Цікаві книги у краєзнавчому фонді!

Стежками Тимка Падури

Може, не буде кому згадати,

Може, і діжду колись…

Но ти, Вкраїно, ти мені мати,

Ще і за гробом приснись!..

Тимко Падура. Дума «Сірко», (1827)

Купчик, М. М. Стежками Тимка Падури : (хронологія та географія життя і творчості) / Микола Купчик. – Вінниця : Твори, 2019. – 108 с. : портр., іл., ноти.

Повість розкриває читачам відомості з біографії польсько-українського поета, лірика України – Тимка Падури.

Микола Купчик

Автор книги історик та краєзнавець Микола Купчик. Досліджує минуле сіл Козятинщини. Серед тем, які привернули його увагу – постать Тимка Падури. Адже україно-польський поет має стосунок до нашого міста та кількох сіл Козятинського району.

Микола Купчик чотири роки тому здійснив відкриття – знайшов могилу Падури у Махнівці. Це відкриття спонукало історика ще глибше дослідити життя Тимка Падури.

Книжку «Стежками Тимка Падури» вдалося видати завдяки проєкту, організованому Медіа центром «Власно», який у 2019 р. провів перший міжнародний фестиваль «Гей, соколи!» у Махнівці. Твір налічує дванадцять розділів і написаний двома мовами – українською та польською.

Трохи з біографії Тимка Падури:

Тимко Падура народився 21 грудня 1801 року в містечку Іллінці Липовецького повіту Київської губернії в родині брацлавського землеміра. Він був п’ятою дитиною у родині. З раннього дитинства малого Тимка вабило все українське: звичаї, одяг, мова. Власне, українською хлопець розмовляв завжди. Батько, Ян Падура, часто брав сина з собою в робочі поїздки. Тимко з особливою цікавістю сприймав подільський фольклор, говірки, обряди.

Першу освіту хлопець здобув у рідному містечку в парафіяльній школі. Згодом, з 1814 по 1820 р., навчався в Подільській гімназії.

Здобувши середню освіту, Тимко Падура продовжив навчання у Волинському ліцеї в м. Кременець, де навчався в 1820–1825 роках. Тут Падура написав перші свої вірші  «Лірник» (1824 р.), згодом – «Козак».

У 1823-1826 р. поет проживав у Житомирі. В ці роки він долучається до визвольних рухів. Знайомиться з декабристами, на їх прохання разом з братом та декабристом К. Рилєєвим написав бойову пісню «Рухавка». За це їх всіх було заарештовано.

Згодом Тимко очолив школу лірників  у Саврані, у маєтку графа Вацлава Ржевудського.

Пісня Падури і Я. Комарницького про Кармалюка стала народною.

Напередодні польського повстання 1830–1831 рр. обійшов Правобережну Україну, прагнучи викликати в населення співчуття до намірів польських патріотів, за що був ув’язнений (1830–1832). Згодом вдалося вийти завдяки «липовій» довідці про психічне захворювання. Тоді Падура переїхав жити у Мшанець, що за півмилі від Махнівки, зовсім хворим. Проте його брат Йозеф лікував Томаша у відомого в окрузі лікаря – самоука Михайла Войцехівського в його маєтку в Пляхові. Після поступового одужання, Тимко багато писав. З початком 40-х р. ХІХ ст. і до кінця свого життя Падура, його брат і сестри проживають у місті Махнівка.

24 червня 1841 р. Тимко Падура таємно одружується. Згодом Падура  підготував збірку власних творів, яку видав у Варшаві в 1844 р.

У 1856 році Тимко Падура потоваришував із Мар’яном Васютинським, поміщиком, який мав маєток у селі Козятині. Довгий час поет жив у цьому будинку.

Останні роки свого життя поет хворів на рак шлунку, тож йому були необхідні догляд та підтримка. Саме тому він не поїхав до Махнівки, де його родина мала маєток, а залишився у Козятині. У віці 70 років поет пішов з життя. Помер він 8 (20) вересня 1871 р. у будинку Мар’яна Васютинського.

Уже після смерті автора у Львові вийшли «Pyśma Tymka Padurry. Wydanie posmertne z awtohrafiw» (1874) – повне зібрання його поетичних та прозових творів, у якому поруч з усіма текстами українською мовою подавалися їхні переклади польською.

У своїх піснях та думах Падура висловлював захоплення козацькою старовиною. До деяких своїх текстів Падура сам складав мелодії, завдяки чому вони ставали народними піснями. Професійні композитори, як польські (Кароль Ліпінський), так і українські, також звертали увагу на твори Падури: так, «Лірника» поклав на музику Микола Лисенко. Пісні Падури виконував торбаніст Григорій Відорт.

Писав Падура також польською мовою, що дає підстави зарахувати його до так званої «української школи» польської літератури. Його найпопулярніший твір польською мовою – пісня «Hej, sokoły» (її мелодію, зокрема, використано в фільмі Єжи Гофмана «Вогнем і мечем»).

У Махнівці був знятий фільм за мотивами книжки Миколи Купчика «Стежками Тимка Падури». Режисер фільму – журналістка Віта Приймак. Роль Тимка Падури зіграв Микола Гуменюк, студент Вінницького національного медичного університету.

Довідкова література:

• Мельник, В.  Лях з душею запорозькою : як польський дворянин Томаш Падурра став українським лірником Тимком Падурою [польський та український поет, музикант, народився в Іллінцях (1801-1871)] / В. Мельник // Україна молода. – 2007. – 29 листоп. – С. 13.
• Макаревич, Л. Український і польський поет Тимош Падура / Л. Макаревич // Вісник Козятинщини. – 2007. – 15 листоп.
• Гнатюк, В. Тимко Падура в українському історично-культурному процесі : історична література / В. Гнатюк // Хроніка-2000. – 2010. – Вип. 81: Україна-Польща: діалог упродовж тисячоліть. – С. 296–312.
• Мельник, В. Лях з душею запорізькою : [про пол. письменника Томаша Падуру, уродженця м. Іллінці Вінниц. обл.] / В. Мельник // Подільські джерела : альманах / голов. ред. Л. М. Загородня. – Вінниця, 2012. – № 3 : Річ Посполита: вінницький слід. – С. 114–120 : портр.
• Радишевський, Р. Томаш Падура польсько-український лірник / Ростислав Радишевський // Студії з україністики : зб. пр. / Міжнар. шк. україністики НАН України, Ін-т філології КНУ ім. Тараса Шевченка, Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2013. – Вип. ХІІІ. – С. 364–406.
• [У с. Махнівка найдено могилу Томаша Падурри – мандрівного поета-торбаніста та лірника, який назавжди об’єднав польську та українську культури, вніс неоціненний вклад у літературу та музику Польщі, доповнивши її чудовими ліричними піснями, що їх і досі співають у всіх воєводствах країни] // Місто. – 2016. – 14 верес. – С. 3.
• Удвуд, О. У Козятині знову знімали кіно : [18 жовт. провели презентацію документальної стрічки, знятої за мотивами книжки М. Купчика «Стежками Тимка Падури»] / О. Удвуд // RIA Козятин. – 2019. – 31 жовт. – С. 8 : фот.