Меморіал Слави!

 

Меморіал слави: простір (не)пам’яті

У Вінниці 16 жовтня 2024 р. презентували інформаційний звіт про пошуково-ексгумаційні дослідження місць поховань на Європейській площі м. Вінниці (березень-травень 2023 року).

Вінниця була однією із перших, де в 2022 р. розпочалася активна фаза деколонізації публічного простору.

Ключовим викликом деколонізаційного процесу стало переосмислення домінанти середмістя Вінниці – Меморіалу Слави на площі Європейській. Адже це місце транслювало основні радянські ідеологічні нашарування – прославляння як учасників більшовицької окупації 1920-х років чи «визвольного походу» на Західну Україну, так і тих, хто збройно долучився до боротьби з нацизмом в роки Другої світової війни. А в основі цієї локації були колективні й індивідуальні поховання учасників згаданих подій.

У березні-травні 2023 р., у результаті розкопок, було виявлено 160 людських останків. Прах учасників Другої світової війни було урочисто перепоховано до оновленого Меморіалу борців з нацизмом у м. Вінниці на вул. Київській, інших – на міське кладовище.

Меморіалу борців з нацизмом

У процесі деколонізації Вінницької міської територіальної громади важливим організаційним та комунікаційним вузлом став Музей Вінниці, співробітники якого (О. Федоришен – директор, С. Гула – заступник директора з наукової роботи, кандидат історичних наук) надавали науково-консультаційні послуги з цих досліджень.

Олександр Федоришен

Сергій Гула

За інформацією істориків Музею Вінниці, яку і підтвердили дослідження, традицію поховань на площі Європейській започаткували ще у 1920 році, нівелюючи її первісне призначення як «Міського саду». Тут ховали червоноармійців, членів загонів продовольчої розкладки, чекістів і тільки згодом учасників Другої світової війни.

Результати дослідження знайшли відображення у довіднику «Меморіал Слави: простір (не)пам’яті». Як зазначив директор департаменту культури міської ради Максим Філанчук, він є свідченням масштабної та ґрунтовної наукової роботи.

Львівська пошукова організація «Доля» передала отримані під час демонтажу та розкопок меморіалу знайдені артефакти музею Вінниці для подальшого їх використанні у експозиціях та на стендах музею.

Козацтво!

Козацькі імена на теренах Вінниччини

Пошли нам, Боже, нині Богунів,

Щоб вберегли омріяну Державу,

Щоб виростили лицарських синів,

Щоб воскресили розіп’яту Славу!

Пошли Нечаїв через триста літ,

Які б за Волю встали до загину,

Щоб мудрістю знов потрясли світ,

Щоб над усе любили Україну!!

Євгенія Лещук

 

Історія Вінниччини тісно пов’язана з історією українського козацтва. Тут формувалися перші козацькі ватаги, здобували козацьку славу як прості козаки, так і відомі полководці.

Територія нашого краю стала однією з арен героїчної боротьби українського народу за національне визволення, яка ускладнювалася тим, що Брацлавщина була вкрита цілою системою фортець, де зосереджувалися значні сили польського війська, і боротьба була тут жорстокою.

Декілька козацьких полків стояли у різний час на теренах нинішньої Вінниччини. Це Подільський полк, Чечельницький, Вінницький (Кальницький) на чолі з Іваном Богуном, Могилівський (Подністровський) та Брацлавський під проводом Данила Нечая. Всі ці військово-адміністративні формування пов’язані з іменами, котрі уславили козацтво в піснях, переказах, легендах.

Найвідоміші козацькі полковники: Іван Богун – полковник Кальницький, а потім Вінницький та Данило Нечай – полковник Брацлавський.

Вінниця входила до Кальницького полку, а впродовж 1653–1657 років була його центром.

У березні 1651 року в ході оборони міста Вінниці, 3-тисячний  козацький полк під проводом полковника Івана Богуна розгромив 20-тисячне польське військо, заманивши в ході бою польську кінноту на Південний Буг, де гусари потрапили до завчасно підготованої пастки (козаки перед боєм прорубали в кризі ополонки, притрусивши їх сіном та прикрили снігом, щоб не було видно). Битва біля острова Кемпа дістала назву Вінницького льодового побоїща.

Діорама сутички 11 березня 1651 р. з експозиції Вінницького обласного краєзнавчого музею 

фото Медіа-видання VEЖА

Іван Богун також брав участь у боях під Зборовим, Збаражем, Берестечком та Батогом. Він любив Україну понад усе, тому у політичних суперечках відстоював її незалежність до останнього подиху. 

Ім’я Івана Богуна навіки залишилося в пам’яті нащадків, про що свідчать численні народні перекази та думи.

Портрет Н. Павлусенко "Вінницький полковник Іван Богун"

Брацлавський полк створений на території основної частини Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Очолював полк легендарний полковник Данило Нечай. Він мав такий величезний авторитет серед населення, що за кілька місяців зібрав сорокатисячне військо, в той час коли гетьман Хмельницький мав лише двадцятитисячне. У 1650 р. він незначними силами козацького війська оволодів молдавською столицею Ясси, змусивши молдавського господаря В. Лупула укласти союзний договір з гетьманською державою. На початку 1651 р. Д. Нечай вирішив підняти на Поділлі велике повстання, щоб не допустити повернення сюди поляків.

Данило Нечай

Про Данила Нечая зберігається пам’ять в багатьох історичних джерелах, усній народній творчості. У них він – народний улюбленець і герой, оспіваний і вкритий невмирущою славою.