Шукати в цьому блозі

Показ дописів із міткою Джерело "Регіна". Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Джерело "Регіна". Показати всі дописи

четвер, 30 квітня 2020 р.

Мінеральні джерела

Джерело «Регіна»

Мінеральне джерело «Регіна» – цілюще джерело, яке знаходиться за 3 км. на захід від с. Житники Мурованокуриловецького району. Місцеві жителі пили цю воду, дивувалися її чудодійним властивостям, але промисловий розлив «Регіни» почався з 1898 року, коли нею зацікавився заповзятливий польський дворянин Олександр Собанський, якому належали і ліс, і саме джерело.

Легенда про «Регіну»
Цілюще джерело носить романтичну назву – «Регіна». Легенди ходять різні, проте в їх основі лежить реальний факт, що мав місце наприкінці ХІХ ст. В той час у Вінниці було три аптеки. Окрім медикаментів, там продавали мінеральні води «Боржомі», «Нарзан», «Гуніан-Яніс» і «Регіна». Перших три були вже відомі людям, а остання тільки пробивалася до визнання. Ще задовго до згадуваних подій місцеві жителі знали про цілющі властивості цієї води. Вони користувалися нею при лікуванні багатьох недуг. Можливо, залишилося б це джерело лісовим, якби не хвороба поміщицької доньки Регіни. Дівчина була краси незрівнянної. Вона важко захворіла на виразку шлунка і ніхто нічим не міг зарадити панночці. Влітку 1898 року поміщик О. Собанський, який жив у Петербурзі, приїхав до Мурованих Куриловець на відпочинок. Разом з ним прибули дружина та донька Регіна. Дівчині тут дуже подобалось, і вона багато гуляла чарівною природою. І ось одного дня до Собанських приїхав старий лісник Аверкій. Він порадив дівчині пити джерельну воду тричі на день, бо вона цілюща. Панночка послухалася поради і їй привозили воду у маєток прямо з джерела, на цій воді готували їжу, вона вмивалася нею. Минуло трохи часу і сталося диво – красуня Регіна знову розцвіла. На честь цієї події поміщик назвав джерело її ім’ям.


Розвиток виробництва «Регіни»
Згодом, за вказівкою Собанського, у лісі біля джерела спорудили невеликий будинок. У ньому «Регіну» розливали в баки і перевозили до станції Котюжани. Там зливали у цистерни і відправляли у Німеччину, Францію, Польщу та інші країни. У дореволюційні роки мінеральна вода «Регіна» здобула дві медалі за першість на виставці столових вод у Відні та Варшаві. Протягом десяти років «Регіна» була відзначена срібними медалями на виставках в Цихоцинку, Люблині, Проскурові. За роки революції та громадянської війни примітивний цех із розливу «Регіни» був зруйнований. А саме джерело струмило воду, як і раніше. Нею стали користуватись усі, хто жив поблизу. Після революції про джерело на довгий час забули. Тільки в 1946 році були зроблені повторні аналізи. І знову – затишшя. На початку 50-х років минулого століття краєзнавець Л. І. Шипович записав спогади старожилів с. Житники, які колись працювали у пана Собанського. Йому вдалося довідатися, що в дореволюційний період на джерелі було споруджено криницю зі стінами метрової товщини і овальний басейн. Воду подавали трубами з басейну в розливну кімнату, а зайву випускали у струмок. За добу тут розливали 2000 пляшок газованої води залежно від попиту. Біля джерела спорудили житловий будинок і два льохи.


