Уродженці Вінниччини!

Пісні призабуті, епохи колишні.
Без вас оніміють, зашерхнуть вуста.
Як мови не стане – не стане народу
Як пісні не стане – зітліє душа
Зачахне коріння – не матиме плоду
Тоді ми не варті усі ні гроша...

Н. Гнатюк

Зоя Чорна – фольклористка зі Стіни

 

Зоя Зосимівна Чорна – відома фольклористка, етнограф, майстер народної творчості, виконавиця народних пісень, організатор народного аматорського фольклорно-етнографічного ансамблю «Русава» с. Стіна Томашпільського району (тепер Томашпільської СТГ Тульчинського району), де вона й народилася 28 листопада 1932 р. Цього року їй мало виповнитись 90 років.

с. Стіна Томашпільська СТГ Тульчинський район

Закінчила Сороцький бібліотечний технікум (1952 р.). Понад 50 років життя присвятила культосвітній ниві. Завідувала бібліотекою у своєму рідному селі, згодом була вчителем співів у місцевій школі. 1970 р. вона створила аматорський фольклорно-етнографічний ансамбль «Русава» і керувала ним до 1998 р. Від старожилів свого села фольклористка записувала і розучувала з однодумцями кращі зразки народнопісенної творчості, які збереглися в селі, ансамбль став їх основним популяризатором. У 1978 р. колективу ансамблю присвоєно звання «народний самодіяльний».

Зоя Чорна та колектив ансамблю нагороджені почесними грамотами, золотими медалями лауреата фестивалів і оглядів, телетурніру «Сонячні кларнети» та республіканського радіоконкурсу «Золоті ключі» (1980, 1985). Про творчу діяльність колективу та фольклористки знято телефільми: «Перлини душі народної» (УТ), «Времена года, времена жизни»(УТ), «У колі сім’ї» (Вінницьке телебачення «Іштар»). Сільські аматори брали участь у зйомках документального фільму «Михайло Коцюбинський». За багато років життя ансамблю його учасниками були майже 70 мешканців села.

Великий майстер і знавець народних пісень, етнограф, Зоя Чорна сама записала понад 500 пісень, серед них календарно-обрядові веснянки, купальські, жниварські, колядки, щедрівки; родинно-побутові, історичні, чумацькі. Вона здійснила повний запис «Весілля в с. Стіна» та обрядів «Народини», «Хрестини», «Входини», «Свят вечір» тощо.

За ініціативи фольклористки на Томашпільщині широко запроваджуються традиційні українські свята та обряди. За її сприяння 2000 р. у с. Стіна була проведена Всеукраїнська науково-дослідницька фольклорно-етнографічна експедиція, в результаті якої видано книгу «Одвічна Русава».

Велику увагу Зоя Чорна приділяла відродженню і збереженню народного одягу свого села. Нею зібрана колекція одягу – сорочки чоловічі та жіночі, весільне вбрання молодих; спідниці, свитки, взуття.

Зоя Зосимівна і сама відома як народний майстер традиційного ткацтва. Нею створено цілий ряд робіт традиційного подільського ткацтва. Цю майстерність вона перейняла від своєї матері, Антоніни Фоківни. Її вироби – ткані доріжки, килими, верети, рушники – демонструвалися на обласних та всеукраїнських виставках декоративно-прикладного мистецтва.

Обласний фестиваль народної культури "Одвічна Русава"

Вона удостоєна відзнаки Міністерства культури і мистецтв України «За багаторічну працю в галузі культури» (2003) та нагороджена Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

Людина живе доти, поки її пам’ятають. Колоритні, проникливі та життєві пісні у неповторному виконанні Зої Зосимівни житимуть у наших серцях. 

Рекомендована література:

Андрущенко, В. П’ятсот пісень Зої Чорної / В. Андрущенко // Вінниччина. – 1997. – 27 груд.

Брендуляк, В. «Русаву» знає вся Україна: [нар.-етногр. ансамбль с. Стіна] / В. Брендуляк // Вінниччина. – 2008. – 13 трав. – С. 3.

Гальчак, С. Чорна Зоя Зосимівна / С. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: Біографії. Бібліографія / С. Гальчак. – Вінниця, 2005. – С. 204–205.

Гарбулінська, Т. Щаслива доля Зої Зосимівни Чорної : (до 80-річчя від дня народження фольклористки, етнографа, майстра народної творчості) / Т. Гарбулінська // Знаменні і пам’ятні дати Вінниччини 2012 р. : хронолог. довід. / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2011. – С. 198–201. – Бібліогр.: с. 200–201. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://library.vn.ua/e-library/katalog/znamenni-i-pam%E2%80%99yatni-dati-2012-roku (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана.

Дмитришена, О. Фольклористка, етнограф: [про творч. шлях З. Чорної] / О. Дмитришена // Вінниччина. – 2007. – 16 січ. – С. 4.

Залюбівська, В. Піснями Русава хлюпоче: [кн. під такою назвою вийшла у вид-ві «Віндрук», де зібрані пісні с. Стіна] / В. Залюбівська // Томашпіл. вісн. – 2010. – 7 лип.

Зіневич, О. Співучі голоси «Русави» / О. Зіневич // Сіл. вісті Вінниччини. – 2000. – 28 серп.

Мізяківський, О. Фольклорна «Русава» і для військових цікава: [про фольклор. ансамбль с. Стіна] / О. Мізяківський // Армія України. – 2003. – 22 берез. – С. 4.

