Пісні
лунають, квітнуть рушники –
Святині
наші, обереги роду,
Живуть між
нас і житимуть віки,
Нема на
них ні старості, ні моди.
Ж. Дмитренко
Пісні
Явдохи Зуїхи / НАН України, Ін-т мистецтвознавства,
фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського ; запис Гната Танцюри ;
передм., примітки, наук. ред. М. К. Дмитренко ; ред. нотних матеріалів Л. О.
Єфремова. – Київ : Літера ЛТД, 2021. – 784 с. – (Скарби українського
фольклору).
Нещодавно краєзнавчий фонд
поповнився новим краєзнавчим виданням «Пісні
Явдохи Зуїхи» (2021) – це перший том у серії «Скарби українського фольклору».
Наразі серія «Скарби
українського фольклору» складається з трьох томів:
І
том — «Пісні Явдохи Зуїхи», зібрані видатним фольклористом
Гнатом Танцюрою пісні у виконанні Явдохи Зуїхи;
ІІ
том — «Українські народні nісні в записах Гната Танцюри» продовжує
видання спадщини Гната Танцюри. Це зібрана ним унікальна колекція пісенного
фольклору різних жанрів. До тому включено також опис обряду весілля, записаний
Танцюрою в селі Зятківцях на Вінниччині;
ІІІ
том — «Українські народні казки», – це найповніша
сучасна науково-популярна збірка українських народних казок різних жанрів у
записах XIX – початку XXI ст.
Серія «Скарби
українського фольклору» є доповненим не друкованими раніше творами перевиданням
серії «Українська народна творчість».
Збірка
«Пісні Явдохи Зуїхи» містить пісенний репертуар співачки з
Поділля Явдохи Сивак, що його зафіксував фольклорист-аматор, учитель Гнат
Трохимович Танцюра у старовинному селі Зятківцях Гайсинського району Вінницької
області. Збирачеві належить і перша спроба упорядкування рукописної збірки
вибраних пісень Явдохи Зуїхи, що містила 560 зразків (з мелодіями) – половину
її пісенного репертуару.
Видання покликане
повернути в інформаційний простір України унікальне зібрання українських
пісень.
Структуру книги
збережено. У передмовах по-новому, повніше висвітлено життя й пісенне багатство
Явдохи Зуїхи. Збірка має такі основні розділи: календарно-обрядові пісні,
весільні, родинно-побутові, балади, історичні та соціально-побутові пісні.
Усередині цих розділів тексти об’єднано в певні тематичні чи жанрові групи й
відміни, що мають свою смислову послідовність у порядку розміщення пісень.
Збережено діалектні
особливості мови співачки та стильову й мовну специфіку нарису Г. Танцюри про
Явдоху Зуїху.
Видання розраховане на
фольклористів-науковців, культурологів, викладачів, усіх, хто цікавиться
українською усною народною творчістю, та для широкого кола читачів.
Для довідки:
Євдокія
Микитівна Сивак, більше відома як Явдоха Зуїха народилася 1 березня 1855 р. у с. Кущинці Гайсинського
району в кріпацькій родині.
В підліткові роки
ходила на заробітки, служила у багатіїв як нянька та в пана Равського як
наймичка.
Володіла феноменальною
пам’яттю, хорошим природним голосом і своєрідною манерою виконання. Фольклорист
Гнат Танцюра записав зі слів Явдохи 1008 народних пісень, близько 400 прислів’їв
і приказок, 156 казок та інші фольклорно-етнографічні матеріали. Її пісенний
репертуар опублікований окремою збіркою.
Померла Євдокія
Микитівна 19 січня 1935 року. Прожила вона 80 років, з них у Кущинцях 22 роки,
в Гнатівці – 33 і в Зятківцях – 25. На її могилі і досі зеленіє посаджений Г.
Танцюрою барвінок.
Цікавий факт:
навіть сьогодні в Зятківцях на Вінниччині, де жила Явдоха Зуїха, люди її
пам’ятають і навіть називають на її честь самогонку «зуївкою». В рідному селі
існує навіть маленький музей видатної фольклористки.
Іменем Явдохи Зуїхи
названо вулицю в Зятківцях. У с. Кущинцях 2005 року встановлено оригінальний
пам’ятник народній співачці (скульптор П. Лантух). На могилі Явдохи Зуїхи в
Зятківцях установлена меморіальна плита.
Немає коментарів:
Дописати коментар