Новинки краєзнавчої літератури!

 

Ткачук, О. І. Літинщина крізь роки та віки / Олександр Іванович Ткачук. – Житомир : Вид. дім «Бук-Друк», 2023. – 376 с. : фот. – (Моя Вінниччина ; вип. 89).

 

Вийшов у світ черговий випуск книги в серії «Моя Вінниччина» – «Літинщина крізь роки та віки» відомого історика, краєзнавця, Відмінника освіти України – Олександра Ткачука.

Історія Літинщини тісно пов’язана з історією Поділля. У давнину землі нашого краю були під владою Київського, Волинського, Галицького, Галицько-Волинського князівств. Згодом належали до Київського, Брацлавського і Подільського воєводства. Різні населені пункти краю були підпорядковані до Летичівського, Хмільницького, Літинського, Вінницького, Жмеринського повітів. Із 2021 р. більша частина сіл Літинщини ввійшла до Вінницького і невелика частина до Хмільницького районів.

Літинщина містить стародавні кургани та городища. Археологічні розкопки свідчать про те, що прадавні поселення на території краю існували ще за часів палеоліту, неоліту, трипільської культури, доби міді та бронзи, зарубинецької та черняхівської культур. Тут знайдено поселення давніх руських городищ.

Минуле краю цікаве для людей, які проживають на її теренах, і тих, хто любить мандрувати його стежками.

Ця книга розповідає про села колишнього Літинського (нині Хмільницького) району та містечка Літин, їхню древню і новітню історію, відомих уродженців краю.

Видання супроводжується великою кількістю архівних документів, свідчень людей, посилань на художню літературу.

Краєзнавчий нарис розрахований на істориків, краєзнавців, педагогів, студентів та тих, хто цікавиться історією свого краю.

Новинки краєзнавчої літератури!

 

В 2023 році у Вінниці вийшла друком монографія відомого історика, краєзнавця, бібліографа, музеєзнавця – Вікторії Василівни Колесник «Шкільництво Поділля наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст.».

 

Колесний, В. Шкільництво Поділля наприкінці XVIII – у першій третині XIX ст. : монографія. Документи / Вікторія Колесник. – Вінниця : Музей Вінниці, 2023. – 584 с. : іл.

У монографії розглянуто поступ шкільної справи на Правобережній Україні з детальнішим висвітленням Поділля за часів діяльності Комісії національної освіти Речі Посполитої та в нових реаліях Російської імперії. Проаналізовано особливості проведення освітньої реформи 1803–1804 рр. у Віленському навчальному окрузі, до якого було включено Правобережну Україну. Детально висвітлено історію Подільської гімназії, її структуру і навчальні програми тощо.

Праця ілюструє процес формування і функціонування шкільництва, яке мало польський характер, його поступову русифікацію та ліквідацію після польського національно-визвольного повстання 1830–1831 рр.

Монографія містить п’ять розділів і три додатки. Всі фрагменти з рясно цитованих у праці польських і російських джерел подаються в перекладі українською.

Видання проілюстроване численними документами, малюнками, планами, літографіями і світлинами з архівних, музейних і приватних колекцій.

 

Довідка: Колесник Вікторія Василівна (08.12.1969, м. Калинівка Вінницької області) – історик, бібліограф, музеєзнавець, краєзнавець. Член Національної спілки краєзнавців України. У 1991 р. закінчила історичний факультет Вінницького державного педагогічного інституту. З 1994 р. працювала в краєзнавчому відділі Вінницької наукової бібліотеки ім. К. А. Тімірязєва. З 2000 р. працювала у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї. Досліджує національні меншини Поділля. Автор ряду музейних виставок, наукових статей, біографічного словника «Відомі поляки в історії Вінниччини», трьохтомника «Вінниця у спогадах» тощо.

З березня 2022 р. працює науковою співробітницею КЗ «Музей Вінниці» Вінницької міської ради.

 

Новинки краєзнавчого фонду!

Нариси з історії життя та загибелі  єврейських громад Вінниччини під час Голокосту.

         У період німецької окупації 1941–1944 років на території сучасної України шляхом масових розстрілів було вбито понад мільйон єврейських дітей, жінок і чоловіків. Їх поховали у численних могилах. Міжнародний проєкт «Захистимо пам’ять» має на меті облаштування знехтуваних та забутих масових поховань євреїв та ромів, а також створення поруч з ними місць пам’яті та інформації для того, аби зберегти пам’ять про жертв для сьогодення та майбутнього.

