Поет
не останньої любові
Василь Кобець народився 4 листопада
1943 року в селі Слободище Іллінецького
району на Вінниччині в селянській
родині, неподалік історичного Кальника,
в якому дислокувався козацький полк
славетного Івана Богуна.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhjeFEgKDi9UlJBHiHMsQmcjfQyiAQvk27t7Ywd3sR1qFqEmU4NBg6zSXhFQKOAKxCdjUlhGHEcWSM39Aeab9t68rCPWKJiXAGrV-57DfmWUZUQaQnAVJ1n9yh0O0ctoG4WQM691SAfnro/s200/10.jpg)
Семирічну освіту здобув у
Слободищі, середню – в сусідньому селі
Леухи, щодня долаючи пішки 10 кілометрів.
Працював
завідувачем клубів у селах Старий Дашів
та Леухи. У 1962 році став студентом
Вінницького педагогічного інституту
ім. М.Островського, але після двох місяців
навчання був призваний на військову
службу. Був танкістом. Водив танк Т-55.
Після
армійської служби навчався у Львівському
державному університеті імені І.Франка
на факультеті журналістики.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEgLLSbjt8VjQUyu3iNK_56RqWGttzgFYEmtPBS_YkNbJF4-AzuhxkQ58O-HDRJc7Q4XV7-yclf2Ssu7PE2BQ60SG_-_LlOq0Xr1nFtQhJMUKiyhAbSlMG8pHIhI9DLbrFJOSvJ8RMy3QTk/s200/3+(2).jpg)
Працював
у студентських загонах Тюмені, у
розвідувальних геологічних експедиціях
Сибіру та Заполяр'ї, на будівництві
Байкало-Амурської магістралі, на Байкалі
та в Греції.
Першу
поетичну збірку «Жайворонки
в серці» видав у 1974 році. Саме за цю
збірку став лауреатом молодіжної
літературної премії імені Миколи
Трублаїні.
З
1975 року очолював Вінницьку організацію
Національної Спілки письменників
України. Нині – голова Конгресу
української інтелігенції Вінниччини,
голова літературно-мистецького об’єднання
імені Василя Стуса, редактор
літературно-мистецького і громадського
журналу «Собор».
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEjLeGjNz_mm1e1Mg4tJO9FJqOgOGaoqPKy-IoF1E45vudBhM-pZUVFAxLDB6_JPJkPAwp8-OUJVZYR7z2MRD9lKwzU3uXGU9AgZO-wrEntl_m1UvkWjLpGh8C668BcBpEc_M_2j5aGOGVo/s200/16.jpg)
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiEK14KyE1jY5X36rTh7Hi2k-kEBMIvQ9-SUXTxBVNi7t_QSPTwOvPv8FZ26W6-gJcR_v9NvTwXF_KnPIW2DqbjmNFUT6bdNajvEdC6d_jB91b5hM8AJbts2IGPJZyQpj6iTj4_IrNMTp0/s200/7.jpg)
Останнім
часом творчий доробок Василя Кобця
поповнився повістями для дітей: «Дана,
Василько і білий світ», «Незвичайна
знахідка у старій хаті, або Житіє «індуса»
ТІЯ», а також поетичними збірками «Болить
душа» та «Сім днів до Різдва».
Перекладає з польської, болгарської
та грецької мов.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEhA4QOt7pAfaBZyphL1kp5s7mXzWGLnmnDHLD283kiDltdznxBhCo2NElU5S1KzO1GTCcO5dcM0Nesi_0lP_rR7iRZ1z-x9B7Gquhyphenhyphen43WnQ06eEYiHzALRCegI-Kreyy2L8ChFPS3Rwt4g/s200/18.jpg)
Хоча
на сьогодні Василь Кобець удостоєний
високих церковних і козацьких орденів,
найбільшою нагородою для нього є повага
та вдячність його читачів і всіх тих
людей, які з ним працюють і шанують за
талант, працьовитість і добру, щедру,
сердечну людську вдачу.
Немає коментарів:
Дописати коментар