Новинки краєзнавчого фонду!

Нариси з історії життя та загибелі  єврейських громад Вінниччини під час Голокосту.

         У період німецької окупації 1941–1944 років на території сучасної України шляхом масових розстрілів було вбито понад мільйон єврейських дітей, жінок і чоловіків. Їх поховали у численних могилах. Міжнародний проєкт «Захистимо пам’ять» має на меті облаштування знехтуваних та забутих масових поховань євреїв та ромів, а також створення поруч з ними місць пам’яті та інформації для того, аби зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.

На території сучасної України знаходяться близько 2000 місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, СС та поліція знищували цілі єврейські громади. Спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.

У незалежній Україні в багатьох місцях були встановлені пам’ятні обеліски, що вказували на єврейське походження жертв. Однак сотні масових поховань залишаються донині непозначеними.

Проєкт «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо архітектурного захисту та гідного облаштування масових поховань з історичною та педагогічною роботою.

Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окремих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інформація про задіяних злочинців визначається за допомогою ретельних історичних досліджень. Історія єврейських громад та їхнього знищення в часи Голокосту презентується кількома мовами на інформаційних стелах. Результати історичної роботи використовуються в освітній програмі, яка проводиться з місцевими школами, а також зі студентами в проєкті по усній історії.

До краєзнавчого відділу надійшло декілька нарисів з історії життя та загибелі під час Голокосту єврейських громад Вінниччини.

Брандон, Р. Вахнівка. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 48 с. : табл., фот.

У нарисі Рея Брандона представлено історію життя та загибелі єврейської громади села Вахнівка Липовецького району Вінницької області – одного з місць міжнародного проекту «Захистимо пам’ять». Дослідження ґрунтується на джерелах з українських та закордонних архівів, науковій літературі і матеріалах приватних колекцій.

Проєкт та, зокрема, історичне дослідження, результатом якого є ця публікація, виконано завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини.

Брандон, Р. Липовець. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : табл., фот.

Липовець – невелике місто у Вінницькій області, розташоване на річці Соб. Історія Липовця сягає ще XIV ст., коли цей регіон був частиною Великого князівства Литовського. Єврейська громада в місті з’явилася у 1637 р. До 1765 р. в Липовці проживали 258 євреїв.

Брандон, Р. Плисків. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 64 с. : фот.

Плисків – невеличке містечко у Вінницькій області, розташоване на берегах р. Роська. Перша євреї з’явилися у Плискові лише в середині XVIII ст. У 1765 р. єврейське населення становило шість осіб.

Брандон, Р. Самгородок. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 56 с. : фот.

Самгородок – село на р. Десна. Історія населеного пункту сягає початку XVII ст., коли ця територія вже належала Речі Посполитій. Єврейське життя Самгородка розвинулось приблизно з 1765 р., коли тут жили п’ятеро євреїв.

Брандон, Р. Історія загибелі євреїв Чуківського табору / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : фот.

У нарисі представлено історію експлуатації та вбивства під час Другої світової війни євреїв, депортованих з румунських територій до окупованої України та згодом перевезених німецькими окупантами до трудового табору у селі Чуків Немирівського району Вінницької області для використання на спорудженні транзитного автошляху. Масове поховання у Чукові нині є одним із місць міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять».

Цікаві книги!

Цікаві книги у краєзнавчому фонді бібліотеки

Подільські Божичі : посіб.-хрестоматія із вивчення поділ. поезії останньої третини XX – поч. XXI ст. / наук. ст., комент. та уклад. Ірини Зелененької. – Вінниця : Твори, 2019. – 332 с. : фот.

Сучасна поезія українських подолян – це поезія останніх десятиліть ХХ й початку ХХІ ст.
«Подільські Божичі» – це проєкт подільської поезії, що стає все значнішою та популярнішою в широких колах читачів й потребує аналізу, інтерпретації в освітньому просторі. Саме це пропонує авторитетна авторка, науковець і письменниця Ірина Зелененька в системі видання, яке має особливості посібника й хрестоматії водночас.

Перший розділ книги – «Ad fontes» (себто до джерел), це статті про літературний процес та про особливості модерністської тяглості подільської поезії.

Другий  розділ має назву «Docendo discimus» (з латинської – вчимося навчаючись), це розділ про академічну поезію Поділля, поезію митців-науковців.

Третій – «Experto crede» (вір досвідченому), містить матеріали про філологічну поезію, імпрезу поетів із журналістського коша, що на зламі віків починає домінувати на Поділлі

Четвертий розділ, що має назву «Ad astra» (до зірок), транслює вибагливому читачеві неоавангардистську імпрезу Поділля, що не влягає в межі модерністських традицій краю. Це перша частина наукового проєкту про поезію Поділля, над яким працює дослідниця.

Довідка про автора-упорядника:

Ірина Зелененька – кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри української літератури факультету філології й журналістики імені Михайла Стельмаха Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Викладає у вищій школі України із 2001 р. Авторка літературознавчих розвідок про образний лад і поетикальні особливості творів дисидентів, учасників руху опору, поетів «київської школи», статей про літературу української еміграції, про літературно-художню таорчість українських воїнів різних часів, а також про поезію останньої третини ХХ ст. в Україні та про творчість подолян-сучасників.

Авторка першої в Україні літературознавчої монографії за творчістю поета-дисидента Тараса Мельничука, лавреата Шевченківської премії («Чиї це ілюзії стенають плечима, якого народу?»: Тарас Мельничук і літературний процес 60-90-х років ХХ століття в Україні» (2008)) та ін.

Письменниця, літературознавиця, авторка чотирьох книг лірики, до лав НСПУ прийнята як авторка книг поезії та літературної критики.

Дипломант міжнародного конкурсу «Гранослов» (2001), лауреат «Подільської пекторалі» (2009).

Друга книга, про яку я розповім – це книга про місто Бар.

Куперштейн, М. Б.  Місто Бар: єврейські сторінки крізь призму часу / Михайло Борисович Куперштейн. – Вінниця : Твори, 2019. – 364 с.

У цій роботі автор описує основні події з життя єврейської громади м. Бар Вінницької області в контексті історичних подій, які відбувались в Україні, на Поділлі, та в цілому в житті єврейського народу з часу появи євреїв у м. Бар.

При написанні використані архівні, історичні, мемуарні, публічні матеріали, історичні та етнографічні словники, довідники, праці істориків, краєзнавців, а також спогади і розповіді безпосередніх учасників, живих свідків історії, фотографії з альбому «Старий Бар» та з інших джерел.

Герб м. Бар, 1540 р.

В м. Бар була одна з найстаріших та найсильніших єврейських громад в Україні, якій випала важка доля бути постійно пригнобленою та витримувати постійні знущання.

Історія єврейської громади нараховує близько 500 років. Це був період самоствердження, період знищення та відродження громади.

Ця книга буде цікава як фахівцям, так і широкому колу читачів, небайдужих до історії єврейського народу і його культурних традицій.

м. Бар