працівників, педагогів та дітей шкільного віку.

Видання видано за сприяння Вінницького Хаба МХП і БФ “МХП-Громада”.

 Коротка довідка: Романченко Тетяна Кульмівна народилася 2 вересня 1958 р. в місті Чорнобиль Київської області.

Закінчила Чорнобильську середню школу № 1. Після 8 класу вступила до Київського технікуму міського електротранспорту на електромеханічне відділення. Отримала спеціальність техніка – електрика і була направлена на роботу до міста Вінниці.

У Вінниці проживала до 2011 р., згодом переїхала на постійне місце проживання до села Слобідка Хмільницького району.

Вірші писала протягом усього свідомого життя.

Працювала диспетчером та старшим диспетчером в системі Укрміжколгоспбуду. Згодом в редакції Вінницької загальнодержавної газети «Подолія» коректором та старшим коректором. Була дописувачкою цієї газети. Часто писала короткі прозові оповідання. Зараз на пенсії.


субота, 29 березня 2025 р.

Мандруй Вінниччиною!

Палац Гіжицьких-Абамеліків (Гущинці). Фото з Вікіпедії

Пам’ятки архітектури та містобудування місцевого значення

Палац княгині Абамелек (Абамелік) с. Гущинці

 Разом з селами Іванів, Мізяків, Пиків, Гущинці є найдавнішим поселенням на території Брацлавщини (нині входить до складу Хмільницького району).

У першій половині XVIII ст. Гущинці належали старовинній українській родині Аксаків, до того менш ніж півстоліття ним володіли Калиновські. У 1745 р. село купує Адам Холоневський – відомий політичний діяч, сенатор, посол. Після його смерті у 1772 р. Гущинцями по черзі володіли його сини Анджей та Ігнатій.

Після смерті Ігнатія Гущинці успадкував його син – Владислав – мальтійський кавалер. Саме за його часів в Гущинцях був збудований існуючий нині палац. У середині ХІХ ст. Гущинці належали О. Абрамовичу.

Садибу у посаг за Ганну Гіжицьку, отримав князь Ян Абамелек (Абамелік) зі старовинного грузинського роду вірменського походження. А у кінці ХІХ ст. – початку ХХ ст. садиба належала княгині Абамеліковій.

Палац княгині Абамелек у селі Гущинці, нині Іванівської СТГ Хмільницького району, був збудований у стилі класицизму і знаходиться на крутому схилі річки Південний Буг.

Палац княгині Абамелек. Фото з мережі "Інтернет"

Ця мурована будівля – великий двоповерховий палац, який був оточений чудовим парком. Під час більшовицької революції палац та увесь маєток повністю розграбували і знищили все майно. Останньою його власницею в дореволюційний період була Любов Єленова (у дівоцтві – Абамелек).

При радянській владі у 1934 р. у приміщеннях колишнього палацу було відкрито сільськогосподарське училище, його пізніше реорганізували на ПТУ, в якому навчали швачок, кухарів, кадри для сільського господарства, фермерів та бухгалтерів. Розквіт навчального закладу припадав на кінець 70-х – початок 80-х років XX ст. Нині тут знаходиться Державний навчальний заклад «Гущинецьке вище професійне училище». У 70–80-х роках ХХ століття в училищі здобували освіту студенти із Монголії, Алжиру, Лаосу.

На сьогодні пам’ятка розташована за кільканадцять метрів від нинішнього училища, на пагорбі, і перебуває у вкрай занедбаному стані та потребує проведення реставраційних робіт.

У 2009 р. Гущинці відвідав нащадок княгині Абамелек.

Садиба перебуває на державному обліку як пам’ятка архітектури та містобудування місцевого значення.

Палац княгині Абамелек. Фото з Вікіпедії



 

субота, 1 березня 2025 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Павленко, В. Жінка шляхетного спротиву : зб. поезії / Валентина Павленко. – Житомир : Бук-Друк, 2025. – 120 с.

 Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новим краєзнавчим виданням «Жінка шляхетного спротиву» (2025) Валентини Павленко, поетеси, членкині Національної спілки письменників України. Книгу присвятила  своєму синові Ярославу Строю, який загинув 10 вересня 2022 року при виконанні бойового завдання та його побратимам, які полягли за волю України. Ярослав Строй був гранатометником стрілецького відділення стрілецького взводу в складі 59 окремої мотопіхотної бригади.



