Ворожа
кров лилась потоком,
Глибокий
Буг пливе в пурпурі:
За
Берестечко вовчим скоком
Відплачено
в Батізькій бурі!
Іван Огієнко
(Митрополит Іларіон)
Битва під
Батогом − одна з найвизначніших перемог
української армії в ході Визвольної
війни. Відбулася 1-2 червня 1652 року на
лівому березі Південного Бугу неподалік
гори Батіг, біля сучасного села
Четвертинівка Тростянецького району
на Вінниччині, між українсько-татарським
військом (30-35 тис.) під проводом Богдана
Хмельницького і польським військом
(бл. 30 тис.) Мартина Калиновського.
В перший день
битви польському війську, яке перебувало
в таборі, вдалося стримати наступ
загонів, якими командував син Богдана
Хмельницького Тиміш. Другого дня
український гетьман скористався
прорахунками поляків, котрі, очікуючи
допомоги, побудували надто великий
табір, який не могли захистити наявними
силами. Одночасний удар по табору з
різних боків спричинив цілковитий
розгром польської армії. Загинув і сам
Мартин Калиновський.
Перемога під
Батогом дала можливість скасувати умови
невигідного для України Білоцерківського
договору, ознаменувала завершення на
теренах козацької України Визвольної
війни, забезпечила умови для творення
української державності.