На території сучасної України знаходяться близько 2000 місць масових розстрілів. У віддалених ярах, лісах, посеред полів, у колишніх протитанкових ровах чи піщаних кар’єрах загони Вермахту, СС та поліція знищували цілі єврейські громади. Спочатку вбивали чоловіків, а потім жінок та дітей.

У незалежній Україні в багатьох місцях були встановлені пам’ятні обеліски, що вказували на єврейське походження жертв. Однак сотні масових поховань залишаються донині непозначеними.

Проєкт «Захистимо пам’ять» поєднує в собі заходи щодо архітектурного захисту та гідного облаштування масових поховань з історичною та педагогічною роботою.

Місцезнаходження масових поховань, кількість жертв, долі окремих із них та тих, кому вдалося вижити, перебіг злочину та інформація про задіяних злочинців визначається за допомогою ретельних історичних досліджень. Історія єврейських громад та їхнього знищення в часи Голокосту презентується кількома мовами на інформаційних стелах. Результати історичної роботи використовуються в освітній програмі, яка проводиться з місцевими школами, а також зі студентами в проєкті по усній історії.

До краєзнавчого відділу надійшло декілька нарисів з історії життя та загибелі під час Голокосту єврейських громад Вінниччини.

Брандон, Р. Вахнівка. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 48 с. : табл., фот.

У нарисі Рея Брандона представлено історію життя та загибелі єврейської громади села Вахнівка Липовецького району Вінницької області – одного з місць міжнародного проекту «Захистимо пам’ять». Дослідження ґрунтується на джерелах з українських та закордонних архівів, науковій літературі і матеріалах приватних колекцій.

Проєкт та, зокрема, історичне дослідження, результатом якого є ця публікація, виконано завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Німеччини.

Брандон, Р. Липовець. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : табл., фот.

Липовець – невелике місто у Вінницькій області, розташоване на річці Соб. Історія Липовця сягає ще XIV ст., коли цей регіон був частиною Великого князівства Литовського. Єврейська громада в місті з’явилася у 1637 р. До 1765 р. в Липовці проживали 258 євреїв.

Брандон, Р. Плисків. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 64 с. : фот.

Плисків – невеличке містечко у Вінницькій області, розташоване на берегах р. Роська. Перша євреї з’явилися у Плискові лише в середині XVIII ст. У 1765 р. єврейське населення становило шість осіб.

Брандон, Р. Самгородок. Життя та загибель єврейської громади / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 56 с. : фот.

Самгородок – село на р. Десна. Історія населеного пункту сягає початку XVII ст., коли ця територія вже належала Речі Посполитій. Єврейське життя Самгородка розвинулось приблизно з 1765 р., коли тут жили п’ятеро євреїв.

Брандон, Р. Історія загибелі євреїв Чуківського табору / Рей Брандон ; ред. М. Тяглий ; Фонд "Меморіал убитим євреям Європи", Укр. центр вивчення історії Голокосту. – Київ : Укр. центр вивчення історії Голокосту, 2019. – 52 с. : фот.

У нарисі представлено історію експлуатації та вбивства під час Другої світової війни євреїв, депортованих з румунських територій до окупованої України та згодом перевезених німецькими окупантами до трудового табору у селі Чуків Немирівського району Вінницької області для використання на спорудженні транзитного автошляху. Масове поховання у Чукові нині є одним із місць міжнародного проєкту «Захистимо пам’ять».

НОВА КНИГА

Сильні народи не святкують своїх пора­зок, лише – перемоги.

Яків Гальчевський

В історії становлення української державності важливе місце посідає повстанський рух проти більшовицького режиму на початку 20-х років ХХ ст.

Одним з найвідоміших повстанців став отаман Яків Орел-Гальчевський (псевдоніми – Орел, Войнаровський, Правобережець; 1894 р. – березень 1943 р.). Народився він в с. Гута-Літинська Сосонської волості Літинського повіту Подільської губернії (нині с. Малинівка Літинського району Вінницької області).

Під його керівництвом було створено  найбоєздатніший повстанський загін на Поділлі.

