Зелені свята
Свята
Трійця – одне з дванадцяти найбільших свят у церковному календарі.
У
традиціях Зелених свят в Україні відчувається відгомін стародавніх вірувань
наших предків, які намагалися захистити квітучі ниви від дуже небезпечних у цей
час польових духів, мавок, русалок, що могли зашкодити майбутньому врожаю.
Трійця
знаменувала завершення весняного і початок літнього календарного циклу.
Жінки
вдосвіта йшли до лісу, щоб заготовити лікарські трави.
У
суботу, напередодні Трійці, селяни рвали пахучі трави: любисток, чебрець,
полин, м’яту, які розвішували в оселі, встеляли підлогу.
У
неділю, в день Трійці, відбувався один з найхарактерніших обрядів Зелених свят
– ворожіння. Ворожили під час розвивання вінків.
Неділя
Зеленого тижня називається клечальною неділею, або П’ятидесятницею – це
п’ятдесятий день після Великодня. Цього дня люди зранку вдягалися по-святковому
і вирушали до церкви.
На
Зелені свята, як і на проводи, провідували померлих родичів на кладовищах,
влаштовували поминальні панахиди й колективні поминальні трапези.
Від
Трійці розпочинався період посту – Петрівка. На першому його тижні на значній
території України відзначали розигри або русалії.
Побутувало
повір’я, що у цей час русалки виходили гуляти, водили хороводи і заманювали
парубків і дівчат.
Особливо
небезпечними русалки вважалися у четвер – Русалчин Великдень. Цього дня, за
народним звичаєм, дівчата йшли таємно до лісу, щоб випросити в русалок і мавок
багатих женихів.
Джерело: Зелені свята
// Воропай, О. Звичаї нашого народу : етнограф. нарис. / Олекса Воропай. –
Репр. відтворення вид. 1966 року. – Київ, 1993. – Вип. 1. – С. 388–406.
Трійця (П’ятидесятниця, Зелені свята) // Українці :
Свята. Традиції. Звичаї / уклад. І. Коверець. – Донецьк, 2004. – С. 156–160.