Природа Вінниччини

 

 

Вінниччина – це частина подільського краю, історія якого розпочинається ще в ХІІ столітті, коли північна частина сучасної Вінницької області входила до складу так званої Болохівської землі. В часи монголо-татарської навали вперше з’являється назва Поділля.

Це земля сивих легенд, земля споконвічних хліборобів – спадкоємців традицій працьовитих трипільців, войовничих скіфів і мужніх сарматів, мудрих слов’ян та хоробрих козаків. Вінницький край зачаровує казковою красою краєвидів, щедрим убранством родючої землі, джерельними водами, смарагдовими лісами, розлогими нивами.

Коли дивишся довкола, помічаєш міріади гармонійних зелених форм у барвистій різноманітності, і всі з них несуть свою неповторну красу, а кожна їх часточка насичена бурхливим незвіданим життям.

Ще з давніх часів люди пізнавали та використовували цілющу силу рослин. Вже тоді вони шукали і знаходили порятунок та рівновагу в дикій природі. Більшість із нас прагне осягнути та пізнати неповторні куточки нашого краю, благодатної землі. Упродовж багатьох років вивчення того, що нас оточує, стає стилем і трендом життя багатьох. Водночас, незважаючи на величезне розмаїття та унікальність, рослинний світ Вінниччини приховує ще багато нерозгаданих таємниць та залишається ще маловивченим та лише частково описаним.

Краєзнавчий фонд ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва поповнився унікальним науковим виданням:

Голунова, Л. А. Природа Вінниччини. Рослини. Ч. 1 / Л. А. Голунова, О. А. Шевчук. – Вінниця : Вінниц. обл. друк., 2019. – 352 с. : кольор. фот. – Бібліогр.

Авторами цієї книги є кандидати біологічних наук, доценти кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського Голунова Людмила Андріївна та Шевчук Оксана Анатоліївна.

Визначник виданий за сприяння Вінницької обласної державної адміністрації, Вінницької обласної ради, департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації.

Ця книга має на меті допомогти в детальнішому ознайомленні з дикорослою трав’янистою флорою краю. У ній представлені як широко знані, добре відомі і багаточисельні, так і рідкісні та червонокнижні рослини. Безліч неповторних видів рослин є знищеними, частина – на межі зникнення, а ареал поширення деяких постійно зменшується.

Книга може бути корисною біологам, широкому колу читачів та для всіх охочих більше дізнатись про різноманітність флори краю.

Ось деяки види рослин з даної книги:

Глечики жовті (Родина Лататтєві) - багаторічна водяна рослина з міцним повзучим кореневищем, яке вкрите рубцюватими слідами від відмерлих листків. Листки плаваючі, розташовані на довгих черешках, почергові. Квітки правильні, двостатеві, поодинокі на довгих квітконосах, в діаметрі 4-6 см. Цвіте в червні-вересні.

Поширені у пересохлих гирлах рік і водоймах з повільною течією.

Рівноплідник рутвицелистий (Родина Жовтецеві) - багаторічна рослина 30-100 см заввишки з циліндричним кореневищем. Стебло прямостояче, голе, ледь бороздчане, галузисте у верхній частині. Листки короткочерешкові, трикутні або заокругленояйцеподібні, двічі, тричіперисті, листкові частки серцеподібні. Квітки правильні, двостатеві, зібрані в суцвіття-китиці. Цвіте в травні-серпні.

Поширені на сонячних лісових галявинах, луках.

Сон Лучний, Чорніючий, або Богемський (Родина Жовтецеві) - багаторічна трав'яниста рослина, 10-30 см заввишки, з товстим кореневищем. Стебло напіврозеткове, одноквіткове, густом'яковолокнисте. Листки в обрисі довгастояйцевидні, тричіперистороздільні. Квітка поникла або повисла, дзвониковидна, вузька, темно-фіолетова, 20-30 мм завдовжки. Цвіте у квітні-травні, іноді також восени.

Поширений на сухих схилах і піщаних пагорбах, у лісах та на узліссях.