Народному фольклорно-етнографічному ансамблю «Русава» – 50 років [Електронний ресурс] // Публічна бібліотека Томашпільської селищної ради : блог. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://library-tomashpil.blogspot.com/2020/11/50.html (дата звернення: 19.11.2022), вільний. – Назва з екрана. – Опис заснов. на версії, датов.: 26.11.2020.

Одвічна Русава. Етнографія та фольклор с. Стіна на Поділлі : кн. присвячується фольклористці З. З. Чорній / Вінниц. обл. центр нар. творчості ; ред. Т. О. Цвігун. – Вінниця : [б. в.], 2003. – 224 с. : кольор. фот.

Пірус, Т. Жива легенда Стіни / Т. Пірус // Світлиця. – 2010. – № 2. – С. 9: фот.

Пісенна «Русава»: [про фольклорно-етногр. ансамбль «Русава»] // Вінниччина. – 2009. – 2 жовт. – С. 9: фот. – (Спец. вип. газ. «Хочу все знати»).

Цвігун, Н. На вічну пам’ять Зої Чорної : [пішла у вічність фольклористка З. Чорна] // Вінниччина. – 2019. – 19 лип. – С. 11 : фот.

Цвігун, Т. Подвижниця / Т. Цвігун // Подолія. – 2002. – 13 груд.

Цвігун, Т. Чорна Зоя Зосимівна / Т. Цвігун // Вінниччина фольклорна: довідник / ОЦНТ. – Вінниця, 2004. – С. 84–86: фот.

Чорна Зоя Зосимівна // Народні майстри Вінниччини : довідник. – Вінниця, 2009. – С. 109.

Новинки краєзнавчої літератури!

 

Живи солов’їна! Забуяй вишневими садками, різнобарв’ям квітів, чарівним співом птахів; чаруй нас віршами твоїх поетів. Україну нашу возвелич! Народ її незламний оспівай у думах і піснях своїх! І неси, пречиста, слово українське всьому світу, піснею народною душ людських торкнися, щоб велич духу українського ствердити і твоє справедливе право на життя.

Анжела Веремій

 

Веремій, А. Українська мова : навч.-метод. посіб. для вчителів укр. мови, учнів, абітурієнтів, студентів / Анжела Веремій. – Вінниця : Балюк І. Б., 2022. – 104 с. 

Запропонований посібник відповідає вимогам Державного стандарту загальної освіти, враховує зміни в Новому правописі й навчальних програмах, чинних у сучасній загальноосвітній школі, ліцеях і коледжах України.

Тут презентовано різні види робіт на уроках української мови в 10–11 класах: творчі завдання, цікавинки зі світу лінгвістики, орфоепічні вправи, лексичні та граматичні завдання, музичні, пояснювальні, словникові, зорово-слухові та інші види диктантів.

Важливо, що методична розробка подає матеріал на краєзнавчій основі. У посібнику використано твори відомих науковців і письменників Поділля, зокрема Хмільниччини: В. Паламарчука, С. Гальчака, М. Луківа, М. Пономаренко, В. Степанюк, В. Тарноградського, Я. Шпорти, Д. Шлапака, І. Волошенюка, А. Веремій, М. Дороша, М. Заруби, В. Крупки, А. Михайлика.

Мета методичного посібника – поглиблення знань кожного, хто вивчає рідну мову, осягнення учнями глибинної сутності спадщини митців нашого краю, плекання почуття гордості за творчих людей, славних краян.

Книга розрахована для вчителів-словесників, учнів та абітурієнтів, студентів і всіх, хто цікавиться вивченням рідної мови.

 

Якби оця верба

хоч щось тобі сказала,

Якби не зло ракет,

пшениця не вмирала б.

Якби не ця війна,

були б щасливі друзі,

Не плакала б весна,

не вмерла б мати в тузі.

Анжела Веремій

 

Веремій, А. Молитва під кулями / Анжела Веремій. – Вінниця : Балюк І. Б., 2022. – 76 с. 

Нині серце кожного українця пронизує пекучий біль за долю рідної Матері-України. Вона у вогні вкотре, як і в минулі століття, переживає лихий час.

Зважаючи на смертельну загрозу, український народ став як один проти свого одвічного ворога, ціною болючих жертв, волі духу, незламного патріотизму розкрив очі цілого світу на явище, що таке Москва.

Про це йдеться у новій книзі чудової майстрині художнього слова, справжньої дочки та патріотки України хмільничанки Анжели Веремій.

 

Анжела Веремій

Довідка: Анжела Веремій – поетеса, прозаїк, журналістка, учителька-методистка української мови та літератури.

Народилась у м. Хмільник Вінницької області. Анжела Веремій – членкиня Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України, Національної спілки письменників України, членкиня Наукового товариства ім. Т. Г. Шевченка.

У 2022 році нагороджена Почесною відзнакою «За заслуги перед Вінниччиною».

Авторка книг «Літо надій», «Квіти для коханого», «Осіння мелодія», «Небо любові», «З любов’ю до землі, обличчям до людини», «Заради добра і краси», «На барвінковій огняній землі», «У краї мальв і полину», «Позиція гідності», «Вулиці мого міста», «Молилися три Марії», «Іду на урок. Українська мова. Різні види диктантів. 10-11 класи», «Світло єдиної дороги», «Мереживо долі», «Чорнобиля правда гірка», «І тиша проситься у слово», «Музика осіннього скрипаля» тощо; співавторка понад тридцяти альманахів, численних публіцистичних статей.