Внеском у дослідження повстанського руху в 20-х роках ХХ ст. на Поділлі є підготовлений збірник документів і матеріалів із серії «Персоналії Української революції» під назвою «В боротьбі за Україну: протистояння Якова Гальчевського більшовицькій владі в 1921–1924 рр. на Поділлі : збірник документів та матеріалів» (2019 р.).

У виданні вміщено архівні документи, матеріали, листівки, що висвітлюють збройну боротьбу і повстанський рух під проводом Я. Гальчевського.

Цей збірник розрахований на істориків, науковців, краєзнавців, викладачів, студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх шкіл, усіх, хто цікавиться історією рідного краю і України загалом.

Пізнавайте свій край разом з книгою!

ПОДАРОВАНІ КНИГИ

   Шановні користувачі!

   Нещодавно відомий хмельницький вчений, кандидат історичних наук, краєзнавець Віктор Романович Адамський подарував Бібліотеці низку своїх книг присвячених дослідженню історії Поділля в добу УНР (1917-1921 рр.), які поповнили фонд відділу краєзнавства.
   Ці видання допоможуть науковцям, студентам, краєзнавцям глибше пізнати історію Подільського краю, зокрема Вінниччини, подій, які відбувалися 100 років тому.

ТОП 5 КНИГ, ЯКІ НАЙКРАЩЕ РОЗКАЖУТЬ ІСТОРІЮ ВІННИЦІ

Тож, Віннице! Так чи інакше, все заримовано
і оприлюднено, а тому - і увічнено! -
поза словами і поза розмовами,
щоб ділитися цим з випадковими стрічними.
"Весна" Сергій Татчин

Вінниця - місто з багатою та давньою історією. Багато краєзнавців, істориків досліджують та вивчають її минуле. Ми підібрати Топ 5 книг з фонду відділу краєзнавства які найкраще відкриють історію Вінниці.

Вінниця. Історичний нарис. Книга про історію Вінниці від заснування до сьогодення. Матеріал поданий за періодами розвитку Вінниці, які знаменувалися певними історичними подіями. У кожному розділі висвітлені соціальні та економічні умови, розвиток культури, архітектурні особливості періодів історії міста.

В.О. Барабанцев, В.М. Вітковський. Тисячолітні П'ятничани. Історичний нарис про "зелений" і дуже затишний район м. Вінниці, колишнє село Вінницького району, перша згадка про нього зустрічається 1510 року. Але на його місці відоме давніше поселення Ситниця, що існувало вже у першій четверті ХІ століття і саме воно дало початок П'ятничанам.

В.М. Мельник. Оборонні укріплення міста Вінниці. Дане дослідження, продовжуючи традиції праць діячів "Кабінету виучування Поділля", написаних у 20-х роках минулого століття, вперше в сучасній подільській історіографії розкриває головні проблемні аспекти історії оборонних укріплень міста Вінниці.

Т.Р. Кароєва. Вулиці Вінниці: з історії декомунізації. У книзі пропонується перше узагальнення результатів декомунізаційного процесу у Вінниці 2015-2016 рр., інформація про першу, "національно-демократичну", хвилю перейменувань у місті 1989-1996 рр., а також загальний нарис з історії перейменувань міських вулиць ХІХ-ХХ ст.

О. Федоришен. Вінниця. Історія іншого часу (історичний хроноскоп). Це своєрідний путівник Вінницею 1914 року, де розповідь автора прив'язана до унікальних і почасти вперше опублікованих артефактів та фотографій міста початку ХХ ст.

Любіть♥️, пізнавайте свій край разом з книгою!

Нова книга

"Держава без історії - це лише територія..."

Гетте

Сторінки історії Пеньківки Мурафської(1717-2017 рр.)

Книга Анатолія Нагребецького "Сторінки історії Пеньківки Мурафської" - це 300-літній літопис села з древності до нашого часу. Багато сторінок автор присвятив загальній історії нашої країни, сільським жителям, які протягом трьох століть творили славну історію свого краю. У книзі зібрано багатий історичний та фактичний матеріал.

