Шукати в цьому блозі

субота, 19 листопада 2022 р.

Уродженці Вінниччини!

Пісні призабуті, епохи колишні.
Без вас оніміють, зашерхнуть вуста.
Як мови не стане – не стане народу
Як пісні не стане – зітліє душа
Зачахне коріння – не матиме плоду
Тоді ми не варті усі ні гроша...

Н. Гнатюк

Зоя Чорна – фольклористка зі Стіни

 

Зоя Зосимівна Чорна – відома фольклористка, етнограф, майстер народної творчості, виконавиця народних пісень, організатор народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Русава» с. Стіна Томашпільського району (тепер Томашпільської СТГ Тульчинського району), де вона й народилася 28 листопада 1932 р. Цього року їй мало виповнитись 90 років.

с. Стіна Томашпільська СТГ Тульчинський район

Закінчила Сороцький бібліотечний технікум (1952 р.). Понад 50 років життя присвятила культосвітній ниві. Завідувала бібліотекою у своєму рідному селі, згодом була вчителем співів у місцевій школі. 1970 р. вона створила аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Русава» і керувала ним до 1998 р. Від старожилів свого села фольклористка записувала і розучувала з однодумцями кращі зразки народнопісенної творчості, які збереглися в селі, ансамбль став їх основним популяризатором. У 1978 р. колективу ансамблю присвоєно звання «народний самодіяльний».


Зоя Чорна та колектив ансамблю нагороджені почесними грамотами, золотими медалями лауреата фестивалів і оглядів, телетурніру «Сонячні кларнети» та республіканського радіоконкурсу «Золоті ключі» (1980, 1985). Про творчу діяльність колективу та фольклористки знято телефільми: «Перлини душі народної» (УТ), «Времена года, времена жизни»(УТ), «У колі сім’ї» (Вінницьке телебачення «Іштар»). Сільські аматори брали участь у зйомках документального фільму «Михайло Коцюбинський». За багато років життя ансамблю його учасниками були майже 70 мешканців села.

Великий майстер і знавець народних пісень, етнограф, Зоя Чорна сама записала понад 500 пісень, серед них календарно-обрядові веснянки, купальські, жниварські, колядки, щедрівки; родинно-побутові, історичні, чумацькі. Вона здійснила повний запис «Весілля в с. Стіна» та обрядів «Народини», «Хрестини», «Входини», «Свят вечір» тощо.

За ініціативи фольклористки на Томашпільщині широко запроваджуються традиційні українські свята та обряди. За її сприяння 2000 р. у с. Стіна була проведена Всеукраїнська науково-дослідницька фольклорно-етнографічна експедиція, в результаті якої видано книгу «Одвічна Русава».



Велику увагу Зоя Чорна приділяла відродженню і збереженню народного одягу свого села. Нею зібрана колекція одягу – сорочки чоловічі та жіночі, весільне вбрання молодих; спідниці, свитки, взуття.

Зоя Зосимівна і сама відома як народний майстер традиційного ткацтва. Нею створено цілий ряд робіт традиційного подільського ткацтва. Цю майстерність вона перейняла від своєї матері, Антоніни Фоківни. Її вироби – ткані доріжки, килими, верети, рушники – демонструвалися на обласних та всеукраїнських виставках декоративно-прикладного мистецтва.


Обласний фестиваль народної культури "Одвічна Русава"

Вона удостоєна відзнаки Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну працю в галузі культури» (2003) та нагороджена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Людина живе доти, поки її пам’ятають. Колоритні, проникливі та життєві пісні у неповторному виконанні Зої Зосимівни житимуть у наших серцях. 

Рекомендована література:

Андрущенко, В. П’ятсот пісень Зої Чорної / В. Андрущенко // Вінниччина. – 1997. – 27 груд.

Брендуляк, В. «Русаву» знає вся Україна: [нар.-етногр. ансамбль с. Стіна] / В. Брендуляк // Вінниччина. – 2008. – 13 трав. – С. 3.

Гальчак, С. Чорна Зоя Зосимівна / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 204–205.

Гарбулінська, Т. Щаслива доля Зої Зосимівни Чорної : (до 80-річчя від дня народження фольклористки, етнографа, майстра народної творчості) / Т. Гарбулінська // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 р. : хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2011. – С. 198–201. – Бібліогр.: с. 200–201. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/znamenni-i-pam%E2%80%99yatni-dati-2012-roku (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана.

Дмитришена, О. Фольклористка, етнограф: [про творч. шлях З. Чорної] / О. Дмитришена // Вінниччина. – 2007. – 16 січ. – С. 4.

Залюбівська, В. Піснями Русава хлюпоче: [кн. під такою назвою вийшла у вид-ві «Віндрук», де зібрані пісні с. Стіна] / В. Залюбівська // Томашпіл. вісн. – 2010. – 7 лип.

Зіневич, О. Співучі голоси «Русави» / О. Зіневич // Сіл. вісті Вінниччини. – 2000. – 28 серп.

Мізяківський, О. Фольклорна «Русава» і для військових цікава: [про фольклор. ансамбль с. Стіна] / О. Мізяківський // Армія України. – 2003. – 22 берез. – С. 4.

Народному фольклорно-етнографічному ансамблю «Русава» – 50 років [Електронний ресурс] // Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://library-tomashpil.blogspot.com/2020/11/50.html (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 26.11.2020.

Одвічна Русава. Етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі : кн. присвячується фольклористці З. З. Чорній / Вінниц. обл. центр нар. творчості ; ред. Т. О. Цвігун. – Вінниця : [б. в.], 2003. – 224 с. : кольор. фот.

Пірус, Т. Жива легенда Стіни / Т. Пірус // Світлиця. – 2010. – № 2. – С. 9: фот.

Пісенна «Русава»: [про фольклорно-етногр. ансамбль «Русава»] // Вінниччина. – 2009. – 2 жовт. – С. 9: фот. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

Цвігун, Н. На вічну пам’ять Зої Чорної : [пішла у вічність фольклористка З. Чорна] // Вінниччина. – 2019. – 19 лип. – С. 11 : фот.

Цвігун, Т. Подвижниця / Т. Цвігун // Подолія. – 2002. – 13 груд.

Цвігун, Т. Чорна Зоя Зосимівна / Т. Цвігун // Вінниччина фольклорна: довідник / ОЦНТ. – Вінниця, 2004. – С. 84–86: фот.

Чорна Зоя Зосимівна // Народні майстри Вінниччини : довідник. – Вінниця, 2009. – С. 109.

Немає коментарів:

Дописати коментар