Мікрорайони міста: як у Вінниці вмістилися Корея, Париж і Куба?
На карті міста, окрім адміністративного поділу, є ще
багато мікрорайонів: Корея, Тяжилів, П’ятничани. На питання «де живете?»
містяни частіше відповідають «народною» адресою. Але звідки ж це з’явилось?
Ми вирішили дізнатися від
чого походять найменування окремих частин.
Кумбари
Назва масива пов'язана із побудовою тут на крутому
березі Південного Бугу у 90-х рр. ХІХ ст. будинку одеського купця грека О.
Кумбарі. Свого часу ця місцевість була улюбленим місцем відпочинку вінничан.
Тут діяв танцювальний майданчик, влаштований прямо на воді і прикрашений
електричними ліхтариками, де вечорами грав військовий духовий оркестр, поруч -
популярний тоді пляж.
Париж
Площа біля драматичного театру ім. Садовського. Назва виникла через
порівняння розташування площі біля осередків культури та серед чудових
старовинних будівель зі столицею Франції, знаменитою своїми культурними і
освітніми здобутками, віковими традиціями модою.
Корея
Є декілька версій появи назви цього масиву. Перша: пов'язана з тим, що ще в
ХІХ ст. граф Грохольський, тодішній господар цих маєтків, віддав ці землі в
оренду якомусь корейцеві; Друга: мікрорайон почали заселяти після Другої
світової війни. Тоді масив знаходився досить далеко від центру міста, як
справжня Корея від Києва. Третя: тут надавалися ділянки для забудови колишнім
льотчикам, які повернулися із війни у Кореї.
П'ятничани
Вперше згадується у стародавніх документах XV ст. Так, за ними Степан
Демидович, багатий вінничанин, який отримав володіння з назвою П'ятничани від
князя Костянтина Острозького, який керував Вінницьким старостатством у
1491-1517 рр. Мальовничі, переважно одноповерхові, п'ятничанські садиби і нині
прикрашають правий берег Південного Бугу.
Куба
Поява перших житлових будинків цього масиву
збігається з часом Карибської кризи, пов'язаної із збройним повстанням на Кубі
у 1961 р. Також є версія, що вільні від забудови площі цього масиву нагадували
за своїми обрисами острів-оазис у суцільно освоєному просторі, що, як і Куба,
приковував увагу, особливо тих, хто потребував житла.
Єрусалимка
Назва масиву залишилася як згадка про характерний тип забудови і переважну
чисельність жителів цього мікрорайону у минулому. Центром економічного життя
міста з XVIII століття був ринок, а біля нього без усякого ладу та симетрії
купчились єврейські крамниці, шинки. Поблизу ринку виріс житловий масив, що
простягався від сучасної вулиці Архітектора Артинова уздовж вулиці Свердлова до
Кумбар. Тут була синагога, яка одночасно була і школою. Масив представляв ще в
недалекому минулому скупчення різнокалібрових дерев'яних обмащених глиною
будинків та будиночків, що збігали з пагорбу до самого берега Південного Бугу.
Слов'янка
Назва вказує на те, що ці райони заселяли українцями, росіянами, поляками
на противагу району Єрусалимка, в якому, в основному, жили євреї. Ще одна
версія - назва залишилася як згадка про відомий сорт яблук
"Слов'янка", який дуже був поширений у садах жителів цього району.
Варшава
Варшава
В районі сучасної вулиці 50-річчя Перемоги у 1887р було споруджено багато
великих стандартних будинків, цегляних фасадів, які прикрашали незначними
закордонними оздобами. Такий архітектурний стиль швидше пасував західному, що і
викликало появу назви.
Вишенька
Вишенька
Назва узята від річки Вишенька, яка є правою притокою річки Південний Буг і
тривалий час слугувала природною південно-західною межею міста. Є й інша версія
- в 1859 році на правому березі річки побудували відому садибу
"Вишня" видатного ученого, хірурга, педагога Миколи Пирогова. Перші
будинки з'явилися тут у 1962 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар