Підземні скарби Вінниччини!

 

Граніт у відслоненні

Граніти Вінниччини

Вінниччина – край зелених дібров і золотих нив. Природа тут чарівна, квітуча, історія багата героїчними подіями.

Вінницька область займає східну частину Поділля та лежить у межах південно-західної частини Українського кристалічного щита. Ця надзвичайно давня, геологічна споруда (вік 2100–2400 років) має нерівну поверхню і перекрита малопотужною товщею осадових відкладів. Граніти, гнейси, метабазити, пегматити та інші кристалічні породи виходять на поверхню по долинах річок і балок, в ярах, інколи – на вододілах. Тут вони створюють мальовничі куточки природи, що часто вражають своєю красою.

Вчених давно цікавили кристалічні породи Середнього Побужжя. Граніти і грейси вони почали вивчати ще з другої половини ХVIII ст.

Граніти являють собою головним чином середньозернисті мікроклінові породи рожево-червоного кольору, з якими генетично зв’язані крупнозернисті пегматоїдні граніти та темно-сірі граніти, зв’язані між собою поступовими переходами. За своїм мінеральним складом граніти подібні до чарнокітів. Головними мінералами в них, як і в чарнокітах, є кварц і польові шпати. У незначних кількостях в них містяться ромбічні і моноклінні піроксени, амфібол, біотит, гранат і хлорит. Головними акцесорними мінералами є апатит, циркон, монацит, анатаз, сфен, рутил, магнетит, титаномагнетит, ільменіт, гематит і сульфіди.

Гранітний камінь. Фото з Інтернету

В межах Вінниччини кристалічні породи Українського щита отримали місцеві назви, які назавжди увійшли в геологічну літературу. Смугасті гранітно-біотитові мігматити з околиць Вінниці названі вінницитами, а південніше Сабарова описана гірська порода під назвою сабаровіт.

В області розробляються родовища гранітів та іншого облицювального каміння поблизу Стрижавки та Сабарова, Гнівані, Жежелева і Бродецького, Браїлова, Демиківки, Могилівки, Павлівки, Черепашинець, Ладижина та інші.

На Вінниччині люди з давніх-давен цінували камінь і широко використовували його в побуті та будівництві. Промислові розробки почалися у  ХVIII ст. Більше 200 років існують Жежелівські кар’єри, а гніванські граніти розробляються з кінця ХІХ ст. Після полірування гранітні плити з Жежелівського родовища служать чудовим матеріалом для облицювання цоколів будинків та спорудження пам’ятників. Свою продукцію відправляли каменярі і гірники Вінниччини не тільки на територію нашої країни, а й ближнього і дальнього зарубіжжя.

Оздоблення кухні з граніту. Фото з Інтернету

Вчені підрахували, що в 100 т. граніту міститься 33 т. кремнію, біля 8 т. алюмінію, 2,5 т. заліза, 1,5 т. кальцію, 3,3 т. калію, 2,5 т. натрію, 0,5 т. магнію та багато інших цінних речовин.

Сьогодні із кристалічних порід будують різноманітні пам’ятники, меморіальні комплекси, житлові, промислові і господарські споруди, дороги і мости.

Гранітні плити. Фото з Інтернету

Вінниччина є перспективним регіоном для видобутку корисних копалин, розробка яких при умові дотримання природоохоронного законодавства, принесла б велику користь Україні.

 

Рекомендована література:

Географія Вінницької області : проб. навч. посіб. для серед. шк. / ред. Г. І. Денисик, Л. Ф. Жовнір. – Вінниця : Гіпаніс, 2004. – 308 с. : карти, табл., фот.

Денисик, Г. І. Природа Вінниччини : проб. навч. посіб. для серед. шк. / Г. І. Денисик. – Вінниця : Консоль, 2008. – 136 с. : іл.

Денисик, Г. І. Простори Вінниччини : краєзнавчі нариси / Г. І. Денисик, В. Є. Любченко. – Вінниця : ЕкоБізнесЦентр, 1999. – 92 с. – (Земля Подільська).

Лазаренко, Є. К. Мінералогія Поділля : монографія / Є. К. Лазаренко, Б. І. Среблодольський. – Львів : Вид-во Львів. ун-ту, 1969. – 346 с.

Любченко, В. Є. Географія Вінницької області : посіб. для загальноосвітніх шк. / В. Є. Любченко, А. С. Космина. – Вінниця : ЕкоБізнесЦентр, 1996. – 48 с.

Новинки краєзнавчої літератури!

            

Рекрут, В. Непрочитані сторінки життєпису і поетики Лавра Миронюка / В. Рекрут, С. Гальчак, К. Завальнюк. – Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2023. – 328 с.

У виданні «Непрочитані сторінки життєпису і поетики Лавра Миронюка» Валерія Рекрута, Сергія Гальчака, Костянтина Завальнюка написано про історію сіл Рахнівка, Степашки, інших населених пунктів Гайсинщини, представлено життєвий та творчий шлях уродженця Рахнівки Лавра Зіновійовича Миронюка (1887–1931) – учасника Української революції 1917–1921 рр., педагога, поета, журналіста, редактора гайсинської газети «Народня думка», яка видавалася в період з 25 серпня по 7 жовтня 1919 р.

Поетика Лавра Миронюка насичена мотивами природи. В цій книзі Ви відчуєте вплив народної поезії, піднесеної до містично-релігійних сфер; будете вражені його цікавими метафорами, поєднаними формами музичності і пісенної легкості. 

Коли я сам себе питаю, в чому ж вартість моєї праці, то бачу її в самостійному процесі шукання історичної правди.

Я. Огородник

 

Огородник Я. Гетьманування Івана Скоропадського / уклад.: В. Рекрут, Ю. Степанчук. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2023. – 212 с.

У монографії «Яків. Огородник. Гетьманування Івана Скоропадського» вміщено матеріали неопублікованої дисертації видатного подолянина, державного діяча, педагога, історика Якова Огородника, збереженої як рукопис і виявленої В. П. Рекрутом у фондах Центрального архіву вищих органів влади та управління України. Відстоюючи засади державності, автор ґрунтовно характеризує діяльність гетьмана Івана Скоропадського – однієї з ключових постатей модерної української історії. На основі аналізу низки історичних джерел і літератури визначено фатальні об’єктивні чинники, які призвели до інкорпорації Лівобережної України до складу російської імперії.

Тому, ураховуючи важливість збереження пам’яті про гідних патріотів України та повернення до науково-краєзнавчого простору їхньої творчої спадщини, у цій книзі автори пропонують ознайомитися з життєдіяльністю Якова Андрійовича Огородника та його працею «Гетьманування Івана Скоропадського», написану в 1929 р. у Празі.

Ці видання будуть корисними для науковців, викладачів, краєзнавців, студентської молоді, а також для всіх, хто цікавиться історією української державності та рідного краю.