Павленко Валентина Василівна народилася 18 грудня 1951 р. в с. Бараші Ємільчинського району Житомирської області. Закінчила філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1977), історичний факультет Вінницького педагогічного інституту (1995). Працювала у журналістиці, вчителювала.

Авторка збірок лірики: «Домівка птахів» (1989), «Істини» (1990), «Ріка на ім’я Здивування» (2016), «Пам’ять місця» (2016); публікацій у часописах та періодиці. В НСПУ з 2018 р.

Живе у с. Кропивні Хмільницького району на Вінниччині.

субота, 15 лютого 2025 р.

Новинки краєзнавчої літератури!


Нещодавно краєзнавчий фонд поповнився новими краєзнавчими виданнями: «Райгород і Соболівка : життя та загибель єврейських громад» Наталії Дерев’янко, «Письменники Вінниччини» (упоряд. А. В. Стебелєв) та «Бранці хреста : поема в прозі» Анатолія Мартинюка.

 Дерев’янко, Н. Райгород і Соболівка: життя та загибель єврейських громад / Н. Дерев’янко ; Фонд «Меморіал убитим євреям Європи», Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Вінниця : Твори, 2024. – 140 с. : фот.

Близько 1,5 мільйона євреїв було вбито на території України під час німецької окупації. Понад мільйон із них розстріляли підрозділи вермахту, СС і поліції за участю місцевих спільників у віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх танкових окопах, піщаних кар’єрах або в спеціально викопаних для цього ямах. Також було вбито більшість українських ромів – понад 12 тисяч дітей, жінок і чоловіків. Окрім того, в румунській окупаційній зоні «Трансністрія» між річками Дністер і Південний Буг загинули понад 11 тисяч із приблизно 25 тисяч ромів, депортованих із теренів Румунії та анексованих нею територій.

Багатовікову історію єврейських громад Райгорода і Соболівки – колись штетлів, а сьогодні сіл Вінницької області – було насильно обірвано під час німецької окупації 1941–1944 років. Долі єврейських жителів цих двох населених пунктів пов’язала трагедія Голокосту. Протягом 1942-1944 рр. близько 10 тисяч євреїв із окупованих німцями населених пунктів Вінницької області і з румунської зони окупації загинули на примусових роботах під час будівництва траси Вінниця – Умань. Серед них були євреї Райгорода і Соболівки.

Видання розраховано на істориків, краєзнавців, учителів, учнів і усіх, хто цікавиться історією України, рідного краю, Другої світової війни й етнічних меншин України.

 Письменники Вінниччини : довідник / Нац. спілка письменників України ; ред.- упоряд. А. В. Стебелєв. – Житомир : Бук-Друк, 2025. – 154 с. : портр.

Виправлений і доповнений довідник «Письменники Вінниччини» (2025) складається передусім з біографій літераторів, що є чи були членами Вінницької обласної організації Національної спілки письменників України, як діючих, так і спочилих. Стисло подаються відомості про письменників-земляків, пов’язаних з нашим краєм, як спілчан, так і окремих творчо помітних авторів.

Довідник стане в пригоді бібліотечним працівникам, дослідникам з літературного краєзнавства, організаторам культурно-масових й літературно-мистецьких заходів.

 Мартинюк, А. Бранці хреста... : поема в прозі / Анатолій Мартинюк. – Житомир : Бук-Друк, 2024. – 112 с. : портр., кольор. фот. – (Твої люди, Вінниччино! ; вип. 18).

Книга «Бранці хреста» продовжує історію розвитку спортивної боротьби на Поділлі, а саме – вільної боротьби! Автор присвячує свій твір 75-річчю знаних борців не лише на Вінниччині, а по-совісті – в Україні та Європі. Це Анатолій Біланенко, Степан Омельчук, Семен Ханук – ювіляри, котрі і своїм трудом, і своїми учнями уславили велич Держави! А ще: українська національна боротьба має древній символ – хрест!

Книга Анатолія Мартинюка «Бранці хреста» продовжує серію видань «Твої люди, Вінниччино» (Вип. 18), започатковану Видавничим Домом «Моя Вінниччина».