Росичка середня (Родина Росичкові) - багаторічна болотна рослина, 3-12 см заввишки, з безлистими квітковими стеблами. Листки клиновиднообернені, спрямовані догори. Листкова пластинка зверху та з країв вкрита залозистими щетинками. Віночок білий, шовидна коробочка. Цвіте в червні-липні.

Поширена на перезволожених місцях, болотах.

Ясенець білий (Родина Рутові) - багаторічна трав'яниста рослина, 50-120 см заввишки, з прямостоячим, опушеним короткими волосками стеблом. Нижні листки майже сидячі, інші - короткочерешкові, непарноперисті, з 3-4 парами городчастих або зубчастих опушених по жилках листочків. Квітки зигоморфні, двостатеві, розташовані в пазухах ланцетних приквіток, зібрані у верхівкові китиці. Цвіте в травні-липні.

Поширений на схилах, узліссях дубових лісів, серед чагарників.

Цикорій дикий, або Петрові батоги (Родина Айстрові, або Складноцвіті) - багаторічна трав'яниста розсіяноволосиста рослина, 15-120 см заввишки. Корінь стрижневий, м'ясистий, веретеновидний, зовні бурувато-сірого кольору. Стебло пряме, галузисте, циліндричне, з прутовидними пагонами. Листки шорсткі, прості, овально- або лінійноланцетні, по краю зарубчастозубчасті. Квітки зібрані у великі кошики, до 10 см у діаметрі, розміщені поодиноко на кінцях стебел. Цвіте в липні-вересні.

Поширений уздовж доріг, на вигонах, луках, як бур'ян на засмічених територіях.

Засідання науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"

  

5 квітня 2016 р. о 15 годині в рамках засідання клубу "Дослідник краю", у відділі документів із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва відбулася презентація книг "Раритети тваринного світу Поділля: стан, загроза, збереження" (2015) та "Еталони природи Вінниччини" (2014) Олександра Васильовича Мудрака - завідувача кафедри екології, природничих та математичних наук, доктора сільськогосподарських наук, професора, автора більше 260 наукових праць у галузі екології, созології, екологічної безпеки, збалансованого розвитку, зокрема 7 монографій на екологічну та природоохоронну тематику та ін. 

Монографія "Раритети тваринного світу Поділля: стан, загроза, збереження" присвячена збереженню фауністичного різноманіття Поділля. У виданні враховані сучасні наукові дані щодо чисельності і поширення видів, положення міжнародних договорів, стороною яких стала Україна впродовж останніх 15-20 років.

Монографія "Еталони природи Вінниччини" присвячена проблемі збереження біотичного різноманіття Вінниччини. Особлива увага приділена видовому складу раритетної компоненти флори і фауни, її короткому опису, сучасному стану, загрозам існування, режиму збереження і відтворення, заходам охорони.

Ці видання розраховані на працівників навчальних і природоохоронних установ, екологів, натуралістів, краєзнавців, студентів, вчителів, учнів, активістів Екологічного руху.

Ведуча заходу - Антонюк Оксана Юріївна, завідуюча відділом краєзнавства Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва.

На презентації також виступили: Осадчук Ігор Степанович, перший заступник начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області; Поліщук Віктор Михайлович, старший викладач кафедри екології, природничих та математичних наук Вінницької академії неперервної освіти; Балтремус Катерина Анатоліївна, професор кафедри екології, природничих та математичних наук Вінницької академії неперервної освіти; Єлісавенко Юрій Анатолійович, молодший науковий співробітник ДП "Вінницька лісова науково-дослідна станція", співавтор монографії "Еталони природи Вінниччини".

У залі експонувалась виставка "Біотичне різноманіття Вінниччини: природні умови, флора і фауна, природно-заповідна мережа, проблеми збереження для нащадків".

Екологічний місячник «Людина і природа: етичний діалог»

Заповідні куточки Вінниччини 

У моєму краї – молоді світанки,

Велетні-дерева і жива вода,

Небо особливе, життєдайні ранки,

В сорочках берези, осінь молода…

А. Веремій

Вінниччина – це цікавий у біогеографічному відношенні край з оптимальними природними умовами і багатими ресурсами.