Додатково про Пеньківку Мурафську можна прочитати у книгах:

• Купчишин, Михайло. Шаргородщина. Сторінки історії / М. Купчишин, А. Мичак. - Київ: Техніка, 2002. - 320 с.: портр.
• Нагребецький, Анатолій Никифорович. Іменами багата земля Шаргородська / Анатолій Нагребецький. - Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2014. - 364 с.: фот.
• Нагребецький, Анатолій Никифорович. Шлях крізь віки. Нариси історії навчальних закладів Шаргородщини / А.Н. Нагребецький. - Вінниця: Вид. Балюк І. Б., 2006. - 464 с.:фот.

Пізнавайте свій край разом з книгою!

Сторінки історії і сьогодення

Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека ім. К.А. Тімірязєва – одна з найбільших книгозбірень області, інформаційний, культурно-просвітницький, науково-методичний, координаційний центр для бібліотек всіх систем і відомств регіону.

15 лютого 2017 р. громадськість області, широкий читацький загал відзначатимуть ювілей – 110 років від дня її відкриття.

До 70-ї річниці завершення Другої світової війни

«Знати, пам’ятати і цінувати»

(Вінниччина в роки Другої світової війни)

Друга світова війна виявилась найтрагічнішою в історії людства. В неї було втягнуто 67 держав, 80 % населення земної кулі і тривала довгих 6 років. У цій війні загинуло близько 60 млн осіб, не говорячи вже про поранених і тих, хто безвісти пропав.

Друга світова війна розпочалася 1 вересня 1939 р. нападом фашистської Німеччини на Польщу. Тривала вона 2 194 дні до 2 вересня 1945 р., коли на борту лінкора «Міссурі» підписано капітуляцію Японії перед союзними державами.

Гітлерівські загарбники окупували Вінниччину наприкінці липня 1941 р. З того часу вона вкрай потерпала від геноциду проти місцевого населення. Мешканці області, як і скрізь на окупованій території України, розглядалися німцями як безправні раби, «недолюди», яких потрібно знищити.

У подільських містах і селах слідом за діючими військами, що просувалися на Схід, з’являлися представники німецьких окружних адміністрацій, призначались старшини, створювалися комендатури, які повинні були забезпечити здійснення «нового порядку» на підвідомчій їм території. Крім цих органів «нового порядку» діяли гестапо, жандармерія, поліція, різні спеціальні групи, які спиралися на військові частини. Надзвичайно розгалуженим був цей апарат у Вінниці, яка в планах гітлерівців посідала особливе місце. У зв’язку із спорудженням поблизу міста (біля с. Коло-Михайлівка) польової ставки Гітлера «Вервольф», штабного комплексу Люфтваффе (ставки Г. Герінга «Штайнбрух»), ряду вищих військових установ. У Вінниці в комплексі теперішньої психоневрологічної лікарні ім. О. І. Ющенка дислокувалося Головне командування сухопутних військ. У ряді населених пунктів, зокрема в с. Гущенцях Калинівського району, функціонували створені нацистами спеціальні шпигунські розвідувально-диверсійні школи. У самій Калинівці у зв’язку з обслуговуванням ставки «Вервольф» та штаб-квартири Герінга особливого статусу набув місцевий аеродром. Навколо згадуваних об’єктів було запроваджено винятково жорстокий охоронний режим. Вінниця та прилеглі до неї райони були буквально нашпиговані підрозділами таємної поліції, каральними загонами СС, які кожен найменший супротив придушували з особливою жорстокістю. Вінниця мала стати опорним пунктом німецької нації, їх центром в Україні.

Всього під час окупації загарбники знищили 169 260 мирних жителів. Обезлюднюючи території, гітлерівці спалювали цілі села, насильно вивезли на нацистську каторгу.

Значна частина Вінниччини, в межах штучного адміністративно-територіального утворення, що отримала назву «Трансністрія», перебувала під контролем Румунії. Головною ознакою перебування румунських окупантів на Вінниччині були масові пограбування, заборона українських шкіл, румунізація. На українських землях, які перейшли до «Трансністрії», ліквідовувалися МТС, державні фабрики і заводи. Усе їхнє рухоме майно вивозилося до Румунії.

Визвольні бої на території Вінницької області розпочалися з 20 грудня 1943 р. і тривали до 28 березня 1944 р. (99 днів). Під час першого етапу (в період проведення Житомирсько-Бердичівської наступальної операції) військами 1-го Українського фронту в кінці грудня 1943 р. – у першій половині січня 1944 р. від гітлерівців були очищені північно-східні райони області, зокрема, Козятинський, Погребищенський та інші райони.