 

середа, 5 лютого 2025 р.

Буктрейлер «М’ясна революція. Історії Вінницького М’ясника»!

 


Чорнобай, М. М’ясна Революція. Історії Вінницького м’ясника / Микола Чорнобай. – Вінниця : Нілан-ЛТД, 2024. – 228 с. : фот.

«М’ясна революція. Історії Вінницького М’ясника», книга 2024 року, складається з історій про дитинство автора, про заснування самого «Вінницького Мʼясника» та різні етапи його розвитку, а також має рецепти з описом різних процесів приготування.

Запрошую до перегляду!














понеділок, 27 січня 2025 р.

Новинки краєзнавчої літератури!

 


Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII столітті: дослідження, публікація актів візитацій / Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України ; Державний архів Вінницької області ; Музей Вінниці ; дослідж. Арсена Зінченка ; переклади, покажчики, термінол. слов. Олеся Петренка. –Запоріжжя : ФОП Рябцев В. В., 2023. – 896 с. : іл. – (Архівний ключ ; ч. ІІ. т. 1).

 Нещодавно краєзнавчий фонд бібліотеки поповнився новим краєзнавчим виданням «Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII столітті: дослідження, публікація актів візитацій» (упорядники: Зінченко А. Л. та Петренко О. С.).

Цією книгою відкривається нова підсерія, яка присвячується церковній історії.

Невідомі сторінки історії Вінниччини 18 ст., часів перебування її в складі Речі Посполитої. Десятки сіл, сотні імен і прізвищ людей Вінниччини 18 століття.

Книга структурно складається з двох частин:

1. Дослідження Арсена Зінченка історії Вінницького унійного деканату (Історії парохій та церков, які до нього входили, біографії священників, особливості правового статусу та ін.). Текст подано в авторській редакції.

2. Публікація документів Візитацій – спеціальних інспекторських описів парохій (церков, причту, населення тощо) Вінницького деканату за 1720-90-і роки, підготовлених Олесем Петренком. Подано як польський текст оригіналу, так і переклад на українську мову.

Книга проілюстрована. На замовлення Сергієм Шаменковим було створено художні реконструкції, які ілюструють вигляд священника та його парохіян на Вінниччині 18 століття.

Книга стане корисною всім, хто цікавиться історією Вінниччини та історією українського християнства, а також всім дослідникам родоводів різних суспільних станів того часу (окрім обов’язкових згадок священнослужителів в документах регулярно згадується також і світське населення).


субота, 18 січня 2025 р.

Цікаві книги в краєзнавчому фонді!


Гороф’янюк, І. В. Ботанічна лексика центральноподільських говірок: структурна організація та ареалогія / І. В. Гороф’янюк. – Вінниця : Твори, 2020. – 630 с. : табл. – (Студії з українського мовознавства). – Бібліогр.: с. 195–222.

Українська діалектологія постала в надрах етнографії в 2-й пол. XVIII ст. і згодом розвинулась у самостійну наукову галузь із власним об’єктом, проблематикою, джерелами та спеціальними методами й прийомами опрацювання матеріалу.

Ботанічна лексика української мови становить велику за обсягом, важливу за значенням і давню щодо походження категорію слів у складі лексичного фонду нашої мови, тому цей пласт лексики перебуває під постійною увагою мовознавців.

У монографії «Ботанічна лексика центральноподільських говірок: структурна організація та ареалогія» кандидата філологічних наук, доцента кафедри української мови Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Інни Валентинівни Гороф’янюк представлено комплексний лексико-семантичний, лексико-етимологічний та лінгвогеографічний аналіз флорономенів центральноподільських говірок 94 н. п. Вінницької області. Змодельовано структурну організацію зафіксованих 5252 назв сільськогосподарських культур, плодових і ягідних рослин, дикорослих дерев і кущів, дикорослих трав, грибів та понять, пов’язаних із ними. Досліджено географію зафіксованих флорономенів у межах окресленого ареалу, простежено зв’язки з відповідними номінативними одиницями в інших українських діалектах, виявлено центральноподільські локалізми; уперше здійснено внутрішнє членування центральноподільського діалектного ландшафту.

Видання буде корисне діалектологам, лексикографам, етимологам, та усім, хто цікавиться народним мовленням.