Види тварин, які зникли з території Поділля
Географічне положення Поділля, його природні і кліматичні
умови сприяли формуванню багатого видового, популяційного, ценотичного і
генетичного фондів дикої фауни.
Однак з посиленням впливу негативних чинників на дику
фауну регіону чисельність багатьох видів значно скоротилися, а деякі взагалі
перестали траплятись. Це тарпан, кулан, тур, сайгак, соболь, росомаха, степова
сіноставка, заєць-біляк, довгокрил звичайний, біла куріпка, кречітка,
тонкодзьобий кроншнеп, яструб коротконогий, дрізд строкатий, хохітва, дрофа,
сип білоголовий, дятел трипалий, стерв’ятник та інші.
Із цих видів два – тарпан і тур – повністю знищені людиною.
На Поділлі 47 видів фауни вже зникли за історичний час. Впродовж 50-60 років
вже не гніздяться дрохва, скеляр строкатий, хохітва, сип білоголовий, стерв’ятник,
яструб коротконогий та ін. Це зумовлено знищенням біотопів їх існування, що
спричинено осушуванням ВБУ, розорюванням заплав і степових ділянок,
вирубуванням і випалюванням лісових і степових екосистем тощо.
Порушення і деградація місць перебування диких тварин
спричиняє найбільш негативний вплив на всі групи таксонів. Вона загрожує 67%
загальної кількості всіх рідкісних і зникаючих видів.
Однією з форм скорочення видів є браконьєрство –
незаконне добування тварин, у т. ч. риби. Форми браконьєрства можуть бути
різними, найчастіше це добування риби забороненими засобами і знаряддями
виловлювання. Соціальна небезпека браконьєрства дуже велика: воно завдає шкоди
охороні природи і ресурсам промислових тварин, підриває процеси їх відтворення,
знищує економічний потенціал мисливського і рибного господарств.
Через переслідування з боку людини було повністю знищено
багато видів тварин. Тепер вони є лише представниками сумного Чорного списку,
опублікованого в 1973 р. МСОП.
Ось деякі з них:
 |
| Кулан |
·
Кулан – вид тварин родини Коневі. Зовні дуже
нагадує африканського віслюка, але має немало спільних ознак з конем, через що
кулана нерідко називають напіввіслюком. Ніколи не піддавався прирученню, на відміну
від віслюка, стрічався в регіоні в XII-XVII ст.
 |
| Росомаха |
·
Росомаха – ссавець з родини Куницеві. Вважається надзвичайно
лютим хижаком, через що його завжди переслідували. До кінця 19 ст. та початку
ХХ ст. зустрічалася на Поділлі. Один з найбільших видів своєї родини. Тіло
кремезне, присадкувате, на коротких кінцівках з напівтяжними кігтями. Загальне
забарвлення чорно-коричневе. Світло-коричнева смуга тягнеться уздовж кожного з
боків тіла від плеча до крижів і приєднується до своєї протилежної смуги над чи
на основі хвоста. Має гострий нюх, але поганий зір і посередній слух. Великі
ссавці, такі як олені, сарни і дикі вівці стають жертвами росомахи в основному
взимку, коли сніговий покрив дозволяє їй рухатись швидше, ніж її здобич. Зникла
через переслідування з боку людини.
 |
| Морянка |
·
Морянка – вид птахів родини Качкові, єдиний
представник роду Морянка. Найбільша морська ниркова качка, легко упізнається за
контрастним чорно-білим забарвленням та довгим і тонким хвостом у самців. Одна
з найбільш поширених північних качок, має промислове значення. Морянка
перелітний птах.
 |
| Коровайка |
·
Коровайка – птах родини Ібісові, ряду Лелекоподібні.
Перелітний вид з довгим, вигнутим дзьобом довжиною близько 100-140 мм. Прилітає
у квітні. Оселяється в заплавах із заростями очерету, луками, лісами, вербовими
чагарниками. Гніздяться колоніями разом з чаплями і бакланами. Живиться
водяними комахами й іншими безхребетними. Зникла в регіоні через забір води для
зрошування, випалювання очерету, забудову прибережних смуг, влаштування
рибницьких ставків на місці кормових біотопів, застосування пестицидів,
браконьєрство.
 |
| Сич волохатий |
·
Сич волохатий – вид птахів родини Совові ряду Совоподібні.
Рідкісний гніздовий вид, невелика сова. Голова порівняно велика з добре
вираженим лицевим диском білого кольору. Верх бурий з білими плямами, низ
світлий з бурим поздовжнім рисунком. Моногам, осілий, живиться мишоподібними
гризунами, рідше птахами, великими комахами. Причини знищення в регіоні –
зменшення площ стиглих хвойних лісів, вирубування дуплистих дерев, хижацтво
лісової куниці.
 |
| Балабан |
·
Балабан – рідкісний вид великих соколів, із ряду
соколоподібні, родини Соколові. Один з 37-ми видів роду у світовій фауні, один
з 8-ми видів роду у фауні країни. Трохи менший за кречета. Максимальна довжина
60 см, маса 800-1300 г при довжині крила у самиць, які звичайно більші за
самців – 413 мм. Гніздяться переважно на опорах магістральних ліній ЛЕП та
важкодоступних скелях, глиняних і вапнякових урвищах, головним чином на висоті
10-25 м. Його зникнення пов’язують зі скороченням степових ділянок внаслідок
розорювання. Результатом цього є зникнення ховрахів – основного елементу в
харчовому спектрі виду.
 |
| Білуга |
·
Білуга – вид мігруючих риб родини Осетрові. Білуга –
прохідна риба. Для нересту вона заходить далеко у річки. Відкладає до 1,5 млн.
ікринок. Мальки скочуються в море. Тіло довге, високе, товсте. Тривалість життя
до 100 років. Основна частина чорноморської популяції білуги йде на нерест в
основному в Дунай, Дніпро і Дністер, поодинокі особини заходять у Південний
Буг. Причини зникнення: створення гідротехнічних споруд (гребель, дамб),
браконьєрство, забруднення водойм.
 |
| Синявець дамон |
·
Синявець дамон – вид роду Синявець, родини Синявці, ряду
Лускокрилі. Цикл розвитку – одна генерація. Тип живлення – монофаг. На стан
зникнення популяції цих комах на Поділлі вплинули такі антропогенні чинники:
надмірне випасання худоби, нераціональне викошування трави, випалювання
степових ділянок, застосування отрутохімікатів тощо.
Щоб зникли тварини, не потрібне їх повне винищення,
достатньо зруйнувати їх оселища, порушити структуру популяції, зменшивши
чисельність кожного виду, нижче якої він існувати не може.
За матеріалами: Раритети тваринного світу Поділля:
стан, загрози, збереження : монографія / за заг. ред. О. В. Мудрака. – Вінниця
: Нілан-ЛТД, 2015. – 564 с. : кольор. іл., карти. – Бібліогр.: с. 483-500.
Немає коментарів:
Дописати коментар