На початку березня 1944 р. розпочались Проскурівсько-Чернівецька та Умансько-Ботошанська наступальні операції, які стали основним і завершальним етапом визволення Вінницької області від нацистських окупантів. У важких умовах весняного бездоріжжя та водопілля війська 1-го і 2-го Українських фронтів пройшли з боями сотні кілометрів, очищаючи від ворога подільську землю.

У визволенні області брали участь 6 загальновійськових, 5 танкових і 2 повітряні армії. Вінницька земля стала місцем масового героїзму. 11 військовим частинам було присвоєно почесні найменування «Вінницьких», «Жмеринських», «Вапнярських», «Дністровських». За ратні подвиги майже 150 солдат і офіцерів удостоєні звання Героїв Радянського Союзу. Серед кавалерів «Золотої Зірки» 5 уродженців Вінницької області. Причому І.Н. Бойко удостоєний почесного звання Героя Радянського Союзу двічі. 34 вінничани – повні кавалери ордена Слави.

Звільнена від німецько-фашистських загарбників Вінницька область лежала в руїнах. Промисловість, транспорт, сільське господарство були майже повністю знищені. З 579 підприємств області зруйновані 376. Але, незважаючи на втрати, жителі області енергійно взялися за відбудову зруйнованого господарства.

28 жовтня 1944 р. територія України була повністю звільнена від німецько-фашистських військ.

Надзвичайно дорогою ціною дісталася Перемога. Світлу пам’ять про тих, хто віддав життя у битві з ворогом, необхідно зберегти нинішнім і прийдешнім поколінням.

Література:

1.  Безкоровайний, І.І. В оточенні подій : присвячується Дню Перемоги / І.І. Безкоровайний. – Вінниця, 2008. – 212 с. : портр., кольор. іл.

2.  Бондарчук, М. Вінниця в перші дні війни : [за арх. даними] / М. Бондарчук // Панорама. – 1997. – 21 черв.

3. Бранько, Я. Маловідомі сторінки історії визволення Вінниччини в 1943-1944 рр. / Я. Бранько // Вінниччина: минуле і сьогодення : краєзн. дослідж. – Вінниця, 2005. – С. 193-196. – Бібліогр.: с. 196.

4.  Бранько, Я.А. Коли була окупована Вінниця в липні 1941 року : (маловідомі стор. боїв на Вінниччині) / Я.А. Бранько // Подільська старовина : наук. зб. / Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця, 2008. – Вип. 4. – С. 350-354. – Бібліогр.: с. 354. – (До 90-річчя музею) ; Вінниччина. – 2008. – 22 лип. – С. 3.

5.   Веселюк, А.І. Весна визволення : матеріали 129 ГЖСД та 317 ЧБСД / А.І. Веселюк. – Вінниця : Власюк О., 2005. – 112 с. : фото.

6. Визволення Вінниччини (до 70-річчя визволення Вінницької області від фашистських загарбників) [Електронний ресурс] : [нормат. док., хроніка визвол. Вінниц. обл., Герої Рад. Союзу – вінничани] // Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва : [офіц. веб-сайт] / Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Електрон. текст. дані. – [Вінниця, 1998-2013]. – Режим доступу: http://www.library.vn.ua/includes/Vyzvolennia_Vinnichiny (дата звернення: 31.08.15), вільний. – Назва з титул. екрана. – Мова укр.

7.   Вініковецький, С.Я. Документи й матеріали Державного архіву Вінницької області – важливе джерело з історії Вінниччини в період Великої Вітчизняної війни / С.Я. Вініковецький, В.П. Воловик // Тези доп. 11-ї Вінниц. обл. історико-краєзн. конф. – Вінниця, 1992. – С. 77-78.

8.    Вінниця в окупації: як це було : [спогади очевидців] // 33-й канал. – 1997. – 21 берез. – С. 4.

9.  Вінниця у вирі Другої світової війни. 1941-1945 // Вінниця : іст. нарис / гол. ред. А.М. Подолинний. – Вінниця, 2007. – Розд. 8. – С. 197-223.

