Каменотесне мистецтво Вінниччини
Однією
з причин розвитку каменярства на території України є значна наявність покладів
каменю. Широке використання цього матеріалу на Вінниччині – цілком природне явище,
оскільки тут знаходиться чимало кар’єрів із пісковиком, доступним для видобутку
та подальшої обробки.
В
середині ХІХ ст. у зв’язку з різкими змінами соціально-економічних умов та
швидкого поширення нового будівельного матеріалу – цементу – подільський
каменотесний промисел почав терпіти збитки і майже повністю згорнув своє
виробництво. Але місцеве населення аж до початку ХХ ст. продовжувало оформлення
садиб, криниць, громадських будівель та ін., які й досі виконують свої
практично-естетичні функції й використовуються сільськими жителями.
У
серпні 1985 р. на території садиби Альошкіних в селі Букатинка Вінницької
області відбувся перший експериментальний (пробний) пленер скульптур малих форм
в Україні, учасниками якого стали професійні художники. У букатинському кар’єрі
професійні митці безпосередньо контактували з майстрами-каменотесами, активно
навчалися методами обробки каменю за допомогою традиційного набору
інструментів. Відбулася практична спроба відродження і продовження народного
каменотесного мистецтва.
У
1986 р. пройшов перший в Україні офіційний скульптурний пленер з дерева (дуб) у
місті Тростянець (Сумська область). Через місяць відбувся перший пленер з
такого матеріалу, як камінь (пісковик), під назвою семінар-практикум
скульпторів і народних майстрів «Подільський
оберіг» у Буші на території державного історико-культурного заповідника
«Буша».
У
2006 р. був проведений симпозіум каменотесного мистецтва «Буша-Пороги-2006» з
ініціативи НСМНМУ (Національної спілки майстрів народного мистецтва України),
під час якого відбулося художнє опорядження бушанського джерела та створення
скульптури «Козак-характерник».
Симпозіум,
який відбувся 10–23 вересня 2018 р., визначив ідею створення меморіалу слави
«Воїни світла» – місця вшанування пам’яті воїнів усіх періодів історії України,
починаючи від козаків і до героїв Небесної Сотні й АТОвців.
Майстри
по обробці каменю Віталій, Микола і Олександр Пірняки, Олексій Альошкін і його
дружина Людмила відомі не тільки на Вінниччині, а й далеко за її межами.
Скульптура полоненого козака. Буша |
Учасники
пленеру в різні роки виготовили ряд скульптурних композицій на теми «Міфи
бушанської землі» та «Міфологія південно-західного слов’янства» для
облаштування комплексу зеленого туризму «Бессарабське село Фрумушинка Нова»
Одеської області, а «Легенди Буші» і «Козаки» – для облаштування території
історико-культурного заповідника «Буша». А ще «Клембівська вишивальниця» та ряд
інших.
За
роки буття «Подільського оберегу»
створено унікальне явище – Бушанський
музей скульптури під відкритим небом. На його території встановлено понад 180 скульптур із каменю-пісковику
виготовлених учасниками 26 пленерів, які відтворюють образи учасників
і героїв оборони Буші, історичні постаті, літературні персонажі козацтва, інші
образи української міфології та історії. 70 скульптур встановлено в районах
області та за її межами. Тут також проводяться пленери з різних видів
мистецтва, народні фестивалі.
Рекомендована література:
Альошкіни Олексій Михайлович та Людмила Вікторівна : [майстри
каменотесної скульптури, графіки, витинанки, писанкарства] // Народні майстри
Вінниччини : довідник / Вінниц. обл. центр нар. творчості. – 2-ге вид. –
Вінниця, 2018. – С. 10 : кольор. фот.
Духовне джерело Буші // Комсом. плем’я. – 1988. – 20 верес.
Іванчишен, В. Пам’ятки каменотесного мистецтва у с. Буша
Ямпільського району Вінницької області / В. Іванчишен, В. Косаківський //
Україна і Польща: історичне сусідство : матеріали міжнар. наук. конф. 17–18
трав. 2012 р. / відп. ред. Ю. Зінько. – Вінниця, 2012. – С. 284–292.
Іванчишен, В. Р. Дослідження каменотесного промислу в етнографії та
мистецтвознавстві: особливості та проблеми / В. Р. Іванчишен // Народна
культура Поділля у національному вихованні дітей та молоді: проблеми та
перспективи : матер. другого наук.-практ. круглого столу, 23 жовт. 2014 р. /
Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського, Ін-т історії, етнології і права,
Секція етнології кафедри філософії, соціально-політичних дисциплін та
етнології. – Вінниця, 2015. – С. 42–48.
Іванчишен, В. Р. Каменотесний промисел на Вінниччині в 40-х рр. ХХ
ст. / В. Р. Іванчишен // Вінниччина: минуле та сьогодення. Краєзнавчі
дослідження. Вінниччина в роки Другої світової війни. 1939-1945 : матеріали
Всеукр. наук. історико-краєзнав. конф., 10–11жовт. / відп. ред. Ю. А. Зінько. –
Вінниця, 2014. – С. 204–208.
Каменотесне мистецтво // Народні обереги. З історії мистецтва
Вінниччини кінця XX – початку XXI ст. / ст. Федора Панчука ; упоряд. Л. М.
Дідур. – Вінниця, 2020. – С. 61.
Титаренко, В. Пороги – 2007 : [про симпозіум майстрів
каменотесного мистецтва «Пороги – 2007», який проходив на Вінниччині] / В.
Титаренко // Народне мистецтво. – 2007. – № 3–4. – С. 35–37.
Троценко, Г. Пленерний рух у відродженні каменотесного мистецтва
Вінниччини кінця ХХ – початку ХХІ ст. / Ганна Троценко // Народознавчі зошити. –
2019. – № 1 (145). – С. 120–129 : фот. – Електрон. версія. – Режим доступу: https://nz.lviv.ua/archiv/2019-1/18.pdf (дата звернення: 27.07.2024), вільний. – Назва з
екрана.
Цвігун, Т. О. Застигла в камені історія : [про Всеукр. пленер
скульпторів-каменотесів «Подільський оберіг» та каменотесне ремесло у с. Буша
Ямпіл. р-ну] / Т. О. Цвігун // Буша: природа, археологія, історія, етнографія
та фольклор сіл Бушанської сільської ради / кер. проекту, відп. ред. Т. О.
Цвігун ; наук. ред. В. А. Косаківський. – Вінниця, 2009. – С. 5–8 : фот.
Немає коментарів:
Дописати коментар