Панъ Заваркінъ та синъ

 

Музей-кав’ярня «Панъ Заваркінъ та синъ»

 Однією з перлинок у туризмі Вінниці можна вважати Кафе-музей «Панъ Заваркінъ та синъ», який розташований у самому центрі Вінниці. Такої кав’ярні Ви ще не бачили! Адже, це не просто кафе, де можна посмакувати каву та тістечка, це справжній музей.

Кафе-музей «Панъ Заваркінъ та синъ». Фото з мережі "Інтернет"

Приїхавши у Вінницю в 1900 р. з Вапнярки підприємець Мойсей Флігельтуб придбав квартиру  в центрі міста у євреїв братів Гельблу. Згодом він відкрив тут магазин з торгівлі колоніальними товарами, які користувалися неабияким попитом. Торгівля набирала обертів. Не останню роль у цьому зіграла прилеглість до «Поштовки». Саме так лагідно називали головну вулицю міста – Поштову, а нині Соборну, вінничани на початку ХХ століття. Чай, кава, спеції, екзотичні солодощі та інший милий покупцям провінційної Вінниці дріб’язок мали величезний попит, тим більш, що подібних закладів у місті не було.

Кафе-музей «Панъ Заваркінъ та синъ». Фото з мережі "Інтернет"

Постало питання про розширення підприємницької справи. Однак на заваді стала національність Мойсея. Євреїв у Російській імперії від часів її заснування не дуже жалували. За порадою одного з друзів у 1904 році Флігельтуб вихрестився й змінив прізвище та ім’я – став Заваркіним Матвієм. Після цього успіх у бізнесі був гарантований.

У 1914 році Камеральна Частина Кабінету Його Імператорської Величності нагороджує Заваркіна срібним годинником із зображенням імперського орла, а через деякий час – іменним самоваром.

До 1917 року сім’я Заваркіних вважалася однією з найзаможніших у Вінниці. 1918 рік змінив хід подій не лише в країні, родина Заваркіних вимушена була розпродати своє майно майже за безцінь й виїхати до Парижа, пізніше, а у 1922 році – до Америки, де й досі живуть їх нащадки.

Кафе-музей «Панъ Заваркінъ та синъ». Фото з мережі "Інтернет"

В кафе-музеї є колекція самоварів, гасових ламп та цікавих побутових дрібничок того часу, не кажучи вже про унікальні годинники. Один із найбільш дивовижних годинників у світі, запатентований сером Вільямом Конгрівом у 1808 році, також є в колекції у кафе-музея. Ще одна назва цього годинника «Кулька, що котиться». Концепція винаходу полягає у заміні маятника як регулятора руху механізму на кульку, що котиться по похилій площині. Кулька рухається по зигзагоподібній канавці і наприкінці кожного циклу «перекидає» платформу в інший бік та продовжує рух. Точність таких годинників близько +/- 15 хвилин в день.

 

Кафе-музей «Панъ Заваркінъ та синъ». Фото з мережі "Інтернет"