10.  Вінниччина в роки Великої Вітчизняної війни: біль втрат і велич подвигів = Vinnytsya region during Great Patriotic War: painful losses and heroic deeds : [альбом] / [авт. кол.: К. Висоцька та ін. ; редкол.: С. Нешик (голова) та ін.] ; Вінниц. облрада, Вінниц. облдержадмін., Упр. культури і туризму, Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця ; Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. – 112 с. : іл. – Текст укр., англ. – Бібліогр.: с. 110-111.

11.  Гальчак, С. Словом і багнетом. Журналісти Вінниччини у Другій світовій війні : до 70-річчя визвол. України від нацист. загарбників, 55-річчя НСЖУ / С. Гальчак ; Вінниц. обл. орг. НСЖУ, Ін-т історії України, НАН України, Вінниц. філія Центру дослідж. історії Поділля, Вінниц. обл. орг. Нац. спілки краєзнавців України. – Вінниця : Меркьюрі-Поділля, 2013. – 100 с. : фото.

12.  Гушинець, Н.О. Вінниччина в роки Другої світової війни : [оборон. бої на території Поділ. краю] / Н.О. Гушинець // Вісн. наук. дослідж.: актуал. регіон. пробл. економіки, права, упр. і соц. сфери. – 2005. – Вип. 2. – С. 38-50.

13. Дудник, В. Відбудова міст Вінницької області, зруйнованих під час Другої світової війни / В. Дудник // Краєзнавство. – 1999. – № 1-4. – С. 45-49.

14.  Дяченко, М. Вінниччина в роки окупаційного режиму (1941-1944 рр.) / М. Дяченко // Вісн. студ. наук. т-ва Ін-ту історії, етнології і права : до 100-річчя заснув. ВДПУ ім. М. Коцюбинського / Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. – Вінниця, 2011. – Вип. 10. – С. 403-406.

15.  Ісаєв, В. Знати, пам’ятати і цінувати : [Гайсинщина в роки Другої світової війни] / Віктор Ісаєв // Трибуна праці. – 2015. – 6 трав.

16.  Їх подвиг житиме у віках : [про Вінниччину та вінничан у роки війни] // Поділ. зоря. – 2009. – 19 берез. – C. 3.

17.  Косик, В. Україна під час Другої світової війни. 1938-1945 / В. Косик ; з фр. пер. Р. Осадчук. – Київ ; Париж ; Нью-Йорк ; Торонто, 1992. – 729 с. – Зі змісту: [Вінниця]. – С. 104, 140, 144, 160, 208, 246, 265, 272-273, 350, 384, 395-396, 425, 429, 433, 482, 485, 614, 627, 641, 648, 691, 693 ; [Гайсин]. – 290, 304, 653 ; [Калинівка]. – С. 273 ; [Могилів-Подільський]. – С. 140.

18.  Мамай, О. Барщина в роки Другої світової війни. Герої Барщини / О. Мамай // Бар. Барська земля – крізь призму століть: 1-ша Міжнар. наук.-практ. конф. - Бар, 2008. – С. 341-345.

19. Погончик, Г. Друга світова та Велика Вітчизняна війна [на теренах Бершад. р-ну] / Г. Погончик // Бершадщина: з минулого у майбутнє / Г. Погончик. – Вінниця, 2013. – С. 160-217.

20.  Подвиг землі Подільської : альбом / К. Висоцька [та ін.] ; Вінниц. обл. краєзн. музей. – Вінниця : Консоль, 2011. – 28 с. : фото.

21. Роки ідуть – пам’ять живе : Вінниччина Другій світовій війні : бібліогр. покажч. / уклад.: Г.М. Авраменко, О.Ю. Антонюк, О.М. Зелена ; авт. передм. «Вінниччина в період нацистського геноциду та визволення її від гітлерівських загарбників» С.Д. Гальчак ; ред. С.В. Лавренюк ; відп. за вип. Н.І. Морозова ; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва. – Вінниця, 2014. – 368 c. – (До 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни).

22. Ткачук, П. Страшна правда : [про Другу світову війну] / Павло Ткачук // Вінниц. край. – 2015. – № 2. – С. 68-70.

23. У боях за Вінниччину : до 50-річчя визволення обл. від нацист. загарбників / упоряд. С. Гальчак. – Вінниця, 1994. – 95 с.

