Подільська вишивка

В ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва у відділі літератури та інформації виробничого профілю пройшов День народного майстра під назвою «Я рідний край та мову солов’їну у вишивку свою вплела…».

Окрасою свята були роботи найкращих майстринь Вінниччини: Галини Данилюк, Євдокії Чугунової, Любові Шаламай, Євгенії Круглової. Вишивальниці радо ділилися секретами майстерності з усіма охочими.

У цих подільських вишивках — частинка життя їх авторів, відчуття кольору та гармонії, знання про природу людського буття, багата символіка.

Отож, сьогодні мусимо збирати все втрачене і розкидане, закладати старі і свої нові символи у вишивку, бо так було споконвіку.

З історією подільської вишивки гостей заходу познайомила Алла Ліпська науковий співробітник краєзнавчого музею.

Працівники відділу підготували цікаву, книжково-ілюстративну виставку «Над світом українська вишивка цвіте...» - один із її розділів «Рушники вишивані з Подільського краю: Тут вплелися жита і квітучі сади, І пташині гаї, і пісні водограю» присвячений історії розвитку та техніці подільської вишивки.

66 річниця визволення Вінниччини

Події Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. вражають своїм трагізмом, силою народного духу, величчю всенародного подвигу.

Захопивши влітку 1941 р. Вінницьку область, німецько-фашистські загарбники встановили тут особливо жорстокий окупаційний режим. Реалізовуючи свої людиноненависницькі плани, нацисти приступили до створення на вінницькій землі спеціального району Форстенштадт, який передбачали заселити виключно німецькими колоністами. Місцеве ж населення розглядалось ними як раби і підлягало фізичній ліквідації та знищенню непосильною працею. Всього під час окупації німецько-фашистські загарбники замордували до смерті понад 160 тисяч мирних жителів, майже 73 тисячі мешканців області насильно вивезли на нацистську каторгу.

Тому з такою радістю зустріли мешканці області свою визволительку – Червону Армію. Бої за визволення Вінниччини тривали з кінця грудня 1943 р. по 26 березня 1944 р. включно. В них брали участь тринадцять армій, майже півмільйона радянських воїнів. Було розгромлено до 20 ворожих дивізій, знищено і взято в полон 95 тис. гітлерівських солдатів та офіцерів.

За ратні подвиги, проявлені під час звільнення нашої області від нацистських загарбників, 126 воїнів удостоєні звання Героя Радянського Союзу, п’ятеро із них – уродженці Вінниччини.

10 Героїв Радянського Союзу полягли смертю хоробрих в боях на вінницькій землі ; ще 14, здійснивши на ній ратний подвиг, удостоїлись цього звання посмертно.

Більше двадцяти військовим частинам та з'єднанням, що особливо відзначились у боях за Вінниччину, присвоєно почесні найменування “Вінницьких”, “Жмеринських”, “Вапнярських”, “Дністровських”.

На честь подвигу визволителів міста над Бугом, визнання їхніх заслуг перед Вітчизною Москва неодноразово салютувала переможцям.

До цієї знаменної дати у житті нашого краю та 65-річчя Великої Перемоги відділом літератури та інформації з питань краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А.Тімірязєва у вестибулі 4-го поверху (основний корпус) влаштована книжково-ілюстративна виставка “Вінниччина у Великій Вітчизняній війні”.

Документи, представлені до уваги користувачів, розповідають про жахіття окупаційного періоду на Вінниччині, організацію підпільного і партизанського руху, бойові дії Червоної Армії за звільнення краю від нацистів, участь вінничан на різних фронтах війни. Окремо представлено біографічні дані про Героїв Радянського Союзу, які загинули в боях на території Вінницької області. Завершує виставку розділ про вшанування пам’яті визволителів “Жити і пам’ятати”.

Запрошуємо вас, шановні вінничани, ознайомитися з літературою, яка розкриває одну з трагічних сторінок нашого краю.

Державна пересувна опера Правобережжя

А чи відомо вам, що історія Донецького академічного державного театру опери та балету ім. А. Солов'яненка тісно пов'язана з театральним життям Вінниччини кінця 20-х років минулого століття.

З метою познайомити робітничий клас України з досягненнями радянського (зокрема українського) оперно-балетного мистецтва в 1928 році у Вінниці було створено Державну пересувну оперу Правобережжя. До її складу увійшли відомі українські оперні співаки: Ахматова, Іскра-Озерська, Загуменний, Манько, Єтроганов та ін. Режисером був О. Райський, диригентом О. Єтроганов та Поповський, художники: Ритвін, Гвоздков.

До репертуару опери входили твори українських, російських і зарубіжних композиторів. Серед них: “Білий рейд”, “Купало”, “Тарас Бульба”, “Кармелюк”, “Тоска”, балет “Пан Каньовський” та інші, - усього 11 опер та 4 балети.

На Вінниччині пересувна опера проіснувала 12 місяців і у повному складі переїхала до Донецька. На її базі у березні 1932 року в місті Луганську і було утворено Донецький театр опери і балету.

Про історію пересувної опери Правобережжя України та її вистави у Вінниці розповідає газета Червоний край (1930, 15 вересня, 25 вересня), пізніше переіменована в Ленінський шлях (1930, 1 жовтня, 8 жовтня, 12 жовтня).