Лауреатом
Шевченківської премії 2023 р. стала Калитко Катерина Олександрівна – за книгу
поезій «Орден мовчальниць».
Збірка поезій розкриває
портрет української жінки частіше визначає те, про що вона мовчить, ніж те, про
що говорить. Та без досвіду цього мовчання не було би голосу, що звучить у цій
збірці. Голосу, що обстоює право щиро мовити про гостре горе, поколіннєві
травми, стереотипи та архетипи, корені в пекучому ґрунті, відвагу любові й
розчарування порожнечею поза масками. Не ззираючись на закиди в надмірній
відвертості чи колючості, в надриві й темноті. Бо тільки так і залишаються
собою – але й втілюють досвід сотень досі безмовних сестер.
Калитко, К. Орден мовчальниць : поезії /
Катерина Калитко. – Чернівці : Meridian Czernowitz, 2021. – 144 с.
Відділ краєзнавства
представляє до уваги користувачів виставку однієї книги «Орден мовчальниць».
Запрошуємо
до перегляду!
Катерина Калитко
Катерина
Калитко (1982 м. Вінниця), українська письменниця й
перекладачка. Член НСПУ (2000) та Українського ПЕН.
Авторка
поетичних збірок:
«Посібник зі створення
світу» (Вінниця: Логос, 1999);
«Сьогоднішнє завтрашнє»
(Київ: Гранослов, 2001);
«Портретування
асфальту» (Київ: Смолоскип, 2004);
«Діалоги з Одіссеєм»
(Київ: Пульсари, 2005);
«Сезон штормів» (Київ:
Електрокнига, 2013);
«Катівня. Виноградник.
Дім» (Львів: Видавництво Старого Лева, 2014);
«Бунар» (Львів:
Видавництво Старого Лева, 2018);
«Ніхто нас тут не знає,
і ми – нікого» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2019);
«Орден мовчальниць»
(Чернівці: Meridian Czernowitz, 2021);
«Люди з дієсловами»
(Чернівці: Meridian Czernowitz, 2022).
Прозова
творчість
У 2007 році
опублікувала книжку малої прози «М.істерія» у співпраці з київським
видавництвом «Факт».
У 2017 році у «Видавництві Старого Лева» вийшла збірка короткої прози «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки».
Перекладацька діяльність
Перекладає
з балканських мов (Міленко Єрґович, Озрен Кебо, Меліна Камерич, Ненад
Величкович, Мілета Проданович, Меша Селімович та ін.).
За
свої переклади відзначена премією часопису «Кур’єр Кривбасу» та перекладацькою
премією METAPHORA.
Окремими книжками виходили переклади:
Меліна Камерич «Туфлі
до вручення "Оскара"» (Фоліо, 2013);
Міленко Єрґович «Історії про людей і тварин» (Темпора, 2013);
Міленко Єрґович «Срда співає в сутінках, на Трійцю»
(Темпора, 2014);
Емір Кустуріца «Смерть
– неперевірена чутка» (Темпора, 2014);
Ненад Величкович
«Сагіб» (Темпора, 2014);
Мілета Проданович
«Аркадія» (Темпора, 2015);
Михайло Пантич
«Прогулянка хмарами» (Темпора, 2015);
Углєша Шайтінац «Дуже
скромні дари» (Темпора, 2016);
Озрен Кебо «Сараєво для
початківців» (Discursus, 2017);
Меша Селімович «Дервіш
і смерть» (Круговерть, 2017).
Окремі твори Катерини
Калитко перекладені англійською, німецькою, польською, вірменською, литовською,
словенською, сербською, болгарською, італійською та на іврит. Збірка віршів
«Золото, смирна і мед» вийшла 2014 року в Ізраїлі (переклад на іврит Антона Паперного).
Відзнаки:
лавреат літературного
конкурсу «Гранослов» (1999);
переможець фестивалю
читаної поезії «Молоде вино» (1999);
премія «Привітання
життя» імені Богдана-Ігоря Антонича (2001);
лавреат конкурсу
видавництва «Смолоскип» (2003);
подільська літературно-мистецька
премія «Кришталева вишня» (2000);
премія «Благовіст»
(2001);
премія «Культреванш»
(2004);
премія «ЛітАкцент року»
(2014) за книжку «Катівня. Виноградник. Дім»;
лавреат міжнародної
премії Vilenica International Literary Festival 2016;
премія «Книга року
Бі-Бі-Сі» (2017) за книжку «Земля Загублених, або Маленькі страшні казки»;
спеціальна відзнака
журі Премією міста літератури ЮНЕСКО за поетичну збірку «Бунар» (2019);
премія «ЛітАкцент року»
(2018) за книжку «Бунар»;
премія «ЛітАкцент року»
(2019) за книжку «Ніхто нас тут не знає, і ми — нікого»;
стипендіатка
письменницької програми Центральноєвропейської ініціативи Fellowship;
лавреат премії імені
Джозефа Конрада-Коженьовського у 2017 році.
У 2019 році нагороджена
незалежною Премією Women in Arts від UN Women та Українського інституту в
рамках HeForShe Arts Week 2019.
Немає коментарів:
Дописати коментар