24.  Україна в Другій світовій війні у документах: в 4 т. : зб. нім. архів. матеріалів / зібр. і упорядкув. В. Косик. – Львів : Ін-т українозн. ім. І. Крип’якевича, 1997-2000. – Т. 1. – 384 с. – Зі змісту: [м. Вінниця]. – С. 321, 365.

25. Шаргородське гетто в роки Другої світової війни // Шаргородщина. – 2014. – 3 жовт. – С. 4.

Новинки краєзнавчої літератури!

"Від берегів тихого Дону до крем'янистих берегів

швидкоплинного Дністра - один грунт землі, одна мова..."

Тарас Шевченко

Нещодавно фонд відділу краєзнавства поповнився книжковою новинкою. Олександр Роговий, начальник архівного відділу Липовецької РДА, видав книгу "Подільські стежини Тараса Шевченка" (Вінниця, 2014 р.) за сприяння Липовецької міської ради Вінницької області.

Видання приурочене до 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка. Автор поставив собі за мету простежити  безпосередній зв’язок великого поета з подільським краєм, передусім його відрядження як члена Археографічної комісії до Кам’янця-Подільського і Почаєва. Автор на основі нових архівних та місцевих матеріалів детально прослідкував і запропонував його карту, дав опис населених пунктів на цьому шляху, по новому підійшов до хронометражу подорожі.

Чимало інформації вводиться в шевченкознавчий обіг уперше. Додаються ілюстративні додатки: фото шевченківських місць, схема «Тарасові шляхи Вінниччини», карта «Вінниччина – Шевченківська область», архівні копії, схеми поштового тракту (1845 рік).

Видання орієнтоване на молодь, учителів історії та української літератури, працівників культури, краєзнавців та всіх, хто цікавиться Великим Кобзарем.

Редактор даної книги Анатолій Мусійович Подолинний, кандидат філологічних наук. Рецензент – Сергій Дмитрович Гальчак, доктор історичних наук.

Новинки краєзнавчої літератури!

В 2014 році у видавництві "Меркьюрі-Поділля" вийшла друком книга під назвою "Сосни у плині часу: від давнини до початку ХХІ століття" відомого краєзнавця, журналіста, літератора, педагога, доктора історичних наук, члена-кореспондента Української академії історичних наук, члена Національної спілки журналістів України, Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки архівістів України, директора Вінницької філії Центру дослідження історії Поділля Інституту історії України Національної академії наук при Кам'янець-Подільському національному університеті імені Івана Огієнка Сергія Дмитровича Гальчака, який народився у с. Сосни Літинського району.

С.Д. Гальчак

У науково-краєзнавчому дослідженні розповідається про історію села Сосни Літинського району на Вінниччині та його мешканців від давніх часів до початку ХХІ ст. Книгу супроводжують ілюстративні документи.

Видання розраховане на широке коло читачів: науковців, краєзнавців, студентів, учнів старших класів.

Автор висловлює щиру подяку односельчанам-землякам за інформаційне наповнення книги.

Засідання науково-краєзнавчого клубу "Дослідник краю"

   15 квітня 2014 року о 14 годині у читальній залі відділу літератури та інформації із гуманітарних, технічних та природничих наук Вінницької ОУНБ ім. К.А. Тімірязєва відбулася презентація книги заслуженого працівника культури, доктора історичних наук Сергія Дмитровича Гальчака "Словом і багнетом: журналісти Вінниччини у Другій світовій війні", у рамках засідання науково-краєзнавчого клубу «Дослідник краю».

У краєзнавчому дослідженні автору вдалося зібрати відомості про долю майже 130 журналістів Вінниччини, які жили та воювали в драматичні роки Другої світової війни. І не лише про тих, хто не полишав журналістської справи, а й воював на фронтах, працював у тилу, був партизаном. Є розповіді й тих, кого випробувала на міцність доля остарбайтерів.

Книга розрахована на науковців, журналістів та краєзнавців, студентську та учнівську молодь.

На презентації були присутні заслужений працівник культури України, доктор історичних наук, зав. кафедрою журналістики ВДПУ імені Михайла Коцюбинського Сергій Гальчак; заслужений журналіст України, голова Вінницької обласної організації Національної спілки журналістів України Василь Паламарчук; член Національної спілки журналістів України, краєзнавець, природоохоронець, депутат Вінницької обласної ради Михайло Вдовцов; студенти, бібліотечні працівники та інші.