Переважна більшість площ існуючих і проектованих природно-заповідних територій та об’єктів Вінниччини мають складне походження, зумовлене тривалим та багатоетапним впливом людини. Породжені в результаті складної взаємодії природних і суспільно-історичних чинників такі ландшафти є самодостатніми і значимими пам’ятками.

Станом на 01.01.2015 року природно-заповідний фонд Вінницької області нараховує 424 природних комплексів та об’єктів.

З метою збереження природного розмаїття існуючих ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, а також для підтримки загального екологічного балансу та збереження фонового моніторингу довкілля, які нині перебувають під загрозою знищення через надмірну експлуатацію людиною ландшафтів, на території Вінницької області виділено:

·   національний природний парк «Кармелюкове Поділля»,

·          чотири регіональних ландшафтних парки («Мурафа», «Дністер», «Середнє Побужжя», «Немирівське Побужжя»),

·  ботанічні, лісові, гідрологічні заказники («Гайдамацька балка», «Сандрацький», «Буго-Деснянський», «Устянська дача» тощо),

·     пам’ятки природи загальнодержавного та місцевого значення (печери в Нагорянах і «Пісковики Бернашівки», «Марківські джерела», «Зелені криниці» та ін.),

·       парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва (парк графа Львова та княгині Щербатової, Олександрівський, Браїлівський, Чернятинський, Печерський, Немерчанський, Антопільський, Верхівський, Ободівський парки тощо).

У них можна зустріти велике розмаїття рідкісних, зникаючих, реліктових, ендемічних видів рослин, грибів, тварин та птахів.

Уже сьогодні до Червоної книги Вінницької області віднесено 105 видів рослин, з них 92 є рідкісними і зникаючими. Фауна області нараховує 137 видів, занесених до Червоної книги області. До Європейського червоного списку тварин і рослин та Червоної книги України занесено 12 видів ссавців, 9 видів птахів, 4 види риб.

Втрата хоч би одного виду несе за собою непередбачувані наслідки і збереження цих зникаючих рослин і тварин є одним із основних і найгостріших природоохоронних заходів.

Кожен природно-заповідний об’єкт Вінниччини вартий окремої уваги, але наразі хочеться докладніше розповісти про деякі з них.

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля»

Національний природний парк «Кармелюкове Поділля» створений у грудні 2011 р. Це перший національний природній парк у Вінницькій області. Площа складає 20203,4 га і розміщена на території двох адміністративних районів: 1515,5 га – Тростянецький район, 16687,9 га – Чечельницький район.

Парк займає частину Подільського плато, яка є відносно рівновіддаленою від головних промислово-економічних і торгових центрів регіону. Він сягає кордонів північно-західної частини південного Побужжя, в основі якого лежить український кристалічний щит в межах Подільської височини.

Основним завданням національного природного парку «Кармелюкове Поділля» є збереження і відтворення унікальних природних та історико-культурних цінностей, створення умов для організації туризму, відпочинку та інших видів рекреаційної діяльності.

Найвищу цінність національного природного парку становлять лісові насадження, загальною площею 17987,5 га, де переважають широколистяні ліси. Зокрема, збереглося декілька унікальних лісових масивів, з дубово-грабових насаджень з домішкою ясеневих. А також з цінним флористичним ядром середземноморських, балканських та середньоєвропейських видів рослин: береки лікарської, шоломниці високої, купини широколистяної та інших.

Лісові масиви, які увійшли до складу Національного парку, є місцем зростання популяцій багатьох видів із Червоної книги України. Виявлено у складі флори 17 видів, що увійшли до другого видання Червоної книги України: коручка пурпурова, сон великий, тюльпан дібровний, в’язіль стрункий, відкасник татарниколистий, вишня степова. Реліктовим та рідкісним видом є в’язіль стрункий. Відомо на Україні близько 10 місцезнаходжень, на Вінниччині – 2.

Один із найбільш рідкісних для всієї території України степових видів, занесених до Червоної книги України, відкасник татарниколистий – виявлений поза лісовими масивами на ділянках Терещуків яр та Ромашково, неподалік від смт Чечельника. Для Вінниччини це – унікальна знахідка.

