Природа Вінниччини

 

 

Вінниччина – це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з’являється назва Поділля.

Це земля сивих легенд, земля споконвічних хліборобів – спадкоємців традицій працьовитих трипільців, войовничих скіфів і мужніх сарматів, мудрих слов’ян та хоробрих козаків. Вінницький край зачаровує казковою красою краєвидів, щедрим убранством родючої землі, джерельними водами, смарагдовими лісами, розлогими нивами.

Коли дивишся довкола, помічаєш міріади гармонійних зелених форм у барвистій різноманітності, і всі з них несуть свою неповторну красу, а кожна їх часточка насичена бурхливим незвіданим життям.

Ще з давніх часів люди пізнавали та використовували цілющу силу рослин. Вже тоді вони шукали і знаходили порятунок та рівновагу в дикій природі. Більшість із нас прагне осягнути та пізнати неповторні куточки нашого краю, благодатної землі. Упродовж багатьох років вивчення того, що нас оточує, стає стилем і трендом життя багатьох. Водночас, незважаючи на величезне розмаїття та унікальність, рослинний світ Вінниччини приховує ще багато нерозгаданих таємниць та залишається ще маловивченим та лише частково описаним.

Краєзнавчий фонд ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва поповнився унікальним науковим виданням:

Голунова, Л. А. Природа Вінниччини. Рослини. Ч. 1 / Л. А. Голунова, О. А. Шевчук. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2019. – 352 с. : кольор. фот. – Бібліогр.

Авторами цієї книги є кандидати біологічних наук, доценти кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Голунова Людмила Андріївна та Шевчук Оксана Анатоліївна.

Визначник виданий за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради, департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації.

Ця книга має на меті допомогти в детальнішому ознайомленні з дикорослою трав’янистою флорою краю. У ній представлені як широко знані, добре відомі і багаточисельні, так і рідкісні та червонокнижні рослини. Безліч неповторних видів рослин є знищеними, частина – на межі зникнення, а ареал поширення деяких постійно зменшується.

Книга може бути корисною біологам, широкому колу читачів та для всіх охочих більше дізнатись про різноманітність флори краю.

Ось деяки види рослин з даної книги:

Глечики жовті (Родина Лататтєві) - багаторічна водяна рослина з міцним повзучим кореневищем, яке вкрите рубцюватими слідами від відмерлих листків. Листки плаваючі, розташовані на довгих черешках, почергові. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі на довгих квітконосах, в діаметрі 4-6 см. Цвіте в червні-вересні.

Поширені у пересохлих гирлах рік і водоймах з повільною течією.

Рівноплідник рутвицелистий (Родина Жовтецеві) - багаторічна рослина 30-100 см заввишки з циліндричним кореневищем. Стебло прямостояче, голе, ледь бороздчане, галузисте у верхній частині. Листки короткочерешкові, трикутні або заокругленояйцеподібні, двічі, тричіперисті, листкові частки серцеподібні. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в суцвіття-китиці. Цвіте в травні-серпні.

Поширені на сонячних лісових галявинах, луках.

Сон Лучний, Чорніючий, або Богемський (Родина Жовтецеві) - багаторічна трав'яниста рослина, 10-30 см заввишки, з товстим кореневищем. Стебло напіврозеткове, одноквіткове, густом'яковолокнисте. Листки в обрисі довгастояйцевидні, тричіперистороздільні. Квітка поникла або повисла, дзвониковидна, вузька, темно-фіолетова, 20-30 мм завдовжки. Цвіте у квітні-травні, іноді також восени.

Поширений на сухих схилах і піщаних пагорбах, у лісах та на узліссях.

Росичка середня (Родина Росичкові) - багаторічна болотна рослина, 3-12 см заввишки, з безлистими квітковими стеблами. Листки клиновиднообернені, спрямовані догори. Листкова пластинка зверху та з країв вкрита залозистими щетинками. Віночок білий, шовидна коробочка. Цвіте в червні-липні.

Поширена на перезволожених місцях, болотах.

Ясенець білий (Родина Рутові) - багаторічна трав'яниста рослина, 50-120 см заввишки, з прямостоячим, опушеним короткими волосками стеблом. Нижні листки майже сидячі, інші - короткочерешкові, непарноперисті, з 3-4 парами городчастих або зубчастих опушених по жилках листочків. Квітки зигоморфні, двостатеві, розташовані в пазухах ланцетних приквіток, зібрані у верхівкові китиці. Цвіте в травні-липні.

Поширений на схилах, узліссях дубових лісів, серед чагарників.

Цикорій дикий, або Петрові батоги (Родина Айстрові, або Складноцвіті) - багаторічна трав'яниста розсіяноволосиста рослина, 15-120 см заввишки. Корінь стрижневий, м'ясистий, веретеновидний, зовні бурувато-сірого кольору. Стебло пряме, галузисте, циліндричне, з прутовидними пагонами. Листки шорсткі, прості, овально- або лінійноланцетні, по краю зарубчастозубчасті. Квітки зібрані у великі кошики, до 10 см у діаметрі, розміщені поодиноко на кінцях стебел. Цвіте в липні-вересні.

Поширений уздовж доріг, на вигонах, луках, як бур'ян на засмічених територіях.