Муза польського романтизму
Дельфіна (Комар) Потоцька
(1807–1877)
Народилася Дельфіна в Мурованих Курилівцях у 1807 році, де у 1799 році
оселився її батько Станіслав Дельфін Комар (майор російського війська). Мати –
Гонората Орловська (дочка коронного ловчого короля Станіслава-Августа
Понятовського).
Графи Комари належали до давнього українського подільського роду, але давно
сполонізованого. Вони володіли прекрасною резиденцією – маєтком Муровані
Курилівці, одним із найгарніших на Поділлі. Дельфіна та її сестри росли як
принцеси у пишному палаці серед прекрасного парку.
Дельфіна Комар
Навчалась Дельфіна у Кременці і Кам’янці-Подільському під опікою бон і
французьких учителів. Вона володіла неймовірною красою і мала голос рідкісної
чистоти та краси звучання. Дівчина вміла грати на клавікордах, співати,
малювати, розмовляла французькою та польською мовами.
 |
| Мечислав Потоцький |
Мечислав Потоцький, син Станіслава Щенсного Потоцького, володаря Тульчина,
одного з найбагатших поляків епохи, закохався в Дельфіну. Пізніше став
добиватись її руки. У 1825 році Потоцький та Дельфіна обвінчалися у
куриловецькому палаці Комарів. У них народилося п’ятеро дітей, які рано
померли. Вона була нещасна в шлюбі з Потоцьким: несумісність характерів,
запальність, скупість чоловіка призвели до непорозумінь між подружжям. Через
кілька років Потоцька залишила Тульчин, а 1830 року виїхала з батьками до
Західної Європи.
Звільнившись від чоловіка Дельфіна розквітла. У Дрездені познайомилася з
польським композитором Фредеріком Шопеном, а через кілька місяців – з польським
поетом Юліушем Словацьким. У Парижі Дельфіна Потоцька стала ученицею Шопена і
поступово їхнє знайомство переросло в дружбу. Її захоплювали особистість і
геніальні твори Шопена, а він не залишався байдужим до її краси і талантів,
надзвичайно цінував прекрасні риси її характеру – чуйність і доброту. Дельфіна
надихала Шопена як муза, він присвячував їй свої твори. Саме з присвятою
Дельфіні Потоцькій, він написав Другий концерт для фортепіано фа мінор (опус
21) та вальс, відомий як «Вальс Хвилина» (опус 64, номер 1).Фредерік Шопен
Коли Шопен помирав у Парижі, Дельфіна була в Італії, де навідувала свою
матір. Взнавши про тяжкий стан свого друга і вчителя, Дельфіна поспішила до
Парижа. Побачивши Дельфіну, Шопен вимовив: «Це тому Бог ще не покликав мене до
себе, бо хотів мене ущасливити її виглядом». Він попросив Дельфіну заспівати.
Вона виконала для нього арію з опери Белліні «Беатріче ді Тенда», а згасаючий
Шопен шепотів: «Ще! Ще!». Це було 15 жовтня 1849 року. А 17 жовтня геніальний
композитор помер.
У той час Дельфіна Потоцька зав’язала роман з французьким генералом і
політичним діячем графом Флао де ля Білларді.
Після розлучення з чоловіком Мечиславом, Дельфіна замешкала в Парижі. У
вирі світського життя вона завжди була в оточенні шанувальників, захоплених її
вродою, витонченістю тощо. До героїв її тогочасних романів належали найстарший
син французького короля Людовіка Філіпа герцог Орлеанський і племінник
Наполеона І князь Жером Наполеон Шарль Бонапарт, принц Монфортський.
У Неаполі в 1838 році Потоцька познайомилася із польським поетом Зигмунтом
Красінським. Це знайомство переросло в дружбу і кохання. Уперше Красинський
побачив Дельфіну 1825 року під час подорожі на Поділля, де знаходився маєток
знатних магнатів графів Красинських – містечко Дунаївцi, в якому мешкала його
бабуся Антоніна.Зигмунт Красінський
Незабаром Дельфіна стала його музою, його любою Беатріче. Він присвятив їй
численні ліричні твори, зробив її героїнею поем «Przedswit» і
«Niedokonczony poemat». Вплив Дельфіни на його творчість був величезний. Кохання
піднесло його на вершину творчості. Епоха, що охоплює кілька років – 1839-1843
– це епоха кохання двох людей і епоха найвищого підйому творчості поета. Але
пов’язати свої долі закохані не змогли. На вимогу батька Красинського, від
якого Зигмунт матеріально залежав, він одружився з Ельжбетою Браницькою. Він і
його дружина підтримували дружні стосунки з Дельфіною. Вони часом зустрічалися
та продовжували, як і раніше, листуватися між собою. З понад 5 тисяч листів
збереглося лише близько 700, і їх вважають шедевром епістолярної творчості
європейського романтизму.
З кінця 1841 року Дельфіна мешкала найчастіше в Ніцці, доглядаючи хвору
матір.
У 1849 році Дельфіна познайомилася в Парижі з Ципріаном Камілем Норвідом,
який у 1850 році виконав малюнок пером, на якому зобразив Потоцьку в профіль.
У 1860 році провела кілька тижнів на Поділлі й кілька місяців у Львові. У
Ніцці заснувала виховний заклад для молодих панянок.
Померла Дельфіна Потоцька 1877 року у 70 років, спочила на цвинтарі міста
Монморансі, розташованого недалеко від Парижа, де проживало багато
представників польської еміграції.
Потоцька увійшла до історії як муза польського романтизму.
В Мурованих Курилівцях з тієї пори у відносно непоганому стані збереглися і
палац, в якому вінчалася юна Дельфіна, і рештки пейзажного парку, і мури
давньої фортеці.Маєток в Мурованих Курилівцях
Рекомендована література:
Дельфіна Комар [Електронний ресурс] // Sergekot
: путешествуя
историей : сайт. – Електрон.
текст. дані. – Режим доступу: http://sergekot.com/%D0%B4%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%84%D0%B8%D0%BD%D0%B0-%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D1%80/
(дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана.
Дельфіна Потоцька (1807-1877)
// Ревуцький, В. А. Сторінки забутої історії. Оповіді про
минувшину містечок і сіл Мурованокуриловецького району / В. А. Ревуцький. –
Житомир, 2020. – С. 20–22 : фот.
Дельфіна Потоцька [Електронний ресурс] : [жит. і твор. шлях] // Вікіпедія
: вільна енцикл. : сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дельфіна_Потоцька
(дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на
версії, датов.: 26.07.2020.
Калюжко, С. Муза Шопена народилася у Мурованих Курилівцях дві
героїні одного старовинного палацу: політична діячка і мистецька муза : [про
старовин. маєток у Мурованих Курилівцях] / Соломія Калюжко // Поділ. порадниця.
– 2018. – 1 серп. – С. 5 : кольор. фот.
Осетрова, Г. Ангел з обличчям Дельфіни [Електронний ресурс] : [жит. і
твор. шлях] / Галина Осетрова // Подолянин. – 2018. – 2 лют. – Електрон. версія
газ. – Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/8066/
(дата звернення: 21.10.2021), вільний. – Назва з екрана.