Із рідкісних видів тварин, занесених до «Червоної книги України» зареєстровано борсука, кота лісового, горностая, орла-карлика, балобана, мідянки, жука-оленя.

Регіональний ландшафтний парк «Мурафа»

Регіональний ландшафтний парк «Мурафа» розташований у межах Чернівецького та Могилів-Подільського районів Вінницької області. Площа 3452,7 га (фактична 3162,5 га). Створений у 2008 р.

Біля р. Мурафа

Територія ландшафтного парку охоплює долину річки Мурафи в її середній та нижній течії. Тут річка має одну з найкращих у басейні Дністра збереженість природних комплексів. Парк створено для охорони ділянок степової рослинності, унікальних лісів лісостепової зони. Територія парку поєднує різноманітні природні комплекси (водні, яружно-балкові, скельні) та відзначається розмаїттям рослин, у тому числі занесених до «Червоної книги України». Її тваринний світ значною мірою зберігся у природному стані і відповідає фауні лісостепової зони.

Регіональний ландшафтний парк «Дністер»

Регіональний ландшафтний парк «Дністер» розташований на території Могилів-Подільського та Ямпільського районів Вінницької області. Площа 6700 га. Створений у 2009 р. для захисту й раціонального використання природних ресурсів і збереження біорізноманіття долини та акваторії річки Дністер у межах Придністровсько-Подільської лісостепової області, зокрема природного району «Могилівське Придністров’я». Парк має високий рекреаційно-туристичний потенціал.

По річці Дністер парк межує з молдовськими водно-болотними угіддями міжнародного значення «Унгурь-Холошниця».

Регіональний ландшафтний парк «Середнє Побужжя»

Регіональний ландшафтний парк «Середнє Побужжя» розташований у межах Тиврівського та Немирівського районів Вінницької області, вздовж річки Південний Буг. Площа 2618,2 га (фактична 2527,0 га). Створений у 2008 р. для збереження цілісності природного комплексу долини та акваторії Південного Бугу. Рослинність представлена бореальними (тайговими), неморальними (широколисті ліси), понтичними (степовими) видами. Трапляються рідкісні ендемічні та реліктові види.

Долина річки Південний Буг має велике значення для збереження біотичного розмаїття, потребує захисту й раціонального використання своїх ресурсів.

Регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя»

Регіональний ландшафтний парк «Немирівське Побужжя» розташований у межах Немирівського району, згодом долучився до ландшафтного парку «Середнє Побужжя», внаслідок чого площа природно-заповідного фонду Вінниччини збільшилась на 5712 га. Це місце має особливу природоохоронну, наукову, естетичну та пізнавальну цінність.

Немирівське Побужжя

Парк є цілісним природнім комплексом. Попри те, що ступінь антропогенного навантаження високий, багато місць ще й досі мають вигляд незайманих куточків природи. Окрасою перекатів русла Південного Бугу є пороги. Вони сформувалися в тих місцях, де на поверхню дна річки виходять кристалічні породи Українського щита. Вони часто утворюють каскади в 3-5 окремих частин та простягаються на відстань, що займає кілька кілометрів.

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Гайдамацька балка»

Лілія лісова

Ботанічний заказник загальнодержавного значення «Гайдамацька балка» створений у 1989 р. Він розташований на території Тростянецького району та входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання.

Гніздівка звичайна

Створено заказник з метою збереження у природному стані типових для Придністров’я дубово-ясеневих і дубово-грабових насаджень, де в трав’яному покриві зростають види рослин, що занесені до Червоної книги України. Тут можна побачити скополію карніолійську, цибулю ведмежу, лілію лісову, любку дволисту, гніздівку звичайну, коручку широколисту. Неповторні пейзажі, свіже повітря, екологічно чиста місцевість – все це створить прекрасний настрій і дасть заряд енергії та бадьорості всім любителям екологічного відпочинку.

