Сторінки
історії не обійдеш,
Не підеш
навпростець;
Історія
одна-єдина,
Народ її
творець!...
Петро Храпак
Храпак,
П. Д. Михайло Оскарович Патон: державник, господар, меценат:
сторінки життя в селі Хребтієві на Поділлі : [монографія] / П. Д. Храпак. –
Хмельницький : Мельник А. А., 2021. – 212 с. : фот. – Бібліогр. в кінці розд.
Краєзнавчий
фонд Вінницької ОУНБ поповнився новим краєзнавчим виданням «Михайло Оскарович Патон: державник, господар, меценат», яке
подарував автор цієї книги, краєзнавець, поет Петро Данилович Храпак.
Дана
монографія присвячується землякам-хребтіївчанам, славній родині Патонів.
Історія
Хребтієва, як і інших сіл Поділля, переважно драматична. Її світлі сторінки на
зламі двох епох пов’язані з геніальною людиною свого часу Михайлом Оскаровичем
Патоном, який понад сто років тому господарював на Поділлі, зокрема в Ушицькому
повіті, вирішував питання будівництва, сільського господарства, освіти,
культури, був прикладом ведення натурального господарства.
У
патонознавчій літературі автори дипломатично обходили генеалогію дворянського
роду Патонів, переважно висвітлювалася діяльність Євгена Оскаровича Патона як
науковця, організатора та директора науково-дослідного інституту
електрозварювання, політичного діяча, а легендарна постать Михайла Оскаровича,
з відомих причин, замовчувалася. Тому спроби, навіть відомих науковців,
відтворити сторінки життя та діяльності М. О. Патона супроводжуються суттєвими
неточностями, які поширюються…
Дане
дослідження тим цікавіше та цінніше, що ґрунтується на широкій джерельній базі,
а перекази жителів Хребтієва та навколишніх сіл колишнього Ушицького повіту
підтверджуються все новими архівними документами.
Довідка: Храпак Петро Данилович
народився 3 жовтня 1947 року. У 1962 р. закінчив Хребтіївську восьмирічну
школу. Атестат зрілості отримав у Калюській середній школі.
Упродовж
1969–1978 рр. працював електромонтером, інженером оперативно-диспетчерської
групи Новоушицького району електричних мереж. Очолював «Комсомольський
прожектор», обирався головою профкому, заступником секретаря партійної
організації. Водночас навчався у Київському політехнічному інституті.
Очолив у
1993 році Хмельницьку державну інспекцію охорони праці в енергетиці, згодом
став заступником начальника Хмельницької ДІОП у промисловості, начальником
Хмельницької інспекції державного нагляду на виробництвах підвищеної небезпеки.
Петро
Храпак – автор низки наукових статей. У 2008 р. побачила світ його головна монографія «Технічний регламент: безпека
без ілюзій». У 2018 р. вийшла його краєзнавча робота «Хребтіїв: старовинне подільське село на лівому березі середнього
Дністра».
Петро
Данилович став знаним і як автор художніх творів. Перлиною поетичного надбання
автора є пісня-балада «Хребтіївська
затока». Він постійно вдосконалює свою авторську майстерність та стиль,
упроваджує розповіді від першої особи, відтворення історії краю в топонімічних
піснях, віршованих та прозових творах.
Як член
Національної спілки краєзнавців України, Петро Данилович публікує наукові
статті в науково-краєзнавчому збірнику «Хмельницькі краєзнавчі студії», у
періодичній пресі.
