Серце краю – замріяна Вінниця.
(до Дня міста)
Віннице,
як тебе не кохати?
Ти
– зоря у моїх почуттях,
Місто
мрії, любові й наснаги.
Діамант
у короні звитяг!
А.
Боль
Зазвичай, День міста Вінниця відзначається в другу
суботу вересня, за винятком окремих рішень на рівні міської ради.
Майбутнє
місто виникло в 1363 році. У 2023 році День міста Вінниця припадає на 9 вересня. Місто святкуватиме 660 років!
Вінниця розташована на
річці Південний Буг, у смузі лісостепу, у межах Волинсько-Подільського
кристалічного масиву за 222 км від столиці України.
Походження назви
обласного центру остаточно не з’ясоване. Вважають, що вона – від наймення
річечки Віннички, притоки Південного Бугу. Більшість дослідників переконана, що
назвою міста є Вѣничя або Вѣница.
За найімовірнішу основу назви вбачають давньоруське вѣно
– «плата за наречену», «посаг за нею». Появу такої назви пояснюють тим, що
литовський князь Ольгерд визволив Вінницю й землі навкруги в XIV ст. від татар
і подарував їх племінникам.
Нині Вінниця постійно
зростає, набуває європейських рис, розвивається, як промисловий та
адміністративний центр області, органічно пов’язаний з іншими регіонами
держави.
Окрім славнозвісного
фонтану місту є ще чим похвалитися. В першу чергу це річка Південний Буг, яка вважається найбільшою з тих, що повністю
протікає територією в Україні і поступається в довжині лише Дніпру. Велика
кількість зелених насаджень, паркові зоні, пам’ятки архітектури, готелі,
торгові центри, тематичні паби та ресторани – все це тут є в достатній
кількості навіть для найвибагливіших туристів. Можна з повною впевненістю
стверджувати, що Вінниця цілком законно
вважається справжньою перлиною Поділля, поєднуючи комфорт і унікальну
атмосферу міста, яке старанно береже свою історію та вміло використовує сучасні
можливості.
З
Днем народження, Віннице!
Михайло
Каменюк
ПІСНЯ
ПРО ВІННИЦЮ
Ти у сонця тремтиш на крилі,
Над тобою летять журавлі,
Де б не був, бережу ніжно я
Це чудове ласкаве ім’я.
Чорнобрива моя і ясна,
Щедре літо, квітуча весна,
Тиха осінь, зима-сніговійниця,
Серце краю – замріяна Вінниця.
Над тобою гриміли віки,
Тут пожарища пили з ріки,
Але з тих лихоліть і утрат
Ти вставала міцніша стократ.
Я кажу тобі щирі слова,
Невсипуща моя, трудова,
Невмируща, як пісня дзвінка,
Моя мати, коханка, донька.
Чорнобрива моя і ясна,
Щедре літо, квітуча весна,
Тиха осінь, зима-сніговійниця,
Серце краю – замріяна Вінниця.