Загальнозоологічний заказник «Сандрацький»

Територія заказника знаходиться на землях Голодьківської та Широкогребельської сільських рад. Полювання на території заказника категорично забороняється. Загальнозоологічний заказник «Сандрацький» був створений з метою охорони стацій мешкання водно-болотних, водоплавних птахів, а саме: чапель сірої, рудої, білої, великого та малого бугаїв, великого веретенника, чібіса (чайки), крижня, лиски, червоноголового норця та інших видів птахів, охорони бобра річкового, видри, ондатри, охорони та відтворення цінних видів риб: сома, судака, щуки, ляща, лина.

Загальнозоологічний заказник «Буго-Деснянський»

Територія загальнозоологічного заказника «Буго-Деснянський» створена у 1974 р. Розташована в межах Буго-Деснянської дачі (2102 га) Михайлівського лісництва. Природоохоронна площа становить 1073 га. У тому числі під лісом – 446 га, водних угідь – 40 га.

На території заказника зростає багато цінних кормових, лікарських, декоративних та рідкісних видів рослин: актея колосиста, валеріана лікарська, косарики черепичасті, купальниця європейська, лілія лісова, перстач білий, півники болотні, півники сибірські, рутвиця орликолиста. Лicoвi та водно-болотні геокомплекси заказника мають грунтозахисне та водорегулюче значення.

Вони ж є місцем поширення та відтворення цінної фауни, в тому числі – козулі звичайної, кабана дикого, куниці лicoвoї, лисиці звичайної, черепахи болотяної, бобра річкового, видри, численних пернатих (лисухи, чирки, курочки та ін.). Достатньо великою є колонія чаплі cipoї – понад 100 гнізд.

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Коростовецький

Ландшафтний заказник загальнодержавного значення Коростовецький створено у 2002 р. Знаходиться поблизу с. Ладижинські Хутори на лівому березі Південного Бугу. Площа заказника – 370 га. Ця місцевість у Середньому Побужжі зветься «Подільською Швейцарією».

Козуля

На скелястих крутосхилах ростуть ценози дубових лісів, де зустрічаються дерева віком до 400 років. Можна побачити рідкісні для Східного Поділля види: сон український, півник угорський, рястка Гуссона, шолудивник Кауфмана.

Тваринний світ притаманний широколистим і мішаним лісам, степам, лукам і долинам. Тут є такі ссавці, як козуля, лисиця звичайна, куниця лісова, білка, заєць, кріт, їжак. Багатий заказник і на птахів – повзика, шпака звичайного, дятла строкатого, дроздів, синиць.

Згарський загальнодержавний заказник

Згарський загальнодержавний заказник створений у 2002 р. Площа його складає 3018,7 га. й охоплює течію річки Згару з поєднанням збережених у природному стані водно-болотних угідь.

Рослинність представлена заболоченими луками, чагарниковими вербовими заростями. Також росте вид папороті, занесений до «Червоної книги України» – сальвінія плаваюча, а з орхідних – зозулинець блошичний.

Латаття біле

Із ссавців, зазначених у «Червоній книзі України», мешкають горностай та видра річкова. Є поселення рідкісних у нашому краї хутрових звірів – бобрів. Є понад 50 видів орнітофауни: птахи водно-болотні, суходільний, чагарникові та лісові.

Бритавський ботанічний заказник

Ботанічний заказник загальнодержавного значення унікальний за фіторізноманіттям, розташований на території Чечельницького району на площі 3259 га, зберігає генофонд цінних для науки рослин.

Підсніжник

Це насамперед збережений у природному стані дубово-грабовий ліс із домінуванням дуба звичайного та домішкою дуба скельного та береки, які занесені до «Зеленої книги України» (2009).

Заказник є одним з найбільших в Україні місцезнаходжень третинного релікту – бруслини карликової: вона тут утворює значні куртини з численними популяціями, добре квітне, але не плодоносить, бо на межі ареалу її життєздатність досить низька. З лікарських рослин зустрічається звіробій звичайний, фіалка триколірна, первоцвіт весняний, буркун лікарський, горицвіт весняний та інші. 

Осока затінкова

Створення нових об’єктів природно-заповідного фонду забезпечить збереження, відтворення і ефективне використання природних комплексів та окремих об’єктів, які мають особливу природоохоронну, наукову, освітню, естетичну та оздоровчу цінність.

Тож запрошуємо Вас на Вінниччину!