Новинки краєзнавчої літератури!

 

Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII столітті: дослідження, публікація актів візитацій / Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України ; Державний архів Вінницької області ; Музей Вінниці ; дослідж. Арсена Зінченка ; переклади, покажчики, термінол. слов. Олеся Петренка. –Запоріжжя : ФОП Рябцев В. В., 2023. – 896 с. : іл. – (Архівний ключ ; ч. ІІ. т. 1).

 Нещодавно краєзнавчий фонд бібліотеки поповнився новим краєзнавчим виданням «Вінницьке намісництво (деканат) Русько-Католицької Церкви у XVIII столітті: дослідження, публікація актів візитацій» (упорядники: Зінченко А. Л. та Петренко О. С.).

Цією книгою відкривається нова підсерія, яка присвячується церковній історії.

Невідомі сторінки історії Вінниччини 18 ст., часів перебування її в складі Речі Посполитої. Десятки сіл, сотні імен і прізвищ людей Вінниччини 18 століття.

Книга структурно складається з двох частин:

1. Дослідження Арсена Зінченка історії Вінницького унійного деканату (Історії парохій та церков, які до нього входили, біографії священників, особливості правового статусу та ін.). Текст подано в авторській редакції.

2. Публікація документів Візитацій – спеціальних інспекторських описів парохій (церков, причту, населення тощо) Вінницького деканату за 1720-90-і роки, підготовлених Олесем Петренком. Подано як польський текст оригіналу, так і переклад на українську мову.

Книга проілюстрована. На замовлення Сергієм Шаменковим було створено художні реконструкції, які ілюструють вигляд священника та його парохіян на Вінниччині 18 століття.

Книга стане корисною всім, хто цікавиться історією Вінниччини та історією українського християнства, а також всім дослідникам родоводів різних суспільних станів того часу (окрім обов’язкових згадок священнослужителів в документах регулярно згадується також і світське населення).

Новинки краєзнавчої літератури!

До 100-річчя від дня заснування вінницького собору Різдва Пресвятої Богородиці Вінницькою єпархією Української Православної Церкви був виданий альбом «Тут небо стає ближчим» (2014 р.). Видання здійснене з благословення Митрополита Вінницького і Барського Симеона за сприяння секретаря Вінницької міської ради Сергія Моргунова та депутата Вінницької міської ради Павла Задорожнюка. Автор тексту Руслан Моцпан – співробітник історичного відділу Вінницької єпархії.

Приблизно 400 років тому поряд із Вінницею з’явилось невеличке поселення під назвою П’ятничани. Назва походить від першого його володаря пана Миська П’ятничанського. За описом на 1552 року у поселенні П’ятничани проживало усього 42 мешканці. У зв’язку з відсутністю власного храму, жителі поселення відвідували церкву Покрови Пресвятої Богородиці, що була у Вінницькому замку. На початку XVIIІ ст. п’ятничанська громада власними силами розпочала будівництво дерев’яного храму на честь Різдва Пресвятої Богородиці – першого п’ятничанського храму.

Протягом 100 років священнослужителям та парафіянам довелось пережити часи руїни та відновлення. Із дзвіниці скидали дзвони, в середині було створено зерносховище, а в алтарі магазин. З часом собор відновили, і з 1962 року він став кафедральним у зв’язку із закриттям Свято-Преображенського собору. У свій час простим парафіянином п’ятничанського собору був і митрополит Вінницький та Барський Симеон.

Саме з собору Різдва Пресвятої Богородиці свій молитовний шлях починали і архієпископ Уманський та Звенигородський Пантелеймон і митрополит Луганський та Алчевський Митрофан.

До сьогоднішнього часу храм Різдва Пресвятої Богородиці береже велику святиню – список древньої чудотворної ікони Божої Матері Барської, яка датується XVIII ст. та пам’ять про чудо явлення Матері Божої на одній із стін церкви. За ініціативи кінорежисера Артура Войтецького саме у цій церкві був знятий фільм під назвою «Архієрей» (1990 р.), головну роль в якому зіграв Богдан Ступка.

Сьогодні П'ятничанський храм Різдва Пресвятої Богородиці є одним з найбільших храмів м. Вінниця, є прикрасою міста та джерелом духовності вінничан.