ПрАТ «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «Регіна»
У 1960 році радянська влада ухвалила рішення про використання мінеральної води «Регіна», тому був збудований завод у Мурованих Курилівцях, який почав діяти у 1962 році. В нових цехах були встановлені лінії чеського виробництва. Потужність підприємства становила 1,5 млн пляшок на рік, після реконструкції – близько 29 млн пляшок. Чверть століття відпрацював директором підприємства Борис Терентійович Мельник. Від жовтня 1995 року підприємство перетворили у відкрите акціонерне товариство «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «Регіна», яке згодом увійшло до складу потужної багатопрофільної корпорації «Прем’єр-фінанс». Сьогодні правління ПрАТ очолює досвідчений господарник Ілля Кагляк. Вода «Регіна» наближається за своїм складом до відомих Березовської та Трускавецької мінеральних вод. Її рекомендують людям із захворюваннями кишково-шлункового тракту. Вода має приємний смак. Навіть при тривалому зберіганні не втрачає своїх якостей.
Схвальні відгуки «Регіна» отримала на виставках досягнень народного господарства у Києві (1986), Москві (1987), визнана екологічно чистою у номінаціях «Довкілля для Європи» (Київ, 2003), одержала диплом і знак якості «Вища проба» національної програми «Лідери ХХІ століття» (2004). Навесні 2004 року у м. Київ в рамках Міжнародної програми під патронатом Президента України «Регіну» було нагороджено Знаком «Екологічно чиста продукція» з правом нанесення на етикетку. У вересні 2004 року на святі пива, що відбулося в столиці України, за оцінкою російських, німецьких та інших спеціалістів «Регіну» було нагороджено срібною медаллю. У квітні 2004 року на виставці безалкогольних напоїв в Одесі «Регіну» було нагороджено золотою медаллю.
Незважаючи на постійно зростаючий асортимент на ринку безалкогольних напоїв України, прихильність споживача до «Регіни» — незмінна. Діяльність акціонерного товариства «Регіна» йде на користь не тільки його власнику і колективу, але й економіці держави загалом і району зокрема. Підприємство системно розширює мережу поставок води регіональним споживачам Вінницької, Хмельницької, Житомирської, Черкаської, Чернівецької, Кіровоградської, Одеської та Київської областей. У 2007-му році були побудовані каптажі джерел № 2 і № 3, з яких вода самопливом надходить в закриту ємкість джерела № 1. При виробництві «Регіни» не застосовуються консерванти і хімічне очищення. Технологія розливу забезпечує дотримання найвищих санітарних норм. Кварцове очищення води дозволяє повністю зберегти її природну формулу, яка залишається незмінною вже понад 100 років, – з дня відкриття джерела.

Рекомендована література:
  • Пустовіт, О. Польські магнати Сабанські на Вінниччині: про заводи і про людей: [про історію мінеральної води «Регіна», джерело якої знаходиться у с. Житники Мурованокуриловец. р-ну] / О. Пустовіт // Місто. – 2005. – 6 трав. – С. 20.
  • Регіна – королева вод України: [Мурованокуриловец. р-н] // Наше Придністров’я. – 2005. – 20 серп.
  • Боледзюк, М. Під жовто-зеленим прапором «Регіни»: [з історії та сьогодення п-ва «Регіна»] / М. Боледзюк // Подолія. – 2005. – 30 серп.
  • Зеленюк, В. «Регіна» – королева вод України: [цілющі властивості води] / В. Зеленюк // Вінниччина. – 2006. – 7 лип. – С. 3.
  • Сауляк, В. Нова лінія – в дії [на Мурованокурилов.з-ді «Регіна»] / В. Сауляк // Наше Придністров’я. – 2006. – 26 верес.
  • Наша «Регіна» – найкраща вода в Україні // Наше Придністров’я. – 2007. – 17 лют.
  • Зеленюк, В. «Регіна» – з нового цеху: [про роботу ВАТ «Мурованокуриловецький завод «Регіна»] / В. Зеленюк // Вінниччина. – 2007. – 4 верес. – С. 3.
  • Місцеві заповідні об’єкти: [Гайдамацький Яр, «Регіна», Лядава] // Середнє Придністров’я. – Вінниця, 2007. – С. 392–396.
  • Гижко, Н. Вода, гідна царського столу: [про мінеральну воду «Регіна»] / Н. Гижко // Перлини Вінниччини / Н. Гижко. – Вінниця, 2007. – С. 44–45.
  • Юрченко, І. В. Про якість води «Регіна» / І. В. Юрченко // Поділ. мед. газ. – 2008. – 9 трав. – С. 3.
  • Вода «Регіна» : 120 років від початку виробництва // Наше Придністров’я. - 2018. – 28 верес.
  • [Коротка інформація про механізм водозабору води «Регіни» на ПрАТ «Мурованокуриловецький завод мінеральної води «Регіна»] // Вінниччина. – 2018. – С. 8.
  • Походження [води «Регіна»] [Електронний ресурс] // Регіна : офіц. сайт. – Електрон. текст. дані. – Режим доступу: http://regina.ua/pohodzhennya/ (дата звернення: 30.04.2020), вільний. – Назва з титул. екрана.